Рішення № 114289801, 26.09.2023, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" вересня 2023 р. м. УжгородСправа № 907/110/23

Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,

За участю секретаря судового засідання Мешко Р.В.

розглянувши матеріали справи керівника Хустської окружної прокуратури в інтересах держави

в особі Закарпатської обласної ради, м. Ужгород

та Департаменту освіти і науки, молоді та спорту Закарпатської обласної державної адміністрації, м. Ужгород

та Хустської спеціальної школа І-ІІІ ступенів Закарпатської обласної ради, м. Хуст

до Товариства з обмеженою відповідальністю ЗАКАРПАТГАЗ ЗБУТ, м. Ужгород

про визнання недійсним додаткових угод до договору про закупівлю товару та безпідставно сплачених коштів у сумі 171 406,60 грн.

За участю представників:

прокурор - Гангур Людмила Миколаївна, службове посвідчення №069343 від 01 березня 2023 року

від позивача 1 - не з`явився

від позивача 2 - не з`явився

від позивача 3 - не з`явився

від відповідача - Горбатова Альона Анатоліївна, довіреність № 01 Др - 15 - 1222 від 20 грудня 2022 року

ВСТАНОВИВ:

Прокурор звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом в інтересах держави в особі Закарпатської обласної ради, м. Ужгород та Департаменту освіти і науки, молоді та спорту Закарпатської обласної державної адміністрації, м. Ужгород та Хустської спеціальної школа І-ІІІ ступенів Закарпатської обласної ради, м. Хуст до Товариства з обмеженою відповідальністю ЗАКАРПАТГАЗ ЗБУТ, м. Ужгород про визнання недійсним додаткових угод до договору про закупівлю товару та безпідставно сплачених коштів у сумі 171 406,60 грн..

Ухвалою суду від 14.02.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі у порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі №907/110/23 призначено на 07.03.2023 року.

Ухвалою суду від 07.03.2023 відкладено підготовче засідання на 04.04.2023 року.

13.03.2023 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

16.03.2023 р. прокуратурою подано відповідь на відзив.

Відповідач до дати судового засідання надіслав суду клопотання від 03.04.2023 р. про відкладення підготовчого засідання у зв`язку з зайнятістю представника в іншому судовому процесі та надання можливості подати заперечення на відповідь на відзив.

03.04.2023 до суду надійшла заява від Хустської спеціальної школа І-ІІІ ступенів Закарпатської обласної ради, в якій позовні вимоги підтримують повністю та просять суд про розгляд справи без їх участі.

Ухвалою суду від 04.04.2023 відкладено підготовче засідання на 27.04.2023 року.

Ухвалою суду від 27.04.2023 відкладено підготовче засідання на 30.05.2023 року.

Ухвалою суду від 30.05.2023 відкладено підготовче засідання на 28.06.2023 року.

Ухвалою суду від 28.06.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 29.08.2023 р.

Ухвалою суду від 29.08.2023 р. відкладено розгляд справи по суті на 26.09.2023 р.

Прокурор заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив, посилаючись на їх обґрунтованість наявними у справі матеріалами.

Вказує на те, що між Хустською спеціальною школою І-ІІІ ступенів Закарпатської обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Закарпатгаз Збут" укладено 17.01.2020 Договір № 41ЕВ887-76-20 на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів на загальну суму 376 106,00 грн.

Звертає увагу на те, що станом на момент підписання Договору сторонами були узгоджені всі істотні умови - предмет, ціна та строк виконання зобов`язань за даним договором відповідно до вимог ч. З ст. 180 Господарського кодексу України та Закону України «Про публічні закупівлі».

Разом з тим, за доводами прокурора протягом січня 2020 - січня 2021 року між Сторонами укладено Додаткові угоди до Договору від 17.01.2020, відповідно до яких, сторонами внесено зміни до істотних умов договору, зокрема зменшення річного планового обсягу постачання газу та збільшення ціни за куб. м природного газу.

Укладені додаткові угоди №№ 1, 2, 3, що призвели до збільшення ціни закупівлі природного газу по Договору вважає укладеними в порушення вимог частини 4 статті 36 Закону № 922 (в редакції чинній на момент їх укладення) та нікчемними. Натомість додаткову угоду № 4 вважає укладеною всупереч пункту 2 частини 5 статті 41 Закону № 922 (в редакції чинній від 19.04.2020) та такою, що підлягає визнанню недійсною.

У зв`язку з наведеним прокурор зазначає, що наявні підстави для стягнення безпідставно (зайво) отриманих відповідачем коштів від позивача 1 в якості оплати вартості поставленого останньому природного газу, як різниця між фактично сплаченою Споживачем вартістю природного газу та сумою, яку він повинен був сплатити без врахування зміненої означеними додатковими угодами ціни 1 м.куб. природного газу, становить 171 406,60 грн, які просить стягнути з відповідача у справі.

Позивачами 1 та 2 не подано суду жодних пояснень щодо предмету позовних вимог у даній справі.

В той же час, від позивача 3 надходили заяви про розгляд справи без участі представника позивача 3, в якій позивачем 3 вказувалось про підтримання позовних вимог.

