Ухвала суду № 114303917, 18.10.2023, Франківський районний суд м. Львова

462/3051/23

2/465/3222/23

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

18.10.2023 року м. Львів

Суддя Франківського районного суду м.Львова Марків Ю.С., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , в особі законного представника ОСОБА_3 про визнання права власності у порядку спадкування та стягнення коштів, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , 25.04.2023 року звернувся до Залізничного районного суду м. Львова із позовною заявою до ОСОБА_2 , в особі законного представника ОСОБА_3 про визнання права власності у порядку спадкування та стягнення коштів.

Ухвалою Залізничного районного суду м.Львова від 27.04.2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , в особі законного представника ОСОБА_3 про визнання права власності у порядку спадкування та стягнення коштів передано на розгляд Франківському районному суду м. Львова.

Ухвалою Франківського районного суду м.Львова від 19.05.2023 року матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , в особі законного представника ОСОБА_3 про визнання права власності у порядку спадкування та стягнення коштів передано на розгляд Залізничного районного суду м. Львова.

В подальшому, ухвалою Залізничного районного суду м.Львова від 12.06.2023 року матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , в особі законного представника ОСОБА_3 про визнання права власності у порядку спадкування та стягнення коштів повернуто Франківському районному суду м.Львова за підсудністю згідно ухвали Залізничного районного суду м.Львова від 27 квітня 2023 року.

Постановою Львівського апеляційного суду повернуто ОСОБА_1 апеляційну скаргу на ухвалу Залізничного районного суду м.Львова від 27.04.2023 року.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.10.2023 року вказану цивільну справу передано судді Марків Ю.С.

Відповідно до ч.2 ст.32 ЦПК України справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Перевіривши матеріали позовної заяви, вважаю, що її слід залишити без руху для усунення недоліків, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви позивачем не сплачено судового збору у встановленому законом порядку за її подання.

Разом з тим, позивач ОСОБА_1 просить звільнити його від сплати судового збору, оскільки перебуває у скрутному матеріальному становищі та його майновий стан є важким. До позовної заяви ОСОБА_1 додано відомості з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків за період з 1 кварталу 2022 року по 4 квартал 2022 року від 24.02.2023 року з яких вбачається, що інформація про доходи ОСОБА_4 відсутня.

Перевіривши доводи клопотання, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до змісту ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. Суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розмір у річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері(батьки),які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г)члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з положеннями статті 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов`язком суду, який, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони, що є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується клопотання.

Звільнення від сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин, враховуючи, що статтею 129 Конституції України закріплено один із основоположних принципів правосуддя рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Європейський суд з прав людини також вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (рішення у справі «Креуз проти Польщі», від 19 червня 2001 року).

Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення у справах «Княт проти Польщі», «Єдамскі та Єдамска проти Польщі», від 26 липня 2005 року).

Надані позивачем відомості з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за період з 1 кварталу 2022 року по 4 квартал 2022 року не є беззаперечними і достатніми доказами його скрутного майнового стану та не підтверджують достовірність тієї обставини, що він не може сплатити судовий збір, оскільки позивач не надав доказів про його майновий стан в цілому (відомостей про отримання чи неотримання пенсії, грошового утримання чи інших видів доходів, з яких не утримуються суми податків, наявність чи відсутність інших доходів, рухомого або нерухомого майна та їх обсягу, цінних паперів, можливості розпоряджатися ними, банківські документи про відсутність на рахунках коштів тощо).

Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що положення п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах.

Враховуючи викладене, у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору слід відмовити.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Частиною четвертою статті 177 ЦПК України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Щодо сплати судового збору за позовною вимогою про стягнення на користь позивача грошових коштів в розмірі 15050 доларів США, слід зазначити наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору встановлена в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» прожитковий мінімум для працездатної особи встановлений в розмірі 2684 гривні.

Згідно офіційного курсу НБУ, станом на момент подання позовної заяви до суду - 25.04.2023 року, вартість 1 долара США становила 36,57 грн., відтак ціна позову ОСОБА_1 в частині стягнення на його користь грошових коштів станом на момент подання позову до суду становила 550378,50 грн.

Враховуючи вищевикладене, за звернення до суду з вищевказаною позовною вимогою позивачу необхідно сплатити судовий збір в розмірі 5503,79 грн.

Щодо сплати судового збору за позовною вимогою про визнання за позивачем права власності на нерухоме та рухоме майно слід зазначити наступне.

В силу приписів ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Згідно правил частини 1 статті 176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.

Майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.

Позовна вимога про визнання права власності на майно в порядку спадкування має вартісну оцінку, носить майновий характер, і розмір ставок судового збору за її подання визначається, виходячи з розміру вартості майна, про визнання права власності на яке позивач ставить вимогу.

З позовної заяви вбачається, що окрім позовної вимоги про стягнення на його користь грошових коштів в розмірі 15050 доларів США, позивачем заявлено вимогу про визнання за ним права власності на рухоме та нерухоме майно відповідно до наведеного ним переліку.

Разом з тим, всупереч вимогам пункту 3 частини 3 статті 175 ЦПК України та пункту 2 частини 1 статті 176 ЦПК України, позивач не визначив вартості майна та не зазначив в позовній заяві ціну позову в частині позовної вимоги про визнання права власності на нерухоме та рухоме майно відповідно до наведеного у позовній заяві переліку.

Ціна позову повинна дорівнювати сумі ринкової вартості спірного нерухомого майна на день подання позовної заяви до суду.

Дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору є звіт про оцінку майна.

Відповідно до ч. 2 ст.176 ЦПК України, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

У відповідності до ч.2 ст. 185 ЦПК України, якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Згідно з ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, поданої фізичною особою, ставка судового збору встановлена в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Разом з тим, враховуючи, що позивач в позовній заяві не зазначив ціну позову в частині позовної вимоги про визнання права власності на нерухоме та рухоме майно, не визначив вартість такого майна, на яке просить визнати право власності в порядку спадкування та не додав до позовної заяви документи, з яких суд міг би визначити вартість такого майна, суд позбавлений можливості попередньо визначити та зазначити в ухвалі розмір судового збору за звернення до суду з позовною вимогою про визнання права власності, що підлягає сплаті за вимогою майнового характеру у відповідності до підпункту 1 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» у відсотковому співвідношенні до ціни позову.

Таким чином, для усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно:

1) сплатити судовий збір в розмірі 5503,79 грн. за позовну вимогу майного характеру про стягнення на його користь грошових коштів, за наступними реквізитами: отримувач коштів - ГУК Львів/Франківський р-н/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38008294, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA168999980313141206000013953, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу - *;101; судовий збір, за позовом ОСОБА_1 , Франківський районний суд м. Львова;

2) визначити вартість майна, на яке він просить визнати право власності в порядку спадкування, надати суду документи, що підтверджують вартість вказаного майна та сплатити судовий збір за вимогою майнового характеру за вищевказаними реквізитами, з урахуванням правил підпункту 1 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», за яким ставка судового збору за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони чи обмеження, зміст яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

З рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого Королівства» від 28.10.1998 року вбачається, що право на суд не є абсолютним та воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Залишення позову без руху з зазначених вище підстав не є по своїй суті обмеженням права на доступ до суду, оскільки відповідає вимогам закону та основним засадам цивільного судочинства, та є необхідним для справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду та вирішення справи.

Згідно з ч.3 ст.185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст.175 і 177 цього кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

За таких обставин, вважаю, що позовну заяву необхідно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків, надавши строк для їх усунення п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху у відповідності до ч. 2 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.175, 177, 185 ЦПК України, суддя -

постановив:

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,в особізаконного представника ОСОБА_3 провизнання прававласності упорядку спадкуваннята стягненнякоштів - залишити без руху.

Надати позивачу строк тривалістю 5 (п`ять) днів з дня отримання ухвали для усунення наведених недоліків, роз`яснивши, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви, заява вважатиметься неподаною та буде повернена.

Копію ухвали надіслати позивачу для відома.

Суддя Марків Ю.С.