Постанова № 114278438, 17.10.2023, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 274/6835/23

П ОС ТА НО ВА Провадження № 3/0274/3111/23

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" жовтня 2023 р. м. Бердичів

Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Яковлєв О.С., розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли з Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце служби: в/ч НОМЕР_1 , солдат - водій, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше джо адміністративної відповідальності не притягався,

за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП,

в с т а н о в и в :

18 вересня 2023 о 02 год. 09 хв. в м. Бердичеві по вул. Європейській, 63 ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ-2115, н.з. НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з ротової порожнини, нечітка мова, нестійка хода). Від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Drager Alcotest 6810 та в закладі охорони здоров"я відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Крім того, 18 вересня 2023 о 06 год. 16 хв. в м. Бердичеві по вул. Чуднівська, 70 ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ-2115, н.з. НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився зі згоди водія у встановленому законом порядку із застосуванням приладу Drager Alcotest 6810, чим порушив п. 2.9-а ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про час та місце розгляду справи його було повідомлено шляхом вручення смс-повідомлення. Згідно з ч. 1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про її сповіщення про місце і час розгляду справи, якщо від неї не надійшло клопотань про відкладення розгляду справи. Клопотань та (чи) заяв про відкладення розгляду справи від ОСОБА_1 не надійшло, останній про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, а тому суддя вважає можливим розглянути справу у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Доказами вини ОСОБА_1 в інкримінованих йому протиправних діяннях є протоколи про адміністративне правопорушення серії ААД №№ 269222, 269372 та матеріали справи, а саме:

- роздруківка тесту приладу Drager Alcotest 6810 № 964 та акт огляду на стан алкогольного сп`яніння, згідно яких результат проведення огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння 18.09.2023 о 06 год 23 хв становив - 1,36 проміле;

- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 18.09.2023, з якого вбачається, що причиною огляду ОСОБА_1 слугувало виявлення в останнього ознак алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з ротової порожнини, нечітка мова);

- рапорт чергового служби 102 від 18.09.2023 про реєстрацію повідомлення про зупинку для перевірки автомобіля ВАЗ-2115, н.з. НОМЕР_2 , 18.09.2023 о 02 год 23 хв, під час якої встановлено, що водій ОСОБА_1 перебував з ознаками алкогольного сп`яніння;

- акт огляду на стан алкогольного сп`яніння від 18.09.2023, згідно якого ОСОБА_1 відмовився від огляду на стан сп`яніння;

- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 18.09.2023, з якого вбачається, що причиною огляду ОСОБА_1 слугувало виявлення в останнього ознак алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з ротової порожнини, нечітка мова, нестійка хода);

- розписки про роз`яснення прав та обов`язків, передбачених ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, від 18.09.2023, підписані ОСОБА_1 ;

- копія постанови від 18.09.23 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП;

- копія постанови від 18.09.23 про притягнення водія ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121, ч.2 ст.122 КУпАП;

- довідка Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області, згідно з якою ОСОБА_1 отримував посвідчення водія НОМЕР_3 від 02.03.2023 категорії В,С,С1. Протягом року до адмінвідповідальності за ст.130 КУпАП не притягувався;

- відеозаписи, на яких 18.09.23 зафіксовано факти керування транспортним засобом ОСОБА_1 , а також процедури проходження та відмови останнього на пропозиції працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння.

Дослідивши матеріали справи, суддя приходить висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно з ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Згідно з протоколом серії ААД№269222 солдат ОСОБА_1 проходить військову службу на посаді водія у військовій частині НОМЕР_1 .

Відповідно до статті 24 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. Згідно з положеннями статті 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Так, адміністративне стягнення має на меті покарання порушника, запобігання скоєнню нових правопорушень. Про те покарання не є самоціллю, воно виступає необхідним засобом виховання правопорушника і запобігання правопорушенням.

У відповідності з положеннями ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Згідно з ст. 9 Конституції України, а також ст. 19 Закону України Про міжнародні договори від 22 грудня 1993 року, чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору. Тобто в такому випадку міжнародно-правові норми мають пріоритетне значення.

