Рішення № 114285983, 16.10.2023, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2023

м.Харків

Справа № 639/3224/23

провадження 2-а/639/26/23

Жовтневий районний суд м.Харкова

у складі: головуючого - судді Єрмоленко В.Б.

за участю секретаря-Семенюк А.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті,-

ВСТАНОВИВ:

У червні 2023 року адвокат Оріщенко Н.С., діючи в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті серії АА №00006870 від 28.03.2023 по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2ст.132-1 КУпАП,з накладеннямадміністративного стягненняу вигляді штрафу в розмірі 51000 грн., а подвоєного 102 000 грн. та закрити провадження по справі .

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем порушені норми матеріального та процесуального права, невірно визначено суб`єкта вчинення ймовірного адміністративного правопорушення, не враховано, що 06.02.2023 нею з ТОВ «Агентство Барон К» укладено договір позички транспортного засобу, що був нотаріально посвідчений. 07.03.2023 саме вказане підприємство здійснювало перевезення вантажу (насіння соняшнику) за маршрутом с.Петрівка Красноградського району Харківської області до м.Полтава, за кермом позивач не перебував і перевезення не здійснювала. Також відповідачем не враховано категорію автомобіля, невірно розрахований розмір перевищення максимальної дозволеної маси та сума штрафу, оскільки вантажний автомобіль ДАF XF 440 FAR державний номер НОМЕР_1 є спеціалізованим вантажним контейнеровозом і фото зафіксувало здійснення перевезення саме в контейнері та причепі - платформі з контейнером, не розраховано де саме було перевантаження на автомобілі та на причепі, тому як причеп їй не належить. Зазначається, що при розрахунку максимальної фактичної маси на автомобіль застосовувались параметри для звичайного вантажного автомобіля з причепом-40 т, тоді як фактично автомобіль-трьохвісний контейнеровоз з двовісним причепом і максимальна маса для такого автомобіля становить 44т., отже невірно розрахований штраф, виходячи з перевищення встановлених габаритно-вагових норм понад 30%, замість понад 20%.

Позивач стверджує, що в оскаржуваній постанові фактично маса автомобіля невірно вказана, як 54,135 т.,але транспортний засіб такого типу не зміг перевезти таку вагу.За відомостями товарно-транспортної накладної маса нетто вантажу, який перевозиться насипом, становить 23 т.700 кг. Крім того, як вважає позивач, розбіжності у приладі автоматичної фіксації та фактичною кількістю вантажу виникли через перевезення насіння насипом, яке стає рухомим динамічним вантажем під час кожної зміні напрямків руху та швидкості автомобіля, а відтак маса вантажу у різних точках могла створити додаткове навантаження на окремі вісі в певний момент, що припав саме на час автоматичної фіксації. До порушення норм процесуального права позивач відносить неотримання нею листа від відповідача, відкриття виконавчого провадження про стягнення подвійного розміру штрафу без зазначення дати набрання постанови законної сили.

Не погодившись з позовом, Державна служба України з безпеки на транспорті надала до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що оскаржувана постанова про адміністративне правопорушення є законною та не підлягає скасуванню, оскільки винесена за наявності достатніх доказів про порушення позивачем транспортного законодавства, що визначає дозволені габаритно-вагові норми під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами.

Правопорушення зафіксоване в автоматичному режимі за допомогою комплексного технічного засобу марки WIM 78, WAGA-WIM35, зав. № 16, серія, номер свідоцтва про повірку технічного засобу та строк його дії: № UA. TR.113-0619/11 F-22 до 26.12.2023. Пунктом 22.5 «б» ПДР України допускається рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли їх параметри не перевищують, зокрема вантажних автомобілів-трьоївісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом- 40 т, трьохвісний автомобіль ( тягач) з двомісним або трьохвісним напівпричепом ( контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів максимальною довжиною 13,716 метра-44т. Відповідно до фактичних зафіксованих параметрів транспортного засобу, зазначених у постанові, а також інформаційної карти ГВК навантаження на загальну масу транспортного засобу становить 60,15 т., при нормативно допустимій 40т, навантаження на здвоєні осі транспортного засобу становить 26,850 т. при нормативно допустимій 19 т. Відсоткове перевищення загальної маси транспортного засобу здійснюється по визначеній формулі, з урахуванням максимально дозволеної похибки автоматичного комплексу. По встановленим формулам також здійснюється відсоткове перевищення навантаження на загальну масу транспортного засобу-35,338% у даному випадку і розрахунок відсоткового перевищення навантаження на здвоєні осі транспортного засобу-18,705%, що відображено у постанові.Також відповідач вказав, що постанова як за формою, так і за змістом відповідаєКодексу України про адміністративні правопорушеннята Інструкції № 512, містить всю необхідну інформацію, що вимагається Порядком №1174.

