Рішення № 114263984, 17.10.2023, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2023 року Справа № 280/5994/23 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Максименко Л.Я., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до Департаменту патрульної поліції (03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3, код ЄДРПОУ 40108646),

про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Департаменту патрульної поліції (далі відповідач), в якій позивач просить суд:

визнати протиправною відмову Департаменту патрульної поліції у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 додаткової доплати до грошового забезпечення за період березень 2021 року червень 2023 року у відповідності до положень постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 №375, оформлену листом від 05.07.2023 №11841/41/5/05-2023;

визнати протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції щодо не видання наказів, не нарахування та невиплати ОСОБА_1 : додаткової доплати до грошового забезпечення за період березень 2021 року липень 2023 року (включно) у відповідності до положень постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 №375; доплати за службу в нічний час за період з 16.04.2016 по 31.12.2017;

зобов`язати Департамент патрульної поліції нарахувати та виплатити ОСОБА_1 : додаткову доплату до грошового забезпечення за період березень 2021 року липень 2023 року (включно) у відповідності до положень постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 №375; доплату за службу в нічний час за період з 16.04.2016 по 31.12.2017.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що у період з березня 2021 року по дату звернення до суду із даним позовом була задіяна в забезпеченні життєдіяльності суспільства та безпосередньо контактувала із населенням, що підтверджується довідками обліку несення служби за 2021 2023 роки та умовами її служби згідно з посадовою інструкцією. Зазначає, що позивачу лише одного разу була виплачена додаткова доплата на період дії карантину в липні 2021 року у розмірі 6 165,83 грн. Згідно з роз`ясненням, наданим листом від 30.05.2023 №151аз/Щ/32/01-2023 Управлінням патрульної поліції в Запорізькій області ДПП, вказана сума, виплачена позивачу в липні 2021 року за січень та лютий 2021 року. Таким чином, вказує, що починаючи з березня 2021 року і до дня звернення до суду із даним позовом позивачу не виплачується додаткова доплата на період дії карантину, не зважаючи на те, що карантин не скасовано (відмінено) (до 01.07.2023 та ще 30 днів) та умови праці позивача не змінились. Крім того, посилається на те, що відповідачем на запит надано довідки обліку несення поліцейським служби в нічний час за 2016 2018 роки, в яких відображені відпрацьовані ОСОБА_1 години в нічний час, проте фактично відповідні доплати за роботу в нічний час ОСОБА_1 виплачені не були, відповідач листом від 05.07.2023 №11841/41/5/05-2023 відмовив в нарахуванні та виплаті зазначених доплат. Щодо доплати за роботу в нічний час відповідачем зазначено, що згідно з наказами ДПП з 16.04.2016 по 31.12.2017 позивач не залучався до служби в нічний час, а щодо виплати доплати на період дії карантину відповідачем зазначено про відсутність бюджетних асигнувань для здійснення таких виплат. Також вказує, що 07.07.2023 представник позивача звернувся до відповідача із додатковим адвокатським запитом про надання вказаної довідки, однак, листом від 14.07.2023 №178аз/179щ/180аз/41/32/01-2023 відповідач вже змінив свою позицію та зазначив, що з 01.08.2021 по 01.07.2023 довідки формування даних для встановлення додаткової доплати на період дії карантину в управлінні патрульної поліції в Запорізькій області не формувалися. Однак при цьому зауважень та доказів того, що позивач не залучався до виконання обов`язків із безпосереднім контактом із населенням відповідач не надав. Позивач вважає, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо не нарахування та невиплати даних доплат до грошового забезпечення поліцейського. З урахуванням викладеного, просить позов задовольнити.

