Рішення № 114309989, 20.10.2023, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/11792/23

Провадження № 2-а/357/140/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2023 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі: головуючий суддя Бондаренко О.В., при секретарі Кононюку П.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в м. Біла Церква Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

27.09.2023 ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, мотивуючи тим, що він відповідно до наказу № 1 від 18.10.2021 є директором Товариства з обмеженою відповідальністю «МагнусНГ». 21.09.2023 постановою серії БАБ № 503939, про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 140 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 680 гривень. Вважає, що відповідач при складанні адміністративного матеріалу допустив грубі порушення та не дослідив усі обставини справи, а тому винесена постанова є необґрунтованою та незаконною, а в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст.140 КУпАП. Так, постановою старшого інспектора ВБДР батальйону № 2 полку патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції в Київській області Департаменту патрульної поліції, старшого лейтенанта поліції Маслюка Романа Володимировича, серії БАБ № 503939 від 21 вересня 2023 року його було притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що 21.09.2023 о 12 годині 31 хв. в м. Біла Церква по вул. І.Кожедуба, 229, проводились дорожні роботи по обслуговуванню інженерних мереж (інтернет мережі) та він не огородив належним чином місце проведення дорожніх робіт та не встановив дорожні знаки відповідно до типової схеми ДСТУ8749:2017» Безпека дорожнього руху. Огородження та організація безпечного руху в місцях проведення дорожніх робіт», чим порушив правила, норми та стан доріг по обладнанню місця проведення робіт ДСТУ 4:00:2021 та п.1.5. ПДР, ДСТУ 8749:2017». Відповідно до п. 1.5 Правил дорожнього руху, дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Однак, ніякої небезпеки чи перешкоди дорожньому руху при виконанні робіт працівники ТОВ «МАГНУС НГ» не створювали. ДСТУ 8745:2017 - установлює види ремонтів та переліки робіт з капітального, поточного ремонтів та робіт з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування (далі автомобільні дороги) та установлює вимоги до методів і засобів вимірювання показників, які використовують для оцінювання нерівностей основи і покриття дорожнього одягу під час проектування доріг, операційного та приймального контролю якості, а також під час оцінювання транспортно-експлуатаційного стану автомобільних доріг у тому числі і оцінювання рівності за міжнародним індексом рівності(ІЯІ). Отже, даний стандарт не має жодного відношення до діяльності ТОВ «МагнусНГ» і жодним чином не є підставою до притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення даного стандарту. В оскаржуваній постанові зазначено, що проводились дорожні роботи, які не були належним чином огороджені, але, згідно з п.1.10 Правил дорожнього руху дорожні роботи - це роботи, пов`язані з будівництвом, реконструкцією, ремонтом чи утриманням автомобільної дороги (вулиці), штучних споруд, споруд дорожнього водовідводу, інженерного облаштування, встановленням (ремонтом, заміною) технічних засобів організації дорожнього руху. В той же час, старший інспектор ВБДР батальйону № 2 полку патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківському районі УПП в Київській області ДПП, старший лейтенант поліції ОСОБА_2 , зазначає, що «проводились дорожні роботи по обслуговуванню інженерних мереж інтернет мережі». Обслуговування інженерних мереж інтернет мережі не пов`язано із дорожніми роботами. Автомобіль працівників ТОВ «Магнус НГ» було припарковано відповідно до вимог ПДР і порушень стосовно паркування зафіксовано ст. інспектором не було. До того ж, місце проведення робіт було огороджено напрямними віхами (сигнальними конусами), що убезпечувало і працівників ТОВ «Магнус НГ», а також учасників дорожнього руху. Відтак, вказані обставини свідчать про відсутність в моїх діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.140 КУпАП, та неправомірність прийняття оскаржуваної постанови. Він не є посадовою особою, що несе відповідальність за експлуатаційний стан та утримання автомобільних доріг і вулиць, і не повинен встановлювати дорожні знаки та вживати заходи щодо огородження місця проведення дорожніх робіт та позначати відповідними дорожніми знаками, тим паче проводити дорожні роботи. За приписами Закону України «Про дорожній рух» дорожні знаки встановлюються відповідно до Правил дорожнього руху та повинні відповідати проекту та схемі організації дорожнього руху, які погоджені із відповідними підрозділами Національної поліції. Отже, право встановлення дорожніх знаків та як наслідок зміна схеми організації дорожнього руху належить органам місцевого самоврядування та повинно бути погоджено із відповідними підрозділами Національної поліції. Отже, притягнення його до адміністративної відповідальності вважає таким, що не відповідає вимогам закону і обставинам справи. Тому, просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №503939 від 21.09.2023 про притягнення його до адміністративної відповідальності за правопорушення передбачене ч. 3 ст. 140 КУпАП та накладення стягнення у вигляді штрафу в розмірі 680,00 грн., а провадження у справі закрити, а також стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір у розмірі 2684,00 грн.

