Рішення № 114198079, 16.10.2023, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2023 року м. ПолтаваСправа № 440/12512/23

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу №440/12512/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

22.08.2023 адвокат Якименко Олена Георгіївна, здійснюючи представництво інтересів ОСОБА_1 , через систему "Електронний суд" направила до Полтавського окружного адміністративного суду позов, що заявлений до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі - відповідач, ГУПФ), в якому просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення основного розміру пенсії позивача з 77% до 70% відповідних сум грошового забезпечення, зобов`язавши при цьому ГУПФ здійснити з 23.02.2023 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 виходячи з відсоткового значення 77% від сум грошового забезпечення, відображених у довідці Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції №876/4.3/8-21 від 10.11.2021 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019, з урахуванням уже виплачених сум.

Позовні вимоги обґрунтовує посиланням на протиправність дій відповідача в частині зменшення розміру пенсії позивача виходячи з її заниженого (70% замість 77%) розміру грошового забезпечення військовослужбовця.

Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 01.09.2023 позовну заяву було залишено без руху.

Після усунення позивачем недоліків, ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 19.09.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

У наданому до суду відзиві на позов представник відповідача просить суд відмовити у його задоволенні за безпідставністю, оскільки з 01.05.2014 по даний час чинною є редакція ч. 2 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", якою установлений максимальний розмір пенсії за вислугу років у розмірі 70 відсотків від грошового забезпечення.

Розгляд справи, відповідно до частини другої статті 263 КАС України, здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Як свідчить протокол за пенсійною справою 1606003286 (Державний департамент з питань виконання покарань) від 13.01.2010, ОСОБА_1 31.12.2009 звільнено зі служби за п. 1 ст. 64Б у запас. Нині позивач перебуває на обліку в ГУПФ, де з 01.01.2010 отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", що підтверджується наявними у справі документами пенсійної справи позивача.

10.11.2021 Північно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" на ім`я позивача складено довідку №876/4.3/8-21 про розмір грошового забезпечення за нормами, чинними на 05.03.2019 за прирівняною посадою, відповідно до якої грошове забезпечення, з урахуванням основних і додаткових видів, складає 17 123,52 грн.

За наслідками звернення позивача до ГУПФ позивач дізнався, що починаючи з 01.01.2018 відповідачем зменшено розмір пенсії позивача з 77% до 70 %.

Крім того, на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.05.2022 у справі №440/4094/22 ГУПФ здійснило перерахунок пенсії позивача з 01.04.2019 у розмірі 70% грошового забезпечення.

Вважаючи порушеними свої права щодо отримання пенсії у розмірі 70% грошового забезпечення замість 77%, позивач через свого представника звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини в сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на службі в органах внутрішніх справ, є Закон України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (надалі - Закон №2262-ХІІ).

Відповідно до п. "а" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" в редакції, що діяла на час звільнення позивача з військової служби, за цим Законом пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.

З матеріалів справи суд встановив, що вислуга років позивача станом на момент виходу на пенсію становить 29 років.

За приписами частини другої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43).

Таким чином, загальний розмір грошового забезпечення позивача на момент виходу на пенсію мав становити не більше 90 відсотків його грошового забезпечення.

Як видно з пенсійної справи, позивачу призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з 01.01.2010.

Редакція частини другої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", норма якої визначала максимальний відсотковий розмір відповідних сум грошового забезпечення військовослужбовця для обчислення пенсії, змінювалася неодноразово.

Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" № 3668-VІ від 08.07.2011, який набрав чинності з 01.10.2011, внесено зміни до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", зокрема, змінено у відсотках розмір грошового забезпечення, максимальний розмір якого, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43).

Згідно з пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 №3668-VI, який набрав чинності з 01.10.2011, обмеження пенсії максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання чинності цим Законом.

Законом України від 27.03.2014 №1166-VII "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні", який набрав чинності в цій частині 01.05.2014, статтю 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" викладено в наступній редакції: "Максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів".

У рішенні Конституційного Суду України від 09.02.1999 №1-рп/99 зазначено, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Закони №3668-VI та №1166-VII набрали чинності після призначення позивачу пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Оскільки призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами їх проведення, внесені зміни до частини другої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 80 відсотків, а потім 70 відсотків грошового забезпечення не стосується перерахунку вже призначеної пенсії, отже при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 24.04.2018 у справі №686/12623/17 (номер ЄДРСР - 73604768).

Таким чином при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців при розрахунку розміру підвищення до пенсії на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" його розмір має обчислюватися із вказаного у довідці грошового утримання станом на момент проведення перерахунку, але виходячи із розміру пенсії у відсотках, право на які особа набула на момент виходу на пенсію і розмір яких не може бути зменшено наступними змінами в законодавстві.

Згідно зі статтею 22 Конституції України, закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

З матеріалів справи суд встановив, що ОСОБА_1 призначено пенсію в розмірі 77% грошового забезпечення.

Проте, за наслідками проведеного перерахунку, з 01.01.2018 пенсія позивачу встановлена у розмірі 70% грошового забезпечення.

Однак, зважаючи на те, що перерахунок пенсії позивача пов`язаний з переглядом розміру вже призначеної йому пенсії, на визначення розміру пенсійних виплат не може поширюватися законодавство, ухвалене після призначення вказаної пенсії, крім випадків покращення становища позивача.

На переконання суду застосування відповідачем норми частини другої статті 13 Закону №2262-XII у редакції чинній на дату проведення перерахунку є порушенням приписів частини першої статті 58 Конституції України, оскільки у даному випадку становище позивача погіршилося.

Отже, дії відповідача щодо перерахунку пенсії позивача з 23.02.2023 зі зменшенням відсоткового розміру пенсії з 77 % до 70 % вчинені не у спосіб, що визначений законами України.

Тож суд вважає за необхідне визнати протиправними дії відповідача щодо обмеження належної ОСОБА_1 з 23.02.2023 пенсії розміром 70 % грошового забезпечення та зобов`язати ГУПФ здійснити з 23.02.2023 перерахунок пенсії позивача з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення, відображених у довідці Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 10.11.2021 №876/4.3/8-21 з урахуванням 77 % грошового забезпечення, а також здійснити відповідні виплати перерахованої пенсії.

Відтак, заявлений позов суд визнає обґрунтованим, у зв`язку з чим такий підлягає задоволенню в обсязі заявлених позивачем вимог.

Згідно з приписами частини першої статті 139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1073,60 грн підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо обмеження належної ОСОБА_1 пенсії максимальним розміром 70 відсотків грошового забезпечення.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити з 23.02.2023 перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення, відображених у довідці Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 10.11.2021 №876/4.3/8-21 з урахуванням 77 відсотків грошового забезпечення, а також здійснити відповідні виплати перерахованої пенсії.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, у сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн 60 коп.

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (код ЄДРПОУ 13967927; вул. Соборності, буд. 66, м. Полтава, 36014).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду впродовж тридцяти днів з моменту його підписання.

Суддя Є.Б. Супрун