Рішення № 114220000, 10.10.2023, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/5478/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2023 року Овідіопольський районний суд Одеської області в складі:

головуючого суддіКозирського Є.С.

при секретаріЛисенко О.Д.,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду, в смт. Овідіополь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 до Дальницької сільської ради Одеського району Одеської області (кодЄДРПОУ:04380270),місцезнаходження: Одеська область, Одеський район, с.Дальник, вул.Дружби, буд.126 про визнання права власності в порядку спадкування,-

ВСТАНОВИВ:

14.09.2023 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Дальницької сільської Ради в якій зазначив, що його померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 батькові - ОСОБА_2 на праві власності належали автомобіль «Nissan X-trail» державний номер НОМЕР_1 , земельна ділянка площею 0,1812 га з кадастровим номером 5123781300:03:001:0336 та жилий будинок з господарчими будівлями та спорудами, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Він, як єдиний спадкоємець І-ої черги у передбачений законодавством 6-ти місячний строк звернувся до 7-ої Одеської нотаріальної контори і нотаріус видала йому свідоцтва про право на спадщину за законом на майно у вигляді автомобіля та земельної ділянки. У видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно у вигляді жилого будинку з господарським будівлями та спорудами відмовила. Відмова була вмотивована тим, що на думку нотаріуса спадкоємець не надав їй правовстановлюючий документ, яким би було підтверджено право власності батька на спірний будинок. Оскільки право власності позивача не було визнано, то він звернувся до суду за захистом своїх майнових прав з позовом і просив суд постановити рішення, яким визнати за ним право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, які позначені у технічному паспорті під літерами «З,з» - жилий будинок загальною площею 93,3 кв.м, житловою площею 44,5 кв.м та допоміжною площею 48,8 кв.м, який складається з: веранди 1-1 площею 19,6 кв.м.; коридору 1-2 площею 10,4 кв.м.; житлової кімнати 1-3 площею 11,4 кв.м.; ванної 1-4 площею 4,7 кв.м.; вбиральні 1-5 площею 0,9 кв.м.; житлової кімнати 1-6 площею 15,9 кв.м.; житлової кімнати 1-7 площею 17,2 кв.м та кухні 1-8 площею 13,2 кв.м; літньої кухні «Б»; літньої кухні «І», сараю «Д», сараю «Ж», сараю «К»; господарської будівлі «И», вбиральні-душу «Л», навісу «М», навісу «Н» та споруд № 1-5, І, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Представник позивача у судове засідання не з`явився однак подав до суду письмову заяву у якої просив суд розглянути справу без участі позивача та його представника на підставі документів, які є у матеріалах справи та без фіксування судового процесу, а за наслідками розгляду справи ухвалити рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі.

На позовну заяву Дальницька сільська рада надала відзив у якому позовні вимоги визнала повному обсязі і не заперечувала проти визнання права власності ОСОБА_1 на спірний будинок в порядку спадкування за законом після смерті його батька. Одночасно представник сільської ради просив суд розглянути справу за відсутністю її представника.

З огляду на вказане суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю сторін на підставі доказів, які містяться у справі без фіксування судового процесу оскільки можливість розгляду справи у такому порядку передбачена статтями 211 та 247 ЦПК України.

Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Зі свідоцтв про народження та смерть, а також зі спадкової справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у родині ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , і оскільки не мав братів та сестер, то він є єдиним спадкоємцем І-ої черги за законом.

Також зі спадкової справи вбачається, що позивач своєчасно, у встановлений законодавством 6-місячний строк звернувся до 7-ї Одеської нотаріальної контори із заявою про намір отримати спадщину, де 09.07.2015р. була заведена спадкова справа №407/2015, яка згодом була передана до Малиновської державної нотаріальної контори м.Одеса.

27.07.2018р. йому було видане свідоцтво про право на спадщину за законом на легковий автомобіль «Nissan X-trail» державний номер НОМЕР_1 , а 19.11.2020р. видане свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 0,1812 га з кадастровим номером 5123781300:03:001:0336, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

Вказане підтверджено копіями свідоцтв про право на спадщину за законом від 27.07.2018р. та від 19.11.2020р., а також Витягами про реєстрацію в Спадковому реєстрі №52764752 від 27.07.2018р. та №62532331 від 19.11.2020р.

Таким чином позивачем доведено, що він отримав у спадщину за законом частину майна, яке належало його батькові ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З постанови «Про відмову у вчинені нотаріальної дії» від 29.09.2020р. державного нотаріуса Малиновської державної нотаріальної контори у м.Одеса Мельник Л.В. вбачається, що у видачі свідоцтва про право на спадщину на жилий будинок з господарськими будівлями та спорудами позивачу було відмовлено через відсутність правовстановлюючих документів, які, підтвердили би право власності його померлого батька на цей спірний будинок.

Оскільки право власності позивача на спірний будинок нотаріусом визнане не було, то суд погоджується з думкою ОСОБА_1 що його майнові права підлягають судовому захисту в порядку ст. 4 ЦПК України та ст.ст. 15,16 ЦК України.

За приписами статей 76-80, 263 ЦПК України суд постановляє обґрунтоване та законне рішення на підставі дослідження наданих сторонами належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів.

З наданих документів вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_4 померлий батько позивача за нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу набув право власності на земельну ділянку площею 0,181 га з кадастровим номером 5123781300:03:001:0336 за адресою: АДРЕСА_1 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в зв`язку з чим 15.11.2004 року у Овідіопольському районному відділу земельних ресурсів отримав державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА №082686.

З акту державної приймальної комісії «Про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта» №1359 від 15.102008 року та витягу з Розпорядження Овідіопольської РДА №1506 від 15.10.2008р. про затвердження вказаного акту вбачається, що на вказаній земельній ділянці, у встановленому на той час порядку та дозволу органу місцевого самоврядування батько позивача побудував жилий будинок з господарським будівлями та спорудами, який в жовтні 2008р. був введений до експлуатації. Після введення спірного будинку до експлуатації ОСОБА_2 , зареєстрував і отримав свідоцтво про право власності на спірний житловий будинок серії НОМЕР_2 від 17.10.2008р.

Згідно технічного паспорту виготовленого 22.08.2023р. ПП «Южно-регіональний землевпорядний центр» за інвентарним №568 нерухоме майно складається з: житлового будинку «З,з»; літніх кухонь «Б» та «І», сараїв «Д», «Ж» та «К»; господарської будівлі «И», вбиральні-душу «Л», навісів «М» і «Н» та споруд 1-5, І.

Власне житловий будинок під літерами «З,з» загальною площею 93,3 кв.м, житловою площею 44,5 кв.м та допоміжною площею 48,8 кв.м складається з: веранди 1-1 площею 19,6 кв.м.; коридору 1-2 площею 10,4 кв.м.; житлової кімнати 1-3 площею 11,4 кв.м.; ванної 1-4 площею 4,7 кв.м.; вбиральні 1-5 площею 0,9 кв.м.; житлової кімнати 1-6 площею 15,9 кв.м.; житлової кімнати 1-7 площею 17,2 кв.м та кухні 1-8 площею 13,2 кв.м.

Статтями 1217, 1218 ЦК України встановлено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом, а до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ч. 1 ст. 1222 та 1268 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини. При цьому спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її і, незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Статтею 1297, 1299 ЦК України визначено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, а право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації цього майна. Прийняття частки спадкового майна, свідчить про те, що спадкоємець прийняв всю спадщину.

Відповідно до ч.4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно дост. 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Справедливість судовогорішення вимагає,аби такірішення достатньоюмірою висвітлювали мотиви,на якихвони ґрунтуються.Межі такогообов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у світлі обставин кожної справи. Національні суди,обираючи аргументита приймаючидокази,мають обов`язокобґрунтувати своюдіяльність шляхом наведення підстав для такого рішення.Таким чином,суди маютьдослідити основнідоводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністюзмагальні документ, що стосуються правта свобод, гарантованих Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 19 квітня 1993 року у справі «Краска проти Швейцарії» встановлено: «Ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважать важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути «почуті», тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами».

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

З огляду на вказане суд доходить до висновку що позов підлягає задоволенню, оскільки спадкоємцем дотримана процедура отримання майна у спадщину і доведено право власності батька на спірне нерухоме майно на час його смерті.

Позивач документів на підтвердження розміру понесених судових витрат та заяви про їх відшкодування в порядку передбаченому ст. 141 ЦПК України не подавав, а тому суд питання розподілу судових витрат не розглядав.

Керуючись ст.ст.4, 10-13, 76-81, 84, 149-153, 259,263,264,265ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Дальницької сільської ради Одеського району Одеської області про визнання права власності в порядку спадкування задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, які позначені у технічному паспорті під літерами «З,з» - жилий будинок загальною площею 93,3 кв.м, житловою площею 44,5 кв.м та допоміжною площею 48,8 кв.м, який складається з: веранди 1-1 площею 19,6 кв.м.; коридору 1-2 площею 10,4 кв.м.; житлової кімнати 1-3 площею 11,4 кв.м.; ванної 1-4 площею 4,7 кв.м.; вбиральні 1-5 площею 0,9 кв.м.; житлової кімнати 1-6 площею 15,9 кв.м.; житлової кімнати 1-7 площею 17,2 кв.м та кухні 1-8 площею 13,2 кв.м; літньої кухні «Б»; літньої кухні «І», сараю «Д», сараю «Ж», сараю «К»; господарської будівлі «И», вбиральні-душу «Л», навісу «М», навісу «Н» та споруд № 1-5, І, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення після набрання ним законної сили є підставою для реєстрації права власності позивача на вказане нерухоме майно у всіх державних реєстрах де реєструється таке право.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

У випадку, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 16.10.2023 року.

Суддя: Є. С. Козирський