Рішення № 114258326, 12.10.2023, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" жовтня 2023 р. м. Одеса Справа № 916/3127/23

За позовом: Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд.1Д; Адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд.50, код ЄДРПОУ - 14360570, електронна пошта: 14360570@mail.gov.ua)

До відповідача: Фізичної особи-підприємця Крисаленка Віталія Володимировича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 )

про стягнення

Суддя Рога Н.В.

Секретар с/з Богомолова В.С.

Представники сторін:

Від позивача: не з`явився;

Від відповідача: не з`явився.

Суть спору: Позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк (далі - АТ КБ) «ПРИВАТБАНК», звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Крисаленка Віталія Володимировича (далі - ФОП Крисаленко В.В.) про стягнення заборгованості по кредиту у розмірі 58 538 грн 38 коп.; заборгованості по процентам у розмірі 13 069 грн 64 коп.; заборгованості по комісії за користування кредитом у розмірі 1 588 грн 99 коп.

Ухвалою суду від 24.07.2023р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання призначено на 17.08.2023р. Ухвалою суду від 17.08.2023р. відкладено судове засідання на 05.09.2023р. Ухвалою суду від 26.09.2023р. відкладено судове засідання на 12.10.2023р.

Ухвалою суду від 12.10.2023р. закрито провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення заборгованості по кредиту у розмірі 1000 грн та заборгованості по комісії у розмірі 1000 грн в порядку п.2 ч.1 ст.231 ГПК України.

Позивач - АТ КБ «ПРИВАТБАНК», підтримує позовні вимоги в повному обсязі, просить їх задовольнити з підстав зазначених у позовній заяві та відповіді на відзив на позовну заяву, що надійшла до суду 08.09.2023р.

Відповідач - ФОП Крисаленко В.В., у відзиві на позовну заяву, що надійшов до суду 25.08.2023р., визнає позовні вимоги про стягнення заборгованості по кредиту у розмірі 58 538 грн 38 коп., заборгованості по процентам у розмірі 9 252 грн 03 коп. та заборгованості по комісії за користування кредитом у розмірі 878 грн 10 коп., в решті позову просить відмовити. Відповідач так просить відстрочити виконання рішення у даній справі строком на 6 місяців.

Позивач у справі зазначає, що 08.09.2020р. ФОП Крисаленко В.В. (Клієнт) підписано Заявку про надання Кредиту за послугою «Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця «Підприємницький» шляхом встановлення кредитного ліміту на рахунок № НОМЕР_2 на умовах, визначених в заявці.

Позивач вважає, що підписанням вказаної Заявки на підставі ст.634 Цивільного кодексу України Клієнт у повному обсязі приєднався до Умов та Правил надання послуги «Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця «Підприємницький», що розміщені на офіційному сайті АТ КБ «ПРИВАТБАНК» у мережі Інтернет, та які разом з Заявкою на відкриття рахунку та анкетою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг (далі - Умови), цією Заявкою становлять кредитний договір між Банком та Клієнтом, примірник якого Клієнт отримав шляхом самостійного роздрукування.

Відповідно до п.3.2.6.1.4. Заявки Клієнт приєднується до Договору шляхом підписання заяви на відкриття рахунку та анкети про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг та Заявки на отримання послуги «Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця «Підприємницький» (далі - Заявка) в Приват24 для бізнесу із використанням кваліфікованого електронного підпису (далі - КЕП), що разом з цими Умовам та Правилами становлять Кредитний договір.

Відповідно до п. 3.2.6.1.5. Заявки ліміт встановлюється Банком на кожний операційний день. Розмір ліміту розраховується відповідно до затвердженої внутрішньобанківської методики на підставі даних про рух грошових коштів по поточному рахунку, платоспроможності, кредитної історії та інших показників відповідно до внутрішньобанківських нормативів та положень і нормативних актів Національного банку України.

Відповідно до п. 3.2.6.1.7. Заявки сторони узгодили, що ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому цими Умовами, у разі зниження/збільшення надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Приєднавшись до цих Умов, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта в порядку, передбаченому п. 3.2.6.1.6. цього Договору.

