Вирок № 114226678, 17.10.2023, Буринський районний суд Сумської області

Справа № 574/293/23

Провадження № 1-кп/574/97/2023

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2023 року м. Буринь

Буринський районний суд Сумської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Буринського районного суду Сумської області кримінальні провадження №120232004500000127 від 07.02.2023 року та №12023205450000337 від 12.08.2023 року, які об`єднані в одне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Поті, Республіка Грузія, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, раніше судимого:

- 25.11.2016 року Буринським районним судом Сумської області за ч.3 ст.185 КК України до трьох років позбавлення волі. На підставі ст.ст.75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням;

- 22.08.2017 року Конотопським міськрайонним судом Сумської області за ч. 1 ст. 309 КК України із застосуванням ч.1 ст.71 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком три роки шість місяців;

- 26.12.2017 року Буринським районним судом Сумської області за ч.3 ст.185, ст. ст.69, 70 КК України до трьох років шести місяців позбавлення волі. Звільнився 20.03.2020 умовно-достроково на невідбутий строк 11 місяців 10 днів відповідно до ухвали Ковпаківського районного суду м. Суми від 12.03.2020;

- 27.10.2021 року Буринським районним судом Сумської області за ч. 1 ст. 395 КК України до двох місяців арешту. Звільнився 18.02.2022 у зв`язку з відбуттям покарання;

- 25.05.2023 року Буринським районним судом Сумської області за ч.2 ст. 125 КК України до покарання у виді громадських робіт строком 150 годин, маючого не зняті та не погашені у встановленому законом порядку судимості, -

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч. 2 ст. 389 КК України,

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора - ОСОБА_4 ,

обвинуваченого - ОСОБА_3 ,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_3 , маючи не зняті та не погашені у встановленому порядку судимості, в тому числі за скоєння злочинів проти власності, в точно невстановлений день влітку 2022 року, в денний період доби, з метою вчинення крадіжки електричної плити, прийшов до господарства, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 мешканцю АДРЕСА_3 , де шляхом віджиму металевого кільця, що було частиною запірного пристрою та знаходилося на вхідних дверях, таємно проник до житлового будинку.

Після цього, реалізуючи свій умисел, спрямований на викрадення електричної плити, переслідуючи корисливий мотив, ОСОБА_3 , діючи повторно, в умовах введеного Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 та продовженого Указами Президента України №133/2022 від 14.03.2022, №259/2022 від 18.04.2022, №341/2022 від 17.05.2022 та №573/2022 від 12.08.2022, воєнного стану в Україні, таємно викрав належну ОСОБА_5 електричну плиту марки «ESPERANZA», вартістю 585 грн., якою в подальшому розпорядився на власний розсуд, спричинивши матеріальні збитки ОСОБА_6 на вказану суму.

Крім того, ОСОБА_3 в точно невстановлений день січня 2023 року, в після обідній час, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння та знаходячись у житловому будинку, де мешкає ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_1 , у одній з кімнат на підвіконні помітив мобільний телефон марки «VERICO» модель «CARBON М242», належний ОСОБА_7 .

Після цього, у ОСОБА_3 виник умисел спрямований на викрадення вказаного мобільного телефону, реалізовуючи який, ОСОБА_3 завідомо знаючи про те, що крадіжка являється протиправним діянням, що тягне за собою кримінальну відповідальність, переслідуючи корисливий мотив та мету наживи, діючи повторно, в умовах введеного Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 та продовженого Указами Президента України №133/2022 від 14.03.2022, №259/2022 від 18.04.2022, №341/2022 від 17.05.2022 та №573/2022 від 12.08.2022, від. 07.11.2022 № 757/2022 воєнного стану в Україні, таємно викрав належний ОСОБА_8 мобільний телефон марки «VER1CO» модель «CARBON М242», вартістю 527 грн., яким розпорядився на власний розсуд, спричинивши ОСОБА_7 матеріальні збитки на вказану суму.

Крім того, ОСОБА_3 вироком Буринського районного суду Сумської області від 25.05.2023 року визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України та останньому призначене покарання у виді громадських робіт на строк 150 (сто п`ятдесят) годин. Вказаний вирок суду 26.06.2023 року набув законної сили та був звернутий до виконання.

Конотопським районним сектором №3 філії Державної установи «Центр пробацїї» в Сумській області на виконання вироку суду та розпорядження про його виконання, ОСОБА_3 постановлено на облік та 06.07.2023 року його ознайомлено з порядком і умовами відбування покарання у виді громадських робіт, попереджено під розписку про кримінальну відповідальність за ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт, передбачену ч.2 ст.389 КК України, та направлено для його відбування до Буринської міської ради Сумської області.