Відповідач позовні вимоги не визнав, у письмовому відзиві від 15.08.2023 вх.№35423 посилається на те, що грошове забезпечення поліцейським виплачується за місцем проходження служби виключно в межах асигнувань, затверджених кошторисом органу поліції на грошове забезпечення. Вказує, що за період проходження служби позивачу виплачувалось грошове забезпечення в межах номенклатури посад та встановлення конкретного розміру окладів, що виключає можливість позивачу доплати за службу в нічний час, оскільки така виплата буде перевищувати граничний розмір грошового забезпечення поліцейського. Крім того, вказує, що поліцейським, які виконують службові обов`язки в нічний час, виплачується доплата за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час, проте така доплата виплачується за весь період, протягом якого поліцейський мав на нього право, але не більше ніж за три роки, що передували зверненню за одержанням грошового забезпечення. Також зазначає, що безпосередньо до відповідача з вимогою здійснити виплату доплати за службу в нічний час за спірний період позивач не звертався. Таким чином, в силу положення пункту 11 розділу І Порядку № 260 позивач має право вимагати здійснити виплату доплати за службу в нічний час починаючи з 07.08.2020. Вказує, що матеріали справи не містять доказів того, що позивач за період з березня 2021 по березень 2023 на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України, забезпечував життєдіяльність населення та внаслідок виконання службових обов`язків мають безпосередній контакт з населенням, позивачем таких також не надано до суду, отже відповідач діяв в межах наданих повноважень при ненарахуванні та невиплаті позивачу додаткової доплати до заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому часу у граничному розмірі до 50 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення) згідно постанови КМУ № 375. За зазначених обставин, вважає, що адміністративний позов належить залишити без задоволення.

Ухвалою суду від 07.08.2023 відкрито спрощене позовне провадження, без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

ОСОБА_1 з 08.02.2016 проходить службу в Управлінні патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції, з 12.07.2018 на посаді інспектора взводу №1 роти №1 батальйону №3 управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції, звання старший лейтенант поліції.

Листом від 30.05.2023 Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції повідомило позивача про те, що ОСОБА_1 , доплату за службу в умовах карантину за період з березня 2020 року по лютий 2021 року встановлювалась відповідно до таких розпорядчих актів Департаменту патрульної поліції: за березень - червень 2020 року - наказу ДПП від 10.07.2020 № 479о/с; за липень 2020 року - наказу ДПП від 18.08.2020 № 614о/с; за серпень - грудень 2020 року - наказу ДПП від 28.12.2020 № 997о/с; за січень - лютий 2021 року - наказу ДПП від 29.07.2021 № 746о/с.

Листом від 14.07.2023 Управлінням патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції повідомлено позивача про те, що з 01.08.2021 до 01.07.2023 року довідки формування даних для встановлення додаткової доплати на період дії карантину в управлінні патрульної поліції в Запорізькій області не формувалися.

Листом від 05.07.2023 УПП в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції повідомив також, що позивачці нараховано та виплачено доплату за службу в нічний час з 01.01.2018 до 31.12.2018 на суму 2989,41 грн. Згідно з наказами ДПП вона з 16.04.2016 до 31.12.2017 до служби в нічний час не залучалась, з огляду на що інформація про кількість відпрацьованих нічних змін у вказаний період не надається. Підстави для нарахування й виплати зазначеної доплати відсутні.

З посиланням на те, що позивачу не було виплачено додаткову доплату до грошового забезпечення та грошове забезпечення за проходження служби в нічний час, з вимогою нарахувати та сплатити вказані суми, позивач звернулась із вказаною позовною заявою до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

За приписами частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України від 2 липня 2015 року № 580-VІII Про Національну поліцію (далі - Закон № 580-VІII).

Статтею 1 Закону № 580-VІII визначено, що Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Згідно з ч.1-2 ст.94 Закону № 580-VІII поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.

Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції (далі Постанова №988) грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Згідно з пп.3 п.5 Постанови №988 поліцейським виплачується доплата за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час.

Відповідно до ст.94 Закону № 580-VІII та Постанови № 988 з метою впорядкування структури та умов грошового забезпечення поліцейських та курсантів вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 № 260 затверджений Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання. (далі Порядок №260).

