Єдиний державний реєстр судових рішень
ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ
16 жовтня 2023 року Справа № 280/8467/23 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Батрак І.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 39396146)
до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, код ЄДРПОУ 20490012)
про визнання бездіяльності протиправною, визнання протиправними рішень, їх скасування та зобов`язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі відповідач 1), до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі відповідач 2), в якому просить:
визнати протиправною бездіяльність відповідача 1 щодо зарахування до вислуги років позивача часу навчання в цивільних вищих навчальних закладах «Міжнародний інститут державного та муніципального управління» з 01.09.1991 по 15.06.1996, «Запорізька державна інженерна академія» з 01.09.1999 по 04.07.2001 у межах п`яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби;
визнати протиправним та скасувати висновок комісії б/д б/н, прийнятий відповідачем 1 про стаж для виплати винагороди для вислуги років, яким визначений стаж служби позивача для виплати винагороди за вислугу років станом на 01.01.2018 в розмірі 14 років 00 місяців 13 днів;
визнати протиправним та скасувати наказ відповідача 1 від 16.01.2018 №26-о у частині встановлення позивачу стажу служби для виплати винагороди за вислугу років станом на 01.01.2018 в розмірі 14 років 00 місяців 13 днів;
зобов`язати відповідача 1 зарахувати позивачу до вислуги років, обчисленої в порядку, передбаченому для призначення пенсій, час навчання в цивільних вищих навчальних закладах «Міжнародний інститут державного та муніципального управління» з 01.09.1991 по 15.06.1996, «Запорізька державна інженерна академія» з 01.09.1999 по 04.07.2001 у межах п`яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби;
зобов`язати відповідача 1 внести зміни д наказу відповідача 1 від 19.04.2021 №48-о (в редакції наказу відповідача 1 від 26.06.2023 №5 «Про внесення змін до наказу Головного управління ДФС у Запорізькій області від 19.04.2021 №48-о»), в якому зарахувати до вислуги років, обчисленої в порядку, передбаченому для призначення пенсій, час навчання в цивільних вищих навчальних закладах «Міжнародний інститут державного та муніципального управління» з 01.09.1991 по 15.06.1996, «Запорізька державна інженерна академія» з 01.09.1999 по 04.07.2001 у межах п`яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби;
зобов`язати відповідача 1 підготувати (прийняти) та надати до відповідача 2 оновлений грошовий атестат та відповідні довідки у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням в процентній надбавці за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії часу навчання в цивільних вищих навчальних закладах «Міжнародний інститут державного та муніципального управління» з 01.09.1991 по 15.06.1996, «Запорізька державна інженерна академія» з 01.09.1999 по 04.07.2001 у межах п`яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби;
зобов`язати відповідача 2 з врахуванням наданого відповідачем 1 оновленого грошового атестату та відповідних довідок у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» здійснити перерахунок та виплату призначеної позивачу пенсії за вислугу років.
Відповідно до ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви, зокрема, з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.160, 161, 172 КАС України.
Позовна заява подана без додержання вимог, встановлених ст. 160, 161 КАС України, з огляду на наступне.
Строки звернення до суду визначені статтею 122 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
За правилами ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною 5 вказаної статті передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Суд зазначає, що адміністративний позов містить позовні вимоги щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача 1, вчиненої у 2018 року, а також висновку комісії б/д б/н та наказ відповідача 1 від 16.01.2018 №26-о у частині встановлення позивачу стажу служби для виплати винагороди за вислугу років станом на 01.01.2018.
Як убачається із матеріалів позовної заяви, позивач був звільнений із займаної посади з 30.04.2021 наказом Головного управління ДФС у Запорізькій області від 19.04.2021 №48-о.
Крім того, суд зауважує, що виплата позивачу грошового забезпечення відбувалась щомісячно, а відтак, позивач з моменту отримання таких виплат був ознайомлений (повинен був бути ознайомлений), яка відсоткова доплата встановлена йому за вислугу років.
