Рішення № 114263382, 17.10.2023, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Дата ухвалення
17.10.2023
Номер справи
160/21693/23
Номер документу
114263382
Форма судочинства
Адміністративне
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2023 року Справа № 160/21693/23 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Ількова В.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу №160/21693/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИВ:

І. ПРОЦЕДУРА

28.08.2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 15.08.2023 року №047150023300 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст. 114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» період роботи на посаді машиніста крана металургійного виробництва з 30.06.1998 року по 08.08.2023 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області повторно розглянути питання щодо призначення ОСОБА_1 пенсії відповідно до ч. З ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на підставі її заяви від 08.08.2023 року.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу між суддями від 28.08.2023 року ця справа була розподілена судді Ількову В.В.

Ухвалою суду від 30.08.2023 року залучено до участі у справі №160/21693/23 у якості співвідповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст. 262 КАС України.

Ухвалою суду від 30.08.2023 року витребувано у відповідача 1,2 додаткові докази по справі, а саме:

- пенсійної справи позивача;

- заяви позивача про призначення пенсії від 08.08.2023 року;

- рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 15.08.2023 року № 047150023300 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах;

- відомості/інформацію щодо зарахування/незарахування спірних періоду роботи позивача на посаді машиніста крана металургійного виробництва з 30.06.1998 року по 08.08.2023 року;

- відомості/інформацію щодо підстав відмови позивачеві у призначенні пенсії згідно поданої ним заяви від 08.08.2023 року та інші докази щодо суті спору.

19.09.2023 року відповідачем 1 на адресу суду надіслано відзив на позовну заяву позивача. Долучені витребувані докази по справі.

02.10.2023 року позивачем до суду подана письмова відповідь на відзив відповідача 1.

09.10.2023 року відповідачем 2 через підсистему Електронний суд надано відзив на позовну заяву позивача.

У відповідності до приписів статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до вимог ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Отже, рішення у цій справі приймається судом 17.10.2023 року, тобто у межах строку встановленого ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.

ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що протиправні дії Пенсійного органу порушують право позивача на достатній рівень пенсійного забезпечення.

ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА 1

Вказують, що оскаржувані дії та рішення про відмову у призначенні пенсії є правомірними та скасуванню не підлягають.

В обґрунтування такої позиції вказують, що згідно з наданими документами страховий стаж позивача становить - 26 років місяць 25 днів.

Відповідно до абзацу першого частини третьої статті і 14 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058) працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом: вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень). - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.

Вік заявниці на дату звернення - 45 років 1 місяць 24 дні.

До страхового стажу, згідно наданих документів враховано всі періоди.

За результатами розгляду документів, доданих до заяви, пільговий стаж на роботах із шкідливими і важкими умовами праці не розраховано, оскільки відсутня уточнююча довідка про те, що заявниця була зайнята повний робочий день на роботах, що дають право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 із змінами, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для-окремих категорій працівників,: для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5), у трудовій: книжні не зазначено, що особа була зайнята повний робочий день на роботах, що дають право на пенсію за віком на пільгових умовах, крім того, відсутня інформація про перебування заявника у відпустках без збереження заробітної плати за період такої роботи.

ІV. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА 2

Вказують, що оскаржувані дії та рішення про відмову у призначенні пенсії є правомірними та скасуванню не підлягають.

В обґрунтування такої позиції вказують, що згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 ОСОБА_1 працює в ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»): з 30.06.1998 року по теперішній час - машиністом крана металургійного виробництва.

Вказують, що у трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, а саме: не зазначено про характер виконуваної роботи, про зайнятість позивача на вказаних роботах повний робочий день, розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи після останнього запису в трудовій книжці позивачки зазначено наступне: «За підсумками атестації робочих місць за умовами праці за даною професією/посадою («машиніст крана металургійного виробництва») підтверджено право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 наказ №315 від 30.03.2020».