Відповідно до п.3.2.6.3.1. Заявки за користування кредитом Клієнт сплачує Банку комісію за управління фінансовим інструментом, далі - комісія, в розмірі, зазначеному в Тарифах Банку, що діють на момент надання Кредиту. Комісія сплачується щомісяця до 1 числа місяця, що слідує другим за місяцем, в якому виникло Дебетове сальдо, від суми максимального Дебетового сальдо, що виникло на поточному рахунку Клієнта. Комісія, що не сплачена в строк, що зазначений в цьому пункті, вважається простроченою (крім випадків розірвання Договору згідно з п. 3.2.6.2.3.10.).

Відповідно до п.3.2.6.3.5. Заявки розрахунок процентів за користування кредитом Банк проводить щоденно, починаючи з моменту виникнення на поточному рахунку Клієнта Дебетового сальдо при закритті банківського дня до повного погашення заборгованості з кредитом за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. День повернення кредиту в часовий інтервал розрахунку процентів не включається.

Дебетове сальдо но поточному рахунку Клієнта - це сума грошових коштів, перерахованих Банком на підставі розрахункових документів Клієнта з його поточного рахунку протягом операційного дня понад його залишок на поточному рахунку з урахуванням вхідного залишку на початок банківського дня.

Сплата процентів за користування кредитом у поточному місяці здійснюється з першого по останнє число наступного місяця.

Проценти, що не сплачені в строк, що зазначений в абз.3 цього пункту, вважаються простроченими (крім випадків розірвання Договору згідно з п. 3.2.6.2.3.10).

Відповідно до п.3.2.6.3.8. Заявки погашення кредиту, сплата процентів та комісії здійснюється в національній валюті України.

Як стверджує позивач, останній свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредитний ліміт в розмірі 60 000,00 грн, що підтверджується довідкою №00908HECFS413 від 27.04.2023р.

Однак, відповідач здійснював погашення кредиту з порушенням термінів, у зв`язку з чим за ФОП Крисаленко В.В. рахується заборгованість у розмірі 73 197 грн 01 коп., яка складається з заборгованості по кредиту у розмірі 58 538 грн 38 коп., заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 13 069 грн 64 коп., заборгованості по комісії у розмірі 1 588 грн 99 коп.

Порушення умов договору позивач вважає порушенням своїх прав та охоронюваних законом інтересів, у зв`язку з чим звернувся з даним позовом до суду та, посилаючись на положення ст.193 Господарського кодексу України та ст.ст.526, 527, 530, 610 Цивільного кодексу України, просить його задовольнити його в повному обсязі.

Позивач у відповіді на відзив на позовну заяву зазначив, що відповідач не надав доказів оформлення «Кредитних канікул», у зв`язку з чим позовні вимоги щодо стягнення заборгованості по процентам у розмірі 3 817 грн 61 коп. та заборгованості по комісії у розмірі 710 грн 89 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідач визнає позовні вимоги про стягнення заборгованості по кредиту у розмірі 58 538 грн 38 коп., заборгованості по процентам у розмірі 9 252 грн 03 коп. та заборгованості по комісії за користування кредитом у розмірі 878 грн 10 коп., просить відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості по процентам у розмірі 3 817 грн 61 коп. та заборгованості по комісії у розмірі 710 грн 89 коп. з наступних підстав.

Як стверджує відповідач, 27.02.2022р. на офіційному сайті АТ КБ «ПРИВАТБАНК» було розміщено оголошення наступного змісту: «Задля підтримки українського бізнесу та підприємців в умовах воєнного стану, ПриватБанк оголосив з 1 березня до 1 червня 2022 року кредитні канікули всім бізнес-клієнтам, за договорами за якими не було прострочення або строк прострочення складає не більше 90 діб. Умови кредитних канікул: за продуктами «Кредитний ліміт на рахунок», «Овердрафт» (бланковий), Кредитний ліміт «Підприємницький» обов`язкові платежі (внески, %, комісії) та «обнулення тіла» кредитів переносяться на 1 червня, прострочення не формуватиметься».

