Рішення № 11425941, 22.09.2010, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

Справа № 22-8462 2010 р. Головуючий у 1-й інстанції –Гонтаренко Т.М.

Категорія –32 Доповідач – Потапенко В.І.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2010 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області в складі :

Головуючого-судді – Черненко В.В.

Суддів – Кривохижі В.І., Потапенка В.І.

при секретарі – Животовській С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою акціонерного товариства відкритого типу "Трест "Південатоменергобуд" ( далі АТВТ) на рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 29 червня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства відкритого типу "Трест "Південатоменергобуд", третя особа Світловодське відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України про стягнення невиплаченої суми заборгованості по виплаті відшкодування шкоди, завданої здоров'ю внаслідок нещасного випадку на виробництві , індексу інфляції та відшкодування моральної шкоди ,- ВСТАНОВИЛА:

Справа розглядалася судом неодноразово і останнім рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 29 червня 2010 року позов задоволено частково. Стягнуто з АТВТ на користь ОСОБА_1 у відшкодування шкоди здоров'ю, завданої каліцтвом від нещасного випадку на виробництві у розмірі 7826 грн. 36 коп., невиплаченої за період з 1 січня 1992 року по 31 березня 2001 року та 38959 грн. 78 коп. заборгованості з урахуванням індексу інфляції за період з 1 квітня 2001 року по 1 листопада 2008 року , а всього на загальну суму 46786 грн. 14 коп. і 5000 грн. на відшкодування моральної шкоди, а також понесені витрати за послуги аудитора в сумі 160 грн. Зобов'язано АТВТ передати справу про страхові виплати ОСОБА_1 відділенню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Стягнуто з АТВТ на користь держави 476 грн. 36 коп. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. У апеляційній скарзі АТВТ просить скасувати рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 29 червня 2010 року та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову , посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. ОСОБА_1 у письмових запереченнях просить відхилити апеляційну скаргу та залишити рішення без змін. Ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 22 вересня 2010 року проведено процесуальне правонаступництво: замість відповідача - акціонерного товариства відкритого типу "Трест "Південатоменергобуд" , яке припинило свою діяльність , до участі у справі залучено його правонаступника - товариство з додатковою відповідальністю "Трест "Південатоменергобуд". Заслухавши доповідача, учасників судового розгляду , обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи , колегія суддів вважає , що апеляційна скарга

2

підлягає частковому задоволенню з таких підстав. Згідно п.2 ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог , з підстав передбачених ст. 309 ЦПК України. Відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 працюючи мотористом транспортера на Каменедробильному заводі Міністерства будівництва електростанцій у селищі Хрущов Ново-Георгієвського району 11.07. 1959 року отримав виробничу травму ( одірвана права рука по лікоть, акт ф.Н від 11.07.1959 року. Відповідно до висновку судово-медичної експертизи втрата професійної працездатності у позивача становила 100% , загальної працездатності 75%. Позачерговою експертизою МСЕК від 04.09.2002 року позивачу було встановлено 60% втрати працездатності довічно, повторно він оглядався обласною МСЕК № 1 03.10.2006 року , яка підтвердила раніше винесене рішення. Наказом по управлінню будівництва Кременчуцької ГЕС від 01.03.1962 року № 58 ОСОБА_1 призначено довічно щомісячне відшкодування шкоди у розмірі 52,64 руб. З листа Територіальної державної інспекції праці у Київській області Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю Міністерства праці та соціальної політики України вбачається, що справу позивача відносно грошових відшкодувань було передано БУ Чигиринської ДРЕС тресту «Південатоменергобуд» . У 1988 році БУ Чигиринської ДРЕС згідно наказу Міненерго СРСР прийнято до складу тресту «Південатоменергобуд». Відповідно до наказу № 67 від 18.07.1990 року трест «Південатоменергобуд» почав здійснювати виплати ОСОБА_1 відшкодування шкоди та здійснював такі виплати по 31.03.2001 року включно. Справа до фонду страхування від нещасних випадків на виробництві для продовження виплат позивачу сум втраченого заробітку не передана. Згідно висновку аудитора відповідач недоплатив позивачу за період з 01 січня 1992 року по 31 березня 2001 року у відшкодування шкоди , заподіяної здоров’ю з врахуванням індексу інфляції 7826, 36 грн., за період з 01 квітня 2001 року по 01 листопада 2008 року відповідач не платив позивачу сум відшкодування і сума боргу з врахуванням індексу інфляції становить 38959,78 грн., а всього 46787,14 грн. Виходячи з встановлених обставин справи , з посиланням на ст.ст. 173, 237-1 КЗпП України, ст. 55 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання , які спричинили втрату працездатності» , ст. ст. 23, 1167 ЦК України , суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову. Однак, повністю погодитися з висновком суду першої інстанції неможливо виходячи з наступного. З змісту позовної заяви та матеріалів справи вбачається , що у період з 1 січня 1992 року по 31 березня 2001 року відповідач сплачував позивачу кошти у відшкодування шкоди , заподіяної здоров’ю, але з розміром сплачених коштів позивач не погоджується. У вищезазначений спірний період , основним документом , яким регулювалися спірні правовідносини були Правила відшкодування власником підприємства , установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди , заподіяної працівникові ушкодженням здоров’я, пов’язаним з виконанням ним трудових обов’язків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 1993 року № 472 з змінами та доповненнями. Відповідно до п. 43 зазначених Правил , якщо потерпілому або особам, які мають право на відшкодування шкоди з вини власника , своєчасно не визначено або не виплачено відшкодування шкоди , то ці суми виплачуються без обмеження будь-якого терміну і підлягають

