Ухвала суду № 114241961, 05.10.2023, Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 757/9439/20

Провадження № 2/362/162/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.2023 року Васильківський міськрайонний суд Київської області:

у складі: головуючого судді Ковбеля М.М.

при секретарі судових засідань Сілецької М.О.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду у місті Василькові цивільну справу за правилами загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "МАНІ ФЛОУ", Публічного акціонерного товариства "БГ Банк", треті особи: ОСОБА_2 , Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні суду знаходиться вищезазначена цивільна справа.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "МАНІ ФЛОУ" подав до суду клопотання про закриття провадження у справі, оскільки відбулося припинення юридичної особи ПАТ "БГ Банк".

Судом встановено наступне.

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 27 березня 2020 року відбулось припинення юридичної особи ПАТ «БГ Банк» у зв`язку із завершенням ліквідаційної процедури

Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

З аналізу пункту 7 частини 1 статті 255 ЦПК України вбачається, що правонаступників у справу можна залучити тільки у випадку, коли смерть фізичної особи або припинення юридичної особи настала вже після набуття нею статусу сторони у справі, тобто після відкриття провадження у справі.

Статтею 91 ЦК України визначено, що юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.

Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Згідно з частиною першою статті 26 ЦПК України 2004 року у справах позовного провадження особами, які беруть участь у справі, є сторони, треті особи, представники сторін та третіх осіб (аналогічна норма у частині першій статті 42 чинного ЦПК України).

У статті 46 ЦПК України визначено, що здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи.

Частиною 47 ЦПК України передбачено, що здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.

Відповідно до статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Системний аналіз вказаних норм права, а також положень статті 91 ЦК України та частини другої статті 48 чинного ЦПК України, дає підстави дійти висновку про те, що на момент звернення із позовом до суду відповідач у справі, яким є юридична особа, повинен мати цивільну правоздатність, а внесення запису до Єдиного реєстру юридичних осіб про припинення юридичної особи свідчить про відсутність цивільної правоздатності у такої юридичної особи. У такому випадку провадження у справі не може бути відкрито, а відкрите - підлягає закриттю, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 255 чинного ЦПК України).

Норма статті 255 ЦПК України є імперативною. Тобто за наявності підстав, визначених пунктами 1-8 частини першої статті 255 ЦПК України, незалежно від кількості процесуальних дій, які були вчинені судами та учасниками судового процесу під час розгляду справи, суд зобов`язаний закрити провадження у справі.

Вказаний висновок узгоджується з принципом правової визначеності, на якому неодноразово наголошував у своїй практиці Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним й безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

ЄСПЛ зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне здійснення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

Отже, якщо позов пред`явлено до юридичної особи, діяльність якої припинена, то відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, так як справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Саме такого висновку дійшов Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 20 червня 2019 року у справі № 185/998/16.

Керуючись ст.ст.206, 255, 256 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Провадження у справі провадження в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «БГ Банк»- закрити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Ковбель М.М.