Розпорядженням голови Буринської міської ради від 06.07.2023 року засудженого ОСОБА_3 , залучено до відпрацювання призначеного судом покарання у виді громадських робіт строком на 150 (сто п`ятдесят) годин з 10.07.2023 року, у зв`язку з чим складено відповідний графік виходу на роботу засудженого. Згідно вказаного графіку засуджений повинен відпрацьовувати в періоди з 10.07.2023 року по 31.07.2023 року, з 01.08.2023 року по 31.08.2023 року та з 01.09.2023 року по 28.09.2023 року щоденно по 4 години, крім вихідних та святкових днів.

Однак, незважаючи на те, що ОСОБА_3 , роз`яснено порядок відбування покарання та повідомлено про відповідальність за ухилення від відбування покарання, передбачену ч. 2 ст. 389 КК України, останній, будучи засудженим, діючи з єдиним умислом на ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт, 10.07.2023 року, 11.07.2023 року, 12.07.2023 року, 13.07.2023 року, 14.07.2023 року, 17.07.2023 року, 18.07.2023 року, 19.07.2023 року та 20.07.2023 року в порушення вимог ст. 37 Кримінально-виконавчого кодексу України (далі - КВК України) не прибув для відбування покарання у виді громадських робіт без поважних на те причин, чим ухилився від його відбування.

Начальником Конотопського районного сектору №3 філії Державної установи «Центр пробацїї» в Сумській області ОСОБА_9 , на підставі ч. 1 ст. 40 КВК України ОСОБА_3 21.07.2023 року винесено письмове попередження, що у разі продовження порушення ним порядку та умов відбування покарання він може бути притягнений до кримінальної відповідальності за ч.2 ст.389 КК України. Разом з тим, продовжуючи свої протиправні дії направлені на ухилення від відбування покарання у вигляді громадських робіт ОСОБА_3 24.07.2023 року, 26.07.2023 року, 27.07.2023 року, 28.07.2023 року, 31.07.2023 року, 02.08.2023 року, 03.08.2023 року, 04.08.2023 року, 07.08.2023 року, 08.08.2023 року, 09.08.2023 року, 10.08.2023 року, 11.08.2023 року, 04.09.2023 року та 05.09.2023 року в порушення вимог ст. 37 КВК України знову не прибув для відбування покарання без поважних причин, ухилившись тим самим від його відбування.

Станом на 05.09.2023 року, ОСОБА_3 умисно, без поважних причин, не з`явився на відбуття громадських робіт протягом липня 2023 року чотирнадцять разів, протягом серпня 2023 року вісім разів та протягом вересня 2023 року два рази, у зв`язку з чим із призначених 150 годин умисно не відпрацював 82 години громадських робіт.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України визнав частково, а у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.389 КК України, визнав повністю та пояснив, що влітку 2022 року в денну пору доби він прийшов до будинку по АДРЕСА_2 , в якому ніхто не проживав, зняв замок з кільця на вхідних дверях та зайшов в середину будинку, звідки взяв електричну плитку на одну камфорку, яку продав своїй знайомій за 200 грн. Однак, в подальшому мав намір повернути вказану електричну плитку власнику будинку.

Крім того, в січні 2023 року він із ОСОБА_10 прийшли додому до ОСОБА_7 , де вони разом вживали алкогольні напої. Через деякий час ОСОБА_7 заснув, а він в цей час взяв без дозволу останнього його телефон, щоб послухати на ньому музику та в подальшому повернути, після чого пішов разом з ОСОБА_10 до нього додому, де вони продовжили вживати алкогольні напої. Вранці наступного дня до будинку ОСОБА_10 , в якому він ночував, прийшов ОСОБА_11 та сказав повернути телефон ОСОБА_7 , після чого він добровільно віддав йому вказаний телефон.

Також ОСОБА_3 підтвердив, що вироком суду йому було призначено покарання у виді громадських робіт строком 150 годин. В ході виконання вказаного вироку представником органу пробації йому роз`яснено порядок та умови відбування покарання у виді громадських робіт, а також попереджено його про кримінальну відповідальність за ухилення від відбування такого покарання. Для відбування покарання у виді громадських робіт його було направлено до сільської ради, де йому було встановлено графік для відпрацювання громадських робіт. Однак, у встановлені йому графіком дні, він неодноразово не прибував на відпрацювання громадських робіт, оскільки був зайнятий на тимчасових підробітках в односельців. Після цього інспектором органу пробації його було письмово попереджено про можливість притягнення його до кримінальної відповідальності у разі продовження порушення ним порядку та умов відбування покарання. Проте, незважаючи на вказане попередження він знову неодноразово не з`являвся вся для відпрацювання громадських робіт з тих же причин.