коригуванню відповідно до коефіцієнта підвищення розміру мінімальної заробітної плати за відповідний період згідно із законодавством. Таким чином без обмеження будь-яким терміном можуть бути стягнуті кошти , які

3

своєчасно не було визначено або не виплачено власником, а для вирішення питання щодо незгоди з розміром виплачуваного відшкодування цей термін відповідно до ст. 71 ЦК УРСР (1963) становив три роки.

До суду з позовом ОСОБА_1 звернувся у грудні 2008 року , а тому втратив право вимоги щодо недоплаченого на його думку відшкодування шкоди за період з 01 січня 1992 року по 31 березня 2001 року , у зв’язку з чим рішення суду в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні цих вимог. Також , колегія суддів вважає обгрунтованими доводи апеляційної скарги щодо відсутності підстав для стягнення моральної шкоди. З змісту позовної заяви ОСОБА_1 вбачається, що підставою для стягнення з відповідача моральної шкоди є те, що він як інвалід зі стійкою 75% втратою загальної працездатності і 100% втратою професійної працездатності не в повному розмірі отримував , а на даний момент взагалі уже не отримує тривалий час встановленої суми відшкодування шкоди, завданої здоров’ю, від чого отримує моральні страждання і душевний дискомфорт.( т.1 ас.1) Стягуючи з відповідача на користь позивача у відшкодування моральної шкоди 5000.00 грн. , суд першої інстанції послався на ст.ст. 173, 237-1 КЗпП України та ст.ст. 23, 1167 ЦК України , але при цьому не звернув уваги на те, що спірні правовідносини між сторонами до 2001 року регулювалися Правилами відшкодування власником підприємства , установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди , заподіяної працівникові ушкодженням здоров’я, пов’язаним з виконанням ним трудових обов’язків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 1993 року № 472 з змінами та доповненнями , а з квітня 2001 року Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 року № 1105-ХІУ , зі змінами та доповненнями. Позивач не навів передбачених Правилами та Законом підстав для відшкодування моральної шкоди, а застосування до спірних правовідносин норм трудового та цивільного права є помилковим, оскільки прерогативу мають спеціальні норми права, що є підставою для скасування в цій частині рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову. Обгрунтованими також колегія вважає доводи скарги щодо відсутності підстав для стягнення з відповідача 160.00 грн. за послуги аудитора, оскільки ці витрати не віднесені відповідно до ч.3 ст. 79 ЦПК України до витрат, пов’язаних із розглядом справи. Інші доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає безпідставними виходячи з наступного. Відповідно до ч.3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків , встановлених цим Кодексом. Посилання у апеляційній скарзі на те, що АТВТ « Трест «Південатоменергобуд» не є правонаступником Каменедробильного заводу ніякими доказами не підтверджено. Разом із тим, суд правомірно послався у рішенні на лист Територіальної державної інспекції праці у Київській області Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю Міністерства праці та соціальної політики України з якого вбачається, що справу позивача відносно грошових відшкодувань було передано БУ Чигиринської ДРЕС тресту «Південатоменергобуд» . У 1988 році БУ Чигиринської ДРЕС згідно наказу Міненерго СРСР прийнято до складу тресту «Південатоменергобуд». Доказів, які б спростували даний факт відповідач суду не надав. Не підлягають також задоволенню доводи скарги щодо неправильного визначення судом першої інстанції суми стягнення за період з 1 квітня 2001 року по 1 листопада 2008 року. З матеріалів справи вбачається, що представник позивача до звернення з позовом у суд звернувся до аудитора ОСОБА_2 , яка зробила висновок щодо сум відшкодування шкоди здоров’ю позивача за вищезазначений період. Під час розгляду справи було встановлено , що ступінь втрати працездатності позивача за

4

період з 1 квітня 2001 року по 1 листопада 2008 року змінювався, разом із тим відповідач не надав суду своїх розрахунків втраченого заробітку , не ставив перед судом питання про призначення по справі експертизи для визначення розміру стягнення, а суд у силу свого процесуального статусу здійснює судочинство на засадах змагальності. Оскільки доказів , які б спростовували висновок аудитора щодо розміру сум, які підлягають стягненню за вищезазначений період відповідач суду не надав, суд першої інстанції правомірно поклав у основу рішення висновок аудитора. ( т.1 ас. 24-40)

Інші доводи скарги , а саме відсутність у відповідача необхідних документів для формування та передачі справи позивача до Фонду для продовження відшкодування шкоди, заподіяної його здоров’ю не звільняють відповідача від виконання обов’язку , передбаченого Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 року № 1105-ХІУ , зі змінами та доповненнями. Вирішення цих питань віднесено до стадії виконання судового рішення. Виходячи з вищенаведеного , колегія суддів дійшла висновку , що суд першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення неправильно застосував норми матеріального та процесуального права , його висновки не відповідають фактичним обставинам справи, що є підставою для його скасування та ухвалення нового рішення. Керуючись ст. 303, п.2 ч.1 ст. 307, п.3, 4 ч.1 ст. 309, ст.ст. 313, 314, 316, 319 ЦПК України , колегія суддів ,- ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу акціонерного товариства відкритого типу "Трест "Південатоменергобуд" - задовольнити частково. Рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 29 червня 2010 року - скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов задовольнити частково. Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю "Трест "Південатоменергобуд" м. Вишгород Київської області , ідентифікаційний код 00119623 на користь ОСОБА_1 у відшкодування шкоди здоров'ю, завданої каліцтвом від нещасного випадку на виробництві 38959 грн. 78 коп. заборгованості з урахуванням індексу інфляції, за період з 1 квітня 2001 року по 1 листопада 2008 року . Зобов'язати товариство з додатковою відповідальністю "Трест "Південатоменергобуд" передати справу про страхові виплати ОСОБА_1 відділенню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до товариства з додатковою відповідальністю "Трест "Південатоменергобуд" про відшкодування шкоди здоров'ю, завданої каліцтвом від нещасного випадку на виробництві у розмірі 7826 грн. 36 коп., недоплаченої за період з 1 січня 1992 року по 31 березня 2001 року , 5000 грн. на відшкодування моральної шкоди, а також понесених витрат за послуги аудитора в сумі 160 грн. -відмовити. Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю "Трест "Південатоменергобуд" м.

Вишгород Київської області , ідентифікаційний код 00119623 на користь держави 389, 60 судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий – суддя

Судді :