02.10.2023судом прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі. Також, залучено до участі у справі у якості співвідповідача Департамент патрульної поліції Національної поліції України.

10.10.2023 ухвалою судді внесено виправлення до ухвали Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02.10.2023 у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в м. Біла Церква Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, зазначивши розмір накладеного адміністративного стягнення згідно оскаржуваної постанови серії БАБ №503939 від 21.09.2023 - «680,00 грн».

10.10.2023 представник відповідача, за довіреністю Гітченко Олексій Павлович, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що викладені твердження позивача є хибними, а позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню судом, виходячи з наступного. Відповідно до постанови, 21.09.2023 о 11 год. 38 хв. в м. Біла Церква по вул. І. Кожедуба, 229, громадянин ОСОБА_1 будучи посадовою особою директором ТОВ «МагнусНГ», під час проведення дорожніх робіт по обслуговуванню інженерних мереж (інтернет мережі) не огородив належним чином місце проведення дорожніх робіт, та не встановив дорожні знаки відповідно до типової схеми ДСТУ 8749:2017 «Безпека дорожнього руху. Огородження та організація дорожнього руху в місцях проведення дорожніх робіт», чим порушив правила норми та стандарти по обладнанню місця проводження робіт, ДСТУ 4100:2021 та п. 1.5 ПДР України, ДСТУ 8749:2017, внаслідок чого позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 140 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 680 грн. Згідно з п. 1.9. ПДР особи, які порушують ПДР, несуть відповідальність згідно із законодавством. Відповідно до п. 1.5 ПДР, дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов`язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити уповноважений підрозділ Національної поліції, власника дороги або уповноважений ним орган. В свою чергу позивач жодних дій не вчинив з вищепереліченого. Відповідно до статті 12 Закону України «Про дорожній рух», посадові особи, які відповідають за будівництво, реконструкцію, ремонт, експлуатацію та облаштування автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, мостів, шляхопроводів, інших споруд, зобов`язані: забезпечувати утримання їх у стані, що відповідає встановленим вимогам щодо забезпечення безпеки дорожнього руху; при виникненні умов, що створюють загрозу безпеці дорожнього руху, здійснювати заходи для своєчасної заборони або обмеження руху, а також відновлення безпечних умов для руху; впроваджувати у повному обсязі заходи щодо безпеки дорожнього руху при здійсненні будівництва, реконструкції та ремонту доріг, вулиць та залізничних переїздів; позначати місця виконання робіт, місця, де залишено на дорозі, вулиці, залізничному переїзді машини і механізми, будівельні матеріали тощо, відповідними дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами. Відповідно ст. 53 Закону України «Про дорожній рух», юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України. Бездіяльність посадових осіб не повинна створювати небезпеку чи перешкоду для руху. Невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху передбачають притягнення відповідної посадової особи до відповідальності, передбаченої статтею 140 КУпАП.Слід зазначити, що 21.09.2023 екіпаж відділення безпеки дорожнього руху став свідком вчинення правопорушення бригадою ТОВ «МагнусНГ», яка проводила технічне обслуговування та ремонтування лінійно-кабельних споруд телекомунікацій, які розташовані над автомобільною дорогою в межах смуги відведення або червоних ліній вулиць, та не обгородили своє місце проведення робіт належним чином відповідно до ДСТУ 8749:2017, а саме не виставили дорожні знаки та своїми діями перешкоджали руху для інших ТЗ чи ускладнили рух на даній ділянці роботи, у зв`язку з цим на місце вчинення правопорушення було викликано відповідальну особу, а саме директора ТОВ «МагнусНГ» Шишина А.