Згідно з п.5 Розділу І вказаного Порядку грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять:

1) посадовий оклад;

2) оклад за спеціальним званням;

3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер);

4) премії;

5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Пунктом 11 Розділу І Порядку №260 визначено, що грошове забезпечення, виплачене поліцейському несвоєчасно або в меншому розмірі, ніж належало, виплачується за весь період, протягом якого поліцейський мав на нього право, але не більше ніж за три роки, що передували зверненню за одержанням грошового забезпечення.

За приписами п.11 Розділу ІІ Порядку №260 поліцейським, які виконують службові обов`язки в нічний час, виплачується доплата за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час. Годинна ставка обчислюється шляхом ділення місячного посадового окладу на кількість годин фактичного часу служби з урахуванням норми тривалості службового часу за відповідний місяць при 40-годинному робочому тижні.

Підставами для виконання службових обов`язків у нічний час є графіки нарядів та чергувань, затверджені наказами керівників підрозділів органів поліції.

Облік фактичного часу служби в нічний час для нарахування доплати здійснюється шляхом оформлення довідки обліку несення поліцейськими служби в нічний час за формою, визначеною у додатку 1 до цих Порядку та умов.

Поліцейським, що залучалися до служби в нічний час, виплата доплати за службу в нічний час за минулий місяць здійснюється одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць.

Отже, виплата поліцейським доплати за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час передбачена як постановою №988, так і Порядком №260, проте позивачу за період з квітня 2016 року по вересень 2017 року така доплата відповідачем протиправно не нарахована і не виплачена.

Також, суд вважає, що строк отримання відповідної доплати не може бути обмежений положеннями Порядку №260, з огляду на те, що така доплата входила до структури грошового забезпечення позивача.

За таких обставин, суд вважає, що позивач має право на отримання частини заробітної плати незалежно від того за який період відповідна заборгованість утворилась, інакше розв`язання спірних правовідносин фактично невілює Конституційний принцип верховенства права.

Як вбачається з довідок обліку несення поліцейським в нічний час за квітень -грудень 2016 року, 2017 рік, ОСОБА_1 працювала у нічний час 632 години та 520 годин відповідно.

Отже, суд дійшов висновку про наявність підстав для зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу доплату за службу в нічний час за період з 16.04.2016 по 31.12.2017 (включно).

Посилання представника відповідача на пропуск строку звернення до суду в частині даних позовних вимог суд відхиляє, оскільки вказане питання вже досліджувалось судом в ухвалі про відкриття провадженя від 07.08.2023 і суд дійшов висновку, що позивачем такий строк не був пропущений. Позиція суду грунтується на тому, що відповідач оскаржує відмову відповідача, яка була викладена у листі від 05.07.2023 № 11841/41/5/05-2023, а тому початок відліку строку слід рахувати саме з моменту отримання позивачем вказаної відмови. Із позовною заявою ОСОБА_1 звернулась до суду 31.07.2023, тобто в межах строку визначеного як ст.122 КАС України, так і ст.233 КЗпП України.

Стосовно позовних вимог про нарахування та виплату позивачу додаткової доплати на період карантину до грошового забезпечення за період березень-липень 2023 року, суд зазначає таке.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 установлено карантин з 12 березня 2020 року на усій території України.

Відповідно до п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 року №342 Про визначення переліку посад працівників, службових і посадових осіб, щодо яких не застосовується обмеження під час нарахування заробітної плати, грошового забезпечення у квітні 2020 р. та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 установлено що обмеження під час нарахування заробітної плати, грошового забезпечення у квітні 2020 р. та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, не застосовується для таких категорій посад, зокрема поліцейські, які беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, у тому числі в операції Об`єднаних сил (ООС), здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбитті збройного нападу на об`єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільненні цих об`єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою.