Незважаючи на часткове визнання своєї вини ОСОБА_3 , вина останнього у вчиненні кримінальних правопорушень за обставин, викладених описовій частині вироку, повністю доведена показами, допитаних в судовому засіданні, потерпілих та свідків, а також дослідженими судом доказами.

Так, потерпілий ОСОБА_5 суду пояснив, що йому належить будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , в якому він не проживає, а лише інколи навідується до нього. Будинок завжди був замкнутий на навісний замок, але якщо його добре смикнути, то можна відкрити двері. В 2022 році, точної дати та місяця, не пам`ятає, він виявив, що з вказаного будинку зникла електрична плитка для приготування їжі, яка стояла на столі у залі. Від сусіда ОСОБА_10 йому стало відомо, що електроплитку взяв ОСОБА_3 , однак коли він попросив останнього її повернути, той сказав, що її не брав. В подальшому під час проведення слідчого експерименту ОСОБА_3 визнав, що саме він викрав плитку.

Потерпілий ОСОБА_7 вказав, що в січні 2023 року після 12 год. в нього вдома за адресою: АДРЕСА_1 , він разом із ОСОБА_3 та ОСОБА_10 вживали алкогольні напої, під час чого він заснув. Коли прокинувся то в будинку нікого вже не було, а його мобільний телефон марки «VERICO», який заряджався на підвіконні, зник. Оскільки телефон у нього ніхто не просив і дозволу його брати він нікому не давав, то пішов до ОСОБА_10 , який проживає на тій же вулиці, однак двері йому ніхто не відчинив, хоча в будинку горіло світло та працював телевізор. На наступний день до нього прийшов ОСОБА_12 , якому він все розповів та приблизно через пів години він приніс йому його телефон та сказав, що забрав його у ОСОБА_3 .

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_10 повідомив, що в один із днів січня 2023 року прийшов разом з ОСОБА_3 до ОСОБА_7 додому, де вони всі вживали алкогольні напої. Коли ОСОБА_7 заснув, то він раз з ОСОБА_3 пішов до будинку свого дядька по АДРЕСА_4 , в якому він проживає. Вже перебуваючи вдома побачив у ОСОБА_3 телефон ОСОБА_7 , однак коли саме обвинувачений забрав телефон він не бачив.

Свідок ОСОБА_13 суду пояснив, що коли саме не пам`ятає, але був такий випадок, коли він прийшов до ОСОБА_7 , який повідомив йому, що ОСОБА_3 забрав його телефон. Після цього він пішов до ОСОБА_3 , забрав в нього телефон та повернув ОСОБА_7 .

Згідно рапорту заступника начальника СМ Конотопського РВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_14 від 06.02.2023 року цього ж дня о 15 год. 31 хв. надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що ОСОБА_5 повідомив про викрадення в літку 2022 року невідомою особою з дачного будинку електроплитки.

Відповідно до протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 06.02.2023 року ОСОБА_5 повідомив, що невідома особа в літку 2022 року з дачного будинку по АДРЕСА_2 виклала електричну плитку марки «ESPERANZA», білого кольору.

Із протоколу огляду місця події від 07.02.2023 року та доданої до нього ілюстративної таблиці вбачається, що в ході огляду домогосподарства за адресою: АДРЕСА_2 , було виявлено, що перед будинком наявна веранда, вхід до якої здійснюється через дерев`яні двері, які не обладнані запірним пристроєм та не пошкоджені. З веранди здійснюється вхід до коридору через двостворчасті дерев`яні двері, на яких мається два кільця для запірного пристрою у формі навісного замка. На лівій частині дверей кільце пошкоджене, а саме перекушене та розігнуте. На момент огляду на дверях висів навісний замок, який не пошкоджений. Також, під час огляду власник будинку ОСОБА_5 показав в одній із кімнат стіл, на якому стояла належна йому електроплитка.

Згідно заяви ОСОБА_15 від 07.02.2023 року, остання добровільно видала працівникам поліції електроплитку «ESPERANZA» для огляду.

Відповідно до протоколу огляду від 07.02.2023 року та доданої до нього ілюстративної таблиці було проведено огляд електричної плитки марки «ESPERANZA» ЕКН 002 W, яку добровільно видала ОСОБА_15 .