Отже, на їх думку, трудовою книжкою позивача не було підтверджено наявність у неї стажу роботи (не менше 25 років) в металургії за переліком професій, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 №202, що, в свою чергу, унеможливлює здійснення призначення пенсії за віком відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Вказують, що спір, котрий виник, стосується не просто зарахування періоду роботи до пільгового стажу, а саме належність роботи до пільгової, встановлення факту того, що ОСОБА_1 працювала у важких та шкідливих умовах, які негативно впливають на її здоров`я, та саме через це надають змогу позивачу вийти раніше встановленого законодавством віку на пенсію.

Так, у Мінсоцзахисту і Мінпраці України вивчене питання про пенсійне забезпечення за ст.14 Закону України Про пенсійне забезпечення (ч.3 ст.114 Закону №1058-ІV) машиністів кранів металургійного виробництва. Професія машиніст крану металургійного виробництва є специфічною для підприємств чорної металургії і поміщена в розділі Загальні професії чорної металургії випуску 2 ЄТКД. Зазначена характеристика робіт цієї професії. Професія машиніст крана/кранівник не є специфічною для якого-небудь конкретного виробництва і поміщена в розділі Професії робочих, загальні для усіх галузей народного господарства випуску 1 ЄТКД. Зазначена характеристика робіт цієї професії.

Тому, на їх думку, правом на пільгову пенсію за статтею 14 Закону України Про пенсійне забезпечення (ч.3 ст.114 Закону №1058-ІV) користуються всі машиністи кранів металургійного виробництва, які зайняті виконанням робіт по обслуговуванню виробничого процесу у доменному, сталеплавильному, феросплавному, прокатному і трубному цехах, спеціалізованих цехах по виробництву виливниць.

Машиністи кранів/кранівники, які зайняті виконанням вантажно-розвантажувальних робіт в інших виробничих підрозділах металургійних комбінатів, правом на пільгову пенсію за статтею 14 Закону України Про пенсійне забезпечення (ч.3 ст.114 Закону №1058) не користуються».

Таким чином, відповідач 2 вказує, що не всі машиністи кранів металургійного виробництва користуються правом на пільгове пенсійне забезпечення відповідно до частини 3 статті 114 Закону №1058-ІV.

Лише ті машиністи кранів металургійного виробництва, згідно Постанови №202, котрі зайняті виконанням робіт по обслуговуванню виробничого процесу.

Отже, періоди роботи, що підлягають зарахуванню до пільгового стажу (Список №1, №2, Постанова №202), визначає підприємство (установа) або його правонаступник з урахуванням вимог законодавства щодо визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах.

Вказують, що професія машиніст крану металургійного виробництва відноситься і до Списку №1, і до Списку №2, і до Списку, затвердженого Постановою №202, однак існують певні підстави (умови) для віднесення періодів роботи осіб за вказаною професією до того чи іншого Списку.

Відповідач зазначає, що виключно підприємство довідкою уточнюючою пільговий характер роботи (яка видається на підставі первинних документів) підтверджує, чи відноситься певний період роботи особи до робіт із особливо шкідливими умовами праці чи ні, та чи дійсно особа була зайнята на цих роботах повний робочий день (не менше 80 % робочого часу)

V. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, суд встановив такі обставини.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 08.08.2023 року позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Рішенням від 15.08.2023 року №047150023300 Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області було відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у зв`язку з відсутністю пільгового стажу.

Згідно цього рішення відповідача 1, до пільгового стажу не зараховано період роботи з 30.06.1998 року по 08.08.2023 року на посаді машиніста крану металургійного виробництва, оскільки за дані періоди роботи позивачем не було долучено пільгові довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, форма якої передбачена в Додатку 5 Постанови №637, якою затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Вважаючи таке рішення відповідача 1 протиправним та таким, що не ґрунтується на нормах чинного законодавства, позивач звернулась з цим позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

VІ. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

В Конституції України закріплено, що людина визнається найвищою соціальною цінністю в Україні - в соціальній і правовій державі, в якій визнається і діє принцип верховенства права (статті 1, 3 та 8).

