Рішення № 114289912, 17.10.2023, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.10.2023Справа № 910/14811/22

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді: Літвінової М.Є.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи

За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС»

до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон»

про стягнення 20 544, 10 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС» (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» (далі - відповідач) про стягнення 20 544, 10 грн.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач вказує на те, що на підставі Договору добровільного страхування наземного транспорту № 58070Га/05АВ від 04.06.2021 внаслідок настання страхової події - дорожньо - транспортної пригоди, позивачем виплачено відшкодування власнику пошкодженого застрахованого ним автомобіля марки Kia, державний номерний знак НОМЕР_1 , а тому, відповідно до статті 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 Цивільного кодексу України, позивач отримав право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника транспортного засобу Skoda, державний номерний знак НОМЕР_2 , застрахована у Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон», а тому позивач зазначає, що обов`язок з відшкодування збитків в межах фактичних затрат покладається на відповідача. У зв`язку з цим позивач вирішив звернутися до суду з даним позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.01.2023 відкрито провадження у справі №910/14811/22, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; встановлено строки для подання заяв по суті справи.

15.02.2023 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначив, що при визначенні вартості відновлювального ремонту автомобіля Кіа державний номерний знак НОМЕР_1 не було враховано коефіцієнту фізичного зносу, відповідач вказав, що слід застосовувати коефіцієнт фізичного зносу (Ез). За розрахунком відповідача, вартість відновлювального ремонту вказаного пошкодженого ТЗ становить 13 358, 97 грн (з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу Ез = 0,57).

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та письмові пояснення, викладені позивачем у позовній заяві та відповідачем у відзиві на позовну заяву, суд

ВСТАНОВИВ:

24.03.2022 о 16:24 в м. Львів на вул. Стрийська сталась дорожньо-транспортна пригода оформлена повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду (електронний європротокол), копія якого наявна в матеріалах справи

Як убачається з європротоколу від 24.03.2022, останній складений обома учасниками ДТП у частинах, що стосуються інформації про 1-го учасника ДТП та 2-го учасника ДТП. У відповідних пунктах зазначено дату, час та місце дорожньо-транспортної пригоди, наявна схема ДТП, визначені обставини ДТП для пояснення цієї схеми, а також відсутні будь-які відмітки про наявність з боку сторін зауважень стосовно відомостей, які зазначені у даному європротоколі.

Факт складання та підписання обома учасниками ДТП повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (європротоколу), вказує на наявність у водіїв транспортних засобів згоди щодо обставин її скоєння.

Згідно вказаного повідомлення, ДТП сталося внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 правил дорожнього руху України.

04.06.2021 між Приватним акціонерним товариством Страхова компанія «АРКС» (далі -страховик) та ОСОБА_2 (далі -страхувальник) укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» № 58070Га/05АВ, яким передбачено страхування майнових інтересів страхувальника (вигодонабувача), пов`язаних з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом Kia, державний номерний знак НОМЕР_1 .

Відповідно до п. 18 Договору строк його дії встановлено з 19.06.2021 по 18.06.2022.

Згідно з частиною 1 статті 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно зі статтею 20 Закону України "Про страхування" страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Статтею 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

У відповідності до частини 1 статті 25 Закону України "Про страхування" здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Відповідно до рахунку № 0000000269 від 05.04.2022 , виставленого ФОП Кіндрат Р.Я. , вартість відновлювального ремонту автомобіля Kia, державний номерний знак НОМЕР_1 становить 21 544, 10 грн.

Згідно зі страховим актом № ARX3211604 від 07.04.2022, складеним Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АРКС ", розмір страхового відшкодування за Договором добровільного страхування № 58070Га/05АВ від 04.06.2021 становить 21 544, 10 грн, на підставі якого та заяви страхувальника про виплату страхового відшкодування позивачем 08.04.2022 було виплачено страхове відшкодування за вказаним договором добровільного страхування у сумі 21 544, 10 грн на рахунок ФОП Кіндрат Р.Я. , що підтверджується платіжним дорученням № 881242.

Судом встановлено, що на момент скоєння ДТП, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Skoda, державний номерний знак НОМЕР_2 була застрахована Приватним акціонерним товариством «Страховою компанією «Еталон» відповідно до Полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ЕР/20416808 зі встановленим розміром страхової суми за шкоду заподіяну майну - 130000,00 грн., франшизи - 1000 ,00 грн.

Судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача із заявою на виплату (страхового) відшкодування вих. № СУ/010389 від 01.07.2022, в якій просив виплатити страхове відшкодування за Полісом ЕР/204116808 в розмірі 21 544, 10 грн (заява отримана відповідачем 02.08.2022, що підтверджується витягом з сайту АТ «Укрпошта» за поштовим відправленням № 0210009147041).

Отримавши від позивача вказану заяву, відповідач здійснив власний розрахунок страхового відшкодування за Полісом ЕР/204116808 (враховуючи Ез = 0,57) відповідно до якого розмір страхового відшкодування становить 13 358, 97 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, враховуючи наступні обставини.

Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частиною 2 статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Нормами статті 5 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно з частиною 1 статті 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

У відповідності до пункту 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до частини 2 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Згідно з нормами статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У зв`язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику за Договором добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» № 58070Га/05АВ від 04.06.2021, позивач набув право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, оскільки відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування перейшло право вимоги, яке страхувальник мав до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Так як цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Skoda, державний номерний знак НОМЕР_2 станом на дату ДТП була застрахована Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Еталон» за Полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ЕР/204116808 відповідно до положень Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обов`язок щодо відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП водієм транспортного засобу Skoda, державний номерний знак НОМЕР_2 , власнику транспортного засобу Кіа, державний номерний знак НОМЕР_1 покладається на відповідача (в межах страхової суми та за вирахуванням франшизи за Полісом ЕР/204116808).

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" проведення оцінки майна є обов`язковим у випадках, зокрема, визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Відповідно до п. п. д) п. 1.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 р. N 142/5/2092 (далі - Методика) Методика застосовується з метою, зокрема, визначення матеріальних збитків, завданих власнику в разі пошкодження КТЗ.

Норма ч. 1 ст. 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", яка передбачає відшкодування страховиком саме оціненої шкоди, не встановлює імперативного обов`язку щодо проведення такої оцінки саме суб`єктом оціночної діяльності відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", а отже така оцінка може бути здійснена на підставі рахунку СТО чи акту виконаних робіт.

При цьому, звіт про оцінку є лише попереднім оціночним документом, який показує можливу вартість відновлювального ремонту пошкодженого ТЗ, тоді як реальна (фактична) вартість відновлювального ремонту автомобіля визначається, виходячи з реальної вартості ремонту, необхідного для відновлення транспортного засобу, що вказується у рахунку або акті виконаних робіт, які складаються СТО, іншими суб`єктами, які здійснюють ремонт автомобілів.

Як встановлено судом, відповідно до рахунку № НОМЕР_3 від 05.04.2022, виставленого ФОП Кіндрат Р.Я. , вартість відновлювального ремонту автомобіля Kia, державний номерний знак НОМЕР_1 становить 21 544, 10 грн.

Однак, відповідно до висновку щодо визначення фізичного (копія долучена відповідачем до відзиву на позовну заяву), складеного аварійним комісаром Воротняк Ю.В. (кваліфікаційне свідоцтво НОМЕР_5), коефіцієнт фізичного зносу автомобіля Kia, державний номерний знак НОМЕР_1 становить 0, 57 (Ез = 0, 57).

Таким чином, оскільки відповідно до пункту 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, застосування значення коефіцієнта фізичного зносу при визначенні вартості відновлювального ремонту автомобіля Kia, державний номерний знак НОМЕР_1 , є обов`язковим.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при розрахунку вартості відновлювального ремонту не враховано коефіцієнту фізичного зносу.

В свою чергу відповідач визначає вартість відновлювального ремонту пошкодженого ТЗ, виходячи з значення коефіцієнта фізичного зносу, визначеного в висновку щодо визначення фізичного зносу від 07.08.2022 , відповідно до якого коефіцієнт фізичного зносу автомобіля Kia, державний номерний знак НОМЕР_1 , становить 0,57.

Суд зазначає, що обов`язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Так, за змістом положень статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмета доказування.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №914/1131/18, від 26.02.2019 у справі №914/385/18, від 10.04.2019 у справі № 04/6455/17, від 05.11.2019 у справі №915/641/18.

При цьому, одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності.

Названий принцип полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.2019 зі справи № 902/761/18, від 20.08.2020 зі справи № 914/1680/18).

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Вимоги, як і заперечення на них, за загальним правилом обґрунтовуються певними обставинами та відповідними доказами, які підлягають дослідженню, зокрема, перевірці та аналізу. Все це має бути проаналізовано судом як у сукупності (в цілому), так і кожен доказ окремо, та відображено у судовому рішенні.

Крім того, відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Досліджуючи складений позивачем Розрахунок страхового відшкодування автомобіля Kia, державний номерний знак НОМЕР_1 , суд встановив, що у ньому не було враховано строку експлуатації вказаного пошкодженого ТЗ на момент ДТП (9 років), оскільки відповідно до Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 рік випуску ТЗ є 2013, а у Методиці товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24.11.2003 № 142/5/2092, зазначено, що строк експлуатації - це період часу від дати виготовлення КТЗ до дати його оцінки.

Таким чином, суд приймає до уваги значення, встановлені відповідачем в Висновку щодо визначення фізичного зносу, складеному суб`єктом оціночної діяльності Воротняк Ю.В. , відповідно до якого коефіцієнт фізичного зносу автомобіля Kia, державний номерний знак НОМЕР_1 становить 0, 57.

Зокрема, у вказаному розрахунку (наданому відповідачем) зазначено, що строк експлуатації пошкодженого ТЗ становить 9, 23 років, що відповідає дійсності.

Відповідно до п. 8.2 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24.11.2003 № 142/5/2092 вартість відновлювального ремонту автомобіля з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу визначається за формулою: Сврз = Ср + См + Сс * (1-Ез), де Ср - вартість ремонтно-відновлювальних робіт, См - вартість матеріалів, Сс - вартість нових складників, що підлягають заміні під час ремонту, Ез - коефіцієнт фізичного зносу.

Суд зазначає, що норма ч. 1 ст. 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", яка передбачає відшкодування страховиком саме оціненої шкоди, не встановлює імперативного обов`язку щодо проведення такої оцінки саме суб`єктом оціночної діяльності відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", а отже така оцінка може бути здійснена на підставі рахунку або акту виконаних робіт.

Беручи до уваги наявність коефіцієнта фізичного зносу автомобіля Kia, державний номерний знак НОМЕР_1 (Ез = 0, 57 - відповідно до розрахунку відповідача, який визнається судом обґрунтованим), суд дійшов висновку, що врахування вказаного коефіцієнта фізичного зносу є обов`язковим так як відповідач як страховик відповідальності винної у ДТП особи на підставі спеціальної норми статті 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" здійснює відшкодування витрат, пов`язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

З страхового акту № 1303/01/50/2022/1 вбачається, що Ср (вартість ремонтно-відновлювальних робіт) становить 4 022, 50 грн, См (вартість матеріалів) становить 7 284, 68 грн, Сз (вартість замінних деталей без врахування зносу) становить 12 605, 50 грн.

Таким чином, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Kia, державний номерний знак НОМЕР_1 , з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу (Ез = 0,57) становить 13 358, 97 грн.

Згідно з пунктом 12.1. статті 12 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Як встановлено судом, розмір франшизи за Полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ЕР/204116808

становить 1000,00 грн, а ліміт відповідальності за шкоду, завдану майну, становить 130000,00 грн.

З урахуванням того, що до позивача переходить право вимоги щодо виплати страхового відшкодування за Полісом ЕР/204116808 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у межах фактично здійснених ним витрат (сума страхового відшкодування за договором добровільного страхування - 13 358, 97 грн) та в межах вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля Kia, державний номерний знак НОМЕР_1 (14 358, 97 грн - з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу), беручи до уваги розмір франшизи за Полісом ЕР/204116808 (1000,00 грн), суд дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» страхового відшкодування у розмірі 20 544, 10 підлягають частковому задоволенню у розмірі 13 358, 97 грн.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС " до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон" задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон " (адреса: 03057, місто Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 33 Б; ідентифікаційний код 20080515) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС " (адреса: 04070, місто Київ, вулиця Іллінська, будинок 8; ідентифікаційний код 20474912) страхове відшкодування у розмірі 13 358 (тринадцять тисяч триста п`ятдесят вісім) грн 97 коп та судовий збір у розмірі 1 613 (одну тисячу шістсот тринадцять) грн 29 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення, відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 17.10.2023.

Суддя М.Є.Літвінова