Відповідач зазначає, що згідно інформаційних даних Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України, відповідальною особою за даним транспортним засобом є гр. ОСОБА_1 , 1994 р. народження. Змін належного користувача ДАF XF 440 FAR державний номер НОМЕР_1 станом на 07.03.2023 не було внесено. Наказом Міністерства транспорту України від 14.01.1997 № 363 «Про затвердження правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні» дано визначення н/причеп-контейнеровоз. Положеннями п.17.2-17.5 передбачено, що забороняється перевозити в універсальних контейнерах вантажі, які швидко псуються, сипучі вантажі без тари, вибухові, займисті, їдкі та отруйні речовини, смердючі вантажі та ті, які забруднюють стіни і підлогу контейнера, а також вантажі, які не можуть бути завантажені в контейнер або вивантажені з нього без застосування вантажно -розвантажувальних механізмів. Універсальні автомобільні контейнери, що належать перевізникам, повинні мати єдину нумерацію, а також нанесене фарбою, що контрастно виділяється від кольору контейнера, таке маркування : розпізнавальний знак, номер контейнера, найменування власника, вантажність і маса тари контейнера, кг, тощо. Позивачем не надано доказів перевезення контейнеру із відповідним маркуванням, що вказує на відсутність належних доказів перевезення вантажу за допомогою контейнерів. Відсутність контейнеру підтверджується фотознімками, зробленими під час фіксації факту порушення. Позивач здійснював вантажні перевезення транспортним засобом, що не є контейнеровозом в розумінні зазначених норм. Що стосується нібито застосування невірних вимірів приборів, то товарно-транспортна накладна не є первинним документом, що підтверджує фактичну масу товарно-матеріальних цінностей, що перевозяться.

Постанова протягом трьох робочих днів з дня її винесення передається національному оператору поштового зв`язку для доставки на адресу місця реєстрації фізичної особи рекомендованим листом з повідомленням про вручення. У разі невручення постанови адресату, днем отримання адмінпостанови вважається день повернення поштового відправлення з позначкою про невручення до Державної служби з безпеки на транспорті. Постанова набирає законної сили після її вручення або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення. Постанова направлено позивачеві на адресу її реєстрації і повернута відповідачу 06.05.2023.На підставі викладеного просив у позові відмовити ( а.с.39-46).

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши, приходить до наступного.

ОСОБА_1 відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу є власником транспортного засобу ДАF XF 440 FAR державний номер НОМЕР_1 ( спеціалізований вантажний контейнеровоз). Власником спеціалізованого причепу -KRONE (контейнеровоз) державний номер НОМЕР_2 є ОСОБА_2 , 1951 р. н.( а.с. 25,27).

Постановою Державної служби України з безпеки на транспорті серії АА № 00006870 від 28.03.2023 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2ст. 132-1 КУпАПта накладено адміністративне стягнення у розмірі 51000 грн. (а.с.29).

Зазначеною постановою встановлено, що 07.03.2023, о 17 год. 25 хв. за адресою Н-11, км 76+702, Дніпропетровської області відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених п. 22.5 ПДР України:перевищення загальної маси транспортного засобу на 35,338% ( 14,135 тонн), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тонн, навантаження на подвоєні осі транспортного засобу на 18,705% ( 3,554 тонн), при дозволеному максимальному навантаженні на здвоєні осі-19 тонн та відстані між осями від 1,3 м. до 1,8 м. при спарених колесах, чим скоїв адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2ст.132-1КУпАП ( а.с. 74-77).

Дане правопорушення, як вбачається із вказаної постанови, відповідачем зафіксовано в автоматичному режимі технічним засобом - WIM 78, WAGA-WIM35, зав.№16 серії UA.TR.113-0619/11 F-22, що діє до 26.12.2023.

Результати автоматичної фіксації ТЗ в момент вчинення позивачем адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП: кількість вісей - 3 шт., спарені колесадруга вісь, відстань між вісями 1-2: 4620 мм, 2-3: 1400 мм, 3-4: 5010мм, 4-5: 5220мм; навантаження на вісь 1 - 8200 кг; 2 - 16000 кг; 3-10850 кг; 4-10850 кг; 5-14250 кг, загальна маса 60150 кг. Виміряні з урахуванням похибки вагові або габаритні параметри транспортного засобу: загальна маса-54135 кг., навантаження на здвоєні осі- 22554 кг. ( а.с. 74).

Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 103(в редакціїна часвиникнення спірнихправовідносин), Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

До основних завдань Укртрансбезпеки віднесено, зокрема здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті.

Згідно з п.5 Положення Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті; здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів у зонах габаритно-вагового контролю; у випадках, передбачених законом, складає протоколи про адміністративні правопорушення, розглядає справи про адміністративні правопорушення і накладає адміністративні стягнення.

За приписамип.7Положення Укртрансбезпекадля виконанняпокладених нанеї завданьмає право,зокрема:використовувати усвоїй діяльностітранспортні засоби,зокрема спеціалізовані,та засобивимірювальної техніки;у разівиявлення порушеньзаконодавства щодогабаритно-ваговогоконтролю підчас проведеннярейдової перевірки(перевіркина дорозі)копіювати,сканувати документи,які пред`являютьводії транспортнихзасобів підчас проведеннятакої перевірки,та використовуватиїх якдоказ підчас розглядусправ пропорушення законодавства;використовувати засобифото-і відеофіксаціїпроцесу перевірки,зокрема вавтоматичному режимі;супроводжувати транспортнийзасіб,що маєознаки порушеннянормативів ваговихабо габаритнихпараметрів,до найближчогомісця зважування(навідстань небільше 50кілометрів)для здійсненнягабаритно-ваговогоконтролю,а такожзабороняти подальшийрух такоготранспортного засобу;використовувати стаціонарні або пересувні пункти габаритно-вагового контролю;

Отже, законодавством чітко передбачено можливість Укртрансбезпеки здійснювати державний нагляд (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті, зокрема в частині здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів, що включає: здійснення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт (Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженийпостановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567);фіксацію адміністративнихправопорушень усфері безпекина автомобільномутранспорті вавтоматичному режимі(Порядокфіксації адміністративнихправопорушень усфері безпекина автомобільномутранспорті вавтоматичному режимі,затвердженийпостановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 № 1174).

Стаття 132-1 КУпАПвизначає відповідальністьза порушенняправил дорожнього перевезення небезпечних вантажів та правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами.

Дія частини другої цієї статті передбачає відповідальність за правопорушення, пов`язані з перевищенням габаритних та/або вагових параметрів, у вигляді штрафу у розмірах:-п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно;-однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%;-двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%;-трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.

Підставою для звільнення від відповідальності, передбаченої частинами першою і другою цієї статті, є наявність дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

За положеннями статті 14-3 КУпАП, адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою і третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

У той же час, відповідно до статті 279-5 КУпАП, у разі якщо адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою, третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтею 132-2 цього Кодексу, уповноважені на те посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а в разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлюють відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-3 цього Кодексу, або вантажовідправника.

За запитом уповноваженої на те посадової особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті (у тому числі за умови ідентифікації такої посадової особи за допомогою електронного цифрового підпису), відповідні органи (підрозділи) Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України зобов`язані надавати відомості про належного користувача транспортного засобу, фізичну особу, керівника юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, особу, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи, з обов`язковим дотриманням Закону України «Про захист персональних даних».