З 01.05.2021 позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області, отримує пенсію за вислугу років, яка призначена йому пенсія за умовами, визначеними п. «б» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ.
Окрім того у відповідь на заяву позивача від 29.06.2023 про зарахування періоду навчання у цивільному вищому навчальному закладі до вислуги років, перерахунок та виплату надбавки за вислугу років, Головне управління ДФС у Запорізькій області надало відповідь листом від 05.07.2023 №124/6/08-01-01-ЛК, яку отримано у серпні поточного року.
З даним позовом позивач звернувся до суду лише 09.10.2023 (згідно з датою відділення поштового зв`язку на конверті, у якому позовну заяву було скеровано до суду).
Позивачем у адміністративному позові наведено заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, на обґрунтування якої зазначає, що з 24 лютого 2022 року почалась збройна агресія рф, введено воєнний стан та м. Запоріжжя з 2022 року перебуває в зоні активних бойових дій, що унеможливило вчасне звернення до суду із даним позовом. Посилається на лист ТПП від 28.02.2022 №64/2022 та позицію Верховного Суду та наголошує, що введення воєнного стану є поважною причиною для поновлення строку звернення до суду.
Оцінюючи обставини пропущення строку звернення до суду, які вказує позивач як поважні, суд враховує таке.
Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Визначені процесуальним законом строки, про які зазначено вище, це той орієнтовний період часу, протягом якого позивач мав би проявити інтерес стосовно свого позову, якщо він дійсно зацікавлений у тому, щоб провадження у справі було відкрито, а його спір вирішено. Строк звернення до суду для такої категорії спорів доволі стислий - один місяць, і якщо зважити на характер спірних правовідносин, встановлений строк з одного боку має на меті дисциплінувати позивача, який, якщо він справді зацікавлений у відновленні своїх порушених прав, повинен якомога швидше реалізувати своє право на захист, з іншого боку - є своєрідним бар`єром, який повинен запобігати зловживанню правами і сприяти правовій визначеності правовідносин, які виникають у зв`язку з проходженням публічної служби.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Одним із механізмів забезпечення реалізації гарантованого Конвенцією права особи на доступ до правосуддя, з урахуванням принципу правової визначеності, є поновлення судом пропущеного з поважних причин строку на звернення до суду в розумних межах, з дотриманням засад оптимальності і пропорційності.
Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для звернення до адміністративного суду здійснюється у розумних межах та лише у виняткових, особливих випадках, виключно за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав, свобод або законних інтересів.
Підсумовуючи зазначене, реалізувати своє право на захист в порядку адміністративного судочинства, потрібно вчасно, а поновити пропущений строк суд може, якщо для цього є поважні і об`єктивні причини.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду із позовом визнаються лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Надаючи оцінку посиланням сторони позивача на ведення воєнного стану як істотної перешкоди для звернення до суду, суд враховує, що у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/202, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб який неодноразово продовжувався. При цьому, в подальшому воєнний стан в Україні неодноразово продовжувався. Таким чином, починаючи з 24.02.2022 і включно до дати звернення позивача до суду 15.05.2023 в Україні діяв (і діє до цього часу) воєнний стан, правовий режим якого визначається Законом України від 12.05.2015 № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» (далі - Закон № 389-VIII).
Згідно зі ст. 12-2 Закону № 389-VIII в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.
Однак, повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Отже, незважаючи на введення в Україні воєнного стану з 24.02.2022, Запорізький окружний адміністративний суд своєї роботи не припиняв, здійснював та здійснює свої повноваження, що визначені Конституцією та законами України.
Крім того, як вбачається з КП «Діловодство спеціалізованого суду» позивач за час з початку введення воєнного стану неодноразово звертався до суду із позовами, зокрема справи №280/5220/22, №280/5883/22.
Суд зазначає, що посилання на сам факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути безумовно вважатись поважною причиною для поновлення строків звернення до суду, що узгоджується з практикою Верховного Суду в постанові від 29.09.2022 у справі №500/1912/22.