В., працівниками ВБДР складено акт обстеження ділянки вулично-дорожньої мережі та відібрано пояснення в позивача (додається до відзиву) розпочато розгляд справи, під час якого було додано всі докази вчиненого правопорушення, зачитано та роз`яснено права відповідно до ст. 268 КУпАП та ст. 55,59,63 КУ, оцінивши докази та за внутрішнім переконанням прийняте рішення притягнути до відповідальності позивача за ч. 3 ст. 140 КУпАП та накласти стягнення у вигляді штрафу у розмірі 680 грн., що в межах санкції статті. Дану подію було зафіксовано на нагрудну бодікамеру поліцейського Моторола №477661. Національний стандарт України ДСТУ 8749:2017 «Огородження та організація дорожнього руху в місцях проведення дорожніх робіт» (далі - ДСТУ 8749:2017) установлює вимоги щодо огородження та організації дорожнього руху в місцях проведення дорожніх робіт у межах смуги відведення автомобільних доріг загального користування та в межах червоних ліній вулиць та доріг населених пунктів.Відповідно до п. 6.1.1 ДСТУ 8749:2017, першочергові заходи з організації дорожнього руху завжди мають бути забезпечені чітким позначенням та огородженням зони дорожніх робіт.Відповідно до ДСТУ 8749:2017 «Додаток В, Тимчасово типові схеми ОДР» бригада ТОВ «МагнусНГ» повинна була користуватись рисунком В6 ОДР під час стаціонарних дорожніх робіт тривалістю не більше ніж 10 хв на укріпленому узбіччі. Національний стандарт України ДСТУ 3587:2022 «Безпека дорожнього руху, Автомобільні дороги, Вимоги до експлуатаційного стану (далі - ДСТУ 3587:2022), цей стандарт поширюється на автомобільні дороги загального користування та вулиці населених пунктів (далі автомобільні дороги) і залізничні та трамвайні переїзди; цей стандарт установлює вимоги до експлуатаційного стану автомобільних доріг за умовами забезпечення безпеки дорожнього руху.Відповідно до п. 5.10.4. ДСТУ 3587:2022 технічне обслуговування та ремонтування лінійно-кабельних споруд телекомунікацій, які розташовані над автомобільною дорогою в межах смуги відведення або червоних ліній вулиць, повинно забезпечити безпечний рух ТЗ під час їх перетину і виконується згідно з ГБН В.2.2- 34620942-002:2015 Лінійно-кабельні споруди телекомунікацій. Проектування, затверджені наказом адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України від 05.03.2015 № 117.Справу про адміністративне правопорушення стосовно порушення позивачем 21.09.2023 вимог ДСТУ 8749:2017 та ДСТУ 3587:2022, що виразилось у неналежному огородженні місця проведення технічного обслуговування та ремонтування лінійно-кабельних споруд телекомунікацій, які розташовані над автомобільною дорогою в межах смуги відведення або червоних ліній вулиць, було розглянуто відповідачем на місці вчинення адміністративного правопорушення. Перед початком розгляду справи про адміністративне правопорушення відповідачем було роз`яснено позивачу його права передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України. Розпочавши розгляд справи про адміністративне правопорушення, відповідач назвав свою посаду, спеціальне звання та прізвище, та пояснив позивачу підставу зупинки, а також, що він уповноважений на розгляд справ про адміністративні правопорушення передбачені ч. 3 ст. 140 КУпАП. Оцінивши докази у справі про адміністративне правопорушення за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, врахувавши значність вчиненого правопорушення, заслухавши пояснення позивача, відповідач, керуючись законом та правосвідомістю, постановив визнати винним ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 140 КУпАП, та накласти на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 680 грн, що в межах санкції цієї статті. Після чого у присутності позивача було винесено постанову, з якою надалі позивача було повідомлено про порядок оскарження постанови, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 307, 308 КУпАП. Взявши до уваги викладене вище, відповідач діяв виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначений чинним законодавством, а Постанова винесена з дотриманням всіх вимог встановлених КУпАП та Інструкцією. Тому, просив у позові ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, відмовити в повному обсязі.

Позивач - ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, 19.10.2023 подав до суду письмову заяву, в якій просив розгляд справи проводити без його участі, позов підтримує та просив його задовольнити.