Постановою слідчого СВ Конотопського РВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_16 від 07.02.2023 року, вилучену в ході огляду місця події, електричну плиту марки «ESPERANZA» ЕКН 002 W, білого кольору приєднано до матеріалів кримінального провадження, як речовий доказ та передано на зберігання власнику ОСОБА_5 , що також підтверджується письмовою розпискою останнього.

Висновком експерта від 10.02.2023 року встановлено, що ринкова вартість електричної плити марки «ESPERANZA» модель «ЕКН 002 W», потужністю 1500 ВТ, білого кольору станом на серпень 2022 року складала 585 грн.

Із протоколу допиту свідка ОСОБА_15 від 07.03.2023 року та доданого до нього відеозапису вказаного допиту вбачається, що остання повідомила, як в липні чи в серпні 2022 року вона запитала у ОСОБА_3 чи не має у нього електричної плитки, а через деякий час він їй зателефонував та запропонував придбати в нього електричну плитку, на що вона погодилась. Після цього ОСОБА_3 приніс їй електричну плитку, а вона віддала йому за неї 200 грн. В подальшому вказану плитку в неї було вилучено працівниками поліції, однак про те, що вона крадена їй не було відомо.

10.03.2023 року слідчим СВ Конотопського РВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_16 вручено ОСОБА_3 повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, у кримінальному провадженні №120232004500000127 від 07.02.2023 року за фактом викрадення належної ОСОБА_5 електричної плити.

Згідно протоколу проведення слідчого експерименту від 17.03.2023 року та доданого до нього відеозапису підозрюваний ОСОБА_3 в присутності понятих добровільно розповів про обставини вчинення ним кримінального правопорушення та показав, як в літку 2022 року прийшов до будинку ОСОБА_5 , знявши замок з кільця на вхідних дверях, зайшов всередину будинку, в залі якого взяв електричну плитку, білого кольору, яку поклав у пакет, після чого зачинив вхідні двері та відніс вказану плитку до своєї знайомої на ім`я ОСОБА_17 .

Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 17.03.2023 року та доданою до нього фото таблицею ОСОБА_15 в присутності понятих впізнала за зовнішніми рисами обличчя та лисуватим чолом ОСОБА_18 , як чоловіка на ім`я ОСОБА_19 , який в літку 2022 року продав їй електричну плитку.

Згідно рапорту заступника начальника СМ Конотопського РВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_14 від 06.02.2023 року цього ж дня о 16 год. 01 хв. надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що ОСОБА_7 повідомив про викрадення на початку січня 2023 року ОСОБА_3 мобільного телефону марки "Веріко".

Відповідно до протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 06.02.2023 року ОСОБА_7 повідомив, що на початку січня 2023 року ОСОБА_3 здійснив крадіжку належного йому телефону «VERICO».

Із протоколу огляду місця події від 07.02.2023 року та доданої до нього ілюстративної таблиці вбачається, що під час огляду домогосподарства, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , вбачається, що під час огляду ОСОБА_7 вказав на стілець, біля якого він вживав алкогольні напої із своїми знайомими та після чого у нього було викрадено мобільний телефон, а також добровільно надав для огляду мобільний телефон «VERICO», який було у нього викрадено.

Постановою слідчого СВ Конотопського РВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_16 від 07.02.2023 року, вилучений в ході огляду місця події, мобільний телефон марки «VERICO», модель «CARBON М242», чорного кольору приєднано до матеріалів кримінального провадження, як речовий доказ та передано на зберігання власнику ОСОБА_7 , що також підтверджується письмовою розпискою останнього.

Згідно висновку експерта від 09.02.2023 року ринкова вартість мобільного телефону марки «VERICO», модель «CARBON М242», станом на січень 2023 року складала 527 грн.

21.03.2023 року слідчим СВ Конотопського РВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_16 вручено ОСОБА_3 повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, у кримінальному провадженні №120232004500000128 від 07.02.2023 року за фактом викрадення мобільного телефону ОСОБА_7 .

Відповідно до протоколу слідчого експерименту від 21.03.2023 року та доданого до нього відеозапису підозрюваний ОСОБА_3 в присутності понятих добровільно розповів про обставини вчинення ним кримінального правопорушення та показав, як в січні 2023 року вживав алкогольні напої разом з ОСОБА_10 та ОСОБА_7 в будинку останнього та після того як ОСОБА_7 заснув він взяв його телефон, який заряджався на підвіконні, поклав його до кишені своєї куртки та разом з ОСОБА_10 пішов до нього додому, де вони продовжили вживати алкогольні напої. Приблизно через 40 хв. після того, як вони залишили будинок ОСОБА_7 останній прийшов до будинку ОСОБА_10 та через вікно просив віддати його телефон, однак вони йому не відчинили двері. Також ОСОБА_3 розповів, що зранку наступного дня до нього прийшов його знайомий на ім`я ОСОБА_20 та попросив віддати телефон ОСОБА_7 , на що спочатку він сказав, що телефону в нього немає, а після того як ОСОБА_20 сказав щоб віддав бо буде гірше, він дістав з під подушки та віддав йому телефон ОСОБА_7 . Крім того, ОСОБА_3 під час слідчого експерименту пояснив, що викрав мобільний телефон ОСОБА_7 щоб його в подальшому продати.

Крім того, надані в судовому засіданні показання обвинуваченого в частині пред`явленого йому обвинувачення за ч.2 ст.389 КК України відповідають фактичним обставинам справи, які ніким із учасників судового провадження не оспорюються, а тому з`ясувавши думку учасників судового провадження про визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядок їх дослідження, суд на підставі ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, і судовий розгляд у вказаній частині обвинувачення було обмежено допитом обвинуваченого та дослідженням даних, які характеризують його особу.

При цьому судом було з`ясовано правильність розуміння учасниками провадження змісту цих обставин, не встановлено сумнівів у добровільності їх позиції та роз`яснено їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, суд вважає вину обвинуваченого у вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень доведеною повністю та його дії, що виразились у викраденні, належної ОСОБА_5 , електричної плити, кваліфікує за ч.4 ст.185 КК України, тобто як таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднану з проникненням у житло, вчинену повторно та в умовах воєнного стану, а дії обвинуваченого, що виразились у викраденні мобільного телефону ОСОБА_7 - за ч.4 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно та в умовах воєнного стану, а також суд кваліфікує дії ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 389 КК України, так як він будучи засудженим до відбування покарання у виді громадських робіт, ухилився від відбування цього покарання.

При призначенні покарання для обвинуваченого суд, у відповідності до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, його особу, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, а також положення ч.2 ст.50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а і виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Вчинені ОСОБА_3 кримінальні правопорушення, передбачені ч.4 ст.185 КК України, згідно зі ст.12 КК України є умисним тяжким злочином, а кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 389 КК України віднесено до кримінальних проступків.

Обвинувачений ОСОБА_3 раніше неодноразово судимий, в тому числі за вчинення крадіжок, не працює, не одружений, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, однак зловживає алкогольними напоями.

Суд не вбачає підстав для врахування при призначенні обвинуваченому покарання за ч.4 ст.185 КК України, зазначених в обвинувальному акті, обставин, що пом`якшують покарання, а саме щирого каяття обвинуваченого та активного сприяння розкриттю кримінальних правопорушень, оскільки він жодної негативної оцінки своїм діям не надав, не висловив жалю з приводу вчиненого, а також під час судового розгляду частково змінив покази, надані ним під час досудового розслідування, що безумовно є його правом, однак не сприяло встановленню істини у справі. Однак, на думку суду наявні підстави для врахування в якості пом`якшуючої покарання обставини активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення при призначенні покарання за ч.2 ст. 389 КК України, оскільки ОСОБА_3 правдиво повідомив про обставини вчинення вказаного кримінального правопорушення.

Обставинами, що обтяжують покарання відповідно до ст.67 КК України є рецидив кримінальних правопорушень, а також вчинення кримінальних правопорушень особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння по епізодах вчинення крадіжок.

З урахуванням викладеного, призначаючи покарання обвинуваченому, враховуючи ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, за один з яких санкція статті передбачає безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, дані про особу обвинуваченого, висновок органу пробації у наданій досудовій доповідді, згідно якого виправлення ОСОБА_3 без позбавлення або обмеження волі може становити середню небезпеку для суспільства, а ризик вчинення ним повторного кримінального правопорушення є високим, суд вважає, що останньому необхідно призначити покарання за ч.4 ст.185 КК України у виді позбавлення волі, а за ч. 2 ст. 389 КК України покарання у виді арешту в межах санкцій вказаних частин статей КК України.

Саме таке покарання на думку суду буде достатнім для виправлення ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Разом з цим, судом встановлено, що вироком Буринського районного суду Сумської області від 25.05.2023 року ОСОБА_3 засуджено за ч.2 ст.125 КК України, та призначено йому покарання у виді 150 годин громадських робіт, з яких останній на даний час не відбув 78 години.