Відповідно до ч. 1 ст. 279-5 КУпАП у разі якщо адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою, третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтею 132-2 цього Кодексу, уповноважені на те посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а в разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлюють відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-3 цього Кодексу, або вантажовідправника.

Згідно з п. 2 Порядку внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, затвердженого постановою КМУ №1197 від 14.11.2018, належний користувач - фізична особа, яка на законних підставах користується транспортним засобом, що їй не належить, а також керівник юридичної особи - лізингоодержувача (особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи - лізингоодержувача) або працівник, визначений керівником юридичної особи, яка є власником транспортного засобу або отримала в установлений законодавством спосіб право користуватися ним, які в разі внесення щодо них відомостей до Реєстру, відповідно до статті 14-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення несуть відповідальність за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).

Судовим розглядом встановлено, що постановою серії АА № 00006870 від 28.03.2023 на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 51000 грн. за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, оскільки за позивачем зареєстровано транспортний засіб ДАF XF 440 FAR державний номер НОМЕР_1 .

Докази стосовно належного користувача зазначеного транспортного засобу на час вчинення адміністративного правопорушення в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів відсутні.

Доводи позивача про те, що 06.02.2023 нею укладено з ТОВ «Агентство Барон К» , директором якого є її чоловік ОСОБА_3 , договір позички транспортного засобу ( а.с. 17) не є підставою вважати, що суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 132-1 КУпАП, є інша особа, а не ОСОБА_1 , оскільки позивач не звернувся із заявою про внесення відомостей щодо користувача транспортного засобу до Реєстру.

Статтею 251КУпАП передбачено,що доказамив справіпро адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до п. 22.5 ПДР України за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.

Пунктом 1.9 Правил дорожнього руху передбачено, що особи, які порушують правила дорожнього руху несуть відповідальність згідно із законодавством.

Пунктом 25 Правил № 30 встановлено, що забороняється проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів без дозволу, зазначеного у пункті 4 цих Правил, або документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, що повинні знаходитися у водія і пред`являтися на вимогу уповноважених осіб.

Відповідно до частини 4 статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначено Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 № 1174 (надалі - Порядок № 1174).

Так, згідно пункту 2 Порядку № 1174, система фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі (надалі - система) - взаємопов`язана сукупність автоматичних пунктів та інформаційно-телекомунікаційної системи.

Фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах ( п.7 Порядку).

Положеннями пункту 12 Порядку № 1174 врегульовано, що автоматичний пункт може забезпечувати: вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу; вимірювання загальної маси транспортного засобу; визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій; вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу; визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу; вимірювання габаритів транспортного засобу; фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/ або заднього державного номерного знака транспортного засобу); фіксацію фронтального зображення транспортного засобу; фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей); первинне оброблення зібраних даних та передачу інформації до інформаційно- телекомунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв`язку із використанням наскрізного шифрування; автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-телекомунікаційної системи.Інформація від автоматичних пунктів передається до інформаційно-телекомунікаційної системи у вигляді метаданих (пункт 14 Порядку фіксації адміністративних правопорушень).

Метадани містять інформацію про засоби вимірювальної техніки, місце фіксації, найменування автомобільної дороги, дату і час фіксації здійснення вимірювання тощо, фотографії транспортного засобу, відеозапис руху транспортного засобу через автоматичний пункт.

При цьому, система забезпечує автоматизоване формування проекту постанови про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі за допомогою автоматичних пунктів, відповідно до законодавства.

Згідно з п. 17 Порядку № 1174 у постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги.

Інформаційні файли з винесеними постановами передаються до Реєстру адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху.

Як вбачається з оскаржуваної постанови АА № 00006870 від 28.03.2023 року, вона містить всі необхідні реквізити, відповідно до додатку 1 Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затв. наказом Міністерства інфраструктури України від 27.09.2021 № 512.

Так, постановою встановлено, що загальна маса належного позивачу транспортного засобу в момент вчинення порушення склала при дозволеній максимальній фактичній масі-40 тонн, що перевищує загальну масу на 14135 тонн, тобто на 35,338%, а отже відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищення нормативних параметрів загальної маси транспортного засобу. Також було зафіксовано перевищення навантаження на здвоєні осі транспортного засобу на 18,705 % (3,554 тонни) при дозволеному максимальному навантаженні осі 19 тонн та відстані між осями від 1,3 до 1,8м при спарених колесах.

