Ухвала суду № 114231669, 17.10.2023, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/27876/23

УХВАЛА

17 жовтня 2023 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Катаєва Е.В., вивчивши адміністративний позов ОСОБА_1 до Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, третя особа без самостійних вимог Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

До суду з адміністративним позовом звернувся ОСОБА_1 до Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі ООТЦКСП), третя особа без самостійних вимог Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просить суд:

визнати протиправними дії ООТЦКСП з відмови йому - ОСОБА_1 , листом №943/15008 від 22.07.2023 року, у наданні довідок про розмір мого грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року, із зазначенням всіх додаткових видів грошового забезпечення у розмірах, визначених станом на 05 березня 2019 року, згідно довідки №ЮО103473 від 15.02.2022 року, та розмірів посадового окладу і окладу за військовим званням, розрахованих відповідно до п.4 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704, в редакції чинній до 12 травня 2023 року, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14;

зобов`язати ООТЦКСП надати йому - ОСОБА_1 , та Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області, довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року, із зазначенням всіх додаткових видів грошового забезпечення у розмірах, визначених станом на 05 березня 2019 року, згідно довідки №ЮО103473 від 15.02.2022 року, та розмірів посадового окладу і окладу за військовим званням, розрахованих відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704, в редакції чинній до 12 травня 2023 року, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14, для проведення перерахунку пенсії.

Частиною 1 ст. 171 КАС України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, крім іншого, відповідає заява вимогам, встановленим ст.ст.160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються, крім іншого, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

У змісті позову позивач посилається на висновки Верховного Суду щодо застосування постанови КМУ №704, проте не враховує, що ці висновки ґрунтуються на тому, що положення п. 4 постанови №704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів, розрахованих згідно з постановою №704, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року до 01.01.2020 року - набрання чинності Закону України від 14.11.2019 року №294-ІХ «Про Державний бюджет України на 2020 рік» не входили в суперечність із актом вищої юридичної сили, оскільки в Закону України «Про державний бюджет на 2019 рік» застереження щодо розрахункової величини для визначення посадових окладів. У Законі України «Про Державний бюджет України на 2020 рік таких застережень не має.

При цьому позивач вказує, що в Законах України про державний бюджет на 2021, 2022,2023 роки таких застережень не має.

Проте вказані обставини не відповідаючи змісту Законів про державний бюджет на 2021, 2022,2023 роки, оскільки вказані Закони мають застереження.

Так, у 2019 році розрахунковою величиною є прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня 2018 року 1762,00 грн (в Законі України від 23.11.2018 року №2629-VІІІ «Про Державний бюджет України на 2019 рік» встановлені застереження пунктом 8 Прикінцевих положень вказаного Закону, яким було установлено, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня 2018 року);

у 2020 році розрахунковою величиною є прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня 2020 року - 2102,00 грн (ст.7 Закону України від 14.11.2019 року №294-VІІІ «Про Державний бюджет України на 2020 рік», відсутні будь-які застереження щодо розрахункової величини для визначення посадових окладів);

у 2021 році розрахунковою величиною є 2102,00 грн (статтею 7 Закону України від 15.12.2020 року №1082-ІХ «Про Державний бюджет України на 2021 рік» встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня 2021 року 2270грн, проте наявні застереження та вказаною статтею установлено у 2021 році: - прожитковий мінімум працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді: з 1 січня - 2102 гривні; - працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівникам інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами: з 1 січня - 2102 гривні; - працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури: з 1 січня - 1600 гривень);

у 2022 році розрахунковою величиною є 2102,00грн (статтею 7 Закону України від 02.12.2021 року №1928-ІХ «Про Державний бюджет України на 2022 рік» встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня 2022 року 2481грн, проте наявні застереження та вказаною статтею установлено у 2022 році прожитковий мінімум: - працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді: з 1 січня - 2102 гривні; - працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів: з 1 січня - 2102 гривні (абз.6); - працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури: з 1 січня - 1600 гривень. Пунктом 8 Прикінцевих положень встановлено, що дія абзацу 6 ст.7 цього Закону не поширюється на працівників центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику, та органу досудового розслідування, на який відповідно до ч.5 ст.216 Кримінального процесуального кодексу України покладається функція здійснення досудового розслідування корупційних та пов`язаних з корупцією кримінальних правопорушень.

