Рішення № 114276836, 18.10.2023, Сумський районний суд Сумської області

Справа № 587/1698/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2023 року Сумський районний суд Сумської області під головуванням судді Степаненка О.А., з участю секретаря судового засідання Бузової Т.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Суми справу за позовом ОСОБА_1 до В.Сироватської сільської ради Сумського району, треті особи: Сумська районна державна нотаріальна контора, ОСОБА_2 про визначення частки у праві спільної сумісної власності та визнання права власності в порядку спадкування за законом.

Встановив:

Представник позивача звернувся до суду з даним позовом мотивуючи його тим, що після смерті матері позивача ОСОБА_3 , яка померла у 2007 року відкрилась спадщина на належне їй майно. 25 червня 2011 року позивачу було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на паї. Нотаріус відмовив їй у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок, у зв`язку з тим, що не виділені(визначені) частки спадкодавця у спільному майні.

В судове засідання позивач не з`явився, від представника позивача надійшла письмова заява про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача до суду не з`явився, направивши письмову заяву про розгляд справи без їх участі, проти позову не заперечував.

Представник Сумської райдержнотконтори до суду не з`явився, направивши письмову заяву про розгляд справи без їх участі, проти позову не заперечував.

Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, належним чином була повідомлена про час розгляду справи у суді.

Дослідивши матеріали справ суд вважає, що позов підлягає повному задоволенню.

В суді встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_3 ( а.с.11) Після її смерті відкрилась спадщина на належне їй майно: земельні ділянки та частку будинку за адресою АДРЕСА_1 .

Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 17.01.2006 року виданого виконавчим комітетом В.Сироватської сільської ради Сумського району житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на праві приватної спільної сумісної власності на 19/100 частки будинку без виділення часток.( а.с.7)

Інша частина будинку в розмірі 81/100 частки належить ОСОБА_2 .

Згідно постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 27.06.2023 року Сумської райдержнотконтори Сумської області, позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право власності за законом у зв`язку з тим, що 19/100 часток житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 належали ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності. При цьому відомості про розмір часток кожного з них (співвласників) відсутні.

Чинне законодавство не надає нотаріусу права здійснювати виділ частки. Таким чином, у разі смерті одного з учасників права спільної сумісної власності, передусім необхідно визначити частку померлого у спільному майні, яка і буде об`єктом спадкування. Проте не всі співвласники мають право у безспірному нотаріальному порядку оформити свідоцтво про право на частку. Таким правом з усіх можливих учасників спільної сумісної власності згідно Закону України «Про нотаріат», Наказом Мінюсту «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» від 22.02.2012 № 296/5, наділений лише другий з подружжя. Для цього нотаріус за місцем відкриття спадщини за заявою другого з подружжя, який пережив, видає свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя за правилами ст. 71 Закону України «Про нотаріат». Разом з тим, видачу нотаріусом свідоцтва про частку в спільному майні за заявою інших учасників спільної сумісної власності законодавство не передбачає, відтак слід припустити, що для успадкування частки у спільній сумісній власності після смерті іншого учасника спільної сумісної власності, крім подружжя, справа про визначення належної йому частки вирішуватиметься в суді.

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст.355, ч. 1 ст.356 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Суб`єктами права спільної часткової власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади.

Відповідно до ст. 357 ЦК України, частки в праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом, якщо розмір часток у праві спільної часткової власності не встановлений за домовленістю співвласників або законом, він визначається з урахуванням вкладу кожного з співвласників у придбання (виготовлення, спорудження) майна.

Статтею 368 ЦК України передбачено, що спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Відповідно до ст.370 ЦК України співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Відповідно до п. 5постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.1995 року №20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», частка учасника спільної сумісної власності визначається при поділі майна, виділі частки з спільного майна, зверненні стягнення на майно учасника спільної власності за його боргами, відкритті після нього спадщини. При відсутності доказів про те, що участь когось з учасників спільної сумісної власності (крім сумісної власності подружжя) у надбанні майна була більшою або меншою - частки визначаються рівними.

Відповідно до роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", у разі смерті співвласника частки кожного із співвласників у праві спільної власності є рівними, якщо інше не було встановлено договором між ними. Частка померлого співвласника не може бути змінена за рішенням суду.

Отже, з огляду на рівність часток співвласників на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 у праві спільної сумісної власності на житловий будинок є рівними та складають по 19/200 за кожним.

Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч. 1 ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до частини 1 статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, а також дослідивши та проаналізувавши надані сторонами докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст.368,370 ЦК України, ст.4,13, ст.76,77,81,141,258-265,352-354 ЦПК України, суд,-

Вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Припинити право спільної сумісної власності у праві власності на житловий будинок, що розташований в АДРЕСА_1 .

Визначити, що розмір частки житлового будинку, що розташований в АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 становить 19/200 частини у праві власності на будинок.

Визначити, що розмір частки житлового будинку, що розташований в АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 становить 19/200 частини у праві власності на будинок.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , іпн НОМЕР_1 право власності на 19/200 частки житлового будинку, що розташований в АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сумського апеляційного суду через Сумський районний суду Сумської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя О.А.Степаненко