Крім цього, суд звертає увагу на позицію Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2022 у справі №990/115/22, в якій зазначено, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Враховуючи те, що кінець перебігу процесуального строку на звернення до суду з позовом у цій справі припав на період повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України, ця обставина могла унеможливити дотримання такого строку позивачем за умови надання останнім до суду належних доказів того, як саме введення воєнного стану обумовило пропуск строку на звернення до суду з позовом, та могла б бути визнаною поважною причиною для поновлення процесуального строку.
Однак, належних доказів на підтвердження існування обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду, позивач суду не надав.
Отже, вказані позивачем причини пропуску строку звернення до суду не є тими об`єктивно непереборними обставинами, які перешкоджали йому звернутися до суду з цим позовом у встановлений законом строк.
В матеріалах справи відсутні докази наявності обставин, які були об`єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення позивача та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду з цим позовом або унеможливлювали позивачу вчасно дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів стосовно нарахування разової грошової допомоги.
При цьому, незнання про можливе порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не вказує на поважність причин пропуску строку звернення до суду.
У публічно-правових відносинах строки особливо актуальні для оцінки правомірності поведінки суб`єктів з погляду на її своєчасність.
Статтею 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Проаналізувавши подані позивачем обґрунтування та докази, суд приходить до висновку, що вказані позивачем підстави пропуску строку на звернення до суду є неповажними.
Суд зазначає, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Після закінчення цього часу особа не втрачає права звернутися із адміністративним позовом, але до такого позову застосовуються положення ст. 123 КАС України.
У відповідності до ч.6 ст.161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно із ст. 166 КАС України, при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.
Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.
Вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення викладені в ст.167 КАС України.
Таким чином, позивачу слід надати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду або обґрунтувань, за яких позивач вважає, що строк звернення до суду не пропущений разом із доказами на підтвердження таких обставин.
Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 2 ст. 132 КАС України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI).
Згідно з ч.1 ст.4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Приписами пп. 1 п. 3 ч. 2 ст.4 Закону № 3674-VI визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлена ставка судового збору у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до положень статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» встановлено з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 2684,00 грн.
Отже, за одну позовну вимогу немайнового характеру належить сплачувати 1073,60грн. (2684 х 0,4 = 1073,60 грн.).
Частиною 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Оскільки у адміністративному позові ОСОБА_1 об`єднано 3 позовні вимоги немайнового характеру (визнання протиправною бездіяльності, скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії щодо відповідача 2), розмір судового збору, який повинен сплачуватися позивачем при зверненні до адміністративного суду із даним позовом становить 3220,80 грн.
До матеріалів адміністративного позову позивачем додано квитанцію від 05.10.2023 №6340-1806-7983-8562, з якої вбачається, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1073,60 грн. Таким чином, позивачу необхідно доплатити судовий збір у розмірі 2147,20 грн.
Відповідно до ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суддя
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Запорізькій області, до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання бездіяльності протиправною, визнання протиправними рішень, їх скасування та зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху.
Недоліки позовної заяви можуть бути усунені шляхом надання позивачем суду:
обґрунтованого пояснення щодо причин пропуску строку звернення до суду або заяви про поновлення цього строку; належним чином завірені копії документів, що підтверджують поважність пропуску строку на звернення до суду з позовом;
оригіналу документу про сплату судового збору в розмірі 2147,20 грн., оформленого відповідно до вимог законодавства шляхом перерахування коштів через установи банків чи відділення зв`язку на наступний розрахунковий рахунок: отримувач коштів ГУК у Зап.обл/м.Зап. Дніпров./22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37941997, Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.), Рахунок отримувача UA538999980313131206084008512, Код класифікації доходів бюджету 22030101, Призначення платежу «*;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Запорізький окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа)».
Встановити строк для усунення недоліків позовної заяви терміном 10 календарних днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз`яснити позивачу, що відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
СуддяІ.В.Батрак
Судове рішення № 114264105, Запорізький окружний адміністративний суд було прийнято 16.10.2023. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 280/8467/23. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: