Рішення № 114229493, 16.10.2023, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2023 року Справа № 160/14235/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Савченка А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровської області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), -

УСТАНОВИВ:

23 червня 2023 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із вищезазначеною позовною заявою, в якій заявлені вимоги:

- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 22.10.2021 р. №Ф-113345-17У, якою встановлено суму заборгованості зі сплати єдиного внеску у розмірі 18 276,72 грн.;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області внести відомості до інтегрованої автоматизованої інформаційно-аналітичної системи щодо скасування оскаржуваних вимог про сплату боргу (недоїмки), якими визначено заборгованість зі сплати єдиного внеску у розмірі 18 276,72 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він був зареєстрований як фізична особа-підприємець з 04.06.2023 р. Однак, з моменту реєстрації, позивач не здійснював господарської діяльності, звітність не подавав. Відповідачем було нараховано позивачу заборгованість з єдиного внеску за 2017 р. 2018 р. у розмірі 18 276,72 грн. Проте, позивач здійснює трудову діяльність як найманий працівник на різних підприємствах. Страхові внески за позивача у цей період були сплачені роботодавцями. Отже, позивач у розумінні Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» є застрахованою особою і платником єдиного внеску за нього є його роботодавець, тому стягнення ЄСВ спричинить його подвійну сплату, що є неприпустимим та суперечитиме меті збору ЄСВ. За наведених обставин, на думку позивача, спірна вимога про сплату боргу (недоїмки) є протиправною та підлягає скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.06.2023 р. відкрито провадження в цій адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у письмовому провадженні.

Крім того, цією ухвалою суду витребувано у Головного управління ДПС у Дніпропетровській області:

- належним чином завірену копію вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 22.10.2021 р. №Ф-113345-17У;

- детальний розрахунок боргу (недоїмки), визначеної у вимозі від 22.10.2021 р. №Ф-113345-17У із зазначенням періоду, за який нарахована така заборгованість і в якій сумі.

13 липня 2023 року від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшов відзив, в якому відповідач зазначив, що згідно з даними інформаційних систем ДПС України ОСОБА_1 з 03.10.2003 р. по 22.12.2018 р. перебував на обліку в Амур - Нижньодніпровській ДПІ. Здійснює діяльність на загальній системі оподаткування та відповідно пункту 4 частини 1 статті 4 Закону № 2464 був платником єдиного внеску. Запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємцем по ФОП ОСОБА_1 внесено 22.12.2018 р. Починаючи з 01.01.2018 р., у зв`язку з внесеними змінами до Закону № 2464-VI та з метою здійснення контролю за сплатою єдиного внеску фізичними особами - підприємцями, Державною податковою службою України розроблено алгоритм автоматичного нарахування єдиного внеску, які щоквартально відображаються в інтегрованій картці платників по коду бюджетної класифікації 71040000. Так, в ІКП ФОП ОСОБА_1 по коду платежу 71040000 відбулися автоматичні нарахування єдиного внеску, а саме: за 2017 рік нараховано 8448,00 грн., строк сплати 09.02.2018. За 2018 рік нараховано єдиного внеску в сумі 9828,72 грн., а саме: 1 квартал 2018 р. - 2457,18 грн., строк сплати 19.04.2018 р.; II квартал 2018 р. - 2457,18 грн., строк сплати 19.07.2018 р.; III квартал 2018 р. - 2457,18 грн., строк сплати 19.10.2018 р. Загальна сума нарахованого єдиного внеску станом на 01.05.2023 р. становила 15819,54 грн. Також, при проведені аналізу ІКП встановлено що по строку 19.01.2019 р., через технічні недоліки, відсутні автоматичні нарахування єдиного внеску за 4 квартал 2018 року в сумі 2457,18 грн. Інтегровану картку платника податків приведено у відповідність 24.05.2023 року, а саме збільшено щоквартальні нарахування за 4 квартал 2018 року в сумі 2457,18 грн. Отже, станом на 07.07.2023 р. в ІКП ФОП ОСОБА_1 рахується заборгованість по ЄСВ в сумі 18276,72 грн. за період 2017-2018 року. Звітність відповідно до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 №435 за період 2017-2018 років ОСОБА_1 не подавалась.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Частинами 5, 8 ст.262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Зважаючи на наведене та відповідно до вимог ст.ст. 257, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на таке.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 зареєстрований фізичною особою-підприємцем, про що вчинено в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 04.06.2003 р. запис про проведення державної реєстрації від 24.05.2006 р. за №22240170000032452.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 за його рішенням, про що вчинено запис від 22.12.2018 р. за №2224006000403452.

В матеріалах справи міститься свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 .

Згідно з даних ІC «Податковий блок» в інтегрованій картці платника ОСОБА_1 по коду платежу 71040000 відбулося нарахування єдиного внеску в автоматичному режимі, а саме:

- за 2017 рік нараховано 8448,00 грн., строк сплати 09.02.2018 р.;

- за 2018 рік нараховано єдиного внеску в сумі 9828,72 грн., а саме:

1 квартал 2018 р. - 2457,18 грн., строк сплати 19.04.2018;

II квартал 2018 р. - 2457,18 грн., строк сплати 19.07.2018 р.;

III квартал 2018 р. - 2457,18 грн., строк сплати 19.10.2018 р.