Відповідач - Товариства з обмеженою відповідальністю ЗАКАРПАТГАЗ ЗБУТ, щодо задоволення позову заперечує.

В обґрунтування своєї позиції вказує на те, що підставами для укладення додаткових угод № 1 від 22.01.2020р, № 2 від 27.01.2020р, №3 від 21.02.2020р., №4 від 26.01.2021 р до договору стало коливання ціни на ринку природного газу в бік збільшення, що підтверджується, відповідно, довідками Закарпатської торгово-промислової палати від 08.01.2020 № 15.06-07/01, від 15.01.2020 № 15.06-07/05, від 05.02.2020 № 15.06-07/26, від 29.12.2020 № 15.06-07/278.

З огляду на, що представник відповідача вважає, що додаткові угоди №№1, 2, 3, 4 до договору погоджені його сторонами: Хустською спеціальною школою І-ІІІ ступенів Закарпатської обласної ради та ТОВ "ЗАКАРПАТГАЗ ЗБУТ" та відповідають вимогам Закону України «Про публічні закупівлі».

При цьому зауважує, що постачання природного газу не здійснювалася за завищеними цінами, а виключно за цінами, які існували на ринку природного газу на момент постачання природного газу у кожному конкретному періоді (місяці).

За таких обставин, вважає, що збільшення ціни природного газу відбувалося в законодавчо визначених межах та за наявності достатніх і документально підтверджених підстав, а відтак, прокурором не доведено наявності порушення вимог ч. 4 ст. 36 ЗУ «Про публічні закупівлі» при укладанні додаткових угод №№1, 2, 3 у зв`язки з чим доводи прокурора про нікчемність вказаних додаткових угод не знайшли свого підтвердження та е безпідставними.

Щодо представництво прокурора в суду, відповідач зауважує, що при подачі позову до суду прокурором безпідставно не визначено орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах; не обґрунтовано наявність підстав для представництва інтересів держави у даній справі, а також не наведено обставин нездійснення уповноваженими органами наданих їм повноважень у сфері закупівель.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 26.09.2023 року, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані сторонами матеріали, заслухавши повноважних представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та їх заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

17.01.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Закарпатгаз Збут» (надалі ТОВ «Закарпатгаз Збут» та/або Постачальник, та/або відповідач) та Хустською спеціальною школою І-ІІІ ступенів Закарпатської обласної ради (надалі Споживач, Позивач 3) за наслідками проведення закупівлі UA-2019-12-09-001848-b (оголошення про проведення закупівлі від 09.12.2019) був укладений Договір постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41ЕВ887-76-20 (далі - Договір), за умовами якого Постачальник зобов`язується передати у власність Споживачу у 2020 році природний газ, а Споживач, в свою чергу, зобов`язався прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені Договором (п. 1.1. Договору).

Згідно з п.п. 1.2., 1.3. Договору річний плановий обсяг постачання газу до 76 600 м.куб. та сторонами визначено плановий обсяг споживання природного газу в помісячному розрізі.

Пунктом 3.2. Договору передбачено, що ціна за 1 м.куб. природного газу з урахуванням компенсації вартості послуги доступу до потужності становить 4,910 грн (з ПДВ).

Відповідно до п. 3.6. Договору, загальна сума Договору складається із місячних сум вартості газу, поставленого Споживачу і на день укладення Договору становить 376 106,00 грн.

Місячна вартість газу визначається як добуток ціни газу, та загального обсягу фактично поставленого (спожитого) газу, визначеного згідно з розділом ІІ Договору (п. 3.5. Договору).

У розділі 4 Договору сторони погодили порядок та умови проведення розрахунків.

Так, згідно з п. 4.1 Договору розрахунковий період для оплати за Договором становить один газовий місяць.

Відповідно до п. 4.2. Договору оплата газу здійснюється споживачем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Постачальника протягом 10 (десяти) банківських днів з дня отримання Споживачем Рахунку за спожитий газ та Акту приймання передачі природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий Постачальником газ здійснюється Споживачем до 10 (десятого) числа, наступного за звітним місяцем.

Згідно з п. 4.3. Договору датою оплати (здійснення розрахунку) є дата зарахування коштів на банківський рахунок Постачальника.

Порядок та умови постачання, приймання та обліку газу визначено у розділі ІІ договору.

Так, згідно з п. 2.2. Договору обсяг переданого (спожитого) газу за розрахунковий період (пункт 4.1. Договору), що підлягає оплаті Споживачем, визначається на межі балансової належності між Оператором ГРМ/Оператором ГТС та Споживачем на підставі даних комерційних вузлів обліку, зокрема, лічильників газу, визначених в заяві-приєднанні до договору розподілу/транспортування природного газу, укладеного між Оператором ГРМ/Оператором ГТС та Споживачем, а також з урахуванням процедур, передбачених кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2494 (далі Кодекс ГРМ).