Оскільки згідно з оголошеними банком умовами публічного договору «Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної-особи підприємця «Підприємницький» проценти за користування кредитом та комісії в період з 01.03.2022р. по 01.06.2022р. не піддягали нарахуванню, відповідач вважає, що до стягнення безпідставно заявлені нараховані за період з 01.03.2022р. по 01.06.2022р. 710 грн 89 коп. заборгованості по комісії та 3 817 грн 61 коп. заборгованості по процентам за користування кредитом.

На підставі зазначеного, відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості по процентам у розмірі 3 817 грн 61 коп. та заборгованості по комісії у розмірі 710 грн 89 коп.

Щодо частини позовних вимог, які визнаються відповідачем, ФОП Крисаленко В.В. просить відстрочити виконання рішення суду у даній справі на 6 місяців з посиланням на п.2 ч.6 ст.238, ч.1 ст.239 ГПК України.

В обґрунтування наявності підстав для відстрочення виконання рішення відповідач зазначає, що згідно з наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022р. №75, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.04.2022р. за №453/37789, територія Херсонської міської територіальної громади до скасування цього наказу (до 22.12.2022р.) перебувала в Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).

Вказаний Наказ втратив чинність на підставі Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій №309 від 22.12.2022р.

Наказом Мінреінтеграції від 22.12.2022р. №309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» визначено переліки відповідних територій (у тому числі ретроспективно з початку повномасштабного вторгнення РФ). Згідно вказаного наказу територія Херсонської міської територіальної громади з початку війни і до даного часу входить до територій: з 01.03.2022р. по 11.11.2022р. до тимчасово окупованих РФ територій; з 11.11.2022р. по 01.05.2023р. - до територій можливих бойових дій; з 01.05.2023р. - до територій активних бойових дій.

Враховуючи те, що до військової агресії РФ відповідач здійснював свою господарську діяльність у м. Херсон, він був змушений змінити місце проживання та оформити статус внутрішньо переміщеної особи.

Станом на даний час , через постійні обстріли м. Херсон військами РФ після деокупації міста, відповідач не має можливості повернутися до місця свого проживання та відновити власну підприємницьку діяльність, через що його дохід наразі складається з допомоги, що виплачується йому відповідно до Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022р. №332, що не дає можливості здійснювати погашення заборгованості перед банком.

В ході розгляду справи судом відповідачем також надано до матеріалів справи докази сплати заборгованості перед АТ КБ «ПРИВАТБАНК» у сумі 2000 грн, що підтверджується платіжними інструкціями №JODC4B2XTI від 04.09.2023р. на суму 1 000 грн та №0.0.3216906118.1 від 24.09.2023р. на суму 1 000 грн.

Розглянув матеріали справи, судом встановлено, що 08.09.2020р. ФОП Крисаленко В.В. (Клієнт) підписано Заявку про надання кредиту за послугою «Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця «Підприємницький» шляхом встановлення кредитного ліміту на рахунок № НОМЕР_2 на умовах, визначених в заявці.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, а в силу вимог ч. 1 ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За приписами ст.627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст.634 Цивільного кодексу України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно положень ч. 1 та ч. 2 ст.639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Отже, шляхом підписання ФОП Крисаленко В.В. 08.09.2020р. Заявки на підставі ст.634 Цивільного кодексу України , останній у повному обсязі приєднався до Умов та Правил надання послуги «Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця «Підприємницький», що розміщені на офіційному сайті АТ КБ «ПРИВАТБАНК» у мережі Інтернет, та які разом з Заявкою на відкриття рахунку та анкетою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг (далі - Умови), становлять кредитний договір між Банком та Клієнтом, примірник якого Клієнт отримав шляхом самостійного роздрукування.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч.ч.1., 2. ст.1056-1 Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч. 1 ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до п.3.2.6.1.4. Заявки Клієнт приєднується до договору шляхом підписання Анкети-Заяви про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг та Заявки на отримання послуги «Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця «Підприємницький» (далі - Заявка) в Приват24 для бізнесу із використанням кваліфікованого електронного підпису (далі - КЕП), що разом з цими Умовам та Правилами становлять кредитний договір. Клієнт банку, який приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в повному обсязі шляхом підписання іншої заяви або документа та має відкритий поточний рахунок в банку, приєднується до послуги шляхом підписання Заявки в Приват24 для бізнесу із використанням КЕП. Приєднання до цього договору є прямою і безумовною згодою клієнта щодо встановлення банком будь-якого розміру кредитного ліміту.