17 липня 1997 року Україна ратифікувала Європейську Конвенцію Про захист прав людини і основоположних свобод , а також Протоколи 1, 2, 4, 7, 11, які є невід`ємною частиною Конвенції, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов`язковість рішень Європейського Суду з прав людини по всім питанням, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення (справа Надточій проти України від 15 травня 2008 року). В рішенні по даній справі ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення. У рішенні Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії від 23 жовтня 1995 року Європейський Суд з прав людини вказав, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення кримінального обвинувачення . Позбавлення прав на управління транспортним засобом також розглядається Європейським Судом кримінально-правовою санкцією, оскільки право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності (рішення Європейського Суду з прав людини у справі Маліге проти Франції від 23 вересня 1998 року). У рішенні ЄСПЛ по справі Скоппола проти Італії від 17 вересня 2009 року зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним. При цьому ЄСПЛ вважає, що будь-яке втручання у право власності обов`язково повинне відповідати принципу пропорційності. Справедливий баланс має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе індивідуальний надмірний тягар (рішення у справі Трегубенко проти України від 02 листопада 2004 року).

Частина 2 ст. 61 Конституції України передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Системний аналіз та юридичний зміст положень ч. 2 ст. 61 Конституції України свідчить про те, що в основу притягнення до юридичної відповідальності має бути покладений конкретний склад правопорушення, яке скоїла особа. Відмінність у складі правопорушення (як в цілому, так і в конкретних його елементах) дає підстави для притягнення особи до різних видів юридичної відповідальності. Також, юридична відповідальність встановлюється за скоєння конкретного правопорушення конкретною особою, тобто вона має індивідуальний характер і характеризується, зокрема наявністю системи покарань та стягнень, можливістю призначення більш м`якого покарання та звільнення від нього тощо. Цей принцип забезпечується можливістю застосування виду юридичної відповідальності в залежності від ступеня суспільної небезпечності скоєного правопорушення. При цьому, принцип індивідуалізації відповідальності знаходить також свій вираз в тому, що при призначенні покарання (стягнення) мають враховуватися всі особливості та обставини справи, характер правопорушення, ступінь здійснення винною особою протиправного наміру, ступінь вини, властиві їй індивідуальні риси, спосіб життя, мотиви скоєння правопорушення і інше.

У КУпАП відсутня стаття, яка б передбачала можливість призначення більш м`якого стягнення, ніж передбачено законом. Проте діючий Кримінальний кодекс України має відповідну статтю про призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом. При розгляді даних матеріалів про притягнення до адміністративної відповідальності слід застосувати аналогію права.

Беручи до уваги вищенаведене, з урахуванням особи винного суд вважає за можливе призначити основне стягнення, не наклавши при цьому на особу додаткове стягнення, передбачене санкцією ч. 1 статті 130 КУпАП.

При цьому суд враховує, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем та його посада пов`язана з керуванням транспортними засобами, у зв`язку з чим використовує водійські права, що свідчить про наявність суспільного інтересу у здійсненні саме на даний час, у період воєнного стану, активних бойових дій на території України обов`язків військовослужбовцем, і цей інтерес у захисті Вітчизни має пріоритет перед захистом суспільних відносин від можливих майбутніх порушень у сфері безпеки дорожнього руху. Також, встановлено, що ОСОБА_1 раніше до адміністративної відповідальності не притягувався.

За таких умов, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню його вини та відношення до вчиненого, беручи до уваги відсутність обставин, які обтяжують покарання та наявність обставин, які пом`якшують відповідальність, вважаю за доцільне призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу, у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, без позбавлення права керування транспортними засобами.

Суд вважає, що саме таке стягнення буде необхідним і достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети - виховного впливу, запобіганню вчинення ОСОБА_1 нових правопорушень та пропорційним вчиненому адміністративному правопорушенню.

У разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено таке стягнення, згідно ч. 1 ст. 40-1 КУпАП сплачується судовий збір, який становить 536,80 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 33, 283, 284, 130 ч. 1КУпАП, суддя

п о с т а н о в и в :

Об`єднати в одне провадження справи № 274/6835/23, № 274/6836/23 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст.130 КУпАП. Об`єднаній справі присвоїти номер № 274/6835/23, провадження № 3/0274/3111/23.

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті складає 17000 грн. в дохід держави, який сплатити на р/рахунок: Отримувач коштів:ГУК у Житомирській області/Житомирська область/21081300; Код отримувача ( ЄДРПОУ): 37976485; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Номер рахунку IBAN: UA368999980313060149000006001; Код класифікації доходів бюджету: 21081300; Найменування коду класифікації доходів бюджету: Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху без позбавлення права керування транспортними засобами.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 536 грн. 80 коп., який необхідно сплатити на р/р: отримувач коштів ГУК у Жит.обл/ТГ м. Бердичiв/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ)37976485; банк отримувач Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО)37976485; рахунок отримувачаUA588999980313121206000006825; код класифікації доходів бюджету22030101;призначення платежу - 101.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Бердичівський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя О.С. Яковлєв