Положеннями п. 2.7. Договору сторонами погоджено, що визначення (звіряння) фактичного обсягу поставленого (спожитого) природного газу між Сторонами здійснюється в наступному порядку:

- за підсумками розрахункового періоду Споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов`язаний надати Постачальнику копію відповідного акта про фактичний об`єм (обсяг) розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між Оператором ГРМ та Споживачем, відповідно до вимог Кодексу ГРМ/Кодексу ГТС;

- на підставі отриманих від Споживача даних та/або даних Оператора ГРМ Постачальник протягом трьох робочих днів готує та надає Споживачу два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписані уповноваженим представником Постачальника;

- Споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі природного газу зобов`язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником Споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання-передачі природного газу;

- у випадку ненадання Споживачем до 10 числа місяця, наступного за звітним, підписаного Споживачем акта приймання-передачі газу, обсяг постачання (споживання) газу встановлюється Постачальником в односторонньому порядку, на підставі даних Оператора ГРМ. Споживач в такому разі не позбавлений права звернутись до суду за вирішенням спору з приводу обсягів спожитого газу. До прийняття рішення судом та набрання таким рішенням законної сили, обсяг спожитого газу та вартість послуг з його постачання встановлюється відповідно до даних Постачальника.

Відповідно до п. 9.1. Договору, Цей Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів печатками (за наявності) Сторін і діє в частині постачання газу з 01.02.2020 до 31.12.2020, а в частині проведення розрахунків до їх повного здійснення.

Судом встановлено також, що протягом строку дії Договору між його сторонами були укладені такі додаткові угоди:

- додаткова угода № 1 від 22.01.2020 про зменшення річного планового обсягу постачання газу - до 69636,36 куб. м. При цьому ціну газу збільшено до 5,401 грн за 1000 куб. м (на + 9,09 %);

- додаткова угода № 2 від 27.01.2020 про зменшення річного планового обсягу постачання газу - до 63305,78 куб. м. При цьому ціну газу збільшено до 5,9411 грн за 1000 куб. м природного газу (на + 17,36 %);

- додаткова угода № 3 від 21.02.2020 про зменшення річного планового обсягу постачання газу - до 57530,71 куб. м. При цьому ціну газу збільшено до 6,53521 грн за 1000 куб. м природного газу (на + 24,87 %);

- додаткова угода № 4 від 26.01.2021 ціну газу збільшено до 9,900 грн за 1000 куб. м природного газу (на +50,40 %);

- додаткова угодою № 5 від 31.12.2020 викладено в новій редакції та продовжено строк дії договору, викладено реквізити постачальника у новій редакції.

Вказані додаткові угоди містять посилання на зміну закупівельної вартості природнього газу, що за позицією відповідача підтверджується долученими прокурором до позову ціновими довідками Закарпатської торгово-промислової палати Ц-01 від 08.01.2020 № 15.06-07/01, № Ц-04 від 15.01.2020 № 15.06-07/05, № Ц-12 від 05.02.2020 № 15.06-07/26, № Ц-110 від 29.12.2020 № 15.06-07/278.

Судом встановлено та учасниками справи визнається, що на виконання умов Договору Постачальник поставив, а Споживач прийняв природний газ в обсязі 57 010,3 м.куб., а саме:

- в лютому 2020 року 14 213,61м.куб. природного газу за ціною 6,53521 грн (з ПДВ) за 1 м.куб. на суму 92 888,92 грн, що підтверджується актом приймання передачі природнього газу № ЗЗК80004118 від 29.02.2020 р.;

- в березні 2020 року 8088,47 м.куб. природного газу за ціною 6,17389074 грн (з ПДВ) за 1 м.куб. на суму 49 937,33 грн, що підтверджується актом приймання передачі природнього газу № ЗЗК80007040 від 27.03.2020 р.;

- в квітні 2020 року 1 470,12 м.куб. природного газу за ціною 6,17389057 грн (з ПДВ) за 1 м.куб. на суму 9 076,36 грн, що підтверджується актом приймання передачі природнього газу № ЗЗЗК80010169 від 30.04.2020 р.;

- в травні 2020 року 84,47 м.куб. природного газу за ціною 6,1739079 грн (з ПДВ) за 1 м.куб. на суму 521,51 грн, що підтверджується актом приймання передачі природнього газу № ЗЗК80012521 від 31.05.2020 р.;

- в жовтні 2020 року 2 611,21 м.куб. природного газу за ціною 7,86389069 грн (з ПДВ) за 1 м.куб. на суму 20 534,27 грн, що підтверджується актом приймання передачі природнього газу № ЗЗК80022186 від 31.10.2020 р.;

- в листопаді 2020 року 7 745,15 м.куб. природного газу за ціною 8,84989187 грн (з ПДВ) за 1 м.куб. на суму 68 543,74 грн, що підтверджується актом приймання передачі природнього газу №ЗЗК80024370 від 26.11.2020;

- в грудні 2020 року 15 199,17 м.куб. природного газу за ціною 8,85599937 грн ( з ПДВ) за 1 м.куб. на суму 134 603,84 грн, що підтверджується рахунком на оплату від 17.12.2020;

- в січні 2021 року 7 598,1 м.куб. природного газу за ціною 9,900 грн (з ПДВ) за 1 м.куб. на суму 75 221,20 грн, що підтверджується актом приймання передачі природнього газу №ЗЗК81000415 від 31.01.2021;

Встановлено також, що Споживачем здійснено оплату за отриманий природний газ в повному обсязі, на загальну суму 450 893,2 грн.