Пунктом 3.2.6. Заявки визначено умови надання кредиту за послугою «Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця «Підприємницький», до яких приєднався відповідач. Так, згідно з п. 3.2.6.1.1. Банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати клієнту овердрафтовий кредит шляхом встановлення кредитного ліміту (далі - ліміт) на поточний рахунок клієнта (далі - кредит) на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів клієнта в порядку та на умовах, визначених Умовами та Правилами надання банківських послуг (далі - Умови або договір) в обмін на зобов`язання клієнта з повернення кредиту, сплати комісії, процентів в обумовлені цим договором терміни.

Згідно п.п. 3.2.6.1.2., 3.2.6.1.3 Заявки розмір кредиту, який може бути наданий клієнту, складає від 10000 до 100 000 грн. Банк здійснює обслуговування ліміту клієнта, що полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку клієнта, за рахунок кредитних коштів в межах ліміту шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо. Дебетове сальдо по поточному рахунку клієнта - це сума грошових коштів, перерахованих банком на підставі розрахункових документів клієнта з його поточного рахунку протягом операційного дня понад його залишок на поточному рахунку з урахуванням вхідного залишку на початок банківського дня.

Сторони узгодили, що ліміт може бути змінений банком в односторонньому порядку, передбаченому цими Умовами, у разі зниження / збільшення надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами банку. Приєднавшись до цих Умов, клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення клієнта в порядку, передбаченому п. 3.2.6.1.6. цього договору (п.3.2.6.1.7 Заявки).

Згідно п.3.2.6.1.6. Заявки сторони узгодили, що для повідомлення Клієнта про розмір Ліміту, його зміну та узгодження інших змін до цього Договору. Банк на свій вибір здійснює повідомлення Клієнта: в письмовій формі або через встановлені засоби електронного зв`язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, Систему Приват24 для бізнесу, SMS - повідомлення або інші засоби). Сторони узгодили, що Банк має право на свій розсуд обирати та використовувати будь-який із способів, визначених цим пунктом, для будь-яких повідомлень, що повинні бути здійснені Банком згідно цього Договору.

Відповідно до п.п. 3.2.6.2.2.1., 3.2.6.2.2.2., 3.2.6.2.2.3., 3.2.6.2.2.7. п. 3.2.6.2.2. Заявки Клієнт зобов`язаний, зокрема: використовувати кредит на цілі, зазначені у п. 3.2.6.1.1. цього договору; сплатити банку проценти за весь час фактичного користування кредитом, комісію та інші платежі в порядку та на умовах, визначених цим договором; повернути кредит у строки, встановлені п. 3.2.6.5.1., 3.2.6.2.3.10., 3 2,6.3.5. договору; письмово повідомити банк про незгоду із запропонованим банком відповідно до п. 3.2.6.2.3.1. лімітом, у термін не пізніше 2 (двох) банківських днів від дати отримання від банку повідомлення про перерахунок ліміту.

