Рішення № 114207843, 16.10.2023, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2023 року м. ПолтаваСправа № 440/6323/23

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Алєксєєвої Н.Ю., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафних санкцій.

В С Т А Н О В И В:

Позивач Головне управління Держпродспоживслужби в Полтавській області звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафних санкцій в розмірі 6783,00 грн за рішенням №33 від 15.03.2023.

В обґрунтування заявлених вимог Головне управління Держпродспоживслужби в Полтавській області (далі ГУ Держпродспоживслужби, Позивач) послався на несплату відповідачем у встановлений законодавством України строк штрафу, застосованого рішенням ГУ Держпродспоживслужби №33 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 15.03.2023.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 22.05.2023 позовну заяву залишено без руху.

29.05.2023 до суду надійшла заява Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області про усунення недоліків позовної заяви, до якої додано платіжна інструкція від 25.05.2023 року №100 про сплату судового збору у розмірі 2684,00 грн /а.с.68-69/.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 05.06.2023 прийнята позовна заява до розгляду та відкрите провадження в адміністративній справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник відповідача 09.07.2023 подала до справи відзив, де проти задоволення позовних вимог заперечувала. Вказала про безпідставне застосування до відповідача штрафу, адже спеціальна конструкція вказівник не містив інформації, що є рекламою в розумінні Закону України «Про рекламу» від 03.07.1996 № 270/96-ВР (далі Закон України «Про рекламу»). Також у відзиві зазначено про відсутність у ГУ Держпродпоживслужби повноважень звернення до суду із позовом про стягнення сум штрафу. Крім того, представником відповідача вказано про безпідставність позовної вимог про стягнення з ФОП ОСОБА_1 штрафних санкцій в розмір 6783,00 грн, адже рішенням №33 від 15.03.2023 вирішено застосувати до позивача штраф в сумі 5083,00 грн. Представник відповідача просила відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

У відповіді на відзив, поданій 10.08.2023, позивач вказав про обов`язок ГУ Держпродспоживслужби здійснювати контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу та встановлення факту порушення вимог частини п`ятої ст. 8 Закону України «Про рекламу», а саме: реклама про знижку цін на продукцію, про розпродаж повинна містити відомості про місце, дату, початок та закінчення знижки цін на продукцію, розпродаж, а також співвідношення розміру знижки до попередньої ціни реалізації товару, про що вказано в протоколі №31 від 02.03.2023.

12.09.2023 ГУ Держпродспоживслужби подана заява про уточнення позовних вимог, прийнята судом до розгляду, де позивач просив стягнути з ФОП ОСОБА_1 штраф у розмірі 5083,00 грн за рішенням №33 від 15.03.2023.

Представники сторін у судове засідання не з`явилися. В матеріалах справи наявні докази належного повідомлення про дату, час та місце судового розгляду справи належним чином. Представник позивача надала до суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Зважаючи на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, а також відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд ухвалив розглянути справу у порядку письмового провадження.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.

Посадовою особою позивача був складений протокол №31 від 02.03.2023 про порушення законодавства про рекламу /а.с.21/ відносно реклами, що розміщена на фасаді будівлі (праворуч від вхідних дверей) та має напис «розпочни новий фітнес сезон…» за адресою: АДРЕСА_1 , фітнес-клуб « ІНФОРМАЦІЯ_1 », де здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 ..

За змістом протоколу №31 від 02.03.2023 встановлено про порушення відповідачем положень законодавства про рекламу, а саме частини п`ятої ст. 8 Закону України «Про рекламу», а саме: реклама про знижку цін на продукцію, про розпродаж повинна містити відомості про місце, дату, початок та закінчення знижки цін на продукцію, розпродаж, а також співвідношення розміру знижки до попередньої ціни реалізації товару. Також протоколом зафіксоване порушення частини першої ст. 16 Закону України «Про рекламу» щодо розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах яке проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Позивачем прийняте рішення про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу №32 від 02.03.2023 /а.с.23/. На адресу ФОП ОСОБА_1 направлялися вимоги про надання інформації, на виконання яких відповідачем надавалися пояснення та копії документів.

Відповідач листом №652-23 від 07.02.2023 надала документи та письмові пояснення на виконання вимоги щодо надання інформації. ФОП ОСОБА_1 зазначила, що підстави застосування вимоги про усунення порушення шляхом демонтажу конструкції за порушення вимог частини 1 статті 8 Закону України «Про рекламу відсутні».

Позивачем був надісланий лист-повідомлення про розгляд справи №Вих-01-27/07.3/923 від 06.03.2023, в якому повідомлено про розгляд справи про порушення вимог законодавства про рекламу 15.03.2023 о 10:00.

Позивачем направив запит яким просив надати належним чином засвідчені копії документів: діючий договір оренди або свідоцтво на право власності приміщення, належним чином засвідчені копії свідоцтва про державну реєстрацію або витягу з ЄДРПОУ, макет замовлення та документальне підтвердження вартості виготовлення та розповсюдження реклами (договори, акти виконаних робіт, рахунки, платіжні документи), а також надати письмові пояснення з приводу виявленого порушення.

Відповідач листом №1417-23 від 15.03.2023 надав документи та письмові пояснення на виконання вимоги щодо надання інформації.

Згідно з протоколом №36 засідання стосовно справи про порушення законодавства про рекламу від 15.03.2023 встановлено, що протоколом про порушення законодавства про рекламу №31 від 02.03.2023 зафіксований факт порушення законодавства про рекламу, а саме: частини п`ятої ст. 8 Закону України «Про рекламу» - реклама про знижку цін на продукцію, про розпродаж повинна містити відомості про місце, дату, початок та закінчення знижки цін на продукцію, розпродаж, а також співвідношення розміру знижки до попередньої ціни реалізації товару; частини першої ст. 16 Закону України « Про рекламу» - розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідач не надала інформацію, щодо вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог Закону України «Про рекламу».

Рішенням №33 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 15.03.2023 до відповідача застосований штраф у розмірі 299 неоподаткованих мінімумів громадян у сумі 5083,00 (п`ять тисяч вісімдесят три) гривні 00 копійок.

ФОП ОСОБА_1 штраф не сплачений, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з позовом у даній справі.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися, суд виходить з такого.

ФОП ОСОБА_1 зареєстрована за місцезнаходженням ФОП: АДРЕСА_2 .

Види економічної діяльності: 93.13 діяльність фітнес-центрів, 96.04 діяльність із забезпечення фізичного комфорту, 93.19 інша діяльність у сфері спорту, 85.51 освіта у сфері спорту та відпочинку.

Перебуває на обліку ГУ ДПС в Полтавській області в якості платника податків, платника єдиного податку з 01.07.2015, РНОКПП НОМЕР_1 .

Спеціальним нормативно-правовим актом, що визначає засади рекламної діяльності в Україні, регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами, є Закон України «Про рекламу».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про рекламу» (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) рекламою є інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару; зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Реклама - це інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.

За частиною восьмою статті 8 Закону України «Про рекламу» визначено, що розміщення інформації про виробника товару та/або товар у місцях, де цей товар реалізується чи надається споживачеві, у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, а також безпосередньо на самому товарі та/або його упаковці, не вважається рекламою.

Не вважається рекламою вивіска чи табличка з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать цій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщена на внутрішній поверхні власного чи наданого у користування особі приміщення, на зовнішній поверхні будинку чи споруди не вище першого поверху або на поверсі, де знаходиться власне чи надане у користування особі приміщення, біля входу в таке приміщення (частина шоста статті 9 Закону України «Про рекламу»).

Відповідно до абзацу другого пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2014 року № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» утворено Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (далі - Держпродспоживслужба, Служба відповідно), реорганізувавши шляхом перетворення Державну ветеринарну та фітосанітарну службу і приєднавши до Служби, що утворюється, Державну інспекцію з питань захисту прав споживачів і Державну санітарно-епідеміологічну службу та поклавши на Службу, що утворюється, функції з реалізації державної політики, які виконували органи, що припиняються.

Таким чином, на Держпродспоживслужбу покладено функції, зокрема, у сфері захисту прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами, в тому числі щодо накладення штрафів на рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами та стягнення штрафів у судовому порядку.

Згідно з пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року № 1092 «Про утворення територіальних органів Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів» реорганізовано територіальні органи Державної ветеринарної та фітосанітарної служби, Державної інспекції з питань захисту прав споживачів та Державної санітарно-епідеміологічної служби шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Держпродспоживслужби за відповідним переліком.

На підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 6 квітня 2016 року N 260-р «Питання Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів» Держпродспоживслужба приступила, крім іншого, до виконання функцій і повноважень Державної інспекції з питань захисту прав споживачів.

Виходячи з аналізу наведених правових положень законодавства та беручи до уваги обставини цієї справи, Суд дійшов висновку про те, що у спірних відносинах ГУ Держпродспоживслужби у Харківській області діє як суб`єкт владних повноважень, наділений Законом України «Про рекламу» та Порядком № 693 функціями контролю за дотриманням законодавства України про рекламу та, відповідно, правом на звернення до суду з позовом про примусове стягнення штрафу за порушення законодавства про рекламу. Крім того, колегія суддів доходить висновку, що цей спір не пов`язаний з вирішенням питання щодо цивільного права, а є публічно-правовим, оскільки виник за участю суб`єкта владних повноважень, який реалізовує у цих правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції.

Аналогічних висновків у подібних спірних правовідносинах дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 5 червня 2019 року у справі № 812/1234/18 та Верховний Суд у постанові від 23 грудня 2022 року у справі № 640/19933/21.

Статтею 3 Закону України «Про рекламу» встановлено, що законодавство України про рекламу складається з Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Закону та інших нормативно-правових актів. Якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України про рекламу, застосовуються правила міжнародного договору.

Відповідно до підпункту 1 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 667 (надалі Положення №667), Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, карантину та захисту рослин, ідентифікації та реєстрації тварин, санітарного законодавства, санітарного та епідемічного благополуччя населення (крім виконання функцій з реалізації державної політики у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження) та у сфері гігієни праці та функцій із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників), з контролю за цінами, попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення, метрологічного нагляду, ринкового нагляду в межах сфери своєї відповідальності, насінництва та розсадництва (в частині сертифікації насіння і садивного матеріалу), реєстрації та обліку машин в агропромисловому комплексі, державного нагляду (контролю) у сфері агропромислового комплексу, державного нагляду (контролю) у сферах охорони прав на сорти рослин, насінництва та розсадництва, державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері, за якістю зерна та продуктів його переробки, державного нагляду (контролю) за додержанням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованого організму у відкритих системах на підприємствах, в установах та організаціях агропромислового комплексу незалежно від їх підпорядкування і форми власності, здійснення радіаційного контролю за рівнем радіоактивного забруднення сільськогосподарської продукції і продуктів харчування.

Держпродспоживслужба здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи (п. 7 Положення №667). Відповідно, твердження представника відповідача про відсутність повноважень в позивача щодо звернення до суду є безпідставним.

За змістом частини 5 ст. 8 Закону України «Про рекламу» реклама про знижку цін на продукцію, про розпродаж повинна містити відомості про місце, дату початку і закінчення знижки цін на продукцію, розпродаж, а також про співвідношення розміру знижки до попередньої ціни реалізації товару.

У відзиві на адміністративний позов вказано про розміщення ФОП ОСОБА_1 біля входу до фітнес-клубу «Rezonans» за адресою: м. Полтава, вул. Олександра Бідного, буд.20 інформації про зареєстроване найменування особи, комерційне (фірмове) найменування, торговельну марку, що правомірно використовується цією особою, належать цій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що не вважається рекламою.

Дане спростовується матеріалами адміністративної справи, а саме з протоколу №31 від 02.03.2023 /а.с.21.22/ вбачається про розміщення інформації про знижки, але без відомостей про місце, дату початку і закінчення знижки цін на продукцію, розпродаж, а також про співвідношення розміру знижки до попередньої ціни реалізації товару, що суперечить вимогам частини 5 ст. 8 Закону України «Про рекламу».

Згідно частини 1 ст. 16 Закону України «Про рекламу» - розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

За частиною 1 статті 26 Закону України «Про рекламу» контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, - щодо захисту прав споживачів реклами (у тому числі щодо спорудження житлового будинку).

Згідно з приписами частини 2 статті 26 Закону України «Про рекламу» на вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов`язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.

Згідно з частиною 1 статті 27 Закону України «Про рекламу» особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 27 Закону України «Про рекламу» відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть рекламодавці, винні зокрема у недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами та у замовленні розповсюдження реклами, в якій не дотримано встановлені законом вимоги щодо її змісту.

Частиною 5 статті 27 Закону України «Про рекламу» передбачено, що вартість розповсюдженої реклами визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості без урахування суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов`язкових платежів), які встановлені Податковим кодексом України.

Згідно з частиною 6 статті 27 Закону України «Про рекламу» за неподання, несвоєчасне подання або подання завідомо недостовірної інформації про вартість розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами, та/або вартість розповсюдження реклами, а також інформації, передбаченої частиною другою статті 26 цього Закону, центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За приписами частини 7 статті 27 Закону України «Про рекламу» у разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог цього Закону, на рекламодавців та розповсюджувачів реклами рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частиною 11 статті 27 Закону України «Про рекламу» встановлено, що рішення у справах про порушення законодавства про рекламу можуть бути оскаржені до суду.

Питання накладення уповноваженими особами Держспоживінспекції та її територіальних органів в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - територіальні органи) штрафів на рекламодавців, виробників і розповсюджувачів реклами за порушення законодавства про рекламу (крім штрафів, накладення яких належить виключно до компетенції Антимонопольного комітету і регулюється законодавством з питань авторського права та суміжних прав) врегульовано Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 №693.

Відповідно до пункту 11 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 №693 (далі по тексту Порядок №693) за наявності ознак порушення законодавства про рекламу приймається рішення про початок розгляду справи.

Згідно з пунктами 18, 19, 20 Порядку №693 за результатами розгляду справи приймається рішення, що оформляється у двох примірниках, один з яких залишається у Держспоживінспекції або її територіальному органі, другий - у 10-денний строк надсилається особі, стосовно якої було прийнято рішення, або видається її представникові під розписку.

Рішення у справі може бути оскаржено в установленому порядку.

Сума штрафів за порушення законодавства про рекламу сплачується добровільно або стягується в судовому порядку відповідно до законодавства.

15.03.2023 начальником ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області прийняте рішення №33 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу на ФОП ОСОБА_1 на підставі матеріалів справи та протоколу засідання від 15.03.2023 №36, якими за недотримання встановлених законодавством вимог щодо змісту та порядку розповсюдження реклами накладений на ФОП ОСОБА_1 штраф у розмірі 299 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 5083,00 грн.

Вказане рішення ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 01.11.2022 надіслане відповідачу, відтак, позивачем вжито необхідних заходів на виконання вимог пункту 18 Порядку №693.

Доказів оскарження відповідачем рішення №33 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 15.03.2023 та/або добровільної сплати відповідачем суми штрафу, накладеного на нього вказаним вище рішенням, до суду не надано.

З огляду на викладене вище, оскільки штраф у загальній сумі 5083,00 грн., накладний на відповідача рішенням №33 від 15.03.2023 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу ФОП ОСОБА_1 не сплачений, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача обґрунтована та підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Позивачем не понесено витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, тому підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області (ідентифікаційний код 40358617, вул. Воскресенський узвіз, 7, м. Полтава, 36020) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) про стягнення штрафу задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Державного бюджету України (ЄДРПОУ 37959255, ГУК у Полт.обл/тг м.Полтава, р/р UA988999980313000106000016719, код 21081100, отримувач платежу ГУК у м. Полт.обл/тг м.Полтава, призначення платежу - оплата штрафу) штраф у розмірі 5083 грн. (п`ять тисяч вісімдесят три гривні).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н.Ю. Алєксєєва