З даної постанови вбачається, що вимірювання ваги транспортного засобу здійснювалося системою за допомогою технічних засобів зав.№16 WAGA-WIM35. Також дана постанова містить посилання на веб-сайт з ідентифікатором доступу, на якому відображені зображення транспортного засобу під час вчинення правопорушення та відеозапис.

Копіями сертифікату відповідності автоматичногоприладу типу WAGA-WIM35(автоматичнийпункт ваго-габаритногоконтролю), UA.TR.113-0619/11 F-22 від 27.12.2022 чинний до 26.12.2023, підтверджується встановлення елементів системи моніторингу за станом доріг та умовами руху на автомобільній дорозі Н-11 Дніпро-Миколаїв ( через м.Кривий Ріг), км.76+702, відповідність встановленого приладу для зважування транспортних засобів WAGA WIM-35 застосованим вимогам технічного регламенту та стандартам ДСТУ. Прилад призначений для зважування дорожніх транспортних засобів у русі. Клас точності під час визначення маси транспортного засобу у русі-10.

Прилад автоматичний для зважуванням дорожніх транспортних засобів у русі «WAGA» WIM35 відповідає вимогам Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.01.2016 №94.

Отже, інформація, отримана з приладу для зважуванням дорожніх транспортних засобів у русі «WAGA» НОМЕР_3 є належним доказом перевищення повної маси вантажного транспортного засобу ( а.с. 79-82).

Пунктом.22.5 ПДРУкраїни встановлено, що рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують 40 тонн для трьохвісного автомобіля ( тягача) з двовісним або трьохвісним напівпричепом та для контейнеровозів, що здійснюють перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра-47 тонн.

Позивач посилаєтьсяна невірновизначену категоріютранспортного засобута стверджуєпро допустиміпараметри для вантажногоавтомобіля ДАFXF440FARдержавний номер НОМЕР_1 ,що належить ОСОБА_1 - 47 тонн, що впливає на перевищення відсотків навантаження і становить не 35,338%, як зазначено у постанові, а понад 20%( 23,035%).

За обставинами справи, позивач є власником транспортного засобу DAF XF 440 FAR і у свідоцтві про реєстрацію він вказаний як спеціалізований вантажний контейнеровоз.

Згідно характеристикиавтомобіля ,DAFXF440FAR відноситьсядо категоріївантажних автомобілейз встановленим на ньому кузовом для перевезення вантажу.

За даними VIN коду зазначеного автомобіля він значиться автофургоном.

Наказом Міністерстватранспорту Українивід 14.01.1997№ 363«Про затвердженняправил перевезеньвантажів автомобільнимтранспортом вУкраїні»,зареєстрованим Міністерствомюстиції України20.02.1998№ 128/2568дано визначення н/причеп-контейнеровоз-транспортнийзасіб спеціалізованогопризначення,який засвоєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів певних категорій-контейнерів.

Отже, контейнеровоз представляє собою платформу для установки стандартних контейнерів.

Автомобіль, що належить позивачеві і зображений на представлених фотознімках, доданих до постанови по справі про адміністративне правопорушення, ніякого відношення до контейнеровозу не має, а є звичайним вантажним автомобілем з кузовом.

Приписами п. 17.2. Правилзабороняється перевозити в універсальних контейнерах вантажі, які швидко псуються,сипучі вантажі без тари, вибухові, займисті, їдкі та отруйні речовини, смердючі вантажі та ті, які забруднюють стіни і підлогу контейнера, а також вантажі, які не можуть бути завантажені в контейнер або вивантажені з нього без застосування вантажно-розвантажувальних механізмів.

Отже, законодавство України передбачає, що перевозити в універсальних контейнерах вантажі, які швидко псуються, зокрема, сипучі вантажі без тари заборонено.