За змістом п.п. 3.2.6.2.3.2., 3.2.6.2.3.3., 3.2.6.2.3.4., 3.2.6.2.3.7., 3.2.6.2.3.10. Заявки Банк має право, зокрема: в порядку ч. 1 ст.212 Цивільного кодексу України у разі, якщо збільшиться облікова ставка НБУ на 1 або більше пунктів, та / або курс гривні до іноземної валюти 1 групи класифікатора іноземних валют збільшиться на 5 або більше відсотків, та/або вартість ресурсів на міжбанківському грошовому ринку збільшиться на 5 або більше відсотків, підвищити процентну ставку за користування кредитом. Розмір процентної ставки, яка може бути підвищена Банком внаслідок настання зазначених у цьому пункті обставин, становить до 60 %. Нова збільшена процентна ставка починає діяти з дати настання зазначених у цьому пункті обставин, про що Банк повідомляє Клієнта на свій вибір у спосіб, визначений п. 3.2.6.1.6. цього договору; на свій розсуд зменшити розмір процентної ставки за кредитом до рівня, встановленого чинним законодавством. При цьому Банк направляє повідомлення Клієнту на свій вибір у спосіб, визначений п. 3.2.6.1.6. цього договору, із зазначенням зменшеного розміру процентної ставки і дати, з якої вона встановлюється; відмовити Клієнту у наданні кредиту або будь-якої його частини у разі несплати мінімального платежу згідно з п. 3.2.6.3.6. цього договору. Повідомлення про блокування ліміту здійснюється Банком на свій вибір у спосіб, визначений п. 3.2.6.1.6. цього договору. Обслуговування ліміту на поточному рахунку Клієнта автоматично відновлюється Банком у разі повного погашення простроченої заборгованості протягом 30 днів. У цьому випадку процентні ставки за користування лімітом встановлюються на рівні стандартних ставок Банку на момент відновлення кредитування; призупинити подальшу видачу кредиту, у випадку невиконання Клієнтом будь-яких із зобов`язань за цим договором на строк до виконання відповідних зобов`язань, але при цьому в межах строку, передбаченого п. 3.2.6.1.8. цього договору, з направленням Клієнту відповідного повідомлення на свій вибір у спосіб, визначений п. 3.2.6.1.6. цього договору; при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбаченого цим розділом Умов, в т. ч, при порушенні цільового використання кредиту, Банк, на свій розсуд, має право: а) змінити умови кредитування - зажадати від Клієнта дострокового повернення кредиту, сплати процентів за його користування, виконання інших зобов`язань за кредитом в повному обсязі шляхом подання відповідного повідомлення. При цьому, згідно зі ст.212, 611, 651 Цивільного кодексу України за зобов`язаннями, строки виконання яких не наступили, терміни вважаються що настали в зазначену в повідомленні дату. У цю дату Клієнт зобов`язується повернути Банку суму кредиту в повному об`ємі, проценти за фактичний термін його користування, повністю виконати інші зобов`язання; або: б) розірвати угоду про кредитування в судовому порядку. При цьому, в останній день дії угоди про кредитування, Клієнт зобов`язується повернути Банку суму кредиту в повному обсязі, проценти за фактичний термін його користування, повністю виконати інші зобов`язання; або: в) згідно з ст.651 Цивільного кодексу України, ст.188 Господарського кодексу України здійснити одностороннє розірвання угоди про кредитування з направленням Клієнту повідомлення. У зазначену в повідомленні дату угоду про кредитування вважається розірваним. При цьому, в останній день дії угоди про кредитування, Клієнт зобов`язується повернути банку суму кредиту в повному об`ємі, проценти за фактичний термін його користування, повністю виконати інші зобов`язання.

Відповідно до п.3.2.6.3.1. Заявки за користування кредитом Клієнт сплачує Банку комісію за управління фінансовим інструментом, в розмірі, зазначеному в тарифах банку, що діють на момент надання кредиту. Комісія сплачується щомісяця до 1 числа місяця, що слідує другим за місяцем, в якому виникло дебетове сальдо, від суми максимального дебетового сальдо, що виникло на поточному рахунку клієнта. Банк на свій розсуд може не стягувати зазначену комісію в разі, якщо максимальне дебетове сальдо за місяць, в якому воно виникло, не перевищувало 100 гривень. Комісія, що не сплачена в строк, що зазначений в цьому пункті, вважається простроченою (крім випадків розірвання договору згідно з п. 3.2.6.2.3.10.).

Згідно п.п.3.2.6.3.2., 3.2.6.3.3., 3.2.6.3.4. Заявки за користування кредитом з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня, клієнт сплачує проценти, розмір яких визначено тарифами банку, за винятком пільгового періоду; пільговий період за цим кредитом - це період безперервного користування кредитом, під час якого не нараховуються проценти, строком до 55 днів від дати початку використання кредитних коштів. Пільговий період діє за умови погашення Клієнтом в повному обсязі заборгованості по кредиту до 25 числа місяця, що слідує за місяцем, в якому виникло дебетове сальдо на поточному рахунку Клієнта. Пільговий період не діє, якщо на поточному рахунку Клієнта є непогашена заборгованість минулих періодів, в т.ч. заборгованість за комісією, що передбачена п. 3.2.6.3.1. цього договору; при невиконанні умов пільгового періоду проценти розраховуються за кожний день користування кредитом. Якщо Клієнт здійснив погашення витрат попереднього місяця до 25 числа поточного місяця, то до дати такого погашення проценти в поточному місяці розраховуються на суму дебетового сальдо, сформованого за рахунок витрат поточного місяця. Після дати погашення - на суму дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта. В разі несплати витрат попереднього місяця до 25 числа поточного місяця, проценти розраховуються на суму дебетового сальдо, сформованого за рахунок витрат попереднього та поточного місяців. При цьому терміни сплати процентів визначені у абз.3 п.3.2.6.3.4. цього договору.