Представник відповідача Департаменту патрульної поліції, за довіреністю Гітченко Олексій Павлович, в судовому засіданні заперечував проти позову, підтримав обставини викладені у відзиві та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відповідно до ст. ст. 7, 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України №5-рп/2015 від 26 травня 2015 року наданого за поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з приводу офіційного тлумачення положення частини першої ст. 276 КУпАП органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України (частина друга статті 6 Основного Закону України).

За частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється Кодексом.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , є директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Магнус НГ», що підтверджується матеріалами справи (а.с. 7-8, 14).

21.09.2023 старшим інспектором ВБДР батальйону № 2 полку патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції в Київській області Департаменту патрульної поліції, старшим лейтенантом поліції Маслюк Романом Володимировичем, відносно ОСОБА_1 , було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАБ № 503939 (а.с. 10, 72), у якій зазначено, що 21.09.2023 о 12 годині 31 хв. в м. Біла Церква по вул. І.Кожедуба, 229, громадянин ОСОБА_1 будучи посадовою особою директором ТОВ «Магнус НГ» під час проведення дорожніх робіт по обслуговуванню інженерних мереж (інтернет мережі) не огородив належним чином місце проведення дорожніх робіт та не встановив дорожні знаки відповідно до типової схеми ДСТУ8749:2017» Безпека дорожнього руху. Огородження та організація безпечного руху в місцях проведення дорожніх робіт», чим порушив правила, норми та стандарти по обладнанню місця проведення робіт ДСТУ 4100:2021 та п. 1.5. ПДР, ДСТУ 8749:2017 та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 140 КУпАП. Вказаною постановою позивача піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 680,00 грн.

Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ст.222 КУпАП до компетенції органів Національної поліції віднесено зокрема розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч.3 ст.140 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

З метою встановлення нормативно-правового регулювання здійснення проваджень уповноваженими особами Національної поліції України у справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, наказом МВС України від 07 листопада 2015 року №1395 затверджено Інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка визначає процедуру оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов`язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція, матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.

Згідно п. 4 розділу І наведеної Інструкції у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених, зокрема, ч. 3 ст. 140 КУпАП.

Також, розділом ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі затвердженої Наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015 року регламентовано процедуру розгляду поліцією справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Пунктом 5 Розділу ІІІ Інструкції визначено, що поліцейський під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до її компетенції розгляд цієї справи; 2) чи правильно складено протокол (якщо складання протоколу передбачено КУпАП) та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи повідомлено належним чином осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду (якщо справа не розглядається на місці); 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали, які потрібні для вирішення справи; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Пунктом 9 Розділу ІІІ Інструкції передбачено, що розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складання протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (п.10 Розділу ІІІ Інструкції). Аналогічні положення закріплені в ст. 252 КУпАП.

Таким чином, поліцейський, як особа уповноважена на розгляд справи, під час розгляду такої справи, має дотримуватися вищенаведених приписів законодавства, в протилежному випадку вчинені дії є неправомірними, та як наслідок тягнуть незаконність прийнятих рішень і їх скасування.

Між іншим пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

Згідно зі ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію», поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.

Статтею 40 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Як вбачається з постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ № 503939, ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ч. 3 ст. 140 КУпАП України, у зв`язку з порушенням правила, норми та стандарти по обладнанню місця проведення робіт ДСТУ 4100:2021 та п. 1.5. ПДР, ДСТУ 8749:2017», а саме позивач під час проведення дорожніх робіт по обслуговуванню інженерних мереж (інтернет мережі) не огородив належним чином місце проведення дорожніх робіт та не встановив дорожні знаки відповідно до типової схеми ДСТУ8749:2017 «Безпека дорожнього руху. Огородження та організація безпечного руху в місцях проведення дорожніх робіт».

Відповідно до ч. 3 ст. 140 КУпАП порушення нормативів щодо обладнання на автомобільних дорогах, вулицях, залізничних переїздах місць: провадження робіт, залишення дорожніх машин, будівельних матеріалів, конструкцій тощо, а так само неусунення після закінчення робіт перешкод і неприведення автомобільної дороги, вулиці, залізничного переїзду в стан, що гарантує безперешкодний і безпечний рух транспортних засобів та пішоходів, тягне за собою накладення штрафу на громадян у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб`єктів господарської діяльності - у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Об`єктом правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Об`єктивна сторона цього правопорушення полягає у порушенні нормативів щодо позначення на дорогах місць провадження робіт. Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю як умислу, так і необережності. Суб`єктом правопорушення може бути як посадова особа так і громадянин.

Позивач, заперечуючи вчинене правопорушення, зазначив, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст.140 КУпАП, ніякої небезпеки чи перешкоди дорожньому руху при виконанні робіт працівники ТОВ «МагнусНГ» не створювали. ДСТУ 8745:2017 не має жодного відношення до діяльності ТОВ «Магнус НГ» і жодним чином не є підставою до притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення даного стандарту. В оскаржуваній постанові зазначено, що проводились дорожні роботи, які не були належним чином огороджені, але, згідно з п.1.10 Правил дорожнього руху дорожні роботи - це роботи, пов`язані з будівництвом, реконструкцією, ремонтом чи утриманням автомобільної дороги (вулиці), штучних споруд, споруд дорожнього водовідводу, інженерного облаштування, встановленням (ремонтом, заміною) технічних засобів організації дорожнього руху. Обслуговування інженерних мереж інтернет мережі не пов`язано із дорожніми роботами. Автомобіль працівників ТОВ «Магнус НГ» було припарковано відповідно до вимог Правил дорожнього руху і порушень стосовно паркування інспектором зафіксовано не було. До того ж, місце проведення робіт було огороджено напрямними віхами (сигнальними конусами), що убезпечувало і працівників ТОВ «Магнус НГ», а також учасників дорожнього руху. За приписами Закону України «Про дорожній рух» дорожні знаки встановлюються відповідно до Правил дорожнього руху та повинні відповідати проекту та схемі організації дорожнього руху, які погоджені із відповідними підрозділами Національної поліції. Отже, право встановлення дорожніх знаків та як наслідок зміна схеми організації дорожнього руху належить органам місцевого самоврядування та повинно бути погоджено із відповідними підрозділами Національної поліції.

Суд враховує дані твердження позивача, виходячи з наступного.

Так, відповідно до п.1.1 Правила дорожнього руху відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Згідно з п. 1.5 ПДР України дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

На підтвердження факту вчинення правопорушення, зазначеного в постанові БАБ № 503939, представником відповідача надано суду диск із записами з нагрудних камер поліцейських (№477661 та №477064), які додано до постанови в якості доказу.

З оглянутих у судовому засіданні відеозаписів реєстратора з нагрудних камер №477661 та №477064, вбачається, що відео розпочинається з моменту коли інспектор поліції, перебуваючи в екіпажі патрульної поліції разом зі своїм напарником, здійснювали патрулювання вул. І. Кожедуба в м. Біла Церква, зафіксували транспортний засіб, який був припаркований двома боковими колесами на бордюрі та двома боковими колесами на проїзній частині дороги, біля якого перебували працівники ТОВ «Магнус НГ». Потім патрульні підійшовши до автомобіля та звертаючись до особи, поліцейський назвав своє прізвище, посаду, спеціальне звання. Спілкуючись з директором ТОВ «Магнус НГ» - ОСОБА_1 було встановлено, що пошкодження мережі інтернет сталося у приватному будинку осіб, які їх викликали для ремонту мережі. На відео інспектор поліції зазначає, що дані роботи проводилися позивачем в межах червоної лінії вулиці, але позивач пояснював, що це не є дорожніми роботами та інженерне облаштування це спеціальні споруди для дороги, а інтернет не є таким обладнанням, після чого, роз`яснивши права та обов`язки ОСОБА_1 , з`ясувавши наявність у нього будь-яких клопотань, патрульні поліцейські склали постанову серії БАБ № 503939 від 21.09.2023 за ч. 3 ст. 140 КУпАП.

Дослідивши вказані відеозаписи, слід зазначити, що вони відповідають приписам п. 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 18.12.2018р. № 1026, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11.01.2019 № 28/32999, та п. 3.5. розділу ІІІ Інструкції про порядок зберігання, видачі, приймання використання нагрудних відеокамер (відео реєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції НП України від 03.02.2016 № 100, оскільки відеозаписи на яких зафіксовано порядок оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення є безперервними.

