Ухвала суду № 114263553, 18.10.2023, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

18 жовтня 2023 р.Справа №160/26901/23

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Серьогіна О.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі заяву представника Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» - адвоката Замули Ростислава Олеговича про забезпечення позову у справі №160/26901/23 за позовом Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення,-

ВСТАНОВИВ:

17.10.2023 року представник Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» - адвокат Замула Ростислав Олегович звернувся через підсистему «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, в якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову Південного-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 26.09.2023 року № ПС/ДН/24994/0007/НП-ФС.

17.10.2023 року на адресу суду від представника позивача надійшла заява, в якій він просить суд забезпечити позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» шляхом зупинення дії постанови Південного-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 26.09.2023 року № ПС/ДН/24994/0007/НП-ФС та заборони Південно-Східному міжрегіональному управлінню Державної служби з питань праці вчиняти дії, направлені на фактичне виконання постанови від 26.09.2023 року № ПС/ДН/24994/0007/НП-ФС до набрання законної сили судовим рішення у справі.

В обгрунтування вказаної заяви заявник посилається на ст. 150-153 КАС України та зазначає, що оскаржувана постанова є виконавчим документом на підставі якого може бути стягнення суми штрафу. За таких обставин, зважаючи на те, що ПрАТ «ДТРЗ» не погоджується з постановою відповідача про накладення штрафу у розмірі 20 100,00 грн. і не має наміру сплачувати у добровільному порядку накладений на нього цією постановою штраф, на даний час існує реальна можливість початку державним виконавцем примусового виконання постанови відповідача, оскарження якої, згідно з чинним законодавством, не зупиняє її виконання. Таким чином, на думку заявника, слід зупинити дію оскаржуваної постанови до набрання законної сили судовим рішенням у справі, що розглядається. Відмова у зупинці дії спірної постанови призведе до її фактичного виконання, тобто до стягнення з ПрАТ «ДТРЗ» штрафу. В такому випадку, ПрАТ «ДТРЗ» вимушено буде зазнавати надмірного тягаря, який відображатиметься у вигляді вимушеного звернення до суду з вимогою про відновлення свого порушеного права шляхом стягнення з відповідача сплаченого ПрАТ «ДТРЗ» штрафу. Враховуючи викладене, просить суд задовольнити вимоги, викладені в заяві.

За приписами п. 3 ч.1 ст. 153 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту КАС України) заява про забезпечення позову може бути подана одночасно з пред`явленням позову до суду, до якого подається позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву представника позивача про забезпечення позову та вивчивши надані докази на його підтвердження, суддя приходить до висновку про наявність достатніх обґрунтованих правових підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо, зокрема, невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частиною 2 ст. 151 КАС України передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" від 22.12.2006 року № 9 та постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ" від 06.03.2008 року № 2, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

З викладеного слідує, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Предметом розгляду у даній справі є правомірність винесення постанови Південного-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 26.09.2023 року № ПС/ДН/24994/0007/НП-ФС.

Згідно із пунктом 7 частини першої статті 3 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 року № 1404-VІІІ (далі - Закон № 1404) підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих документів, зокрема, рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами.

Таким чином, оскаржувана постанова є виконавчим документом на підставі якого може бути стягнення суми штрафу.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 1404 виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Статтею 34 Закону № 1404 визначено вичерпний перелік обставини, при наявності яких державний виконавець зупиняє виконавче провадження. Відповідно до вказаної статті не передбачено зупинення виконавчого провадження при оскаржені постанов органів Держпраці про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та занятість населення.

Як вбачається з оскаржуваної постанови, вона набрала законної сили 26.09.2023 року, а строк пред`явлення постанови до виконання встановлено до 26.12.2023 року.

На підставі вищезазначеного та враховуючи те, що оскаржувану постанову може бути звернено до примусового виконання в строк до 26.12.2023 року, внаслідок чого буде відкрито виконавче провадження, що на думку суду, може призвести до негативних фінансових наслідків для заявника у вигляді стягнення не лише суми штрафу, яка є спірною, а й стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, а тому ускладнить ефективний захист і поновлення прав та інтересів позивача у майбутньому у разі задоволення позовних вимог.

Враховуючи викладене, суддя вважає за можливе забезпечити позов Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу шляхом зупинення виконання постанови Південного-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 26.09.2023 року № ПС/ДН/24994/0007/НП-ФС, до набрання законної сили судовим рішенням у справі №160/26901/23.

При цьому суддя зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову у такій спосіб має на меті збереження існуючого становища до розгляду справи по суті. Окрім цього, вжиття заходів забезпечення позову саме таким чином буде відповідати предмету позову, не тягне фактичного вирішення спору по суті та забезпечить збалансованість інтересів сторін, що, свою чергу, не суперечить положенням законодавства України.

Щодо протиправності спірної постанови суддя зазначає, що оцінку такій буде надано судом при вирішені справи по суті.

При цьому слід зазначити, що заявлені вимоги представника позивача у частині заборони Південно-Східному міжрегіональному управлінню Державної служби з питань праці вчиняти дії, направлені на фактичне виконання постанови від 26.09.2023 року № ПС/ДН/24994/0007/НП-ФС задоволенню не підлягають, оскільки зупинення виконання постанови Південного-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 26.09.2023 № ПС/ДН/24994/0007/НП-ФС саме по собі передбачає зупинення вчинення дій, направлених на її фактичне виконання.

З огляду на викладене, заява представника Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» - адвоката Замули Ростислава Олеговича про забезпечення позову у справі №160/26901/23 підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 150, 151, 154, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» - адвоката Замули Ростислава Олеговича про забезпечення позову у справі №160/26901/23 задовольнити частково.

Забезпечити позов Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу шляхом зупинення виконання постанови Південного-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 26.09.2023 року № ПС/ДН/24994/0007/НП-ФС, до набрання законної сили судовим рішенням у справі №160/26901/23.

В задоволенні решти вимог викладених у заяві відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення в порядку, встановленому для виконання судових рішень. Строк пред`явлення ухвали до виконання три роки.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя О.В. Серьогіна