Рішення № 114230261, 16.10.2023, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2023 року Справа № 280/6077/23 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді МаксименкоЛ.Я., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, код ЄДРПОУ 20490012), Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м. Суми, вул. Берестовська. буд. 1, код ЄДРПОУ 21108013)

про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі відповідач), Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі відповідач 2), в якій позивач просить суд:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах за віком, згідно з пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області № 084450005803 від 30.06.2023;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", в редакції згідно із Рішенням Конституційного Суду України № І-р/2020 справа № 1-5/2018 (746/15) від 23.01.2020, із застосуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислені як середній показник за 2020, 2021, 2022 роки, починаючи з 23.06.2023.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до пункту 1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду № 1 -р/2020 від 23.01.2020 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину 2 статті 14, пункти "б"-"г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.91 за № 1788-ХІІ зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 за №213- VІІІ. Вказує, що Конституційний Суд в пункті 4.1 Рішення № І-р/2020 від 23.01.2020 зазначив, що статтею 13 Закону № 1788 до внесення змін Законом № 213 було передбачено зменшення пенсійного віку для чоловіків і жінок стосовно загального пенсійного віку (60 років для чоловіків і 55 років для жінок) з урахуванням різниці між пенсійним віком у чоловіків і жінок на 10 років для працівників, зайнятих повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, та на 5 років для працівників, зайнятих повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці; зменшення пенсійного віку та стажу для чоловіків і жінок стосовно загального пенсійного віку з урахуванням різниці між пенсійним віком у чоловіків і жінок на 5 років. Отже, у статті 13 Закону № 1788 до внесення змін Законом № 213 було встановлено такий пенсійний вік: у пункті "а" для чоловіків - 50 років, для жінок - 45 років; у пунктах "б"-"з" для чоловіків - 55 років, для жінок - 50 років. Враховуючи викладене, вважає, що має право на призначення пенси за віком на пільгових умовах у 50 років. Також вказує, що при призначенні пенсії за віком відсутнє переведення з одного виду пенсії на інший, а має місце призначення пенсії по іншому закону. Вважає рішення відповідача 2 протиправним. На підставі викладеного, просить позовні вимоги задовольнити.

Відповідач 1 позовну заяву не визнав. У відзиві від 24.08.2023 вх. № 36728 зазначає, що у відповідності до Порядку 22-1 підрозділом, відповідальним за розгляд заяви позивача від 23.06.2023 та винесення відповідного рішення було визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області, яке прийняло рішення про відмову у призначенні пенсії від 30.06.2023 року № 084450005803. Посилається на те, що за наданими документами право на призначення пенсії за віком відповідно до п.8 ст.114 ЗУ №1058 відсутнє у зв`язку з недосягненням пенсійного віку. Вказує, що заявник матиме право на призначення пенсії за умови досягнення віку 55 років та страхового стажу 25 років Також зазначає, що оскільки, під час розгляду заяви позивача питання щодо того який показник середньої заробітної плати необхідно застосувати не розглядалось, права позивача в даному випадку не порушено, тому вважаю що позовна вимога щодо зобов`язання застосування показника середньої заробітної плати за 2020-2022 роки є передчасною. Також, в даній справі передчасною вважає вимогу, щодо зобов`язання вчинити певні дії Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області оскільки розгляд заяви ОСОБА_1 здійснювало Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області та рішення про відмову виносило вищевказане управління. Вважає, що підстав для задоволення позову немає.

Відповідач 2 відзиву на позовну заяву не надав, від нього надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи вх. № 37680 від 30.08.2023.

Ухвалою суду від 07.08.2022 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/6077/23. Призначено розгляд справи без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою про призначення пенсії за віком.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду в Сумській області (прийнятим за принципом екстериторіальності) про відмову в призначенні пенсії №084450005803 від 30.06.2023 відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно дп п.2 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Не погодившись з рішенням відповідача 2 та з вимогою вчинити певні дії, позивачзвернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Статтею 46 КонституціїУкраїнивстановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.92 КонституціїУкраїниоснови соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законамиУкраїни.

З 01.01.2004 таким законом є, насамперед, ЗаконУкраїниПро загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, який був прийнятий на зміну положення ЗаконуУкраїниПро пенсійне забезпечення.

Отже, оскільки і ЗаконУкраїни"Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", і ЗаконУкраїниПро пенсійне забезпеченнярегулюють одні і ті ж правовідносини, то пріоритет у застосуванні за загальним правилом мають норми ЗаконуУкраїниПро загальнообов`язкове державне пенсійне страхуванняяк акта права, прийнятого пізніше у часі, а норми ЗаконуУкраїни"Про пенсійне забезпечення"підлягають субсидіарному (додатковому) застосуванню у разі неурегульованості певного питання у приписах ЗаконуУкраїни"Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

При цьому, суд наголошує на існуванні і виключень з даного загального правила.

Згідноз п.бч. 1 ст. 13 ЗаконуУкраїни"Про пенсійне забезпечення"(у редакції від 02.03.2015 р.№213-VIII) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботахізшкідливими і важкими умовами праці, - засписком№2виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом МіністрівУкраїни,і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

ЗакономУкраїнивід 02.03.2015 №213-VIII раніше передбачений пунктбст. 13 ЗаконуУкраїни"Про пенсійне забезпечення"віковий ценз для жінок у 50 років було збільшено до 55 роківізодночасним запровадженням правила поетапного збільшення показника вікового цензу.

ЗаконУкраїнивід 02.03.2015 №213-VIII набув чинності з 01.04.2015.

Згідноз п. 2 розділу XV ЗаконуУкраїни"Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком№1 та на інших роботахізшкідливими і важкими умовами праці за Списком№2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом МіністрівУкраїни,та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюєтьсязгідноз окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: 1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого ЗакономУкраїниПро пенсійне забезпечення. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком№1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом МіністрівУкраїни,крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом МіністрівУкраїни,починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону. Виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом МіністрівУкраїни,та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктівв-етажстатті 13 ЗаконуУкраїниПро пенсійне забезпечення, здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджетуУкраїнидо досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Отже, і після набуття чинності нормами ЗаконуУкраїни"Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"правила призначення пенсій за Списком №2 регламентувались п.бст. 13 ЗаконуУкраїни"Про пенсійне забезпечення".

Такий стан правового регулювання існував до календарної дати набрання чинності нормами ЗаконуУкраїнивід 03.10.2017 №2148-VIII (11.10.2017), яким текст ЗаконуУкраїни"Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"був доповнений, зокрема, ст. 114,згідноз частини 1 якої право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком№1 та на інших роботахізшкідливими і важкими умовами праці за Списком№2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом МіністрівУкраїни,та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Разом з цим, ЗакономУкраїнивід 03.10.2017№2148-VIII у новій редакції був викладений п. 2 розділу XV ЗаконуУкраїни"Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", де зазначалось, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком№1 та на інших роботахізшкідливими і важкими умовами праці за Списком№2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом МіністрівУкраїни,та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюєтьсязгідноз окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Згідноз п.2 ч. 2 ст. 114 ЗаконуУкраїни"Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"у редакції ЗаконуУкраїнивід 03.10.2017 №2148-VIII на пільгових умовах пенсія за віком призначаєтьсяпрацівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботахізшкідливими і важкими умовами праці засписком№2виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом МіністрівУкраїни,та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 50 років - по 31 березня 1965 року включно; 50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року; 51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року; 51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року; 52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року; 52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року; 53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року; 53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року; 54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року; 54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року; 55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року.

В силу спеціальної вказівки у ЗаконіУкраїнивід 03.10.2017 №2148-VIII наведені вище норми закону почали застосовуватись з 01.10.2017р.

Таким чином, з 01.10.2017 правила призначення пенсій за Списком №2 почали регламентуватись одночасно двома законами, а саме: пунктомбст. 13 ЗаконуУкраїни"Про пенсійне забезпечення"у редакції ЗаконуУкраїнивід 02.03.2015 №213-VIII та п.2 ч. 2 ст. 114 ЗаконуУкраїни"Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"у редакції ЗаконуУкраїнивід 03.10.2017 №2148-VIII.

Правила вказаних законів були повністю уніфікованими.

Такий стан правового регулювання існував до прийняття Конституційним СудомУкраїнирішення від 23.01.2020 №1-р/2020У справі за конституційним поданням 49 народних депутатівУкраїнищодо відповідності КонституціїУкраїни(конституційності) окремих положень розділу I, пункту 2 розділу IIIПрикінцеві положенняЗаконуУкраїниПро внесення змін до деяких законодавчих актівУкраїнищодо пенсійного забезпеченнявід 2 березня 2015 року №213-VIII.

Відповідно до пункту 1 резолютивної частини вказаного рішення визнано такими, що не відповідають КонституціїУкраїни(є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пунктиб-гстатті 54 ЗаконуУкраїниПро пенсійне забезпеченнявід 5 листопада 1991 року№1788-XII зі змінами, внесеними ЗакономУкраїниПро внесення змін до деяких законодавчих актівУкраїнищодо пенсійного забезпеченнявід 2 березня 2015 року №213-VIII.

Згідноз пунктом 2 резолютивної частини вказаного рішення стаття 13, частина друга статті 14, пунктиб-гстатті 54 ЗаконуУкраїниПро пенсійне забезпеченнявід 5 листопада 1991 року №1788-XII зі змінами, внесеними ЗакономУкраїниПро внесення змін до деяких законодавчих актівУкраїнищодо пенсійного забезпеченнявід 2 березня 2015 року №213-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним СудомУкраїницього Рішення.

У відповідності до пункту 3 резолютивної частини вказаного рішення застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пунктиб-гстатті 54 ЗаконуУкраїниПро пенсійне забезпеченнявід 5 листопада 1991 року №1788-XII в редакції до внесення змін ЗакономУкраїниПро внесення змін до деяких законодавчих актівУкраїнищодо пенсійного забезпеченнявід 2 березня 2015 року№213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме:На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботахізшкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом МіністрівУкраїни,і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботиізшкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаютьсяіззменшенням віку, передбаченогостаттею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяцівтакої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботижінкам….

Відтак, з 23.01.2020 в Україні існують два Закони, котрі одночасно регламентують правила призначення пенсій за Списком №2, а саме: пунктбст. 13 ЗаконуУкраїни"Про пенсійне забезпечення"у редакції до ЗаконуУкраїнивід 02.03.2015 №213-VIII та п.2 ч. 2 ст.114 ЗаконуУкраїни"Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"у редакції ЗаконуУкраїнивід 03.10.2017№2148-VIII.

Таким чином, правила означених законів містять розбіжність відносно позивача щодо вікового цензу, який складає 50 років за пунктомбст. 13 ЗаконуУкраїни"Про пенсійне забезпечення"у редакції до ЗаконуУкраїнивід 02.03.2015 №213-VIII та 55 років за п.2 ч.2 ст.114 ЗаконуУкраїни"Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"у редакції ЗаконуУкраїнивід 03.10.2017 №2148-VIII.

Враховуючи частину першу статті 17 ЗаконуУкраїни"Про виконання рішень та застосування практики Європейськогосудуз прав людини", рішення Європейськогосудуз прав людини від 14.10.2010 по справіЩокін протиУкраїни(Shchokin v. Ukraine, заяви№23759/03 та 37943/06) та рішення Європейськогосудуз прав людини від 07.07.2011 по справіСерков протиУкраїни(Serkov v. Ukraine, заява№39766/05), суд вважає, що найбільш сприятливим для позивача є підхід, коли віковий ценз має бути встановлений на рівні найменшої величини, тобто 50 років.

Так у цих рішеннях зазначено, що, по-перше, національне законодавство не було чітким та узгодженим та не відповідало вимозіякостізакону і не забезпечувало адекватного захисту осіб від свавільного втручання у права заявника; по-друге, національними органами не було дотримано вимоги законодавства щодо застосування підходу, який був би найбільш сприятливим для заявника, коли в його справі національне законодавство припускало неоднозначне трактування; по-третє, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості і точності порушує вимогуякості закону. В разі коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов`язків осіб, національні органи зобов`язані застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід. Тобто вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи.

Аналізуючи все вищевикладене, суд приходить до висновку, що перевагу слід віддати саме тому закону, який у застосуванні найбільш сприятливий для позивача, а саме: така обов`язкова умова для призначення пенсії на пільгових умовах, як необхідний вік та стаж роботи, має застосовуватися в порядку, визначеному п. 3 резолютивної частини РішенняКонституційного Суду №1-р/2020 від 23.01.2020, та виходячи з принципу правої визначеності як складового елементу верховенства права, гарантованого ст. 8 КонституціїУкраїни.

Таке застосування судом вказаних вище норм права усуває колізію в їх застосуванні, у спосіб застосування тієї норми, яка створює більш сприятливі умови для реалізації права особи на пенсійне забезпечення, та забезпечує у спірних правовідносинах правову визначеність.

Відтак, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники,зайнятіповнийробочийденьнапідземних роботах, на роботахзособливошкідливимиіособливоважкими умовамипраці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій,посаді показників, затверджуваним Кабінетом МіністрівУкраїни,і за результатами атестації робочих місць: жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Як встановлено судом з матеріалів справи, на момент звернення ОСОБА_1 до відповідача 1 іззаявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах 23.06.2023 року, позивачці виповнилось 53 роки, що підтверджується копією паспорта позивача.

При цьому,згіднокопії рішення про відмову в призначенні пенсії від 30.06.2023 вбачається, що станом на дату звернення за призначенням пенсії пільговий стаж заявника складає 14 років 09 місяців 12 днів, загальний страховий стаж складає 23 роки 2 місяці 25 днів.

Тобто, на момент звернення до відповідачаіззаявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 позивач досягла необхідного віку та у неї наявний необхідний стаж для призначення такої пенсії.

За викладеного, суд приходить до висновку про протиправність рішення відповідача про відмову у призначенні позивачеві пенсії за віком за Списком №2 відповідно до п.бст. 13 ЗаконуУкраїниПро пенсійне забезпеченняз урахуванням РішенняКонституційного Суду України №p/2020 від 23.01.2020 року.

Зазначеної правової позиції дотримується Велика Палата ВерховногоСудуу своїй постанові від 03.11.2021 року у зразковій справі №360/3611/20 (Пз/9901/32/20), що набрала законної сили 03.11.2021року.

Дана адміністративна справа відповідає ознакам типової справи, що визначені у рішенні ВерховногоСудута Постанові Великої Палати ВерховногоСудуу справі №360/3611/20 (Пз/9901/32/20).

Відповідно до ч.3 ст.291 Кодексу адміністративного судочинстваУкраїни,при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні ВерховногоСудуза результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки ВерховногоСуду,викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Визначаючись щодо дати з якої слід призначити позивачу пенсії, суд зауважує, що відповідно до п.1 ч. 1 ст. 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Враховуючи викладене, призначення пенсії має відбутися з дати звернення, з 23.06.2023.

Згідно ч. 3 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини першої, пункту 2 частини другої, частини третьої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

У разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

З огляду на те, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області, враховуючи принцип екстериторіальності, розглянуто по суті заяву позивачки та відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах шляхом винесення рішення від 30.06.2023 №084450005803, суд, дійшов висновку, що є підстави захистити порушене право позивачки шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фондуУкраїнив Сумській області від 30.06.2023 №084450005803 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 та зобов`язання саме Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області призначити і виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 на підставі її заяви з 23.06.2023.

Щодо вимог призначити пенсію із застосуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислені як середній показник за 2020, 2021, 2022 року, суд вважає їх передчасними, оскільки, як свідчать матеріали справи, відповідачем відмовлено взагалі у призначенні пенсії позивачці та питання щодо застосування середньої заробітної плати ще не вирішувалось. З огляду на викладене, у суду наразі відсутні підстави вважати, що права позивача в цій частині будуть порушені, натомість, судовому захисту підлягають тільки порушені права особи.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ст. 90 КАС України).

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно з ч.3 ст.139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

У зв`язку із викладеним, судові витрати у розмірі 805,20 грн. на оплату судового збору підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, код ЄДРПОУ 20490012), Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м. Суми, вул. Берестовська, буд. 1, код ЄДРПОУ 21108013) про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії, задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фондуУкраїнив Сумській області від 30.06.2023 №084450005803 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області призначити і виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 з 23.06.2023.

В іншій частині позовних вимог, - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 805 (вісімсот п`ять) грн. 20 коп. судового збору за рахунок бюджетних Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 16.10.2023.

Суддя Л.Я. Максименко