Єдиний державний реєстр судових рішень
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
16 жовтня 2023 року Справа 160/25900/23
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Рищенко А.Ю., перевіривши у м. Дніпрі матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-
УСТАНОВИВ:
09.10.2023 ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 , в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до п.1 Постанови КМУ від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у зв`язку з пораненням, пов`язаним із захистом Батьківщини, за період перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, а саме: за період з 07.09.2022 р. по 23.01.2023 р. включно, в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні після перенесеної бойової травми, у розмірі по 100 000,00 грн., з урахуванням попередньо виплаченої суми додаткової винагороди;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду відповідно до п.1 Постанови КМУ від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» додаткової винагороди у зв`язку з пораненням, пов`язаним із захистом Батьківщини, за період перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, а саме: за період з 07.09.2022 р. по 23.01.2023 р., в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні після перенесеної бойової травми, у розмірі по 100 000,00 грн., з урахуванням попередньо виплаченої суми додаткової винагороди;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 яка полягає у не застосуванні п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" в редакції чинній з 16.06.2022 р. при обчисленні ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_2 , за період з 16.06.2022 р. по 04.03.2023 р. включно розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, інших видів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та одноразових виплат, які обраховуються, із застосуванням відповідного тарифного коефіцієнту, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, підлягали нарахуванню та виплаті, за цей період, а саме: не визначення їх шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,14 вказаної постанови;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок за період з 16.06.2022 р. по 04.03.2023 р. включно грошового забезпечення, яке складалося із сум посадового окладу та окладу за військовим званням, інших видів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та одноразових виплат, які обраховуються, із застосуванням відповідного тарифного коефіцієнту, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що підлягали нарахуванню та виплаті, за цей період, із розмірів посадового окладу, визначених з урахуванням п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (в редакції чинній з 16.06.2022р.) шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме: встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" на 01.01.2022 р. та Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" на 01.01.2023р., на відповідні тарифні коефіцієнти та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
За приписами ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Статтями 160 та 161 КАС України встановлені вимоги до позовної заяви та доданих до неї документів.
Частиною 6 статті 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
За приписами частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 2 ст. 233 Кодексу законів про працю України (у редакції, яка діяла до 19.07.2022) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Отже, до 19.07.2022 звернення до суду з позовом про стягнення належної заробітної плати не було обмежено строками.
Однак, 19.07.2022 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" № 2352, яким внесено ряд важливих змін до діючого законодавства про працю.
Зокрема, змін зазнали норми законодавства щодо порядку звернення громадян до суду у разі виникнення трудових спорів в частині строків таких звернень.
Частини перша та друга ст.233 Кодексу законів про працю України викладені у наступній редакції: - працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті (ч.1); - із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116) (ч.2).
Отже, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06.04.2023 у справі №260/3564/22, від 19.01.2023 у справі №460/17052/21 та від 25.04.2023 у справі №380/15245/22.
Як зазначено у позовній заяві, позивач просить зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити додаткову винагороду у розмірі до 100 000,00 грн. з 07.09.2022 р. по 23.01.2023 р., з 16.06.2022 р. по 04.03.2023 р.
Тобто предметом спору є стягнення грошового забезпечення, право на яке у позивача виникло після 19 липня 2022 року. Таким чином, до вказаних правовідносин має застосовуватись стаття 233 КЗпП України у новій редакції.
Однак позивач звернувся до суду лише у жовтні 2023 року, з порушенням тримісячного строку, встановленого КЗпП України.
До позовної заяви позивачем додано клопотання про поновлення строку звернення до суду. В обґрунтування строків звернення до суду, позивач вказує, що йому не було відомо про невиплату спірних сум.
Суд звертає увагу, що триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.
Отже, позивач пропустив строк звернення до суду з цим позовом, не навівши при цьому поважних та об`єктивних причин пропуску вказаного строку.
Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Частинами першою та другою статті 169 КАС України, визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, вказавши інші підстави для поновлення строку.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Визнати неповажними причини пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду з даною позовною заявою.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Запропонувати позивачу протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали виконати вимоги, що в ній викладені, а саме:
- надати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням інших підстав для поновлення строку та надати інші наявні докази в обґрунтування підстав такого пропуску.
Роз`яснити позивачу, що в разі невиконання вимог ст. ст. 160, 161 КАС України відповідно до цієї ухвали, позовна заява і додані до неї документи будуть повернуті позивачу, згідно ст. 169 КАС України.
Копію ухвали надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 256 КАС України та оскарженню не підлягає.
Суддя А. Ю. Рищенко
Судове рішення № 114263342, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 16.10.2023. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 160/25900/23. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: