Постанова № 114244286, 18.10.2023, Великоновосілківський районний суд Донецької області

Номер справи 220/1360/23

Номер провадження 3/220/687/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2023 року смт.Велика Новосілка Донецької області

Суддя Великоновосілківського районного суду Донецької області Дурач О.А., розглянувши матеріали, що надійшли з Військової частини НОМЕР_1 про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, солдат кулеметник 3-го відділення 3-го взводу 2-ї стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , раніше до адміністративної відповідальності не притягався, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 172-20 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» від 06 грудня 1991 року №1932-Х1І зі змінами, визначено, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Поняття особливий період міститься в абзаці 1 Закону України «Про оборону України», у якому передбачено, що особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

У відповідності до статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», особливий період це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Обставинами (умовами), що визначають момент настання особливого періоду є: або оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової), або доведення такого рішення до виконавців стосовно прихованої мобілізації, або момент введення воєнного стану в Україні чи окремих її місцевостях.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який надалі продовжено до 18 серпня 2023 року.

За викладених обставин особливий період як часовий проміжок, що охоплює у тому числі воєнний час, на даний час не завершився.

Будучи військовослужбовцемвійськової частини НОМЕР_1 ,відповідно довимог ст.11Статуту внутрішньоїслужби ЗбройнихСил України(далі-Статуту),солдат ОСОБА_1 бувзобов`язаний святоі непорушнододержуватися КонституціїУкраїни тазаконів України,Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок.

Відповідно до п. 16 Статуту кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

Відповідно до ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України. Військова дисципліна досягається шляхом особистої відповідальності кожного військовослужбовця за виконання своїх обов`язків, вимог військових статутів. Зобов`язує кожного військовослужбовця додержуватися Конституції України, неухильно виконувати вимоги військових статутів, не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов`язків військової служби.

Приблизно о 12:00 годині 19.09.2023 року кулеметник 3 відділення 3 взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_2 знаходячись в розташуванні свого підрозділу поблизу АДРЕСА_2 , вжив алкогольний напій. Був виявлений ТВО заступника командира 2 стрілецької роти старшим сержантом ОСОБА_3 . У подальшому військовослужбовець ОСОБА_2 був невідкладно доставлений в смт. Покровське для проведення освідчення на стан алкогольного сп`яніння. Факт вживання алкогольних напоїв військовослужбовцем ОСОБА_4 підтверджується Актом № 2141 огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу «Алконт-М» № 00220 від 19.09.2023, тест № 8612 від 19.09.2023, 15:39, результат тесту 1,77 %.

Місцем вчинення адміністративного правопорушення є: околиці с. Новосілка.

Всупереч статутнімобов`язкам,діючи умисно,всупереч інтересамслужби,в періодвійськового стану,солдат ОСОБА_1 19.09.2023року знаходивсяв станіалкогольного сп`яніння, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172- 20 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

В судове засідання особа яка притягається до адміністративної відповідальності не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, за допомогою телефонограми на контактний номер телефону, та за допомогою смс повідомлення на контактний номер телефону. Надіслав клопотання про розгляд справи без його участі. Тому, на підставіст. 268 КУпАП, суддя вирішив розглядати справу без участі ОСОБА_1 , оскільки він належно повідомлений про розгляд справи. З огляду на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, будучи обізнаною про складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення, не вжив заходів для явки до суду, тому суддя вважає, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи, з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП. Європейський Суд з прав людини у рішенні "Пономарьов проти України" від 3 квітня 2008 наголосив, що "сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження". Тим більше, стаття 268КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за ст. 172-20 КУпАП без обов`язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07.07.1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій, направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, як що таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.

В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, а також з метою недопущення порушення строків розгляду справи, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завданняКпАП України, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержанняКонституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1КпАП України).

Дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінюючи зібрані в справі докази в їх сукупності, судом фактично встановлено.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.

Зокрема, в контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008р., заява N7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.

Положеннями ч. 1 ст. 11 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року та ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 01.11.1950р., рішенням Конституційного Суду України від 22.12.2010 р. № 23 рп/2010 у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень ч. 1 ст. 14-1 КУпАП передбачено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено у законному порядку при додержанні, зокрема, процедури притягнення до адміністративної відповідальності, яка повинна ґрунтуватись на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

Наведені правові позиції закріплюють, що особа не вважається винною, доки її провина не буде доведена у встановленому законом порядку. Тобто, особа не повинна доказувати свою невинуватість і її поведінка вважається правомірною, доки не буде доведено зворотне.

При цьому, за вимогами ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 254 КУпАП найважливішим джерелом доказів у справі про адміністративне правопорушення є протокол про вчинення адміністративного правопорушення, який повинен містити ознаки правопорушення, передбаченого КУпАП.

Так, протоколом про військове адміністративне правопорушення № 36/20/09, передбачене ч. 3 ст.172-20 КУпАП від 20.09.2023 р. встановлено фактичні обставини правопорушення, скоєного ОСОБА_1 .