Пунктом 2 наведеної вище постанови Кабінету Міністрів України передбачено, що визначення переліку посад (професій) працівників, службових і посадових осіб, військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, поліцейських, зазначених у пункті 1 цієї постанови, з урахуванням специфіки їх участі у заходах, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, у тому числі в операції Об`єднаних сил (ООС), здійснюється відповідним центральним органом виконавчої влади у сфері, у якій він реалізує державну політику, органом державної влади, іншим державним органом.

За приписами п.п. 2-5 Постанови Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 р. №375 встановлення доплати, визначеної пунктом 1 цієї постанови, працівникам підприємств, установ та організацій, органів державної влади, які фінансуються з державного та місцевих бюджетів, здійснюється у граничному розмірі до 50 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення).

Перелік посад (професій) працівників, яким встановлюються такі доплати, визначається відповідним центральним органом виконавчої влади у сфері, у якій він реалізує державну політику.

Персональний перелік працівників, яким встановлюється доплата, визначається керівником (керівником державної служби) відповідного підприємства, установи та організації, органу державної влади.

Доплати, визначені пунктами 2 і 3 цієї постанови, здійснюються за рахунок та в межах видатків державного та місцевих бюджетів, передбачених за відповідними бюджетними програмами головних розпорядників бюджетних коштів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10 червня 2020 року №485 Про виділення коштів для здійснення доплати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення, медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, у відомчих закладах охорони здоров`я затверджено Порядок використання коштів, виділених для здійснення доплати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення, медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом CoV-2, у відомчих закладах охорони здоров`я (далі по тексту - Порядок №485).

Відповідно до п.1 Порядку №485 цей Порядок визначає механізм використання коштів державного бюджету за програмами: Здійснення доплати медичним та іншим працівникам закладів охорони здоров`я Міністерства внутрішніх справ України, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2 за рахунок коштів, виділених з фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками.

Пунктом 2 Порядку №485 передбачено, що головним розпорядником бюджетних коштів є МВС. Відповідальними виконавцями бюджетних програм є МВС, Національна гвардія, Адміністрація Держприкордонслужби, ДСНС та Національна поліція (далі - органи системи МВС).

Абзацами 1 та 2 пункту 4 Порядку №485 визначено, що кошти, отримані органами системи МВС відповідно до пункту 3 цього Порядку, використовуються виключно для: доплати до грошового забезпечення, в тому числі поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

На виконання пункту 4 Постанови №375 МВС видано наказ від 03 червня 2020 року №431 Про окремі питання організації оплати праці на період дії карантину, яким визначено керівникам, зокрема. Національної поліції України забезпечити встановлення на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни окремим категоріям поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв`язку, транспорту, адміністративними, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) та внаслідок виконання своїх обов`язків мають безпосередній контакт з населенням, додаткової доплати у граничному розмірі до 50 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах (пункт 1); виплату додаткової доплати здійснювати поліцейським, які перебувають відповідно на штатних посадах в органах (підрозділах) Національної поліції України (пункт 2); нарахування додаткової доплати здійснювати у відсотковому співвідношенні до заробітної плати (грошового забезпечення) з розрахунку всіх складових, у тому числі премії, за винятком виплат, що носять одноразовий та компенсаційний характер (пункт 3); персональний перелік осіб, яким установлюється додаткова доплата, визначається керівником відповідного органу, закладу, зазначених у пункті 1 цього наказу (пункт 4).

Таким чином, вказана доплата здійснюється не всім поліцейським, а лише окремим категоріям поліцейських, які внаслідок безпосереднього виконання своїх обов`язків забезпечують життєдіяльність населення у зв`язку з чим мають з населенням безпосередній контакт. При цьому, доплати здійснюються за рахунок та в межах видатків державного та місцевих бюджетів, передбачених за відповідними бюджетними програмами головних розпорядників бюджетних коштів. Персональний перелік працівників, яким встановлюється доплата, визначається керівником (керівником державної служби) відповідного підприємства, установи та організації, органу державної влади.