ІКП 71040000 ФОП ОСОБА_1 по строку сплати 19.01.2019 р. були відсутні автоматичні нарахування єдиного внеску за 4 квартал 2018 року в сумі 2457,18 грн.

Інтегровану картку платника податків НОМЕР_2 приведено у відповідність 24.05.2023 р., а саме збільшено щоквартальних нарахувань за 4 квартал 2018 року в сумі 2457,18 грн.

В ІКП 71040000 ФОП ОСОБА_1 заборгованість з єдиного внеску складає 18276,72 грн.

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області сформована вимога від 06.09.2021 р. №Ф-113345-17/61 у розмірі 15819,54 грн.

Докази направлення вимоги від 06.09.2021 р. №Ф-113345-17/61 у розмірі 15819,54 грн. на податкову адресу відповідача в матеріалах справи відсутнє.

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області сформована вимога від 22.10.2021 р. №Ф-113345-17У у розмірі 15819,54 грн., яку було направлено на податкову адресу позивача засобами поштового зв`язку та отримано останнім.

Державним виконавцем Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Межевською К.Д. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження від 12.04.2023 р. №71545012 на підставі вимоги від 22.10.2021 р. №Ф-113345-17У про стягнення з боржника на користь ГУ ДПС заборгованість у розмірі 15819,54 грн.

Відповідно до листа Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 25.05.2023 р. №38096/6/04-36-24-13-13 повідомлено, що згідно інформаційних систем ДПС України ОСОБА_1 з 03.10.2003 р. до 22.12.2018 р. перебував на обліку в Амур-Нижньодніпровській ДПІ (Амур-Нижньодніпровський район м.Дніпра) ГУ ДПС у Дніпропетровській області як фізична особа-підприємець та застосовував загальну систему оподаткування. Запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців по ФОП ОСОБА_1 внесено 22.12.2018 р. Станом на 24.05.2023 р. заборгованість зі сплати єдиного внеску в інтегрованій картці платника ФОП ОСОБА_1 по коду бюджетної класифікації 71040000 «для фізичних осіб - підприємців, у т.ч. які обрали спрощену систему оподаткування, та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність» складалася з таких періодів: за 2017 рік у сумі 8448,0 грн., граничний строк сплати до 09.02.2018 р.; 1 квартал 2018 р. у сумі 2457,18 грн., граничний строк сплати до 19.04.2018 р.; 2 квартал 2018 у сумі 2457,18 грн., граничний строк сплати до 19.07.2018 р.; 3 квартал 2018 р. у сумі 2457,18 грн., граничний строк сплати до 19.10.2018 р. Загальна сума нарахованого єдиного внеску за період з 01.01.2017 р. по 24.05.2023 р. складала 15819,54 грн. Додатково повідомили, що в ІКП 71040000 ФОП ОСОБА_1 по строку сплати 19.01.2019 р. були відсутні автоматичні нарахування єдиного внеску за 4 квартал 2018 року в сумі 2457,18 грн. Інтегровану картку платника податків НОМЕР_2 приведено у відповідність 24.05.2023 р., а саме збільшено щоквартальних нарахувань за 4 квартал 2018 року в сумі 2457,18 грн. Станом на дату надання відповіді в ІКП 71040000 ФОП ОСОБА_1 заборгованість єдиного внеску складає 18276,72 грн.

Також, в матеріалах справи міститься довідка форми ОК-5, яка надана Пенсійним фондом України з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування індивідуальні відомості про застраховану особу ОСОБА_1 період з 2014 р. по 2023 р.

Незгода позивача із оскаржуваною вимогою стала підставою для звернення до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.

Відповідно до ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначається Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон №2464).

Спірні правовідносини врегульовані нормами Податкового кодексу України в частині відносин, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов`язків, компетенції контролюючих органів, повноважень і обов`язків їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, та нормами Закону № 2464-VI в частині правових та організаційних засад забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умов та порядку його нарахування і сплати та повноважень органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.1 Закону №2464-VI єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 року №1774-VIII були внесені зміни, які запровадили, серед іншого, сплату єдиного внеску для фізичних осіб-підприємців (крім тих, які обрали спрощену систему оподаткування) та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, у сумі, що не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску, незалежно від отримання доходу (прибутку) у місяці нарахування єдиного внеску.

Згідно з абз.1 п.1 ч.1 ст.4 Закону №2464-VIплатниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Необхідними умовами для сплати особою єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є провадження такою особою, зокрема, підприємницької діяльності та отримання доходу від такої діяльності, який і є базою для нарахування ЄСВ.

При цьому, саме дохід особи від такої діяльності є базою для нарахування, проте, за будь-яких умов розмір ЄСВ не може бути меншим за розмір мінімального страхового внеску за місяць. При цьому, за відсутності бази для нарахування ЄСВ у відповідному звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, законодавство встановлює обов`язок особи самостійно визначити цю базу, розмір єдиного внеску не може бути меншим за розмір мінімальної заробітної плати.

Таким чином, метою встановлення розміру мінімального страхового внеску та обов`язку сплачувати його незалежно від наявності бази для нарахування є забезпечення у передбачених законодавством випадках мінімального рівня соціального захисту осіб шляхом отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Наведене правове врегулювання дає підстави для висновку, що, з урахуванням особливостей форми діяльності осіб, що зареєстровані як фізичні особи-підприємці, проте, фактично не здійснюють та не ведуть господарську діяльність та доходи не отримують, саме задля досягнення вищевказаної мети збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування законодавством встановлено обов`язок сплати особами мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу від їх діяльності.

З огляду на предмет спору у цій справі та вищевикладені висновки, суд доходить висновку, відповідно до якого особа, яка зареєстрована як фізична особа-підприємець, проте господарську діяльність не веде та доходи не отримує, зобов`язана сплачувати єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування не нижче розміру мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу лише за умови, що така особа не є найманим працівником. В іншому випадку (якщо особа є найманим працівником), така особа є застрахованою і платником єдиного внеску за неї є її роботодавець, а мета збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування досягається за рахунок його сплати роботодавцем.

Інше тлумачення норм Закону №2464-VI щодо необхідності сплати єдиного внеску особами, які перебувають на обліку в органах ДФС і зареєстровані як фізичні особи-підприємці (однак господарську діяльність не здійснюють і доходи не отримують), та які одночасно перебувають у трудових відносинах, спричиняє подвійну його сплату (безпосередньо особою та роботодавцем), що суперечить меті запровадженого державою консолідованого страхового внеску.

Таким чином, з урахуванням наведеного, суд при вирішенні спору повинен, зокрема, перевірити обставини щодо: наявності у позивача статусу фізичної особи-підприємця; здійснення ним підприємницької діяльності та отримання ним доходу у періоді, за який податковим органом нарахований єдиний внесок; нараховування та сплати роботодавцем за позивача, як за застраховану особу, єдиного внеску в розмірі не меншому мінімального страхового внеску на місяць.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 04.12.2019 р. у справі №440/2149/19.

Як встановлено судом, за позивачем рахується заборгованість з єдиного внеску за період з 2017 р. по 2018 р. у розмірі 18276,72 грн., що також не заперечується відповідачем.

Позивачем надано до матеріалів справи довідку форми ОК-5, яка надана Пенсійним фондом України з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування індивідуальні відомості про застраховану особу ОСОБА_1 за період з 2014 р. по 2023 р.

Відповідно до наданих відомостей у період нарахування єдиного внеску позивач у період з 2017 р. по 2018 р. перебував у трудових відносинах та за ці роки роботодавцями здійснено відрахування страхових внесків в повному обсязі, копії яких містяться в матеріалах справи.

Водночас, жодного доказу того, що роботодавцем не виконувався обов`язок зі сплати за ОСОБА_1 єдиного внеску відповідачем надано не було.

Відтак, у контролюючого органу відсутні підстави для нарахування позивачеві заборгованості, а тому спірна вимога про сплату боргу (недоїмки) від 22.10.2021 р. №Ф-113345-17У, якою встановлено суму заборгованості зі сплати єдиного внеску у розмірі 18 276,72 грн. є протиправною та підлягає скасуванню, а позовні вимоги, відповідно, - задоволенню.

Щодо позовної вимоги про внесення відомостей до інтегрованої автоматизованої інформаційно-аналітичної системи щодо скасування оскаржуваних вимог про сплату боргу (недоїмки), якими визначено заборгованість зі сплати єдиного внеску, суд зазначає таке.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зважаючи на встановлені обставини, суд доходить висновку, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є саме зобов`язання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області виключити з інформаційної системи органів ДПС та інтегрованої картки платника податків відомості про наявність у ОСОБА_1 боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне страхування у розмірі 18 276,72 грн.

При цьому, суд зауважує, що зобов`язання відповідача внести зміни до інтегрованої картки платника податків у спірних правовідносинах є ефективним способом захисту прав та інтересів позивача, такий спосіб відповідає вимогам чинного законодавства та не позбавляє суб`єкта владних повноважень дискреційного розсуду, адже такий обов`язок прямо передбачений нормативно-правовим актом.

За наведених обставин, суд доходить висновку про задоволення позову.

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Питання щодо розподілу судових витрат врегульовані ст.139 КАС України.

Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як свідчать матеріали справи, при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір в розмірі 1073,60 грн., а тому вказана сума підлягає стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача.

Керуючись 242-246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_3 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул.Сімферопольська, буд.17-а, м.Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ ВП 44118658) про визнання протиправним та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 22.10.2021 р. №Ф-113345-17У про сплату боргу (недоїмки).

Зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області внести зміни до інтегрованої картки платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування ОСОБА_1 , шляхом виключення заборгованості (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі 18 276,72 грн.

Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул.Сімферопольська, 17а, м.Дніпро, 49600, код ЄДРПОУ ВП 44118658) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_3 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1073,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.ст.295, 297 КАС України.

Суддя А.В. Савченко