Стверджуючи про безпідставність та незаконність внесених сторонами в Договір змін в частині збільшення вартості природного газу та, відповідно, нікчемність внесених в Договір змін відповідно до додаткових угод №№ 1, 2, 3, а також недійсністю додаткової угоди №4 прокурор просить такі додаткові угоди визнати недійсними та в порядку застосування наслідків недійсності нікчемного правочину шляхом реституції - стягнути з відповідача зайво сплачені позивачем 3, як Споживачем, грошові кошти за придбаний у період з лютого 2020 року по січень 2021 року включно природний газ в загальній сумі 171 406,60 грн.

Означена сума прокурором обрахована як різниця між фактично сплаченою позивачем 3 вартістю природного газу відповідно до його ціни, яка визначалася відповідно до нікчемних та недійсних додаткових угод до Договору та встановленою Сторонами в Договорі вартістю природного газу (4,910грн за 1 м.куб. з ПДВ), яка повинна була оплачуватися позивачем 3 на користь відповідача з врахуванням недійсності внесених в Договір змін щодо збільшення вартості природного газу.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, Суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково виходячи з наступного.

Щодо представництва прокурора то суд зазначає наступне.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано в статті 23 Закону України від 14.10.2014 №1697-VII Про прокуратуру, який набрав чинності 15.07.2015. Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає в здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, в випадках та порядку, встановлених законом (частина 1). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина 3). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци перший - третій частини 4). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (частина 7).

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України Про прокуратуру, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) в неприйнятті рішення чи в нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.

Суд, вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Частиною 7 статті 23 Закону України Про прокуратуру передбачено, що в разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження. Таким чином, питання про те, чи була бездіяльність компетентного органу протиправною та які її причини, суд буде встановлювати за результатами притягнення відповідних осіб до відповідальності. Господарсько-правовий спір між компетентним органом, в особі якого позов подано прокурором в інтересах держави та відповідачем, не є спором між прокурором і відповідним органом, а також не є тим процесом, в якому розглядається обвинувачення прокурором посадових осіб відповідного органу в протиправній бездіяльності.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.

26.07.2022 прокурором в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» до Хустської спеціальної школи І-ІІІ ступенів Закарпатської обласної ради скеровано повідомлення щодо виявлених порушень та необхідності вжиття заходів з приводу відшкодування збитків в тому числі шляхом пред`явлення позовної заяви до суду за № 07.54-3266вих-22.

15.08.2022 окружною прокуратурою отримано відповідь з Хустської спеціальної школи І-ІІІ ступенів Закарпатської обласної ради згідно якої встановлено, що у штатному розписі на 2022 рік відсутня посада юристконсульта, а також у кошторисі установи на 2022 рік не передбачено витрати на судовий збір. Разом з цим повідомлено, що школа не заперечує проти звернення та подачі позовної заяви окружною прокуратурою.

Крім цього, окружною прокуратурою повторно скеровано повідомлення ,\Ь 07.54-5968вих-22 від 08.12.2022 про необхідність надання до окружної прокуратури інформації про вжиті заходи для усунення порушень при проведенні вищевказаної закупівлі та повідомлено, що у разі не подання позову, позовну заяву в інтересах держави в особі Хустської спеціальної школи І-ІІІ ступенів Закарпатської обласної ради буде пред`явлено окружною прокуратурою.

19.12.2022 окружною прокуратурою отримано відповідь з Хустської спеціальної школи І-ІІІ ступенів Закарпатської обласної ради де повідомляється, що школа не заперечує у представленні окружною прокуратурою їх інтересів у суді.

Згідно з пунктом 6.1 Статуту Хустської спеціальної школи І-ІІІ ступенів Закарпатської обласної ради (нова редакція) управління Хустської спеціальної школи І-ІІІ ступенів здійснюється її Засновником (Закарпатською обласною радою), уповноваженим органом управління (департаментом освіти і науки молоді та спорту Закарпатської облдержадміністрації), керівником закладу освіти (директором) педагогічною радою та вищим колегіальним органом громадського самоврядування.

Відповідно до пункту 6.2. цього Статуту органом управління спеціальною школою є Засновник - Закарпатська обласна рада, яка, згідно п. 6.3.2. здійснює контроль за фінансово-господарською діяльністю спеціальної школи.

У зв`язку з наведеним, прокурор вбачає порушення інтересів держави в особі Закарпатської обласної ради та Департаменту освіти і науки, молоді та спорту Закарпатської обласної державної адміністрації.

26.07.2022 прокурором в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» до Закарпатської обласної ради скеровано повідомлення щодо виявлених порушень та необхідності вжиття заходів з приводу відшкодування збитків в тому числі шляхом пред`явлення позовної заяви до суду за № 07.54-3265вих-22.

Крім цього, окружною прокуратурою повторно скеровано повідомлення № 07.54-5967вих-22 від 08.12.2022 про необхідність надання до окружної прокуратури інформації про вжиті заходи для усунення порушень при проведенні вищевказаної закупівлі та повідомлено, що у разі не подання позову, позовну заяву в інтересах держави в особі Закарпатської обласної ради буде пред`явлено окружною прокуратурою.