Пунктами 17.4.та 17.5.Правил зазначено,що універсальніавтомобільні контейнериповинні матиєдину нумерацію,а такожнанесене фарбою,що контрастновиділяється відкольору контейнератаке маркування: - розпізнавальний знак; номер контейнера; найменування власника контейнера; вантажність і маса тари контейнера, кг; внутрішній об`єм контейнера, куб.м; місце, місяць і рік виготовлення контейнера; час останнього капітального ремонту і наступного ремонту контейнера.

Номер контейнерананоситься навсіх боковихстінках,даху івсередині контейнера. Універсальні автомобільні та спеціальні контейнери, які належать власникам вантажу, повинні мати маркування, яке запроваджене власником майна. При цьому обов`язково наноситься вантажність і маса тари контейнера, а також внутрішній об`єм контейнера (куб.м).

Позивачем не надано належних та допустимих доказів перевезення контейнеру з відповідним маркуванням.

Враховуючи наведені обставини, у даному випадку транспортний засіб позивача не може вважатися контейнеровозом, оскільки перевезення здійснювалося насипом насіння соняшника, що є забороненим Правилами № 363. Саме тому суд важає, що відповідачем вірно визначено максимально допустимі вагові параметри транспортного засобу позивача.

Доводи позивачапро те,що насіннясоняшника єдинамічним вантажем,а відтакпід часзміни швидкостіавтомобіля невиключалося додаткове навантаженняна окремівісі тацей моментприпав наавтоматичну фіксаціює хибними.Кузов автомобілябув заповненийсипучим вантажем,який немає властивостімиттєвого переміщення абозміщування поплощі кузовата невпливає на змінупо осяхнавантаження.Крім того,при наданиххарактеристиках навантаження,неможливо зміщенняпо кузову35%вантажу,який бипересипався черезкузов.Крім того,платформа комплексноготехнічного засобу зважування дорожніх транспортних засобів у русі має певну довжину, яку проходить вантажний автомобіль і відсоткове значення перевищення максимально допустимої маси транспортного засобу отримується з врахуванням максимально допустимої похибки вимірювання вагового комплексу, яка складає до 10 % щодо визначення загальної маси транспортного засобу та 16 % щодо навантаження на осі.

Оскільки відповідачем вірно визначені максимально дозволені вагові параметри транспортного засобу позивача, він дійшов правильних висновків про перевищення як загальної маси транспортного засобу на 35,338 %, так і на здвоєні осі на 18,705%.

Аргументи позивача про те, що транспортний засіб, що належить позивачу фізично не зміг перевести таку вагу, як зафіксовано у постанові-54,135 т.,включаючи масу транспортного засобу-10,5 т., оскільки згідно відомостям товарно-транспортної накладної маса нетто вантажу становила 23 т.700 кг. суд не приймає до уваги.

Відповідно до абзацу 27 глави 1 «Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні», затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363, товарно-транспортна накладна не є первинним документом, що підтверджує фактичну масу товарно-матеріальних цінностей, що перевозяться, а використовується виключно для обліку таких товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей.

Тому, сам факт наявності товарно-транспортної накладної від 07.03.2023 № 254 не виключає перевезення, одночасно й інших товарно-матеріальних цінностей, не вказаних в первинних документах, що впливає на загальну вагу транспортного засобу.

З наведеного вбачається наявність в діях позивача перевищення допустимих вагових параметрів транспортного засобу понад 30%, що передбачає настання відповідальності, встановленоїч.2ст.132-1 КУпАП.

Таким чином, оскаржувана постанова про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України відповідають усім вищенаведеним критеріям та містять усю необхідну інформацію, передбачену КУпАП та пунктом 17 Порядку №1174, а отже, зміст оскаржуваної постанови відображає ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 132-1 КУпАП.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 7, 9, 19, 90, 243, 245, 250, 257, 286 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Відмовити узадоволенні позову ОСОБА_1 до Державноїслужби Україниз безпекина транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії АА № 00006870 від 28 березня 2023 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони: Позивач- ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 );

Відповідач- Державна служба України з безпеки на транспорті ( ЄДРПОУ 39816845, м.Київ, просп.Перемоги, 14).

Повне судове рішення складено 19.10.2023.

СУДДЯ -