ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
31.08.06 р. Справа № 20/262
Суддя господарського суду Донецької області Донець О.Є.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом Дочірньої компанії „Газ України” НАК „Нафтогаз України”, в особі Донецької філії Дочірньої компанії „Газ України” НАК „Нафтогаз України”, м.Донецьк
до відповідача Комунального підприємства „Володарськ-тепловодомережа”, смт.Володарське
про стягнення 14815,31 грн.
За участю представників сторін:
від позивача Коваленко Л.М. – за довіреністю
від відповідача Сарбаш О.І. – за довіреністю
СУТЬ СПОРУ:
До господарського суду Донецької області звернулася Дочірня компанія „Газ України” НАК „Нафтогаз України”, в особі Донецької філії Дочірньої компанії „Газ України” НАК „Нафтогаз України”, м.Донецьк, із позовом до Комунального підприємства „Володарськ-тепловодомережа”, смт.Володарське, про стягнення 14815,31 грн. за договором на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій № 02/4008(06) ТЕ від 30.12.2005р., з яких 13615,87 грн. – сума основного боргу, 212,82 грн. – сума пені, 953,12 грн. – 7% штрафу, 33,50 грн. – 3% річних.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій № 02/4008(06) ТЕ від 30.12.2005р. із додатковою угодою; розрахунок суми боргу; акт звірення взаєморозрахунків; облікову картку контрагента; акти приймання – передачі природного газу; наказ Дочірньої компанії „Газ України” НАК „Нафтогаз України” № 04 від 21.03.2001р.; наказ НАК „Нафтогаз України” № 40 від 08.02.2001р.; наказ Дочірньої компанії „Газ України” НАК „Нафтогаз України” № 12 від 20.04.2001р.
Відповідач надав суду відзив на позов № 84 від 30.08.2006р., у якому пояснив, що 08.08.2006р. перерахував позивачу заборгованість в сумі 3000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 79, тому визнає борг в сумі 11815,31 грн., та просить розстрочити виконання рішення на 2 місяця.
Позивач не заперечив проти надання розстрочки виконання рішення на 2 місяця.
Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд ВСТАНОВИВ:
30.12.2005р. між Дочірньою компанією „Газ України” НАК „Нафтогаз України”, в особі Донецької філії Дочірньої компанії „Газ України” НАК „Нафтогаз України”, м.Донецьк, та Комунальним підприємством „Володарськ-тепловодомережа”, смт.Володарське, був укладений договір на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій № 02/4008(06) ТЕ (далі – договір).
Відповідно до п. 1.1 договору, позивач (Постачальник) зобов’язався передати у власність відповідача (Покупця) в 2006 році природний газ, а Покупець зобов’язався прийняти та оплатити газ на умовах договору.
Згідно із п. 6.1договору, оплата за газ та послуги з його транспортування проводиться грошовими коштами у такому порядку: перша оплата в розмірі 34 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу проводиться не пізніше 7 числа поточного місяця; подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу до 17 та 27 числа поточного місяця. Остаточний розрахунок за фактично спожиті та протранспортовані обсяги газу здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу до 5 числа, наступного за місяцем поставки газу.
Відповідно до п. 7.1, 7.2 договору, за невиконання або неналежне виконання своїх зобов’язань по договору сторони несуть відповідальність у відповідності з чинним законодавством України. В разі неоплати або несвоєчасної оплати у строки, зазначені у п. 6.1 договору, Покупець сплачує на користь Постачальника, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.
Позивач свої зобов’язання за договором виконав належним чином, передав у власність відповідача в 2006 році природний газ, що підтверджується, наявними у матеріалах справи актами приймання – передачі природного газу.
Посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов’язань за вищевказаним договором, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача 14815,31 грн., з яких 13615,87 грн. – сума основного боргу, 212,82 грн. – сума пені, 953,12 грн. – штрафу, 33,50 грн. 3% річних.
Згідно із ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог та заперечень.
Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
У зв’язку із перерахуванням відповідачем боргу позивачу, в сумі 3000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 79 від 08.08.2006р., суд, відповідно до п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу, припиняє в цій частині провадження по справі за відсутністю предмету спору.