Згідно преамбули Заявки, підписаної відповідачем, відсотки за користування кредитом - 25,5% річних.

Пунктом 3.2.6.3.5 Заявки визначено, що розрахунок процентів за користування кредитом банк проводить щоденно, починаючи з моменту виникнення на поточному рахунку Клієнта дебетового сальдо при закритті банківського дня до повного погашення заборгованості за кредитом за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. День повернення кредиту в часовий інтервал розрахунку процентів не включається. Сплата процентів за користування кредитом у поточному місяці здійснюється з першого по останнє число наступного місяця. Проценти, що несплачені в строк, що зазначений в абз.3 цього пункту, вважаються простроченими (крім випадків розірвання договору згідно з п. 3.2.6.2.3.10.).

Відповідно до п.3.2.6.3.6. Заявки в разі непогашення Клієнтом заборгованості за кредитом до 25 числа місяця, що слідує за місяцем, в якому виникло Дебетове сольдо, Клієнт зобов`язаний погасити заборгованість по кредиту, включаючи проценти за користування Кредитом та комісію, але не менше в розмірі мінімального щомісячного платежу, який складає 10% від Дебетового сальдо, що існувало на останнє число місяця, що слідує за місяцем, в якому виникло Дебетове сальдо, та сплатити комісію згідно п. 3.2.6.3.1. Клієнт здійснює погашення мінімального місячного платежу в період з першого по останнє число місяця, що слідує за місяцем, в якому виникло Дебетове сальдо.

Погашення кредиту, сплата процентів та комісії здійснюється в національній валюті України. Остаточне погашення заборгованості за кредитом Клієнт здійснює не пізніше дати, визначеної в п.3.2.6.5.1.

Згідно з п.п. 3.2.6.5.1., 3.2.6.5.2. Заявки строк користування кредитом становить 12 місяців. Сторони узгодили, що Банк має право пролонгувати строк користування кредитом. Продовження обслуговування ліміту відповідно до цього пункту можливе за умови, що по закінченню останнього дня строку на поточному рахунку зафіксовано нульове або позитивне дебетове сальдо та погашено проценти та комісія. Цей договір набирає чинності з моменту підписання Клієнтом заяви про приєднання та діє до повного виконання сторонами зобов`язань за цим договором.

У п.3.2.6.5.3. Заявки сторони узгодили, що зміни, які вносяться в цей Договір за ініціативою Банку, здійснюються шляхом направлення Банком Клієнту пропозиції щодо внесення змін у спосіб, узгоджений Сторонами у п.3.2.6.1.6. цих Умов, при цьому додаткові угоди не укладаються. В разі, якщо Клієнт не звернувся до Банку із письмовими запереченням щодо прийняття запропонованих змін у строк 5 календарних днів з моменту направлення повідомлення, зміни вважається узгодженими із Клієнтом за принципом мовчазної згоди.

За приписами ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати свої зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно довідки про розміри встановлення кредитних лімітів №00908HECFS413 від 27.04.2023р. відповідачу був встановлений кредитний ліміт: станом на 08.09.2020р. - 45 000 грн; станом на 10.12.2020р. - 50 000 грн; станом на 15.04.2021р. - 55 000 грн; станом на 08.06.2021р. - 60 000 грн; станом на 01.03.2022р. - 58 707 грн 98 коп.; станом на 26.04.2022р. - 0 грн 00 коп.

Як вбачається з долучених позивачем до матеріалів справи розрахунку заборгованості за та виписки по рахунку відповідача, починаючи з 11.09.2020р. ФОП Крисаленко В.В. користувався овердрафтовим кредитом, наданим Банком. Між тим, починаючи з 01.09.2021р. відповідач користується кредитними коштами не дотримуючись умов користування коштами у пільговому періоді та в порушення умов договору не погашає нараховані банком проценти та комісію, у зв`язку з чим станом на даний час за відповідачем рахується заборгованість по кредиту у розмірі 57 538 грн 38 коп.; заборгованість по процентам у розмірі 13 069 грн 64 коп., заборгованість по комісії за користування кредитом у розмірі 588 грн 99 коп.

Враховуючи часткову сплату заборгованості комісією у розмірі 1000 грн відповідно до платіжної інструкції №JODC4B2XTI від 04.09.2023р. та заборгованості по кредиту у розмірі 1000 грн відповідно до платіжної інструкції №0.0.3216906118.1 від 24.09.2023р., ухвалою суду від 12.10.2023р. закрито провадження у справі №916/3127/23 в частині позовних вимог про стягнення заборгованості по кредиту у розмірі 1000 грн та заборгованості по комісії у розмірі 1000 грн в порядку п.2 ч.1 ст.231 ГПК України.

Щодо посилань відповідача на відсутність підстав для нарахування процентів за користування кредитом у розмірі 3817 грн 61 коп. та комісії у розмірі 710 грн 89 коп. у період з 01.03.2022р. по 01.06.2022р. суд зазначає наступне.

Судом встановлено, та не спростовано позивачем , що 27.02.2022р. на офіційному сайті позивача було розміщено оголошення наступного змісту: «Задля підтримки українського бізнесу та підприємців в умовах воєнного стану, ПриватБанк оголосив з 1 березня до 1 червня 2022 року кредитні канікули всім бізнес-клієнтам, за договорами за якими не було прострочення або строк прострочення складає не більше 90 діб. Умови кредитних канікул: за продуктами «Кредитний ліміт на рахунок», «Овердрафт» (бланковий), Кредитний ліміт «Підприємницький» обов`язкові платежі (внески, %, комісії) та «обнулення тіла» кредитів переносяться на 1 червня, прострочення не формуватиметься. Єдине виключення - «Кредити під заставу депозитів».

Суд звертає увагу, що під кредитними канікулами слід розуміти тимчасову відстрочку від сплати платежів за кредитом (основної суми кредиту та/або відсотків за користування таким кредитом), яка надається кредитором позичальнику з власної ініціативи, зі збереженням зобов`язань щодо їх погашення в майбутньому, а прострочення по кредиту в період дії кредитних канікул не формується. Отже, кредитні канікули це відтермінування виконання основного зобов`язання за кредитним договором, які віднесені до виключної компетенції банків. При цьому, чинним законодавством не передбачено скасування нарахування відсотків за користування кредитними коштами.

Таким чином, з 01.06.2022р. відповідач зобов`язаний виконувати умови кредитного договору з урахуванням несплачених щомісячних платежів за період з 01.03.2022р. по 01.06.2022р.

Посилання відповідача на незаконне нарахування позивачем процентів за кредитом у розмірі 3817 грн 61 коп. та комісії у розмірі 710 грн 89 коп. за період з 01.03.2022р. по 01.06.2022р. є необґрунтованим, оскільки, зазначена сума є сумою процентів та комісії за 3 місяці, сплата яких, згідно запроваджених кредитних канікул, була перенесена на 01.06.2022р.

Більше того, поведінка відповідача в даному випадку є суперечливою, адже в ході розгляду справи судом ФОП Крисаленко В.В. було сплачено частину заборгованості по комісії, щодо якої останній заперечує, а у клопотанні, що надійшло до суду 26.09.2023р. відповідач визнав позовні вимоги у сумі 66 668 грн 51 коп.

На підставі зазначеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості по кредиту у розмірі 57 538 грн 38 коп., заборгованості по процентам у розмірі 13 069 грн 64 коп., заборгованості по комісії за користування кредитом у розмірі 588 грн 99 коп.

Розглянувши заяву відповідача про відстрочення виконання рішення суду у даній справі на 6 місяців з дня його ухвалення, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з ч. 1 ст.239 ГПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

У разі необхідності у резолютивній частині також вказується про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення (п. 2 ч. 6 ст.238 ГПК України).

Відповідно до частин 1, 3, 4 ст.331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Згідно з усталеною практикою Верховного Суду підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення суду можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Отже, в основу судового рішення про надання відстрочення виконання судового рішення має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання.

Як на підставу для відстрочення виконання судового рішення в цій справі відповідач посилається на наслідки введення в Україні воєнного стану, спричиненого воєнною агресією Російської Федерації проти України, що мають негативний вплив на можливість забезпечення стабільної господарської діяльності відповідача за місцем її здійснення, а саме у м. Херсон.

Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання відстрочки виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування.

Особа, яка подала заяву про розстрочку або відстрочку виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі.

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру..», а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.

Також Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер. Обставини, які зумовлюють надання відстрочки виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Із підстав, умов та меж надання відстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Отже, питання щодо надання відстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

Таким чином, необхідною умовою задоволення заяви про надання розстрочки виконання рішення суду є з`ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати не тільки доводи боржника, а і заперечення кредитора, зокрема, щодо і його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.

Разом із тим, підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому, суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Судом враховано, що листом вих. №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 Торгово-промислова палата України на підставі ст.ст.14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 № 671/97-ВР, Статуту ТПП України, засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

На дату ухвалення цього рішення в Україні діє воєнний стан, який запроваджено Указом Президента України від 24.02.2022р. №64/2022 (з подальшими змінами), затвердженим відповідними Законами України, до 15.11.2023.

Відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022р. №309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» територія Херсонської міської територіальної громади з початку війни і до даного часу входить до територій: з 01.03.2022р. по 11.11.2022р. до тимчасово окупованих РФ територій; з 11.11.2022р. по 01.05.2023р. - до територій можливих бойових дій.

З огляду на наведені приписи процесуального закону, оцінивши зазначені вище фактичні обставини та матеріали справи, враховуючи матеріальні інтереси обох сторін та наміри відповідача добровільно виконати рішення суду з погашення існуючої перед позивачем заборгованості, що сприятиме ефективному виконанню судового рішення, суд вважає за можливе відстрочити виконання рішення у даній справі строком на 3 місяці.

Відповідно до ч.3 ст.13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За приписами ч.1 ст.73 цього Кодексу доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

При цьому, відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018р. у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019р. у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019р. у справі № 902/761/18, від 04.12.2019р. у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020р. у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у ст.129 Конституції України.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи. Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

До того ж, 17.10.2019р. набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України та змінено назву ст.79 ГПК України з «Достатність доказів» на нову - «Вірогідність доказів» та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування «вірогідність доказів».

Стандарт доказування «вірогідність доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Відповідно до ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі «Дж. К. та Інші проти Швеції» («J.K. AND OTHERS v. SWEDEN») ЄСПЛ наголошує, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».

Згідно зі ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи визнання позовних вимог відповідачем, заявлене до відкриття першого судового засідання у даній справі, 50% сплаченого позивачем судового збору підлягає стягненню на користь позивача, інша частина підлягає поверненню з державного бюджету в порядку ч.1 ст.130 ГПК України.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст.130, 232, 238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до Фізичної особи-підприємця Крисаленка Віталія Володимировича про стягнення заборгованості по кредиту у розмірі 57 538 грн 38 коп., заборгованості по процентам у розмірі 13 069 грн 64 коп., заборгованості по комісії за користування кредитом у розмірі 588 грн 99 коп. - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Крисаленка Віталія Володимировича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд.1Д; Адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд.50, код ЄДРПОУ - 14360570, електронна пошта: 14360570@mail.gov.ua) заборгованість по кредиту у розмірі 57 538 грн 38 коп., заборгованість по процентам у розмірі 13 069 грн 64 коп., заборгованість по комісії за користування кредитом у розмірі 588 грн 99 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1342 грн.

3. Відстрочити виконання рішення Господарського суду Одеської області від 12.10.2023р. у справі №916/3127/23 до 12.01.2024р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення (підписання).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 17 жовтня 2023 р.

Суддя Н.В. Рога