Відповідно до положень ч.1 ст.70 КК України при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

Згідно ч.4 ст. 70 КК України за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч.1 ст.72 КК України передбачено, що при складанні покарань за сукупністю кримінальних правопорушень та сукупністю вироків менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид, виходячи з такого їх співвідношення: одному дню позбавлення волі відповідають вісім годин громадських робіт.

Відповідно до ч.1 ст.71 КК України якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

У п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» роз`яснено, що коли після постановлення вироку у справі буде встановлено, що засуджений винен ще в кількох злочинах, одні з яких вчинено до, а iншi - після постановлення першого вироку, покарання за останнім за часом вироком призначається із застосуванням як ст. 70 КК України, так і ст. 71 КК України: спочатку - за правилами ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, вчинених до постановлення першого вироку; після цього - за правилами ч. 4 ст. 70 КК України; потім - за сукупністю злочинів, вчинених після постановлення першого вироку; і остаточно - за сукупністю вироків.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження інкриміновані ОСОБА_3 кримінальні правопорушення, передбачені ч.4 ст.185 КК України, були вчинені ним в літку 2022 року та в січні 2023 року, тобто до постановлення вироку Буринського районного суду Сумської області від 25.05.2023 року, а кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.389 КК України, вчинено останнім після ухвалення вказаного вироку, тому остаточне покарання йому слід призначити із застосуванням як ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, так і ст. 71 КК України, частково приєднавши невідбуту частину покарання за попереднім вироком за правилами ст.72 КК України.

Крім того, оскільки на час ухвалення даного вироку ОСОБА_3 відбув частину покарання, призначеного вироком Буринського районного суду Сумської області від 25.05.2023 року, а саме 72 години із призначених 150 годин громадських робіт, то йому в строк відбуття покарання необхідно зарахувати частково відбуте покарання за вказаним вироком, перевівши його за правилами, передбаченими в ст.72 КК України, у покарання у виді позбавлення волі.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого в межах даного кримінального провадження не обирався та клопотання про його обрання до суду не надходило.

Цивільний позов у справі не заявлявся.

Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України із ОСОБА_3 підлягають стягненню на користь держави витрати на залучення експертів для проведення судової товарознавчої експертизи на загальну суму 1132 грн. 70 коп.

Питання щодо речових доказів підлягає вирішенню у відповідності до ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.366-371, 373-376 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185, ч.2 ст. 389 КК України.

За ч.4 ст.185 КК України призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі, строком на 5 (п`ять) років.

На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Буринського районного суду Сумської області від 25.05.2023 року, більш суворим покаранням, призначеним даним вироком, ОСОБА_3 призначити покарання у виді позбавлення волі, строком на 5 (п`ять) років.

В строк відбуття покарання ОСОБА_3 зарахувати частково відбуте ним покарання за вироком Буринського районного суду Сумської області від 25.05.2023 року у виді 72 годин громадських робіт, що згідно ст.72 КК України відповідає 9 дням позбавлення волі.

За ч.2 ст. 389 КК України призначити ОСОБА_3 покарання у виді арешту, строком на 6 (шість) місяців.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання за цим вироком більш суворим, ОСОБА_3 призначити покарання за цим вироком у виді позбавлення волі, строком на 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання, призначеного за цим вироком частково приєднати не відбуту частину покарання у виді громадських робіт, призначеного вироком Буринського районного суду Сумської області від 25.05.2023 року, перевівши його згідно ст.72 КК України у покарання у виді позбавлення волі, та призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді позбавлення волі, строком на 5 (п`ять) років 9 (дев`ять) днів.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу ОСОБА_3 не обирати.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту його фактичного затримання в порядку виконання вироку суду.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на залучення експертів для проведення судової-товарознавчої експертизи в загальній сумі 1132 (одна тисяча сто тридцять дві) грн. 70 коп.

Речові докази по справі:

-електричну плиту марки «ESPERANZA» ЕКН 002 W, білого кольору, яка залишена на зберіганні у потерпілого ОСОБА_5 , залишити в розпорядженні останнього;

-мобільний телефон , марки «VERICO» модель CARBON М 242, чорного кольору, який залишений на зберіганні у потерпілого ОСОБА_7 , залишити в розпорядженні останнього.

Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду через Буринський районний суд на протязі 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим в той же самий строк з моменту вручення його копії.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1