Постанова № 1142119, 16.11.2007, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

16 листопада 2007 р. Справа № 5/255-А

За позовом: ТОВ „Енергоресурси” м.Ужгород

До відповідача1: Ужгородська МДПІ м.Ужгород

До відповідача2 ГУ ДК України в Закарпатській області

Про стягнення з державного бюджету бюджетної заборгованості (бюджетного відшкодування) по ПДВ у сумі 1093502 грн. (із урахуванням заяви про зміну позовних вимог).

Суддя О.С.Йосипчук

за участю представників сторін:

позивача: Вагера О.М. - керівник

відповідача1: Борисенко О.В. –представник

відповідача2: Борейко Л.О. представник

У засіданні суду прийняв участь представник Ужгородської районної прокуратури Вотьканич Т.Ф.

Розглянувши матеріали справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Енергоресурси” м.Ужгород до Ужгородської МДПІ м.Ужгород та Головного управління ДК України в Закарпатській області про стягнення з з державного бюджету бюджетної заборгованості (бюджетного відшкодування) по ПДВ у сумі 1093502 грн. (із урахуванням заяви про зміну позовних вимог №1125),

ВСТАНОВИВ:

Предметом даного позову є вимога позивача про стягнення з державного бюджету суму 1093502 грн. бюджетного відшкодування ПДВ за липень 1006 року та листопад 2006 року –січень 2007 року, які підтверджені податковим органом в установленому законом порядку.

Відповідач1 проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Зокрема посилається на те, що ним не було отримано відповіді від контрагентів позивача на запит податкового органу щодо підтвердження факту поступлення сум ПДВ, сплачених ТОВ „Енергоресурси” у складі вартості товарів, робіт послуг, з огляду на що, правові підстави для повернення з бюджету ПДВ –відсутні.

Окрім того, згідно з додатком до заперечень, відповідач1 посилається на те п.7.7.5. ст..7 Закону України „Про податок на додану вартість” як на правову підставу відмови від виплати сум бюджетного відшкодування.

Відповідач 2 проти позову заперечує з підстав, тотожних із запереченнями відповідача 1.

Факт сплати позивачем суми 1093502 грн. ПДВ у складі вартості робіт, товарів, послуг у спірній ситуації сторонами у справі визнано.

Повний текст постанови складено та підписано 21.11.2007р.

Заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши

подані по справі доказові матеріали, щодо спірного питання,

Суд задовольняє позов, виходячи з наступного:

Судовим розглядом справи встановлено, що згідно з декларацією за липень 2006р., яку підтверджено документальною плановою перевіркою відповідача (Довідка від 10.10.2006р. №35/23-0/30257374), встановлено залишок від’ємного значення попереднього податкового періоду у сумі 102377 грн. Із даної суми позивачу повернуто 58909 грн. Невідшкодований залишок ПДВ складає 43468 грн.

Згідно з декларацією з ПДВ за листопад 2006р., підтверджену довідкою відповідача від 14.02.2007р. №7/23-0/30257374, залишок від’ємного значення попереднього податкового періоду становить 162060 грн.

Згідно з декларацією з ПДВ за грудень 2006р. залишок від’ємного значення попереднього податкового періоду складає 603310 грн. Актом перевірки від 03.04.2007р. №29/23-0/30257374 за грудень 2006р. підтверджено суму бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 468795,69 грн.

Згідно з декларацією з ПДВ за січень 2007р. залишок від’ємного значення попереднього податкового періоду складає 419178 грн., і підтверджено Довідкою Ужгородської МДПІ від 19.04.2007р. №32/23-0/30257374.

Отже, зважаючи на викладене вище, підтверджені податковим органом загальна сума ПДВ, яку належить повернути з бюджету становить 1093502грн.

Згідно із п.п.7.7.2. ст..7 Закону України „Про податок на додану вартість”, якщо сума розрахована згідно з п.п.7.7.1. ст..7 цього ж Закону, має від’ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку фактично сплаченій отримувачем товарів у попередньому звітному періоді постачальникам таких товарів.

У відповідності до п.п.7.7.1. ст..7 Закону України „Про податок на додану вартість”, сума податку, що підлягає сплаті до бюджету, або бюджетному відшкодуванню, визначається, як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного періоду. При цьому у випадку від’ємного значення суми, розрахованої, згідно з п.п.7.7.1. ст..7 Закону, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди, а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Таким чином, чинним законодавством встановлено пряму залежність права платника податку на отримання бюджетного відшкодування від фактичної сплати ПДВ контрагентам платника в складі ціни товарів, робіт, послуг у податковому періоді, що передує звітному.

Сплата позивачем (свідоцтво платника ПДВ №10628582 від 12.12.2005р.) суми 11093502 грн. ПДВ в складі вартості придбаних товарів, робіт послуг у спірних періодах підтверджується матеріалами справи, підтвердженими податковим органом –відповідачем у справі довідками і ним не оспорюється.

Згідно з п.п.7.7.5. ст..7 Закону України „Про податок на додану вартість” протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Однак, при цьому податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

В порушення вищенаведеного, відповідачем1 не подано відповідний висновок до органу державного казначейства та не відшкодовано належну суму податку на додану вартість, з огляду на що, вимоги позивача слід визнати правомірними.

Власне на підставі викладеного не приймається до уваги і заперечення відповідача 1 з посиланням на п.7.7.5. ст..7 Закону України „Про податок на додану вартість”, оскільки сума позову є підтвердженою податковим органом (із урахуванням зменшення суми бюджетного відшкодування за декларацією за грудень 2006р.), а у апеляційному порядку позивачем оскаржено не суми ПДВ, які відображені у деклараціях з ПДВ, як залишок від’ємного значення попереднього податкового періоду, а суми ПДВ, які є від’ємним значенням сум ПДВ звітного періоду, який декларується.

Тому, позаяк відповідачем1 не спростовано доводи позивача щодо правомірності відшкодування вказаної суми податку на додану вартість, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з огляду на викладене вище.

На підставі наведеного та керуючись , ст.ст. 2, 7 –12, 70, 86, 94, 157, 158 –163 Кодексу адміністративного судочинства України

СУД ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Енергоресурси” (м.Ужгород, вул. Грушевського, 2 код 30257374) бюджетну заборгованість (суму бюджетного відшкодування) по податку на додану вартість в сумі 1093502 грн., зобов’язавши Ужгородську МДПІ (м.Ужгород, вул..Загорська, 10 видати відповідний висновок до Управління Державного казначейства України в Закарпатській області м.Ужгород

Постанова суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України. На постанову може бути подана апеляційна скарга протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження може бути подана протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі.

Суддя О.С.Йосипчук