Право на соціальний захист відноситься до основоположних прав і свобод, які гарантуються державною і, за жодних умов не можуть бути скасовані, а їх обмеження не допускається, крім випадків, передбачених Конституцією України (статті 22 та 64).

Європейська соціальна хартія (переглянута) від 03 травня 1996 року, ратифікована Законом України від 14 вересня 2006 року № 137-V, яка набрала чинності з 01 лютого 2007 року (далі - Хартія), визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист (пункт 23 частини І). Ратифікувавши Хартію, Україна взяла на себе міжнародне зобов`язання запроваджувати усіма відповідними засобами досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися права та принципи, що закріплені у частині І Хартії.

Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується, в тому числі, міжнародними зобов`язаннями України.

Особливою формою здійснення права на пенсію є пенсійні правовідносини, які водночас виступають як один із видів суспільних відносин. Пенсійні правовідносини розглядаються як особлива форма соціальної взаємодії, що об`єктивно виникає в суспільстві відповідно до закону, учасники якої мають взаємні кореспондуючі права та обов`язки і реалізують їх з метою задоволення своїх потреб та інтересів в особливому порядку, який не заборонений державою чи гарантований і охороняється нею в особі певних органів.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 5 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (абзац перший частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV).

Частиною 3 статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування на пільгових умовах пенсія за віком призначається, працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років

За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.

Відповідно до Постанови № 202 та частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» робота за вказані періоди зараховуються до стажу, необхідного до для отримання пенсії незалежно від віку.

Відповідно до ч.1 ст.14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" Працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років

Згідно з частиною першою статті 44 Закону № 1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. Пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону (частини друга, п`ята статті 45 Закону № 1058-IV).

Згідно з пунктом 4.3 розділу ІV Приймання, оформлення і розгляд документів Порядку № 22-1) вбачається, що створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій.

Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.

Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Згідно зі ст. 62 Закону № 1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 10 Порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637).

За п. 20 Порядку № 637 передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових-умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано:

У довідці має бути вказано:

1. періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу;

2. професія або посада;

3. характер виконуваної роботи;

4. розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи;

5. первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінпраці та Мінфіном.

Отже законодавством визначено, зокрема, кілька обов`язкових складових у своїй сукупності, які є підставою для призначення пенсії на пільгових умовах, а саме: наявність професій (посад) і виробництв у відповідному Списку; зайнятість працівника на цих роботах протягом повного робочого дня; зайнятість працівника на цих роботах не менше 25 років.

VІІ. ОЦІНКА СУДУ

Відповідно до даних трудової книжки позивача серія НОМЕР_1 від 30.06.1998 року встановлено, що 30.06.1998 року по 08.08.2023 року (дата звернення до пенсійного органі із заявою про призначення пенсії) позивач працювала по професії машиніст крана металургійного виробництва, що підтверджується її трудовою книжкою.

З 01.09.1997 року по 25.06.1998 року позивач навчалась в профтехучилищі № 45 за професією машиніст крану металургійного виробництва, що підтверджується трудовою книжкою та дипломом.

Відповідно, до п. 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з правовим висновком, що був викладений у постанові Верховного Суду від 04 лютого 2021 року справа № 439/905/17: «законодавством України встановлено пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями у первинних документах.»

Відтак, з даних трудової книжки вбачається, що позивач у спірний період працювала на посаді машиніста крана металургійного виробництва з 30.06.1998 року по 08.08.2023 року (дата звернення до Пенсійного органу із відповідною заявою про призначення пенсії).

Професія машиніст крану металургійного виробництва міститься у розділі V «Металургійне виробництво чорних та кольорових металів (рудопідготовка, збагачення, окускування, випал руд і нерудних копалин, коксохімічне виробництво, виробництво динасових виробів)», що значиться у Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 р. N 202 (Далі - Список робіт і професій, що затверджений Постановою КМУ від 31 березня 1994 р. № 202).

