Ухвала суду № 114219855, 17.10.2023, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/18035/22

Номер провадження:1-кп/521/1003/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 жовтня 2023 року м.Одеса

Малиновський районний суд міста Одеси у складі головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Одеса клопотання захисника ОСОБА_6 про заміну запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_7 у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.146, ч.4 ст.189, ч.1 ст.263 КК України, ОСОБА_9 , ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.146, ч.4 ст.189 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.189, ч.2 ст.255-1 КК України -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Малиновського районного суду м.Одеси перебуває зазначене кримінальне провадження на стадії судового розгляду.

Захисник ОСОБА_6 , яка діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 заявила клопотання про заміну запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту стосовно обвинуваченого, посилаючись на тривалий час його перебування під вартою, наявності постійного місця проживання, міцних соціальних зв`язків та відсутності реальних ризиків, зазначивши, що лише тяжкість можливого покарання не може бути підставою для тримання обвинувачених під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_7 та інші обвинувачені та захисники підтримали клопотання.

Прокурор заперечував проти клопотання захисника, зазначивши, що наявні реальні ризики, передбачені вимогами ст.177 КПК України, а тому саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе забезпечити їх стримання.

Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думки сторін, суд вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

По даному кримінальному провадженню обвинуваченому ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який судом продовжено.

Відповідно до частин 1, 2 статті 331 КПК, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.

За ч.1 ст.201 КПК підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання. При цьому за частиною 3 статті 201 КПК, до клопотання мають бути додані, зокрема, копії матеріалів, якими підозрюваний, обвинувачений обґрунтовує доводи клопотання, а за частиною 4 статті 201 КПК, клопотання про зміну запобіжного заходу розглядається за правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Таким чином обґрунтованість застосування запобіжного заходу може піддаватися судовому контролю через певні проміжки часу на предмет перевірки наявності чи відсутності ризиків, за наявності яких такий запобіжний захід було застосовано, та внаслідок виникнення інших обставин, які можуть бути підставами зміни запобіжного заходу в сторону його пом`якшення, зміни чи скасування, оскільки тривала дія запобіжного заходу без врахування конкретних обставин справи може призвести до порушення прав, свобод чи інтересів учасників кримінального провадження. Зміна чи скасування запобіжного заходу обумовлюється тим, що в ході кримінального провадження змінюються підстави застосування чи обставини, що враховувалися при обранні запобіжного заходу, внаслідок чого запобіжний захід може бути скасований або замінений на інший - більш або менш суворий. При цьому підставами звернення з клопотанням про зміну запобіжного заходу є обставини, які або існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які не було відомо сторонам, або які виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу.

Такими підставами можуть бути суттєва зміна обставин, що їх було взято до уваги при обранні запобіжного заходу, а саме змінилася кваліфікація кримінального правопорушення, погіршився стан здоров`я обвинуваченого, змінився склад його родини чи утриманців, або майновий стан, інші обставини, які мають суттєве значення. Існування таких обставин повинно бути обґрунтовано належними доказами.

Згідно зі ст.26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

На заявника покладається обов`язок довести ті обставини, на які він посилається при зверненні до суду.

Встановлені судом обставини свідчать про те, що обвинувачений ОСОБА_7 обвинувачується у вчинені особливо тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до дванадцяти років з конфіскацією майна, а тому обвинувачений, для якого настання вказаних наслідків є небажаним, може вдатися до спроб переховуватись від суду. Обвинувачений має постійне місце проживання, одружений, але наявність у обвинуваченого місця проживання, соціальних зв`язків не може виключити ризику його ухилення від суду, тобто існує реальна загроза, що останній може переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків, інших підозрюваних, може вчинити інші злочини або перешкоджати кримінальному провадженнюіншим шляхом.

З огляду на зазначене, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій обвинувачених, виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, суд приходить до висновку про наявність ризиків, передбачених вимогами ст.177 КПК України, в тому числі і з урахуванням позиції ЄСПЛ у рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 року, в якій Суд зазначив, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що обвинувачений може ухилятись від слідства.

Також, ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

За таких обставин суд вважає, що ризики, передбачені ст.177 КПК та які були врахованні під час вирішення питання про тримання обвинваченого під вартою, не можна визнавати недоведеними, серед яких ризик впливу на потерпілого, свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Разом з цим, надані дані захисником про особу обвинуваченого, не зменшує існування вищезазначених ризиків, оскільки вони існували і на час вчинення дій згідно обвинувачення, а тому вони не утворюють жодних моральних запобіжників, які унеможливлюють при обрані обвинуваченим моделі поведінки, а відтак не здатні на даному етапі кримінального провадження перешкоджати вчинити дії, передбачені ст.177 КПК України.

При цьому, суд звертає увагу, що КПК не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії обвинуваченого кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК.

Запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки обвинуваченого та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження.

Тобто в даному випадку, суд має зробити висновки прогностичного характеру, коли доказування спрямоване не на подію, яка відбулася в минулому, а на встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.

Враховуючи викладене, оскільки об`єктивних даних, які свідчать про наявність таких обставин, які можуть істотно вплинути на можливість продовження тримання під вартою обвинуваченого, а також стати підставою для зміни запобіжного заходу щодо нього на інший більш м`який, не надано та судом в ході судового розгляду справи не встановлено, суд не вбачає підстав для зміни запобіжного заходу щодо обвинваченого, а тому суд приходить до висновку, що клопотання захисника про заміну запобіжного заходу задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177, 178, 201, 372, 376 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання захисників ОСОБА_6 про заміну запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_7 - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1