Оцінюючи наданий доказ, суд вважає його належним та допустимим, оскільки він складений уповноваженою особою ТВО командира військової частини НОМЕР_1 капітаном ОСОБА_5 , що підтверджується наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 11.09.2023 року № 254. Його зміст відповідає вимогами ст. 256 КпАП України, вказаний протокол містить підписи особи яка його склала. Містить підпис особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , та підпис про роз`яснення йому прав за ст. 63 Конституції, та ст. 268 КУпАП, також підпис про отримання копії примірника протоколу.

Як вбачається з акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу № 2141 від 19.09.2023 року, за результатом огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 проба позитивна, та складає клінічний показник 1,77 %. Також до нього доданий результат тестування технічним пристроєм Алконт-М № 00220 від 19.09.2023 р., тест № 8612, та за результатими тестування ОСОБА_1 результат складає 1,77%. Зазначений акт та роздруківка містять підписи про ознайомлення з результатами огляду ОСОБА_1 .

Оцінюючи вказаний доказ з врахуванням наведенного вище, суд вважає, що він також є належним та допустимим, оскільки акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу зроблений посадовою особою, офіцером відділення Лугансько-Павлоградського ЗВ ВСП капітаном ОСОБА_6 , що підтверджується наказом начальника Лугансько-Павлоградського ЗВ ВСП № 114 від 25.12.2022 року. Докази зворотного суду не надані. З вказаного можна зробити висновок, що ОСОБА_1 19.09.2023 р. о 12:00 год. дійсно перебував у стані алкогольного сп`яніння, що і було підтверджено відповідним оглядом.

Також, в матеріалах справи на окремому аркуші містяться пояснення особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 від 19.09.2023 року, згідно яких він зазначив що, ввечері знаходився у розташуванні свого підрозділу вжив алкогольні напої, за вчинене вибачається.

Статус ОСОБА_1 , як військовослужбовця, підтверджується військовим квитком серії НОМЕР_2 від 23.05.2000 року, та наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 272 від 22.11.2022 року, про призначення содата ОСОБА_1 на посаду кулеметника 3 відділення третього взводу другої стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 .

Ст. 172-20 ч. 1 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення, по-перше, розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, по-друге, за появу таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, по-третє, за виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, по-четверте, за відмову таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Відповідальність за ч. 3 цієї статті настає за умови вчинення цих дій, якщо вони вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.

Стаття 1Закону України «Про оборону України»розкриває поняття терміну «особливий період», - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Згідно Указу Президента України від 17.03.2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію» з 17.03.2014 року і по теперішній час на території України діють умови особливого періоду.

Стаття 1Закону України «Про оборону України»розкриває поняття терміну «особливий період», - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Досліджені у судовому засіданні докази у їх сукупності дають достатньо підстав для висновку суду, що військовослужбовець ОСОБА_1 з`явився на території військової частини в нетверезому стані, в стані алкогольного сп`яніння, що само по собі являє склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-20 КУпАП України. Оскільки такі дії ним було вчинено в умовах особливого періоду, його дії слід кваліфікувати за ч. 3 ст. 173-20 КУпАП України.

Таким чином, у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 з`явився на території військової частини в нетверезому стані, в стані алкогольного сп`яніння в умовах особливого періоду, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 173-20 КУпАП України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення за правопорушення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Вирішуючи питання щодо міри адміністративного стягнення, яке необхідно призначити ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.

Суд приймає до уваги те, що ОСОБА_1 раніше не притягувався до адміністративної відповідальності, відомостей про утримання ОСОБА_1 неповнолітніх дітей чи непрацездатних осіб не надано.

Таким чином,враховуючи особу ОСОБА_1 ,враховуючи ступіньйого виниу скоєномуним адміністративномуправопорушенні,яка доведенаматеріалами справи,а такожвраховуючи обставинищо пом`якшуютьвідповідальність заадміністративне правопорушення,якими є визнання своєї вини у скоєному правопорушенні, скоєння адміністративного правопорушення вперше, та відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, суд прийшов до висновку про необхідність піддати ОСОБА_1 адміністративному стягненню у межах санкції ч. 3 ст. 172-20 КУпАП у вигляді штрафу, саме ця міра покарання буде достатньою для виправлення порушника та запобігання вчинення ним нових адміністративних правопорушень.

Крім того, згідност.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.4ЗаконуУкраїни«Просудовийзбір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст.ст. 33, 221, 283, ч. 3 ст. 172-20 КпАП України, суддя

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, та піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень на розрахунковий рахунок UA158999980313090106000005662, код класифікації доходів бюджету-21081100,МФО-899998, код отримувача (ЄДРПОУ) 37967785, отримувач коштів Донецьке ГУК/Великоновос. СТГ/21081100, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код суду (ЄДРПОУ)-02895834.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави на розрахунковий рахунок UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету - 22030106, МФО-899998, код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код суду (ЄДРПОУ) -02895834, судовий збір у розмірі 536 (п`ятсот тридцять шість) грн. 80 коп.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Великоновосілківський районний суд Донецької області, прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 цього Кодексу, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.

Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.

В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Суддя: О.А. Дурач