Згідно наданих відповідей від 08.08.2022 та 27.12.2022 Закарпатської обласної ради органом, уповноваженим захищати інтереси держави у правовідносинах, які випливають із Договору № 41ЕВ887-76-20 від 17.01.2020 є Департамент освіти і науки, молоді та спорту Закарпатської обласної державної адміністрації.

Також, 26.07.2022 прокурором в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» до Департаменту освіти і науки, молоді та спорту Закарпатської обласної державної адміністрації скероване аналогічне повідомлення щодо виявлених повідомлення щодо виявлених порушень та необхідності вжиття заходів з приводу відшкодування збитків в тому числі шляхом пред`явлення позовної заяви до суду за № 07.54-3264вих-22.

Крім цього, окружною прокуратурою повторно скеровано повідомлення № 07.54-5966вих-22 від 08.12.2022 про необхідність надання до окружної прокуратури інформації про вжиті заходи для усунення порушень при проведенні вищевказаної закупівлі та повідомлено, що у разі не подання позову, позовну заяву в інтересах держави в особі Департаменту освіти і науки, молоді та спорту Закарпатської обласної державної адміністрації буде пред`явлено окружною прокуратурою.

12.01.2023 окружною прокуратурою отримано відповідь з Департаменту освіти і науки, молоді та спорту Закарпатської обласної державної адміністрації згідно якої встановлено, що заходи для усунення вищезазначених порушень ними не вживалися.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав для звернення прокурора з даним позовом до суду в інтересах держави в особі Закарпатської обласної ради, м. Ужгород та Департаменту освіти і науки, молоді та спорту Закарпатської обласної державної адміністрації, м. Ужгород та Хустської спеціальної школа І-ІІІ ступенів Закарпатської обласної ради, м. Хуст.

За положеннями ч. 1 ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Аналогічні за змістом норми містяться і в ст.ст.509,526 Цивільного кодексу України.

До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з врахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За своїм змістом та правовою природою укладений між сторонами правочин є договором поставки.

В силу ст. 712 ЦК України, ч. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (ч.ч. 1-3 ст. 180 ГК України).

Підставою позовних вимог про нікчемність внесених в Договір змін відповідно до додаткових угод №№ 1, 2, 3, а також визнання недійсною додаткової угоди №4 та стягнення безпідставно (надмірно) сплачених грошових коштів прокурор визначає положення Закону України «Про публічні закупівлі», які були чинні на час внесення змін до Договору.

Враховуючи, що Договір поставки природного газу №41ЕВ887-76-20 від 17.01.2020, який позивачем визначено в якості підстави заявленого позову, укладено сторонами за наслідком проведеної відповідачем публічної закупівлі за бюджетні кошти, до спірних правовідносин підлягають застосуванню приписи Закону України «Про публічні закупівлі».

Як передбачено ст. 1 Закону України Про публічні закупівлі договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.

Згідно п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України Про публічні закупівлі (у редакції, яка діяла на момент укладення Договору) замовниками є органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об`єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.

До замовників також належать юридичні особи та/або суб`єкти господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання та відповідають хоча б одній з таких ознак: органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування належить частка у статутному капіталі суб`єкта господарювання в розмірі більше ніж 50 відсотків або такі органи володіють більшістю голосів у вищому органі суб`єкта господарювання чи правом призначати більше половини складу виконавчого органу або наглядової ради суб`єкта господарювання; наявність спеціальних або ексклюзивних прав.

Відповідно до ст. 36 Закону України Про публічні закупівлі (у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Положеннями ч. 2 ст. 189 ГК України визначено, що ціна є істотною умовою господарського договору.

За встановленими у даній справі обставинами, в момент підписання сторонами Договору про постачання природного газу №41ЕВ887-76-20 від 17.01.2020 між ними досягнуто згоди щодо істотних умов предмета закупівлі, зокрема, обсягу закупівлі, ціни предмета закупівлі, встановивши останню в розмірі 4,910 грн з 1 м.куб. (з ПДВ).

Водночас, до Договору про постачання природного газу №41ЕВ887-76-20 від 17.01.2020 протягом строку його дії сторонами укладено ряд додаткових угод.

Надаючи оцінку доводам прокурора про нікчемність додаткових угод №№ 1, 2, 3, та недійсність додаткової угоди №4 як таких, що укладені з порушенням вимог чинного на час їх укладення законодавства України про публічні закупівлі, суд зважає на наступне.

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю є нікчемним у разі, зокрема, його укладення з порушенням вимог ч. 4 ст. 36 цього Закону.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 21.03.2019 у справі № 912/898/18, від 12.02.2020 у справі № 913/166/19.

Збільшення ціни закупівлі товару у договорі закупівлі товару сторонами договору повинно бути доведено та документально підтверджено факт коливання ціни такого товару на ринку у бік збільшення за період з дати укладення відповідно основного договору до дати укладення Додаткової угоди №1, від дати укладення Додаткової угоди №1 до дати укладення Додаткової угоди №2, від дати укладення Додаткової угоди №2 до дати укладення Додаткової угоди №3 і так далі.