Стосовно посилань позивача на те, що він за своїми посадовими обов`язками належить до категорії поліцейських, що забезпечує безпеку і правомірну поведінку громадян в громадських місцях, та відповідно отримував доплату встановлену Постановою КМУ №375 у деякі місяці 2021 року, суд зазначає, що вирішальним для визначення права позивача на отримання відповідної доплати є не те, що в деякі місяці 2021 року така доплата була здійснена, а те, чи залучався позивач протягом спірного періоду до виконання таких обов`язків, що дають право на отримання доплати, тобто чи брав позивач участь у заходах, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, у тому числі в операції Об`єднаних сил (ООС), здійснюється відповідним центральним органом виконавчої влади у сфері, у якій він реалізує державну політику, органом державної влади, іншим державним органом.

Забезпечення життєдіяльності населення - комплекс організаційних, економічних, соціальних та інших заходів, спрямованих на створення і підтримання нормальних умов життя, здоров`я, працездатності людей, які здійснюються з метою планування і підготовки до нормованого (у разі необхідності) забезпечення населення продовольчими та непродовольчими товарами, медичним обслуговуванням, послугами зв`язку, транспорту, комунальними та побутовими послугами в особливий період.

У загальному розумінні під громадським порядком розуміють урегульовану правовими та іншими соціальними нормами певну частину суспільних відносин, які складають режим життєдіяльності у відповідних сферах, забезпечують недоторканність життя, здоров`я та гідності громадян, власності та умов, що склалися для нормальної діяльності установ, підприємств, організацій, посадових осіб і громадян.

Громадський порядок у вузькому розумінні визначається як морально-правовий стан суспільства, при якому компетентні органи виконавчої влади шляхом поліцейського нагляду забезпечують безпеку і правомірну поведінку громадян в громадських місцях, вільне використання ними своїх прав і свобод, а також упорядження громадських місць, яке сприяє трудовій діяльності та відпочинку громадян.

Суд зауважує, що матеріали справи не містять належних, допустимих, достатніх та достовірних доказів відповідності позивача критеріям, встановлених зазначеною вищепостановою Кабінету Міністрів України,критеріям поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв`язку, транспорту, адміністративним, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) та внаслідок виконання своїх обов`язків мають безпосередній контакт з населенням.

Суд також звертає увагу на те, що наявність права на отримання спірної доплати не може бути безумовним також в силу положень з п. 5 постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 375, якими встановлено, що доплати, визначені пунктами 2 і 3 цієї постанови, здійснюються за рахунок та в межах видатків державного та місцевих бюджетів, передбачених за відповідними бюджетними програмами головних розпорядників бюджетних коштів.

Тож, спірна доплата не носить обов`язкового характеру, і залежить від певних обставин, в тому числі і наявності фінансування, що безпосередньо встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 375 .

Судом встановлено, що для здійснення вказаних видатків головним розпорядником бюджетних коштів - Міністерством внутрішніх справ України передбачено бюджетну програму по КПКВК 1007060 Здійснення доплати поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SАRS-СоV-2, за рахунок коштів, виділених з фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою СОVID-19, спричиненої коронавірусом SАRS-СоV-2, та її наслідками.

Як посилається Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції у листі від 30.05.2023 ОСОБА_1 , доплату за службу в умовах карантину за період з березня 2020 року по лютий 2021 року було встановлено відповідно до таких розпорядчих актів Департаменту патрульної поліції: за березень - червень 2020 року - наказу ДПП від 10.07.2020 № 479о/с; за липень 2020 року - наказу ДПП від 18.08.2020 № 614о/с; за серпень - грудень 2020 року - наказу ДПП від 28.12.2020 № 997о/с; за січень - лютий 2021 року - наказу ДПП від 29.07.2021 № 746о/с.

