Ухвала суду № 114323460, 20.10.2023, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 2/759/3515/23

ун. № 759/10190/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2023 року м. Київ

Святошинський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Твердохліб Ю.О.,

секретаря судових засідань Вінцковської О.І.

представника позивача Тимошенка О.В.

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" до ОСОБА_3 про стягнення суми заподіяних збитків,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2023 року ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення суми заподіяних збитків.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.06.2023 року визначено головуючого суддю Твердохліб Ю.О. 07.06.2023 року справу передано судді (а.с. 31-32).

Ухвалою судді Святошинського районногосуду м. Києва від 08.06.2023 року відкрито провадження у цивільній справі (а.с. 34).

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснив, що будинок, за яким надаються послуги з електричної енергії, є спадковим майном та знаходиться в АДРЕСА_1 . Вказав, що вказаний будинок належить йому, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на підтвердження чого надав свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 08.07.2003 року та від 02.06.1990 року.

Заявник просить стягнути вартість необлікованої електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 , що територіально знаходиться у Баришівському районі Київської області.

Згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Статтею 30 ЦПК України визначено перелік позовів, які розглядаються за правилами виключної підсудності.

Так, за змістом частини першої статті 30 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Згідно з роз`ясненнями, які містяться в постанові пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» (абзац перший пункту 41, пункт 42), перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають з приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями статті 181 ЦК України до нерухомого майна належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини та інше.

Правові висновки щодо застосування положень цивільного та господарського процесуального законодавства України про виключну підсудність справ у спорах, що виникають з приводу нерухомого майна, викладено також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі № 911/2390/18 (провадження № 12-73гс20).

З аналізу логічної послідовності змін до формулювання положень процесуального законодавства щодо правил розгляду позовів за виключною підсудністю вбачається її спрямованість на визначення виключної підсудності в цілому для всіх спорів, які виникають у межах відповідних правовідносин у зв`язку з нерухомим майном, безвідносно до предмета конкретного спору.

Виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном.

Словосполучення «з приводу нерухомого майна» необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення.

Подібні правові висновки щодо застосування правил виключної підсудності спорів з приводу нерухомого майна викладено у постанові Верховного Суду від 9 вересня 2020 року у справі № 910/6644/18, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 7 липня 2020 року у справі № 910/10647/18, у постанові Верховного Суду від 26 травня 2021 року у справі № 506/33/19 .

Порядок передачі справ з одного суду до іншого встановлено ст. 31 ЦПК України.

Відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Згідно із ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються.

З матеріалів справи вбачається, що предметом позовних вимог є стягнення вартості необлікованої електричної енергії, що надається за адресою: АДРЕСА_1 , враховуючи, що розгляд справи не розпочато, а згідно з ч. 1 ст. 378 ЦПК України порушення правил виключної підсудності є підставою для скасування рішення і передачі справи на новий розгляд, вважаю, що дана позовна заява не підсудна Святошинському районному суду м. Києва, а тому підлягає передачі до іншого суду належної територіальної юрисдикції, а саме до Баришівського районного суду Київської області.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.27, 30, 31, 187, 247 ЦПК України, суддя,-

ПОСТАНОВИВ :

Цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" до ОСОБА_3 про стягнення суми заподіяних збитків передати за підсудністю до Баришівського районного суду Київської області (адреса: 07500, Київська обл., Баришівський р-н, смт Баришівка, вул.Київський шлях, 61).

Передача справи здійснюється не пізніше п`яти днів після закінчення строку на оскарження цієї ухвали, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення.

Суддя Ю.О. Твердохліб