Як встановлено вище, наслідком внесення сторонами змін до Договору стало збільшення ціни 1 м.куб. природного газу, а саме:

- додаткова угода № 1 від 22.01.2020 про зменшення річного планового обсягу постачання газу - до 69636,36 куб. м. При цьому ціну газу збільшено до 5,401 грн за 1000 куб. м (на + 9,09 %);

- додаткова угода № 2 від 27.01.2020 про зменшення річного планового обсягу постачання газу - до 63305,78 куб. м. При цьому ціну газу збільшено до 5,9411 грн за 1000 куб. м природного газу (на + 17,36 %);

- додаткова угода № 3 від 21.02.2020 про зменшення річного планового обсягу постачання газу - до 57530,71 куб. м. При цьому ціну газу збільшено до 6,53521 грн за 1000 куб. м природного газу (на + 24,87 %);

- додаткова угода № 4 від 26.01.2021 ціну газу збільшено до 9,900 грн за 1000 куб. м природного газу (на +50,40 %);

- додаткова угодою № 5 від 31.12.2020 викладено в новій редакції та продовжено строк дії договору, викладено реквізити постачальника у новій редакції.

Підставою внесення означених змін в Договір відповідно до пояснень відповідача та долучених прокурором до позовної заяви доказів, визначено цінові довідки Закарпатської торгово-промислової палати про вартість природного газу №Ц-01 від 08.01.2020 № 15.06-07/01, № Ц-04 від 15.01.2020 № 15.06-07/05, № Ц-12 від 05.02.2020 № 15.06-07/26, № Ц-110 від 29.12.2020 № 15.06-07/278.

При цьому, вказані довідки критично оцінюються судом, позаяк такі не містять інформації щодо коливання ціни на природний газ, що за змістом вищенаведених приписів ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції на час укладення Договору) є єдиною умовою та підставою зміни первісно встановленої ціни. У вказаних документах лише визначено вартість природного газу на конкретну дату та не наведено динаміку зміни ціни в бік збільшення; у них відсутній аналіз вартості ціни газу на конкретну дату у порівнянні з попередніми періодами чи будь-які інші дані, які б підтверджували коливання ціни природного газу на ринку, відтак наведені документи не можуть вважатися належним обґрунтуванням для зміни істотних умов договору.

Більше того, відповідно до примітки 3 цінових довідок №Ц-01 від 08.01.2020 № 15.06-07/01, № Ц-04 від 15.01.2020 № 15.06-07/05, № Ц-12 від 05.02.2020 № 15.06-07/26, № Ц-110 від 29.12.2020 № 15.06-07/278, вони носять виключно інформативний характер і не можуть розглядатися як підтверджуючий документ.

Разом з тим, як вбачається з долучених прокурором до позовної заяви Середньозважених цін місячного ресурсу природного газу за результатами електронних біржових торгів на Українській енергетичній біржі станом з 14 січня 2020 року та станом на дату укладення Договору - ціна на природний газ залишалася стабільною (середньозважена ціна газу становила 5 775,52 грн за 1000 куб. м) та на момент укладення Додаткової угоди № 1 від 20.02.2019 коливання ціни не відбулося (середньозважена ціна газу становила 5 775,52 грн за 1000 куб. м).

В той же час, в ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції на час укладення сторонами Договору) визначалося, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

2) зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;

3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;

4) продовження строку дії договору та виконання зобов`язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі;

5) узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг);

6) зміни ціни у зв`язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок;

7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;

8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини п`ятої цієї статті.

При цьому, суд зазначає, що наявність факту збільшення ціни за одиницю товару за змістом вищенаведених приписів ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» є єдиною умовою та підставою зміни первісно встановленої ціни. На підтвердження факту коливання ціни на товар, у документі, який видає компетентна організація має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору.

Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження.

Аналогічна правова міститься у постанові Верховного Суду від 15.03.2018 у справі №910/4474/17, постанові Вищого господарського суду України від 15.05.2014 у справі №904/3255/13.

Крім того, переглядаючи вказані справи за касаційними скаргами відповідачів, Верховний Суд погодився із висновками судів апеляційної інстанції, що сторони у випадку коливання цін на ринку (як в бік зменшення, так і в бік збільшення ціни) наділені правом вносити зміни до ціни товару декілька разів, але не більше, ніж на 10 % від ціни за одиницю товару, і такі зміни сторони вносять з урахуванням вже внесених попередніх змін. Для внесення змін до умов договору щодо ціни товару визначальним є не просто коливання ціни, а й те, що таке коливання сторонами не було враховано попередніми змінами. Суд звернув увагу, що існування обставин, які є підставою для зміни ціни товару, повинно бути доведеним, документально підтвердженим. Тобто відповідні документи, що підтверджують коливання ціни товару на ринку повинні бути наявні саме на момент внесення таких змін.

Так, Верховний Суд у постанові від 18.06.2021 у справі №927/491/19 зазначив, що метою регулювання, передбаченого статтею 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції, що діє з 19.04.2020), а саме закріплення можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10 % є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника.

Отже, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10 %.

Інше тлумачення відповідної норми Закону "Про державні закупівлі" нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Верховний Суд зазначає, що обмеження 10 % застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод), а підвищення більш як на 10 % шляхом так званого «каскадного» укладення додаткових угод є недобросовісною діловою практикою з боку Продавця.

Відповідна правова позиція послідовно викладається у постановах Верховного Суду від 19.07.2022 у справі № 927/568/21; від 09.06.2022 № 927/636/21; від 31.05.2022 № 927/515/21; від 25.11.2022 № 927/563/20.

З урахуванням наведеного, відхиляються судом заперечення відповідача з посиланням на лист Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 27.10.2016 №3302-06/34307-06 щодо застосування 10% підняття ціни кожного разу при зміні умов договору та про те, що така ціна, як наслідок, може підніматися і більше 10% від зазначеної в договорі про закупівлю.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що сторонами без належних на те підстав, без належно обґрунтованого документального підтвердження щодо коливання ціни на електричну енергію та щодо підвищення ціни на природній газ, в порушення норм Закону України "Про публічні закупівлі" та положень укладеного договору, укладено додаткові угоди згідно яких збільшено ціну за одиницю товару (1 м.куб.).

За змістом п. ч. 1 ст. 37 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції на час укладення сторонами Договору) договір про закупівлю є нікчемним у разі, зокрема, його укладення з порушенням вимог частини четвертої статті 36 цього Закону.

В той же час, Законом України «Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель», який введено в дію з 19.04.2020 року норми Закону України «Про публічні закупівлі» викладено в новій редакції.

Зокрема, за змістом нової редакції ч.ч. 5, 6 ст. 41 означеного Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії;

3) покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку;

6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування;

7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;

8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті.

Водночас, пункт 6 Розділу Х Прикінцеві та перехідні положення зміненої редакції Закону України «Про публічні закупівлі» визначає, що Договори про закупівлю, укладені у порядку та на умовах, установлених до введення в дію цього Закону, виконуються в повному обсязі до закінчення строку, на який такі договори були укладені. Зміни до таких договорів вносяться у порядку та на умовах, встановлених до введення в дію цього Закону.

З урахуванням наведеного, до правовідносин, що виникли з укладеного між сторонами Договору про постачання природного газу №41ЕВ887-76-20 від 17.01.2020 застосовуються положення попередньої редакції Закону України «Про публічні закупівлі» (чинної до 19.04.2020 року), в тому числі й ті, що регулюють порядок та умови внесенні змін до такого договору про закупівлю, включаючи правові підстави, можливість їх внесення, та визначені ст. 37 попередньої редакції Закону наслідки у вигляді нікчемності внесених змін.

З врахуванням викладеного, судом встановлено, що при укладенні додаткових угод № 1 від 22.01.2020, № 2 від 27.01.2020, № 3 від 21.02.2020, № 4 від 26.01.2021 до Договору їх сторонами, порушено п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України Про публічні закупівлі, а саме змінено ціну за одиницю товару у сторону збільшення при відсутності відповідного коливання цін такого товару на ринку, внаслідок чого перевищено гранично допустимі обсяги такого збільшення.

В силу приписів ч. 1 ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення, з врахуванням чого, з огляду на встановлену судом нікчемність змін, що внесені до Договору Додатковими угодами №1, №2 та №3 застосуванню між сторонами в спірний період підлягали зазначені в Договорі положення щодо ціни природного газу, обсягів постачання та ціни Договору.

Варто зауважити, що, з урахуванням встановлених судом обставин даної справи, визнання недійсної (нікчемною) будь-якої додаткової угоди, якою змінено ціну, тягне за собою визнання недійсними (нікчемними) всіх послідуючих додаткових угод, оскільки кожна наступна додаткова угода має фіксовану ціну за одиницю товару тому є похідною від попередніх додаткових угод та є нікчемною, якщо ціна за такою угодою перевищує можливе підвищення ціни за одиницю товару більше, ніж на 10 %, визначених у статті 36 3акону України Про публічні закупівлі у порівнянні з первісною ціною без врахування змін внесених на підставі нікчемних додаткових угод.

З урахування викладеного, суд приходить до висновку, що сторонами Договору під час укладення Додаткових угод до Договору допущено зловживання своїм правом на зміну умов договору, здійснивши збільшення ціни товару, в результаті чого вартість 1 м.куб. природного газу зросла.

Таким чином, внесення сторонами змін до Договору відповідно до Додаткових угод суперечить вимогам ч. 4 ст. 36 Закону України Про публічні закупівлі в частині збільшення ціни закупівлі та, зменшення її обсягу закупівлі за відсутності будь-яких підстав для внесення означених змін та свідчить про нікчемність відповідних змін до Договору, які внесені означеними Додатковими угодами до Договору.

При цьому, з урахуванням п. 6 Розділу Х Прикінцеві та перехідні положення зміненої з 19.04.2020 редакції Закону України «Про публічні закупівлі», не підлягають до задоволення судом позовні вимоги про визнання недійсними додаткових угод №4, позаяк внесення змін до договору про закупівлю, який укладено до набрання чинності новою редакцією Закону у порядку та на умовах, встановлених до введення в дію цього Закону передбачає, в тому числі й визнання нікчемності таких змін відповідно до ст. 37 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції до 19.04.2020) у випадку наявності підстав відповідно до ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції до 19.04.2020).