Разом з тим, з доданих відповідачем, у підтвердження правомірності винесеної оскаржуваної постанови відеозаписів (№477661 та №477064), вбачається, що ними не підтверджено склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 140 КУпАП.

З наданого відповідачем фото з телефону та письмових пояснень ОСОБА_1 (а.с. 13, 74, 75) вбачається, що вони узгоджуються з твердженнями позивача зафіксованими на відео, про те що працівники його товариства проводили не дорожні роботи (роботи пов`язані з будівництвом, реконструкцією, ремонтом чи утриманням автомобільної дороги, штучних споруд, споруд дорожнього відовідводу, інженерного облаштування, встановленням технічних засобів організації дорожнього руху), а тимчасові (до 15 хв), що визнано відповідачем, роботи по ремонту мережі інтернет, які не відносяться до робіт щодо інженерного облаштування, зі встановлення технічних засобів організації дорожнього руху.

Так, в постанові серії БАБ №503939 від 21.09.2023 міститься посилання на порушення правил, норм та стандартів по обладнанню місця проведення робіт згідно ДСТУ 8749:2017«Безпека дорожнього руху. Огородження та організація безпечного руху в місцях проведення дорожніх робіт».

Відповідно до п.п. 1.1 Розділу 1 ДСТУ 8749-2917 цей стандарт установлює вимоги щодо огородження та організації дорожнього руху в місцях проведення дорожніх робіт у межах смуги відведення автомобільних доріг загального користування та в межах червоних ліній вулиць та доріг населених пунктів (а.с. 51-71).

Проте, в оскаржуваній постанові, зазначено ДСТУ 8749-2017 «Безпека дорожнього руху. Огородження та організація безпечного руху в місцях проведення дорожніх робіт» без наведення конкретних положень зазначеного Державного стандарту, порушення/недотримання вимог яких порушив ОСОБА_1 . Слід зазначити, що ДСТУ 8749-2017 містить 12 розділів, які складаються з відповідних пунктів.

Відповідач у відзиві, заперечуючи позовні вимоги, зазначає, що позивачем 21.09.2023 було порушено вимоги ДСТУ 3587:2022, що виразилось у неналежному огородженні місця проведення технічного обслуговування та ремонтування лінійно-кабельних споруд телекомунікацій, які розташовані над автомобільною дорогою в межах смуги відведення або червоних ліній вулиць, було розглянуто відповідачем на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Однак, суд критично оцінює зазначене твердження відповідача, оскільки в оскаржуваній постанові, не зазначено вимог ДСТУ 3587:2022 та конкретних положень зазначеного Державного стандарту, порушення/недотримання вимог яких порушив ОСОБА_1 .

Так само у оскаржуваній постанові не зазначено, яким саме чином дії або бездіяльність ОСОБА_1 , в порушення вимог п.1.5 Правил дорожнього руху створювали небезпеку чи перешкоду для руху, загрожували життю або здоров`ю громадян, завдали чи могли завдати матеріальних збитків, оскільки з наданих відповідачем доказів вбачається, що позивач з метою убезпечення життя та здоров`я громадян, огородивши проведення робіт напрямними віхами (сигнальними конусами, тимчасовими дорожніми знаками на пластиковій підставці зазвичай конічної форми, які розміщується на дорогах або пішохідній зоні для тимчасового перенаправлення трафіку), тому ніякої небезпеки чи перешкоди для дорожнього руху працівники позивача при проведенні робіт з ремонту інтернетмережі не створювали.

Відповідно до п. 14 ст. 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» червоні лінії - визначені в містобудівній документації щодо пунктів геодезичної мережі межі існуючих та запроектованих вулиць, доріг, майданів, які розділяють території забудови та території іншого призначення.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» детальний план території деталізує положення генерального плану населеного пункту або комплексного плану та визначає планувальну організацію і розвиток частини території населеного пункту або території за його межами без зміни функціонального призначення цієї території. Детальний план території розробляється з урахуванням обмежень у використанні земель. Детальний план території розробляється за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради з метою визначення планувальної організації, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території, призначених для комплексної забудови чи реконструкції, та підлягає стратегічній екологічній оцінці.