При цьому, у листі від 05.07.2023 управління посилається на те, що у 2022-2023 роках бюджетні асигнування для здійснення додаткової доплати до грошового забезпечення згідно з постановою не передбачені законами України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» та «Про Державний бюджет України на 2023 рік».

Суд також зазначає, що відповідно до вимог Постанови №375 Департамент патрульної поліції не є розпорядником коштів та не має повноважень щодо прийняття рішень чи подання звернень про виділення таких коштів.

Слід також зазначити, що визначений законодавством граничний розмір такої надбавки до 50%, тобто встановлено її максимальний відсоток, в межах якого керівник має дискрецію на встановлення відсоткового розміру доплати поліцейським, які забезпечують життєдіяльність.

При цьому, керівники органів поліції мають право встановлювати відсотковий розмір доплати поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення та які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 у межах асигнувань, затверджених на грошове забезпечення для утримання Національної поліції.

З огляду на те, що позивачу в окремі періоди виплачувалася вказана доплата у межах визначеного законодавством граничного розміру такої надбавки до 50%, і матеріали справи не містять доказів наявності бюджетних асигнувань та наказів керівника відповідача щодо виплати цієї надбавки за інші періоди, суд вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог в зазначеній частині.

При цьому, суд не може погодитись із твердженням позивача про те, що відсутність бюджетних асигнувань не може бути обставиною, що звільняє відповідача від обов`язку виконання своїх зобов`язнань виходячи із змісту рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Кечко проти України", з наступних підстав.

Так, у п.26 рішення від 08.11.2005 ЄСПЛ зазначає, що "... скарга заявника до національних органів влади щодо періоду між 1 січня та 23 червня 1999 року базувалась на спеціальних та чинних на той період часу положеннях національного законодавства (див. п. 17). Надбавка до заробітної плати повинна була бути виплаченою відповідно до єдиної об`єктивної умови - період часу, протягом якого заявник працював вчителем. Оскільки заявником була дотримана умова 10-річного стажу, то можна сказати, що він має якщо не право, то законні сподівання на отримання зазначених коштів. З іншого боку, виплата надбавки за зразкове виконання службових обов`язків залежала від суб`єктивних факторів та вимагала оцінки роботи, виконаної заявником. Суд не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань (див. mutatis mutandis, рішення у справі "Бурдов проти Росії" ( 980_045 ), N 59498/00, пар. 35, ECHR 2002-III). "

У справі "Кечко проти України" стаття 57 Закону "Про освіту" ( 1060-12 ) (з поправками 1996 року) передбачала виплату 20% надбавки до заробітної плати вчителям, які мають стаж педагогічної роботи понад 10 років.

Суд зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними...(п.23 рішення ЄСПЛ).

Тобто, у згаданій справі нарахування і виплата надбавки заявнику не була поставлена законодавцем в залежність від будь-яких умов, в тому числі фінансових.

В даному ж випадку, положеннями постанови КМУ від 29.04.2020 № 375 було прямо передбачено, що доплати, визначені пунктами 2 і 3 цієї постанови, здійснюються за рахунок та в межах видатків державного та місцевих бюджетів, передбачених за відповідними бюджетними програмами головних розпорядників бюджетних коштів.

Відтак, суд вважає, що рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Кечко проти України" не є релевалентним у вказаних правовідносинах і не може бути застосоване у вказаній справі.

Частиною першою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що позовні вимоги є частково обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, розподіл судових витрат в порядку ст. 139 КАС України судом не здійснюється.

Керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Департаменту патрульної поліції (03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3, код ЄДРПОУ 40108646) про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 доплати за службу в нічний час за період з 16.04.2016 по 31.12.2017.

Зобов`язати Департамент патрульної поліції нарахувати та виплатити ОСОБА_1 доплату за службу в нічний час за період з 16.04.2016 по 31.12.2017.

В іншій частині позовних вимог, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 17 жовтня 2023 року.

Суддя Л.Я. Максименко