Отже, професія «машиніст крану металургійного виробництва», що вказана у трудовій книжці позивача, входить до відповідного Списку робіт і професій Постанови КМУ № 202 і значиться як посада зі шкідливими умовами праці, що дає право на пенсію на пільгових умовах.

Для підтвердження зайнятості у спірні періоди, на вказаній посаді та протягом повного робочого дня, позивачем було подано трудову книжку.

При аналізі даних трудової книжки вбачається відсутність відомостей про роботу з неповним робочим днем.

Також, при розгляді даної справи, необхідно враховувати висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року справа №473/3863/16:

«відомості про неповний робочий час та режим роботи обов`язково зазначаються в наказі про прийом на роботу. Тому враховуючи, що накази про прийом на роботу та про переведення позивача не містять відомостей про неповний робочий час та режим роботи, вірним є висновок про те, що позивач працював повний робочий день у спірні періоди.»

До того ж, визначальним при вирішенні даної справи є висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 31 жовтня 2019 року справа №615/139/17: «Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду вважає за доцільне зазначити, що обставини, які підлягали встановленню судами у даній справі і доказуванню, значно віддалені у часі, при цьому враховує ступінь вини позивача (її відсутність) неможливості надати повний об`єм необхідних для реалізації його прав документів та повноти записів у наявних підтверджуючих пільговий стаж документах з огляду на те, що обов`язок належного оформлення таких документів покладається не на працівника, а на роботодавця чи інших уповноважених осіб. Крім цього, згідно вимог ч. 2 ст. 71 КАС України (в редакції чинній до 15 грудня 2017 року) адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25 квітня 2019 року у справі № 159/4178/1б-а та від 10 жовтня 2019 року у справі №234/4585/17».

Отже, дослідивши докази по справі, встановлено, що усі записи у трудовій книжці позивача є правильними, чіткими, зрозумілими, виправлень не містять, мають штампи з підписами відповідних осіб, а також посилання на накази підприємства, на підставі яких позивача було призначено, переведено і звільнено з займаних посад.

Крім того, позивачем були подані всі можливі та необхідні докази, якими беззаперечно та достовірно підтверджується період навчання, тощо.

Вищезазначені обставини прямо вказують на безпідставність та необґрунтованість дій відповідача 1, що зумовили до неврахування ним спірного періоду до пільгового стажу за Списком робіт і професій, що затверджений Постановою КМУ від 31 березня 1994 р. № 202 і відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та призвели до позбавлення позивача права на отримання пенсії на пільгових умовах.

Верховний Суд у своїй правовій позиції в постанові від 31 березня 2020 року справа № 127/16245/17 зазначив, що соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей.

Тобто в рамках даної справи та за умови підтвердження трудового стажу, як громадянин України, позивач наділений правом на відповідний соціальний захист з боку держави, яка в особі своїх органів не може відмовляти у його наданні з формальних підстав.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 28 серпня 2018 року у справі № 175/4336/16-а, від 25 вересня 2018 року у справі № 242/65/17, від 27 лютого 2019 року у справі № 423/3544/16-а та від 11 липня 2019 року у справі №242/1484/17.

Статтею 242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 15.08.2023 року №047150023300 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах та в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» період її роботи на посаді машиніста крана металургійного виробництва з 30.06.1998 року по 08.08.2023 року.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача 1 повторно розглянути заяву про призначення пенсії від 08.08.2023 року, суд зазначає про таке.

Відповідно до положень частини першої статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (пункт 4 частини другої статті 245 КАС України).

Відповідно до частини четвертої статті 245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Нормами частини другої статті 5 КАС України передбачено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02).

Як вбачається з матеріалів справи, спір стосується наслідків розгляду відповідачем 1 заяви позивача від 08.08.2023 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах у вигляді рішення від 15.08.2023 року, яке скасовано судом як протиправне.

При цьому, судом зроблено висновок про неправомірність відмови відповідача 1 у зарахуванні спірних періодів роботи позивача до стажу, що надає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, та зобов`язання відповідача 2 зарахувати до пільгового стажу спірний період роботи позивача.