В силу приписів п. 2 ч. 4 ст. 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» детальний план території визначає, зокрема, червоні лінії та лінії регулювання забудови.

Однак, відповідач належних доказів того, що ОСОБА_1 проводив роботи в межах червоних ліній до суду не надав, зокрема, копії викопіювання плану м. Біла Церква, який визначає червоні лінії та лінії регулювання забудови. Враховуючи наведене, суд оцінює критично роздруківку фото (а.с. 75), так як з неї неможливо встановити, якою є дійсна відстань від осьової лінії, яка йде вздовж посередині проїжджої частини вулиці до місця проведення спірних робіт, а отже, й неможливо достеменно стверджувати, що ОСОБА_1 проводив роботи в межах червоних ліній вулиці.

Крім того, відповідно до п.1.10 Правил дорожнього руху визначено терміни: велосипедна доріжка - доріжка з покриттям поза межами проїзної частини вулиці та/або дороги, розташована окремо чи суміжно з тротуаром або пішохідною доріжкою, що призначена для руху на велосипедах, і позначена дорожнім знаком 4.14 та горизонтальною розміткою 1.36;тротуар - елемент дороги, призначений для руху пішоходів, який прилягає до проїзної частини або відокремлений від неї газоном;узбіччя - виділений конструктивно або суцільною лінією дорожньої розмітки елемент автомобільної дороги, який прилягає безпосередньо до зовнішнього краю проїзної частини, розташований з нею на одному рівні та не призначений для руху транспортних засобів, крім випадків, передбачених цими Правилами. Узбіччя може використовуватися для зупинки і стоянки транспортних засобів, руху пішоходів, мопедів, велосипедів (за відсутності тротуарів, пішохідних, велосипедних доріжок або у разі неможливості пересуватися по них), гужових возів (саней).

Також, на підтвердження правомірності оскаржуваної постанови, відповідачем надано акт обстеження ділянки вулично-дорожньої мережі та схему від 21.09.2023.

З даного акту обстеження ділянки вулично-дорожньої мережі та схеми (а.с. 11, 12, 73) вбачається, що обстеження відбулося 21.09.2023 та проводилося старшим інспектором ВБДР батальйону №1 ППП в м. Біла Церква та Білоцерківському районі УПП в Київській області ДПП капітаном поліції Канівець О.І. В акті, хоч і зазначено про відсутність огородження місць проведення дорожніх робіт, але за результатами обстеження ділянку визнано придатною до експлуатації та в даному акті відсутні відомості, яким чином здійснено їх виміри та за допомогою яких технічних засобів.

Крім того, суд критично оцінює схему визначену відповідачем у судовому засіданні, яку мав використати позивач під час проведення робіт по ремонту мережі інтернет згідно вимог ДСТУ 8749-2017 (а.с. 61), адже дана схема має дві смуги для руху в одному напрямку, автомобіль повністю розташований на укріпленому узбіччі і остання не співпадає зі схемою, яка додана до акта обстеження ділянки вулично-дорожньої мережі, на якій автомобіль розташований двома бічними колесами на тротуарі і двома бічними колесами на узбіччі, враховуючи також, що до паркування ТЗ претензій у інспекторів поліції не було.

Відповідно до частини другої та третьої статті 283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Одним із принципів, яким повинно відповідати рішення суб`єкта владних повноважень у публічно-правових відносинах щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, є принцип обґрунтованості.

Принцип обґрунтованості прийнятого рішення, тобто прийняття рішення з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, вимагає від суб`єкта владних повноважень (в тому числі, при притягненні особи до адміністративної відповідальності) враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих рішень, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення суб`єкта владних повноважень, в тому числі рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, повинно бути вмотивованим.

Посилання на належні та конкретні докази, які свідчать про вчинення особою адміністративного правопорушення, перелік яких визначено статтею 251 КУпАП, повинні міститися саме в постанові про адміністративне правопорушення.

У разі відсутності у постанові про адміністративне правопорушення посилань на докази вчинення особою адміністративного правопорушення (визначені ст. 251 КУпАП), які відповідно до ст. 252 КУпАП повинні бути оцінені відповідним органом (посадовою особою) виключно під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, надання таких доказів надалі виключатиме їх належність та допустимість з огляду на факт відсутності посилань на них у самій постанові (постанова ВС від 15.11.2018, №524/5536/17).

Аналогічні правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 13.03.2020 справа №234/6323/17, від 31.10.2019 справа №398/3566/16-а, від 30.05.2018 справа №337/3389/16-а.

Вина особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст.62 Конституції України).

У справі Barbera, MessequeandJabardo v. Spain (скарга № 10590/83 від 06 грудня 1988 року) Європейський суд з прав людини, зазначив, що докази, покладені в основі висновку суду про винність обвинуваченого, мають відповідати як вимогам достатності, так і переконливості.

Обов`язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція. (справа Daktaras v. Lithuania, скарга № 42095/98)

Європейський суд з прав людини, що у своєму рішенні від 10 лютого 1995 р. у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.

Правова природа адміністративної відповідальності по своїй суті аналогічна кримінальній, оскільки також є публічною, пов`язана із застосуванням державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.

У справі Надточій проти України (скарга № 7460/03) Європейський суд з прав людини зазначив, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу про адміністративні правопорушення (п.21 рішення).

Крім того, у рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 Конституційного Суду України дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).

Вина особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст.62 Конституції України).

Відсутність в матеріалах справи доказу, який би підтвердив факт порушення позивачем Правил дорожнього руху, свідчить про недоведеність суб`єктом владних повноважень правомірності прийнятої ним постанови (постанова Верховного Суду України від 23.10.2019 у справі №357/10134/17).

Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення (постанова ВС від 27.06.2019 у справі №560/751/17).

Відсутність доказів вини позивача свідчить про незаконність постанови та необхідність її скасування.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами (постанова Верховного суду від 14.05.2020, №240/12/17).

Враховуючи викладене вище, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що відповідачем достатніми, належними та допустимими доказами не підтверджено факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 140 КУпАП, за обставин, викладених в оскаржуваній постанові, а усі сумніви щодо доведеності вини позивача в силу приписів ст. 62 Конституції України тлумачаться на його користь.

Отже, фактичні дані, які містяться в постанові про адміністративне правопорушення, не дають можливості встановити наявність порушення позивачем Правил дорожнього руху і, відповідно, наявність адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 140 КУпАП, доводи позивача, якими він заперечує правомірність складеної постанови, не спростовані, тому суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова прийнята без всебічного, повного і об`єктивного дослідження усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому суд, відповідно до п. 3 ст. 293 КУпАП, ст. 286 КАС, скасовує вказану постанову і закриває провадження у справі.

Обґрунтовуючи судове рішення, суд приймає до уваги вимоги ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303А, п.2958, згідно з яким Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Даючи оцінку встановленим обставинам та доказам в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Також, позивач просив стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на свою користь понесені судові витрати, а саме: сплачений при поданні позову судовий збір в розмірі 2684,00 грн, що підтверджується квитанцією №N0AMX4527Mвід 26.09.2023 (а.с.1).

Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (правовий висновок Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 року у справі № 543/775/17).

Згідно з ч. 1 ст.139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа, тому з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 536,80 грн. (а.с. 1), а щодо решти витрат позивач має право звернутися до суду з клопотанням про повернення судового збору внесеного в більшому розмірі ніж встановлено законом згідно положень ст. 7 Закону України «Про судовий збір» (сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом).

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. 2, 5, 9, 72, 73, 77, 139, 205, 241, 242, 244, 246, 255, 268-272, 286, 297 КАС України, ст. 7, 33, ч. 3 ст. 140, 245, 251, 252, 256, 258, 268, 276, 280, 283, 288, 289, 293 КУпАП, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Управління патрульної поліції в м. Біла Церква Департаменту патрульної поліції (місцезнаходження: вул. Сухоярська, 18а, м. Біла Церква, Київська область), Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (код ЄДРПОУ 40108646, місцезнаходження: вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, 03048), про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №503939 від 21.09.2023, якою ОСОБА_1 піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 680,00 грн. за вчинення правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 140 КУпАП, та закрити справу про адміністративне правопорушення.

Стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 536,80 грн..

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення (складення). Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення (складення), має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення складено та проголошено 20.10.2023.

СуддяО. В. Бондаренко