Позовні вимоги підтверджуються наявними у справі копіями договору на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій № 02/4008(06) ТЕ від 30.12.2005р. із додатковою угодою; розрахунку суми боргу; акту звірення взаєморозрахунків; облікової картки контрагента; актів приймання – передачі природного газу.
Відповідач позовні вимоги позивача в частині стягнення 11815,31 грн. визнав, але доказів погашення зазначеного боргу на користь позивача суду не надав.
З огляду на вищевикладене, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основного боргу в сумі 13615,87 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно із ч. 3 ст. 232 Господарського кодексу України вимогу щодо сплати штрафних санкцій за господарське правопорушення може заявити учасник господарських відносин, права чи законні інтереси якого порушені.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення пені в розмірі 212,82 грн. та 3% річних в розмірі 33,50 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
В обґрунтування своїх вимог, щодо стягнення 7% штрафу, в розмірі 953,12 грн., позивач посилається на ч.2 ст. 231 Господарського кодексу України.
За змістом даної статті, штраф може бути застосовано у якості відповідальності за порушення строків поставки товарів, надання послуг, виконання робіт.
Штраф, передбачений п. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, не може бути стягнутий з відповідача судом в силу приписів Прикінцевих положень зазначеного кодексу.
Крім того, зазначений вид відповідальності не передбачений й укладеним сторонами договором.
Таким чином, суд відмовляє у задоволені вимог щодо стягнення суми 7% штрафу, заявлених позивачем в розмірі 953,12 грн., як необґрунтованої.
Суд задовольняє клопотання відповідача щодо розстрочки виконання рішення рівними частинами протягом 2 місяців (вересень – жовтень 2006р), проти чого позивач не заперечив.
Судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст. ст. 22, 33, 43, 44, 49, п. 1.1 ст. 80, ст. ст. 82 – 85 Господарського процесуального кодексу України, ст. 193 , ч. 3 ст. 232 Господарського кодексу України, ст. 625 Цивільного кодексу України, суд
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги Дочірньої компанії „Газ України” НАК „Нафтогаз України”, в особі Донецької філії Дочірньої компанії „Газ України” НАК „Нафтогаз України”, м.Донецьк, до Комунального підприємства „Володарськ-тепловодомережа”, смт.Володарське, - задовольнити частково.
Стягнути з Комунального підприємства „Володарськ-тепловодомережа” (87000, смт.Володарське, Донецька область, вул. Леніна, 134, поточний рахунок 26007301196 в Володарському ООБ, МФО 394374, ЗКПО 32147649) на користь Дочірньої компанії „Газ України” НАК „Нафтогаз України”, в особі Донецької філії Дочірньої компанії „Газ України” НАК „Нафтогаз України” (83017, м.Донецьк, бул. Шевченко, 25, поточний рахунок 26000301750597 в ГУ ПІБ м.Донецька, МФО 334635, ЗКПО 25987823) 10615,87 грн. – суми основного боргу, 212,82 грн. – суми пені, 33,50 грн. – 3% річних, 138,62 грн. – державного мита, 110,40 грн. – витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.
Розстрочити виконання рішення, зобов’язавши Дочірню компанію „Газ України” НАК „Нафтогаз України”, в особі Донецької філії Дочірньої компанії „Газ України” НАК „Нафтогаз України”, м.Донецьк сплачувати стягнуту за рішенням суду суму в розмірі 10862,19 грн., рівними частинами протягом 2-х місяців (вересень 2006р. – 5431,10 грн., жовтень 2006р. – 5431,09 грн.).
Видати наказ у встановленому порядку.
Провадження у справі стосовно стягнення з відповідача 3000,00 грн. – припинити.
У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.
Вступна та резолютивна частини рішення оголошено 31.08.06р.
Повний текст рішення підписано 01.09.06р.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів або в касаційному порядку через місцевий чи апеляційний господарський суд протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.
Суддя Донець О.Є.
Надруковано 3 прим.
1. позивачу
2. відповідачу
3. у справу
Вик. Марченко Ю.О.
Судове рішення № 114267, Господарський суд Донецької області було прийнято 31.08.2006. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 20/262. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: