Рішення № 11421186, 08.09.2010, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

справа № 2-1734/2010

РІШЕННЯ

іменем України

08 вересня 2010 року м. Охтирка Сумської області

Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі

головуючого судді КОВАЛЬОВОЇ О.О.

при секретарі ЯВТУШЕНКО О.С.

з участю осіб, що беруть участь у розгляді справи: представника відповідача ОСОБА_1, з фіксацією розгляду справи технічним комплексом «Оберіг», розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Охтирка цивільну справу за позовом

ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Охтирському районі Сумської області

про захист права на пенсію по інвалідності, повязаною з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся в суд з вказаним позовом 12.07.2010 року. Вимоги обґрунтовував тим, що він є постраждалим від аварії на Чорнобильській АЕС. Внаслідок захворювання, повязаного з виконанням службових обовязків по ліквідації наслідків аварії, його визнано інвалідом ІІІ групи, його віднесено до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. На підставі зазначеного Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (далі Закон) він має право на основну пенсію та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну його здоровю, розмір яких повинен визначатися виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлена законами. Крім того, зазначив, що статтями 50 та 54 Закону встановлено, що він має право на щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоровю, у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, та розмір його державної пенсії не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком.

Вважав дії відповідача незаконними, такими, що порушують його право, а тому просив: визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачеві основної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, як особі, котра постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи з порушенням вимог Закону; зобов»язати відповідача провести перерахунок та виплату позивачеві, як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії інваліду 3 групи основної пенсії згідно вимог ст.ст. 50, 54 Закону з розрахунку не нижче 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, яка повинна становити 50% від мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону Укораїни «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність за період з 01.09.2007 року по 01.07.2010 року в сумі 115446,50 грн. з урахуванням проведених виплат; зобов»язати відповідача призначити (встановити) позивачеві, як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії інваліду 3 групи, основну пенсію та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров»ю згідно вимог Закону.

Представник відповідача в судове засідання подав заперечення, в яких позов не визнав повністю та в своїх запереченнях зазначив, що позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Охтирка з 29.08.2007 р. і отримує пенсію призначену відповідно до статей 54, 50 Закону України та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров»ю, для інваліда 3 групи у розмірі 15% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Обчислення пенсій та підвищень, передбачених Законом, здійснюється управлінням Пенсійного фонду України відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №530 від 22.05.2008 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», Постанови Кабінету Міністрів України №654 від 16.07.2008 року «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян», Постанови Кабінету Міністрів України № 1308 від 02.12.2009 року «Про встановлення щомісячної державної адресної допомоги до пенсії інвалідам війни та учасникам бойових дій». Вважає, що оскільки ці постанови чітко визначили розміри основної і додаткової пенсій, іншого чинним законодавством не передбачено, відповідачем ніяких неправомірних дій відносно позивача не вчинено.

Суд проаналізував матеріали справи, вислухав пояснення сторін, дослідив письмові докази, дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заявлених вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоровя, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Судом встановлено, що позивач являється особою, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія І), та має право на пільги і компенсації, встановлені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі Закон).

Встановлено, що у відповідача позивач перебуває на обліку як особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії, з 29.08.2007 року. Внаслідок захворювання, повязаного з виконанням службових обовязків із ліквідації наслідків аварії, його визнано інвалідом ІІІ групи.

Відповідно до частини першої статті 50 Закону особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами ІІІ групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоровю, у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком.

Згідно з частиною четвертою статті 54 Закону в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів ІІІ групи, щодо яких встановлено звязок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком .

Таким чином, позивач має право на призначення державної пенсії в розмірі, не нижчому 6 мінімальних пенсій за віком, та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоровю, у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком.

Наявність такого права у позивача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, це право гарантується Конституцією України (частина друга статті 46 Конституції України).

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд не може погодитися з доводами відповідача щодо нарахування пенсії позивачеві відповідно до розмірів основної пенсії для інвалідів та додаткової пенсії для осіб, щодо яких встановлено звязок з Чорнобильською катастрофою, встановлених Постановами Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року та № 654 від 16.07.2008 року, оскільки, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд приходить до висновку, що при визначенні розміру пенсій позивачеві застосуванню підлягають частина перша статті 50 та частина четверта статті 54 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а не постанови Кабінету Міністрів України, які застосовувались відповідачем та істотно звужують обсяг встановлених законом прав.

Також суд не може погодитися з доводами відповідача щодо неможливості застосування відносно позивача положень ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» в звязку з тим, що нарахування пенсії йому проводиться за іншим законом, оскільки відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не може бути підставою для реалізації конституційної гарантії та права на отримання пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоровю.

В звязку з викладеним, суд приходить до висновку, що позивач мав право на отримання основної пенсії у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, розмір якої мав визначатися за правилами, передбаченими ст. 28 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», оскільки відсутній інший законодавчий акт, що визначив би цей розмір чи встановив інший розмір.

Таким чином, підлягають задоволенню позовні вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо нарахування та виплати позивачеві основної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, як особі, котра постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи з порушенням вимог Закону; зобов»язання відповідача провести перерахунок та виплату позивачеві, як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії інваліду 3 групи основної пенсії згідно вимог ст.ст. 50, 54 Закону з розрахунку не нижче 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, яка повинна становити 50% від мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону Укораїни «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з урахуванням проведених виплат.

Разом з тим, вимоги позивача в частині зобовязання відповідача здійснити перерахунок основної пенсії у розмірі не менше 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком починаючи з 01.01.2008 року по 22.05.2008 року не можуть бути задоволені, оскільки протягом зазначеного часу діяли норми Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107-VI від 28.12.2007 року, якими визначався інший розмір згаданих виплат.

Також не підлягають задоволенню вимоги про стягнення коштів в грошовому виразі, оскільки суд не здійснює нарахування забезпечених законом виплат позивачеві та не має права перебирати на себе таку функцію.

Вирішуючи спір в межах позовних вимог суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, а саме за періоди з 29.08.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по день ухвалення рішення по справі.

В іншій частині позовних вимог має бути відмовлено, оскільки вони не ґрунтуються на приписах чинного законодавства.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 37,00 грн. Питання про надмірно сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 83,00 грн. підлягає вирішенню відповідно до ст.. 83 ЦПК України шляхом їх повернення позивачеві з державного бюджету.

Вирішуючи питання про стягнення витрат на правову допомогу сплачених позивачем в розмірі 500,00 грн., підтверджених належним чином, суд виходив з того, що це питання регулюється Постановою Кабінету Міністрів України № 590 від 27.04.2006 року «Про граничний розмір компенсації витрат, повязаних із розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави». Враховано, що граничний розмір компенсації витрат не повинен перевищувати суму, що обчислюється виходячи з того, що стороні на користь якої ухвалено судове рішення, витрати, повязані з правовою допомогою не можуть перевищувати 40 % розміру мінімальної заробітної плати за годину роботи представника. З урахуванням часу, витраченого на складання позовної заяви, яка містить загальнопоширений текст, на що в цілому витрачено незначний час, враховуючи складність справи, виходячи із принципів обєктивності, розумності та справедливості, суд вважає за необхідне стягнути з управління Пенсійного фонду України в м. Охтирка Сумської області на користь позивача 100,00 грн. витрат на правову допомогу.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Законом України « Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107-VI від 28.12.2007 року, Рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, ст.ст. 10, 11, 58-60, 88, 212-215, 218 ЦПК України, суд

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Охтирському районі Сумської області про захист права на пенсію по інвалідності, повязаною з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС, - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Охтирському районі Сумської області щодо нарахування та виплати позивачеві основної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, як особі, котра постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи з порушенням вимог Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобовязати управління Пенсійного фонду України в Охтирському районі Сумської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 державної пенсії відповідно до вимог ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі не меншому 6 мінімальних пенсій за віком, виходячи з розміру пенсії за віком, визначеному ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообовязкове пенсійне страхування» та додаткової пенсії відповідно до вимог ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру пенсії за віком, визначеному ст. 28 Закону України «Про загальнообовязкове пенсійне страхування» за період з 29.08.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по день ухвалення рішення по справі.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити за безпідставністю.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Охтирському районі Сумської області на користь ОСОБА_2 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в Охтирському міськрайонному суді Сумської області в сумі 37,00 (тридцять сім) гривень 00 копійок, витрати на правову допомогу в сумі 100,00 (сто) гривень 00 копійок.

Повернути на користь ОСОБА_2 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи зайво сплачені за квитанцією 2270.512.1 від 24.06.2010 року в сумі 83,00 (вісімдесят три) гривні 00 копійок на платіжні реквізити: одержувач: Держбюджет м. Охтирка 22050000, банк одержувача ГУДКУ у Сумській області, м. Суми, код банку 23635347, МФО 837013, розрахунковий рахунок 31211259700006.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційний суд Сумської області через Охтирський міськрайонний суд Сумської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя Охтирського міськрайонного суду

Сумської області О.О. КОВАЛЬОВА

Повний текст рішення суду виготовлений 13.09.2010 року

З ОРИГІНАЛОМ ЗГІДНО О.О. КОВАЛЬОВА