Рішення № 114265156, 18.10.2023, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2023 р. справа № 400/3776/23 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін, в письмовому провадженні, розглянув адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідачадержавної установи "Миколаївський слідчий ізолятор", вул. Лагерне поле, 5, м. Миколаїв, 54030,

провизнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся з позовом до державної установи Миколаївський слідчий ізолятор (далі відповідач), в якому просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо ненарахування та невиплати в повному обсязі відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.22 р. № 168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану (далі Постанова № 168) на період дії воєнного стану додаткової винагороди в розмірі 30 000 грн. за березень, квітень і травень 2022 р.;

- зобов`язати відповідача здійснити донарахування та виплату додаткової винагороди в розмірі 59 680,62 грн. за березень, квітень і травень 2022 р. відповідно до Постанови № 168.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідач всупереч Постанові № 168 виплатив йому щомісячну додаткову винагороду за березень, квітень і травень 2022 р. не в розмірі 30 000 грн., а пропорційно відпрацьованому часу.

Суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідач не надав відзиву на позовну заяву. Ухвала про відкриття провадження, копія позовної заяви та додані до неї матеріали отримані ним поштою, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення.

Як передбачено ст. 159 ч. 4 КАС України, неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Суд не вбачає підстав вважати неподання відповідачем відзиву в даній справі, як визнання ним позову.

Відповідно до ст. 162 ч. 6 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

На підставі наведеної норми, суд розглядає справу за відсутності відзиву відповідача.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Позивач проходить службу в державній установі Миколаївський слідчий ізолятор Міністерства юстиції України з 10.07.18 р. до теперішнього часу, займає посаду начальника відділу по контролю за виконанням судових рішень, має спеціальне звання підполковник спеціальної служби.

Позивач звернувся до відповідача щодо виплати додаткової винагороди відповідно до Постанови № 168.

Листом від 28.03.23 р. відповідач повідомив, що виплату нараховано пропорційно за фактичний час несення служби, розрахований у годинах.

Згідно зі статтею 1 Указу Президента України від 24.02.22 р. №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України від 24.02.22 р. № 2102-ІХ, з 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 р. строком на 30 діб в Україні введено воєнний стан.

Відповідно до пунктів 1 і 5 Постанови № 168 з 24.02.22 р. на період дії воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми єПідтримка, установлено додаткову винагороду в розмірі 30 000 гривень щомісячно.

20.05.22 р. Міністерство юстиції України надіслало на адресу Департаменту з питань виконання кримінальних покарань, Міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань лист за №38144/16.3.2/32-22, в якому зазначило, що виплата винагороди здійснюється органом, установою за місцем постійного проходження служби особи рядового чи начальницького складу, де він призначений на штатну посаду, на підставі наказів такого органу, установи, в межах асигнувань, передбачених у кошторисі органу, установи, при цьому рішення щодо виплати такої винагороди керівникам органів та установ приймається за погодженням Державного секретаря. Розмір додаткової винагороди особам рядового і начальницького складу, які несуть службу в органах і установах, визначається пропорційно та виплачується за фактичний час несення служби, розрахований у годинах, в розрахунковому (у годинах) місячному періоді проходження служби (24 години на добу).

У зв`язку з цим, відповідач нарахував і виплатила позивачу додаткову винагороду, встановлену Постановою № 168, за березень, квітень і травень 2022 р. пропорційно за фактичний час несення служби, розрахований у годинах, в розрахунковому (у годинах) місячному періоді проходження служби (24 години на добу) на підставі табелю обліку робочого часу. Години фактичної відсутності позивача на службі виключались з такого розрахунку.

Так, за період з 01.03.22 р. до 31.05.22 р. нараховано та виплачено:

- у березні за фактично відпрацьовані 262 год. * вартість години складає 40,32 грн. (30000 грн./31 день/24 год.) = 10 563,84 грн.;

- у квітні за фактично відпрацьовані 238 год. * вартість години складає 41,67 грн. (30000 грн./30 днів/24 год.) = 9917,46 грн.;

- у травні за фактично відпрацьовані 244 год. * вартість години складає 40,32 грн. (30000 грн./31 день/24 год.) = 9838,08 грн.

Тобто, за березень, квітень і травень 2022 року відповідач нарахував на користь позивача додаткову винагороду в загальній сумі 30 319,38 грн., з яких виплачено 29 864,38 грн. (за відрахуванням 1,5% військового збору).

Зазначене підтверджується листом відповідача від 28.03.23 р. № 20/9-596 та витягом із відомостей з відомостей грошового забезпечення за березень-травень 2022 р.

Відповідно до частин першої та другої статті 23 Закону України Про Державну кримінально-виконавчу службу України (далі Закон № 2713) держава забезпечує соціальний захист персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України відповідно до Конституції України, цього Закону та інших законів України. Умови грошового і матеріального забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплата праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються законодавством і мають забезпечувати належні матеріальні умови для комплектування Державної кримінально-виконавчої служби України висококваліфікованим персоналом, диференційовано враховувати характер і умови служби чи роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій та професійній діяльності і компенсувати персоналу фізичні та інтелектуальні затрати.

Частиною першою статті 24 Закону № 2713 передбачено, що фінансування діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України та інших джерел, передбачених законом. Пільги, компенсації та гарантії, передбачені цим Законом, надаються за рахунок і в межах бюджетних асигнувань на утримання відповідних бюджетних установ.

Порядок виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України затверджено наказом Міністерства юстиції України від 28.03.18 р. № 925/5 (далі Порядок № 925/5).

Пунктом 3 розділу І Порядку № 925/5 визначено, що грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Відповідно до пункту 8 Порядку № 925/5 при виплаті грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення, належного за повний місяць, на кількість календарних днів цього місяця.