у 2023 році розрахунковою величиною є 2102,00грн (статтею 7 Закону України від 03.11.2022 року №2710-ІХ «Про Державний бюджет України на 2023 рік» встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня 2023 року 2684грн, проте наявні застереження та вказаною статтею установлено у 2023 році прожитковий мінімум: - працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 1 січня - 2102 гривні; - працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів з 1 січня - 2102 гривні (абз.6); - працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури: з 1 січня - 1600 гривень. Пунктом 7 Прикінцевих положень встановлено, що дія абзацу 6 ст.7 цього Закону не поширюється на працівників центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику, та органу досудового розслідування, на який відповідно до ч.5 ст.216 Кримінального процесуального кодексу України покладається функція здійснення досудового розслідування корупційних та пов`язаних з корупцією кримінальних правопорушень.

Крім того, наявність права на перерахунок пенсії обґрунтовано положеннями ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», відповідно до якої усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Позивач не вказує, яким чином здійснювався розрахунок посадового окладу діючого військовослужбовця за його посадою, враховуючи, що п.4 постанови КМУ «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №704 в редакції Постанови КМУ №481 від 12.05.2023, установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Позивач просить не враховувати вказану постанову, оскільки вона набрала законної сили пізніше, проте відповідність розрахунку посадового окладу діючого військовослужбовця та пенсіонера за відповідною посадою, враховуючи відсутність в законодавстві умов перерахунку пенсії у сторону зменшення (фактично заборони здійснення таких дій) може привести до фактичного порушення ст.63 Закону.

Згідно з ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Частинами 1, 2 статті 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Правила регулювання строків звернення до суду має на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

Позивач пропустив строк звернення до суду.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховним Судом розглядалась справа №380/14933/22 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1, поданим до Львівського окружного адміністративного суду 20.10.2022 року, щодо оскарження бездіяльності відповідача, яка полягає у невидачі довідок для перерахунку пенсії із 01.02.2020, із 01.01.2021 та із 01.01.2022 про розмір грошового забезпечення станом на 29.01.2020, 01.01.2021 та 01.01.2022.

У постанові від 12.04.2023 року Верховний Суд дійшов висновку про те, що позивач повинен був дізнався про порушення свого права на перерахунок пенсії, в тому числі і відсутності сформованої довідки, як складової в алгоритмі перерахунку пенсії, 1 січня відповідного року.

Верховний Суд також зазначив, що посилання позивача на отримання листа відповідача від 19.09.2022 у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого він повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права на отримання довідки і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.

Також ОСОБА_1, обґрунтовуючи причини пропуску строку звернення до суду, посилалась на день оприлюднення постанови Верховного Суду від 02.08.2022 року №440/6017/21, а саме 05.08.2022, який на його думку пов`язується із днем, коли особа дізналася про порушення своїх прав та законних інтересів.

Верховний Суд з цього приводу визначив, що неоднозначність судової практики у певних правовідносинах, відсутність такої чи її сформованість не є обставинами, з якими позивач пов`язує виникнення у нього права та підстав для судового захисту, тому не можуть вважатись поважними причинами пропуску строку. Реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності відповідача, формування судової практики і таке інше. Нереалізація цього права зумовлена власною пасивною поведінкою позивача.

Таким чином по даній справі перебіг строку звернення до суду позивача з вимогами щодо видачі довідок про грошове забезпечення станом на 01.01.2023, слід обраховувати з 1 січня цього року. Позивач звернувся з позовом до суду 12.10.2023 року, тобто встановлений КАС України шестимісячний строк звернення до суду позивачем пропущено щодо позовних вимог про видачу довідок про грошове забезпечення станом на 01.01.2023 року.

Позивачем не подано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, що не відповідає вимогам КАС України.

Згідно з ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Таким чином позивачу необхідно подати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з цим позовом із зазначенням поважних причин його пропуску об`єктивних перешкод для звернення до адміністративного суду.

Згідно зі ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, якій не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали.

Суд вважає необхідним залишити адміністративний позов без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, зазначених в ухвалі суду, та роз`яснює, що недоліки повинні бути усунуті шляхом надання до суду належним чином оформленого позову у відповідності до вимог ст.160-161 КАС України з відповідними додатками та заявою про поновлення строку звернення до суду із зазначенням поважних причин його пропуску об`єктивних перешкод для звернення до адміністративного суду та не наведено поважних обставин, які не залежали від його волевиявлення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами, що перешкоджали звернутись до суду в межах встановленого строку.

Керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 248 КАС України, суддя

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, третя особа без самостійних вимог Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність в п`ятиденний строк з дня отримання ухвали усунути недоліки та роз`яснити, що в іншому випадку позов буде повернутий позивачу.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя Е.В. Катаєва