Рішення № 114229313, 02.10.2023, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

02 жовтня 2023 рокуСправа №160/9329/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кадникової Г.В. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення заборгованості за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ :

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (далі - ГУНП в Дніпропетровській області, відповідач) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення заборгованості за час вимушеного прогулу, у якому просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Дніпропетровській області від 05.01.2022 року №14к в частині притягнення поліцейського відділу реагування патрульної поліції Криворізького РУП ГУНП, старшого сержанта ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у виді звільнення зі служби в поліції;

- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 05.03.2022 року №248 о/с в частині звільнення старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , поліцейського відділу реагування патрульної поліції Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст.77 Закону "Про національну поліцію" з 06.03.2022 року;

- поновити позивача на службі в поліції, на посаді поліцейського відділу реагування патрульної поліції Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області з 06.03.2022 року;

- стягнути з відповідача середнє грошове забезпечення позивача за час вимушеного прогулу з 06.03.2022 року до дати фактичного поновлення позивача на посаді;

- допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення позивача на службі в поліції, на посаді поліцейського відділу реагування патрульної поліції Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області з 06.03.2022 року та в частині виплати грошового утримання у межах стягнення за один місяць.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.09.2022, позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 05.01.2022 року №14к в частині притягнення поліцейського відділу реагування патрульної поліції Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у виді звільнення зі служби в поліції.

Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 05.03.2022 року №248 о/с в частині звільнення старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , поліцейського відділу реагування патрульної поліції Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст.77 Закону "Про національну поліцію" з 06.03.2022 року.

Поновлено ОСОБА_1 на службі в поліції, на посаді поліцейського відділу реагування патрульної поліції Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області з 06.03.2022 року.

Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області середнє грошове забезпечення позивача за час вимушеного прогулу з 06.03.2022 року до дати фактичного поновлення ОСОБА_1 на посаді.

Звернуто до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на службі в поліції, на посаді поліцейського відділу реагування патрульної поліції Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області з 06.03.2022 року та в частині виплати грошового утримання у межах стягнення за один місяць.

Рішення суду набрало законної сили 03.08.2023.

ОСОБА_1 через свого представника звернувся до суду зі заявою про ухвалення додаткового рішення по справі, в обґрунтування якої зазначено про невизначення у рішенні суду від 16.09.2022 розміру суми, що підлягає стягненню на його користь за час вимушеного прогулу, у зв`язку з чим, Головним управлінням Державної казначейської служби у Дніпропетровській області листом №04-10-10/11848 від 08.09.2023 повернуто виконавчий лист без виконання.

Позивач зазначив, що його поновлено на посаді 19.06.2023 року, згідно наказу ГУНП в Дніпропетровській області по особовому складу №395 о/с від 19.06.2023. Отже строк вимушеного прогулу складає 470 календарних днів. Шляхом помноження на середньоденну заробітну плату, за твердженням позивача, сума, яка належить йому до виплати, складає 96 749грн. 50коп.

Відповідно до ч.1 ст.252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд зауважує, що ухвалюючи в цій справі саме додаткове рішення, виходить з того, що Верховний Суд України у постанові від 14.01.2014 у справі №21-395а13 зазначив, що суд, ухвалюючи рішення про поновлення на роботі, має вирішити питання про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визначивши при цьому розмір такого заробітку за правилами, закріпленими у Порядку.

Розглянувши заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення по справі, дослідивши матеріали справи щодо питання про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу та норми чинного законодавства, оцінивши їх у сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви щодо присудження ОСОБА_1 виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 06.03.2022 року до дати фактичного поновлення на посаді, виходячи з наступного.

Частиною 2 статті 235 Кодексу законів про працю України передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

При цьому, Кодекс законів про працю України не містить визначення поняття "поновлення на роботі", як і не встановлює порядку виконання відповідного рішення. Частково умови, за яких рішення суду про поновлення на роботі вважається примусово виконаним, закріплені у статті 65 Закону України "Про виконавче провадження".

За змістом статті 65 Закону "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на момент поновлення позивача на роботі за рішенням суду) рішення вважається виконаним боржником із дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Отже, рішення суду про поновлення працівника на роботі вважається виконаним, якщо виконані такі умови:

1) роботодавцем видано наказ (розпорядження) про поновлення працівника на роботі, з яким ознайомлено працівника під підпис;

2) працівника фактично допущено до роботи для виконання попередніх обов`язків;

3) до трудової книжки працівника внесено відповідний запис.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 06.12.2018 року у справі № 465/4679/16, від 26.02.2020 року у справі № 702/725/17, від 17.06.2020 року у справі № 521/1892/18 та від 16.03.2021 року у справі № 140/2819/19.

В матеріалах справи наявна довідка ГУНП в Дніпропетровській області (т.1 а.с.43) про суми середньомісячного заробітку у розмірі 6072грн. 50коп. (без урахування податків) та середньоденного заробітку 195грн. 89коп. (без урахування податків). Докази кількості робочих днів після звільнення позивача до дня поновлення його на посаді в матеріалах справи відсутні. Відсутня і відмова відповідача у нарахуванні позивачу суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Згідно ст.235 Кодексу законів про працю України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Відповідно до п.2 та п.3 ч.1 ст.371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць та поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Якщо суд визнав незаконним звільнення працівника, вважається, що працівник не припиняв своєї роботи.

При цьому слід враховувати, що поновлення працівника на попередній роботі відбувається з дати звільнення на підставі рішення суду, яким це звільнення визнано незаконним, а не з дати винесення судом такого рішення.

Разом із тим роботодавець повинен видати відповідний наказ про поновлення працівника на роботі.

Після видання керівником підприємства наказу про поновлення на роботі вносять зміни до трудової книжки працівника. Зокрема, визнається недійсним запис про звільнення й робиться запис про поновлення на попередній роботі.

З дня видання роботодавцем наказу про поновлення працівника на роботі та внесення відповідного запису до його трудової книжки судове рішення вважається виконаним (частина друга ст.65 Закону України "Про виконавче провадження").

Середній заробiток нараховується відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995р. №100 (далі - Порядок №100). Згідно з п.2 цього Порядку середній заробiток для оплати вимушеного прогулу слід розраховувати, виходячи з виплат за останнi два календарні мiсяцi роботи, що передують мiсяцю незаконного звiльнення.

Нарахування загальної суми виплати працівнику за час вимушеного прогулу провадиться множенням середньоденного заробiтку на число робочих днiв, якi мають бути йому оплаченi за середнiм заробiтком. Середньоденна заробiтна плата визначається шляхом дiлення заробiтної плати за фактично вiдпрацьованi впродовж двох мiсяцiв робочi днi на число вiдпрацьованих робочих днiв (п.8 Порядку №100).

Враховуючи відсутність у матеріалах справи доказів та даних кількості робочих днів за період зі звільнення до поновлення позивача на роботі, відповідачу при здійсненні нарахування ОСОБА_1 суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу з дня звільнення по день фактичного поновлення на роботі необхідно встановити кількість робочих днів та здійснити обрахування відповідно до довідки ГУНП в Дніпропетровській області про суми середньомісячного заробітку у розмірі 6072грн. 50коп. (без урахування податків) та середньоденного заробітку у розмірі 195грн. 89коп. (без урахування податків).

Згідно абз.2 ч.4 ст.245 цього Кодексу у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

З огляду на вищевикладене, заява представника позивача підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст.243, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення заборгованості за час вимушеного прогулу задовольнити частково.

Головному управлінню Національної поліції в Дніпропетровській області при здійсненні нарахування ОСОБА_1 суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу з дня звільнення по день фактичного поновлення на роботі необхідно встановити кількість робочих днів та здійснити обрахування відповідно до довідки Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про суми середньомісячного заробітку у розмірі 6072грн. 50коп. (без урахування податків) та середньоденного заробітку у розмірі 195грн. 89коп. (без урахування податків).

В іншій частині вимог заяви відмовити.

Додаткове рішення суду в частині присудження виплати заробітної плати у межах суми стягнення за один місяць допустити до негайного виконання.

Додаткове рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені статтею 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Г. В.Кадникова