Водночас, сам факт виконання сторонами Договору з урахуванням означених додаткових угод не має значення для встановлення їх нікчемності, а відтак, заперечення відповідача в цій частині відхиляються судом.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин); у цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

За фактичних обставин справи та з огляду на наведені приписи Закону та Цивільного кодексу України укладені позивачем та відповідачем у даній справі додаткові угоди №1, №2, №3 до Договору є нікчемними в силу закону, отже - недійсними, а відтак, в задоволенні позовної вимоги прокурора про повторне визнання судом вже недійсної в силу закону додаткової угоди №4 до Договору належить відмовити.

Відповідно до ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю; у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину; якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною; правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін; вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою.

Частиною 1 ст. 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. При цьому, згідно із п. 1 ч. 3 ст. 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Отже, нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом.

В ст. 669 ЦК визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 670 ЦК якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми. Таким чином, обов`язок з повернення грошової суми, сплаченої за кількість товару, який не був поставлений покупцеві, врегульований нормами Глави 54 ЦК (правова позиція Об`єднаної палати Верховного Суду, викладена у постанові від 18.06.2021 у справі № 927/491/19).

Судом встановлено, що сторонами Договору, всупереч інтересів держави та зі зловживанням правом, без будь-яких належних на те підстав та жодного належно обґрунтованого документального підтвердження щодо підвищення ціни на природний газ, в порушення норм Закону України Про публічні закупівлі та положень Договору, укладено Додаткові угоди, згідно яких збільшено ціну за одиницю товару, що, в свою чергу, не відповідає вимогам тендерної документації.

Нікчемність додаткових угод, з врахуванням обставин даної справи, визначає необхідність регулювання зобов`язання між сторонами за положеннями укладеного Договору без тих змін, які були внесені до нього Додатковими угодами.

Так, як встановлено судом, на виконання умов укладеного між сторонами Договору про постачання природного газу №41ЕВ887-76-20 від 17.01.2020 р. ТОВ «Закарпатгаз Збут» за період з лютого по січень 2021 року включно поставив, а відповідач, в свою чергу, прийняв природний газ в обсязі 57 010,3 м.куб., вартість якого, з врахуванням визначеної в п. 3.2. Договору ціни 1 м.куб. 4,910 грн (без врахування внесених змін за нікчемними Додатковими угодами) становить 279 920,573 грн (57 010,3 м.куб. * 4,910 грн).

З врахуванням викладеного, беручи до уваги оплату позивачем 3 вартості поставленого йому за Договором природного газу в розмірі 451 327,17 грн, суд доходить висновку, що в результаті укладення нікчемних додаткових угод позивачем 3 зайво сплачено 171 406,60 грн (451 327,17 грн - 279 920,573 грн) за придбаний з лютого по грудень 2020 року включно природний газ.

Резюмуючи викладене, суд зауважує, що порушення процедури державних закупівель та укладення додаткових угод унеможливлює раціональне та ефективне використання державних коштів і створюють загрозу інтересам держави у подальшому. Як наслідок, указане призвело до необхідності додаткового витрачання коштів з бюджету, та свідчить про нераціональне та неефективне використання бюджетних коштів, що створює загрозу державним інтересам у подальшому.

Відтак, суд доходить до висновку, що із відповідача слід стягнути надмірно сплачені кошти за постачання природного газу в сумі 171 406,60 грн.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Стаття 74 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати прокурора по сплаті судового збору на підставі ч.9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом порівну на позивача 3 та відповідача у справі, позаяк саме з їх неправильних дій (внесення змін до Договору всупереч вимог Закону України «Про публічні закупівлі») і виник даний спір між сторонами.

Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 173, 180, 231, 232, 236-242, Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпатгаз Збут» (88015, м. Ужгород, вул. Богомольця, 21, код ЄДРПОУ 39582749) на користь Хустської спеціальної школи І-ІІІ ступенів Закарпатської обласної ради (90400, Закарпатська область, місто Хуст, вулиця Карпатської Січі, будинок 48, код ЄДРПОУ 20453376) суму 171 406,60 грн (сто сімдесят одну тисячу чотириста шість гривень 60 коп.) безпідставно отриманих коштів.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпатгаз Збут» (88015, м. Ужгород, вул. Богомольця, 21, код ЄДРПОУ 39582749) на користь Закарпатської обласної прокуратури (88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2А, код ЄДРПОУ 02909967) 1 342,00 грн (тисячу триста сорок дві гривні 00 коп.) у повернення сплаченого судового збору.

4.Стягнути з Хустської спеціальної школи І-ІІІ ступенів Закарпатської обласної ради (90400, Закарпатська область, місто Хуст, вулиця Карпатської Січі, будинок 48, код ЄДРПОУ 20453376) на користь Закарпатської обласної прокуратури (88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2А, код ЄДРПОУ 02909967) 1 342,00 грн (тисячу триста сорок дві гривні 00 коп.) у повернення сплаченого судового збору.

5. В решті позову відмовити.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено: 19.10.2023.

Суддя О. Ф. Ремецькі