Суд зазначає, обрахунок стажу, що враховується у призначенні пенсії, є дискреційним повноваженням пенсійного органу. Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Оскільки відповідачем 1 було протиправно відмовлено позивачеві у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, що встановлено судом, поряд з цим на час судового розгляду матеріали справи не містять доказів обрахунку пільгового стажу з урахуванням зобов`язальних вимог суду, зважаючи також на дискрецію пенсійного органу в питаннях обрахунку стажу (в тому числі пільгового), необхідного для призначення пенсії, суд з метою належного та ефективного захисту прав позивача вважає за необхідне зобов`язати відповідача 2 повторно розглянути заяву позивача від 08.08.2023 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту положень ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

При цьому, зобов`язуючи саме Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області вчинити певні дії, суд виходить з такого.

Судом встановлено, що позивач реєстрований за адресою: 50026, м.Кривий Ріг, вул. Таганська, 3/32,

Так, п.4.10 Постанови правління ПФУ №22-1 від 25.11.2005р. (зі змінами) встановлено, що після призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший вид, електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи, за місцезнаходженням установи виконання покарань, де відбуває покарання засуджений до позбавлення (обмеження) волі, для здійснення виплати пенсії.

Тобто, за приписами п.4.10 Постанови правління ПФУ №22-1 визначено, що електронна пенсійна справа повертається до територіального органу Пенсійного фонду України за місцем фактичного проживання особи, яка звернулась за призначенням пенсії, з метою подальшого взяття такої особи на пенсійний облік та виплати їй пенсії.

З аналізу наведеної норми та застосувавши аналогію закону, вбачається, що електронна відмовна пенсійна справа позивача, після розгляду відповідачем 1 заяви позивача про призначення пенсії за віком, засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання позивача, тобто, у даному випадку, до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

За викладеного, суд приходить до висновку, що саме Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (в розпорядженні якого перебуває як паперова так і електронна відмовна пенсійна справа позивача) має як обов`язок, так і фізичну можливість виконати зобов`язальну частину судового рішення, прийнятого за результатами розгляду цієї справи.

При прийнятті цього рішення, суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у справах "Салов проти України" (заява №65518/01 від06.09.2005; п.89), "Проніна проти України" (заява №63566/00 від18.07.2006; п.23) та "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04 від10. 02.2010; п.58), яка полягає у тому, що принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) 09.12.1994, п.29).

Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для часткового задоволення позовних вимог позивача.

VІІІ. ВИСНОВКИ СУДУ

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини четвертої статті 242 КАС України судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.

Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права, яка проявляється в рівності всіх перед законом, цілях і засобах, що обираються для їх досягнення.

Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід та неупередженість.

Положеннями частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши матеріали справи, слід зазначити, що Пенсійним органом не було доведено належними та допустимими доказами щодо правомірності прийнятого рішення про відмову позивачеві у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

За таких обставин, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Щодо розподілу судових витрат, а саме судового збору.

Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до приписів статті 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі по 402,60 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1,2, кожного окремо.

Керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 15.08.2023 року №047150023300 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» період її роботи на посаді машиніста крана металургійного виробництва з 30.06.1998 року по 08.08.2023 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 08.08.2023 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до положень статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору в сумі 402,60 гривень.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати з оплати судового збору в сумі 402,60 гривень.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач 1: Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (76018, м. Івано-Франківськ, вул. Січових стрільців, 15, код ЄДРПОУ 20551088).

Відповідач 2: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено 17.10.2023 року.

Суддя В.В. Ільков

Часті запитання

Який тип судового документу № 114263382 ?

Документ № 114263382 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 114263382 ?

Дата ухвалення - 17.10.2023

Яка форма судочинства по судовому документу № 114263382 ?

Форма судочинства - Адміністративне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 114263382 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 114263382, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Судове рішення № 114263382, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 17.10.2023. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.

Судове рішення № 114263382 відноситься до справи № 160/21693/23

Це рішення відноситься до справи № 160/21693/23. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 114263381
Наступний документ : 114263383