Таким чином, грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, а саме щомісячні його види, виплачуються пропорційно відпрацьованому часу.

На виконання Указів Президента України від 24.02.22 р. № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні та № 69/2022 Про загальну мобілізацію Кабінетом Міністрів України 28.02.22 р. прийнято Постанову № 168.

Пунктом 1 Постанови № 168 у первинній редакції установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

У подальшому до зазначеної Постанови неодноразово вносились зміни:

постановою КМУ № 217 від 07.03.22 р. в абзаці першому пункту 1 Постанови № 168 виключено слова (крім військовослужбовців строкової служби);

постановою КМУ № 350 від 22.03.22 р. (яка набрала чинності 24.03.22 р. та застосовується з 24.02.22 р.) доповнено абзац перший пункту 1 Постанови № 168 після слів та поліцейським словами , а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми єПідтримка;

постановою КМУ № 400 від 01.04.22 р. внесено зміни до пункту 1 Постанови № 168 щодо виплати додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 гривень.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 204-р від 06.03.22 р. Про затвердження переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках Програми єПідтримка затверджено перелік адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми єПідтримка згідно з додатком.

Згідно вказаного Переліку програма єПідтримка поширюється на Миколаївську область. Відтак, з 24.02.22 р. на період дії воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах Миколаївської області, повинна була виплачуватись додаткова винагорода в розмірі 30 000 грн. щомісячно.

В подальшому постановою КМУ № 754 від 01.07.22 р. (яка набрала чинності 08.07.22 р. та застосовується з 01.06.22 р.) внесено такі зміни до пункту 1 Постанови № 168, а саме: в абзаці першому слова які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми єПідтримка замінено словами які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні); після слова щомісячно доповнено словами (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць).

Сторонами у справі не заперечується наявність у позивача права на отримання додаткової винагороди, передбаченої п. 1 Постанови № 168, у період з 24.02.22 р. до 01.06.22 р.

Спірним у даній справі є питання щодо розміру такої винагороди. Як вже зазначалося, додаткову винагороду за березень, квітень і травень 2022 р. позивачу нараховано і виплачено відповідачем за фактичний час несення служби, розрахований у годинах, з урахуванням роз`яснення, викладеного в листі Міністерства юстиції України № 38144/16.3.2/32-22 від 20.05.22 р.

Такі дії відповідача суд вважає протиправними, оскільки Постановою № 168 у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, було передбачено виплату додаткової винагороди в розмірі 30 000 грн. щомісячно особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми єПідтримка. Відповідні зміни внесено до Постанови № 168 постановою КМУ № 754 від 01.07.22 р., які застосовуються з 01.06.22 р.

Також судом враховується, правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 06.04.23 р. у справі № 260/3564/22.

Отже, у березні, квітні і травні 2022 р. позивач мав право на отримання додаткової винагороди в розмірі 30 000 грн. щомісячно. У випадку відпрацювання позивачем неповного місяця, розрахунок відповідної додаткової винагороди здійснюється в порядку, визначеному п. 8 Порядку № 925/5, тобто пропорційно до кількості відпрацьованих позивачем календарних днів у місяці.

Проведення відповідачем виплати позивачу додаткової винагороди, встановленої Постановою № 168, пропорційно за фактичний час несення служби, розрахований у годинах, в розрахунковому (у годинах) місячному періоді проходження служби (24 години на добу) не узгоджується ані з Постановою № 168 у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, ані з положеннями Порядку № 925/5.

Лист Міністерства юстиції України № 38144/16.3.2/32-22 від 20.05.22 р. не є нормою права та не може бути покладений в основу вирішення правовідносин між позивачем та відповідачем. Роз`яснення, надані у зазначеному листі, мають рекомендаційний характер.

При нарахуванні зазначеної виплати додаткової винагороди відповідач зобов`язаний був застосовувати нормативно-правові акти, а не лист Міністерства юстиції України.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не довів правомірності своїх дій, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині належить задовольнити.

При цьому, не підлягає задоволенню вимога позивача щодо суми виплати - 59 680,62 грн, оскільки суд не уповноважений здійснювати розрахунок суми додаткової винагороди.

З огляду на вищезазначене, суд доходить висновку про необхідність частково задоволення позову.

Судовий збір розподіляється відповідно ст. 139 КАС України.

Так, позивач сплатив судовий збір в сумі 1 073,60 грн. і з урахуванням часткового задоволення позовних вимог, стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає 536,80 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241 246, 262 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до державної установи Миколаївський слідчий ізолятор (вул. Лагерне поле, 5, м. Миколаїв, 54005, ЄДРПОУ 08564067), задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії державної установи Миколаївський слідчий ізолятор? ?(вул. Лагерне поле, 5, м. Миколаїв, 54005, ЄДРПОУ 08564067) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в повному обсязі відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.22 р. № 168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану на період дії воєнного стану додаткової винагороди в розмірі 30 000 грн. за березень 2022 р., квітень 2022 р. і травень 2022 р.

3. Зобов`язати державну установу Миколаївський слідчий ізолятор? ?(вул. Лагерне поле, 5, м. Миколаїв, 54005, ЄДРПОУ 08564067) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) додаткової винагороди за березень 2022 р., квітень 2022 р., травень 2022 р., передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.22 р. № 168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану,? відповідно до п. 8 Порядку виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28.03.18 р. № 925/5, з урахуванням раніше виплачених сум.

4. У задоволенні вимоги про зобов`язання здійснити донарахування та виплату додаткової винагороди в розмірі 59 680,62 грн., відмовити

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань державної установи Миколаївський слідчий ізолятор (вул. Лагерне поле, 5, м. Миколаїв, 54005, ЄДРПОУ 08564067 на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 536,80 грн. (п`ятсот тридцять шість грн. 80 коп.).

6. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А. О. Мороз