Рішення № 114195145, 18.09.2023, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2023 року Справа № 160/15946/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рищенка А.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги, зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИВ:

06.07.2023 ОСОБА_1 (далі позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якій просить:

- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску від 09.02.2021 №Ф-546-25/65 на суму 11 911,67 грн. за період з 2017 р. по 01.07.2018 р. Головного управління ДПС у Дніпропетровській області;

- зобов?язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області внести зміни до інтегрованої картки платника єдиного внеску на загальнообов?язкове державне соціальне страхування ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), шляхом виключення заборгованості (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов?язкове державне соціальне страхування в сумі 11 911,67 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 з 11.09.2013 зареєстрована, які фізична особа-підприємець. У період з 01.10.2013 по 01.01.2018 позивач перебувала на спрощеній системі оподаткування, а з 01.01.2018 перебуває на загальній системі оподаткування. 09.02.2021 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області щодо позивача було винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску №Ф-546-25/65 на суму 36 338,05 грн (за періоди з 2017 року по ІV квартал 2020). Однак, позивач з означеною вимогою від 09.02.2021 №Ф-546-25/65 в частині суми податкового боргу 11 911,67 грн (за період з 01.01.2017 по 01.07.2018) не погоджується, оскільки за весь період 2017 року нею особисто сплачувався єдиний внесок, крім того, за період І та ІІ кварталу 2018 року єдиний внесок сплачувався за ОСОБА_1 її роботодавцем ФОП ОСОБА_2 . Отже, спірна вимога ГУ ДПС у Дніпропетровській області є протиправною та підлягає скасуванню в частині суми податкового боргу 11 911,67 грн (за період з 01.01.2017 по 01.07.2018).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.07.2023 заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі №160/15946/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги повернуто позивачеві без розгляду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.07.2023 позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху, у зв`язку з невідповідністю останньої вимогам ст.ст. 160, 161 КАС України.

На виконання вимог ухвали суду, 13.07.2023 позивачем були усунуті недоліки позовної заяви.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.07.2023 відкрито провадження у справі № 160/15946/23 та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.07.2023 заяву ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову в адміністративній справі №160/15946/23 задоволено частково; зупинено стягнення у виконавчому провадженні №67760930, яке 07.12.2021 відкрито державним виконавцем Центрального відділу ДВС у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Коваленко Уляною Юріївною на підставі вимоги від 09.02.2021 №Ф-546-25/65, виданої Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області про стягнення боргу (недоїмки) в розмірі 36 338,05 грн. зі ОСОБА_1 , до набрання законної сили рішенням у справі №160/15946/23; в іншій частині заяви відмовлено.

11.08.2023 на адресу суду від представника відповідача надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що у інтегрованій картці платника інформаційної системи «Податковий блок» ОСОБА_1 як фізичній особі-підприємцю нараховано до сплати єдиного соціального внеску у сумі 36 338,05 грн. Стверджує, що відповідно до чинного законодавства та на підставі вищевказаних даних ГУ ДПС у Дніпропетровській області було сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 09.02.2021 №Ф-546-25/65. Вважає позовні вимоги безпідставними та просить у задоволенні позову відмовити.

Згідно положень ст. 262 КАС України, суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 з 11.09.2013 зареєстрована, які фізична особа-підприємець.

У період з 01.10.2013 по 01.01.2018 позивач перебувала на спрощеній системі оподаткування, а з 01.01.2018 перебуває на загальній системі оподаткування.

Згідно даних інформаційної системи органу доходів і зборів в інтегрованій картці платника податків - ФОП ОСОБА_1 відображено не сплачені нарахування за 2017 - ІV квартал 2020 року включно у загальній сумі 36 338,05 грн.

Відповідачем на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів оформлено вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 09.02.2021 №Ф-546-25/65, якою ОСОБА_1 визначено до сплати 36 338,05 грн. недоїмки з єдиного внеску.

Позивач вважає вказану вимогу в частині нарахованого єдиного внеску у сумі 11 911,67 грн протиправною та такою, що не відповідає вимогам законодавства, що і стало підставою для звернення з даною позовною заявою до суду.

При вирішенні спору суд виходить із того, що спеціальним законом, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку є Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI).

Відповідно до ст. 1 Закону № 2464-VI, єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є, зокрема, фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний, серед іншого, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; подавати звітність та сплачувати до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 6 Закону № 2464-VI, у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця така фізична особа користується правами, виконує обов`язки та несе відповідальність, що передбачені для платника єдиного внеску, в частині діяльності, яка здійснювалася нею як фізичною особою - підприємцем.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464-VI єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (ч. 8 ст. 9 Закону № 2464-VI).

Крім того, єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (ч. 12 ст. 9 Закону № 2464-VI).

Згідно з ч. 3 ст. 9 Закону № 2464-VI обчислення єдиного внеску податковими органами у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до податкових органів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464-VI недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена податковим органом у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно з ч. 4 ст. 25 Закону № 2464-VI податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

При цьому, п.п. 14.1.195 п. 14.1 ст. 14 ПК України дано визначення поняттю «працівник» - це фізична особа, яка безпосередньо власною працею виконує трудову функцію згідно з укладеним з роботодавцем трудовим договором (контрактом) відповідно до закону.

Згідно наявної в матеріалах справи копії трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 від 04.12.1991 позивач у період з 01.01.2018 по 05.06.2018 працвала у ФОП ОСОБА_2 на посаді продавця.

Означене також підтверджується і витягом з Реєстру застрахованих осіб (Форма ОК-5), з якого вбачається, що з 01.01.2018 по 05.06.2018 за позивача ФОП ОСОБА_2 , як страхувальником, сплачувався єдиний внесок.

Крім того, з Реєстру застрахованих осіб (Форма ОК-5) вбачається, що у період з 01.01.2017 по 31.12.2017 ОСОБА_1 самостійно як фізична особа-підприємець сплачувала за себе єдиний внесок.

Наведене правове врегулювання дає підстави для висновку, що, з урахуванням особливостей форми діяльності осіб, що зареєстровані як фізичні особи-підприємці, проте фактично не здійснюють та не ведуть господарську діяльність та доходи не отримують, саме задля досягнення вищевказаної мети збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування законодавством встановлено обов`язок сплати особами мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу від їх діяльності.

З огляду на предмет спору у даній справі та вищевикладені висновки, шляхом системного тлумачення наведених норм права, суд зазначає, що особа, яка зареєстрована як фізична особа-підприємець, проте господарську діяльність не веде та доходи не отримує, зобов`язана сплачувати єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування не нижче розміру мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу лише за умови, що така особа не є найманим працівником. В іншому випадку (якщо особа є найманим працівником), така особа є застрахованою і платником єдиного внеску за неї є її роботодавець, а мета збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування досягається за рахунок його сплати роботодавцем.

Інше тлумачення норм Закону № 2464-VI щодо необхідності сплати єдиного внеску особами, які перебувають на обліку в органах ДПС і зареєстровані як фізичні особи-підприємці (однак господарську діяльність не здійснюють і доходи не отримують), та які одночасно перебувають у трудових відносинах, спричиняє подвійну його сплату (безпосередньо особою та роботодавцем), що суперечить меті запровадженого державою консолідованого страхового внеску.

Зазначена правова позиція суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена в постанові від 04.12.2019 по справі № 440/2149/19.

Таким чином, враховуючи встановлені вище обставини, суд дійшов висновку, що податкова вимога від 09.02.2021 №Ф-546-25/65 на суму 11 911,67 грн. за період з 2017 по 01.07.2018 сформована Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області протиправно, у зв`язку з чим означена вимога в частині суми 11 911,67 грн. підлягає скасуванню.

Стосовно позовних вимог в частині зобов`язання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області відкоригувати в інформаційній системі органів ДПС дані інтегрованої картки платника ОСОБА_1 шляхом виключення недоїмки - заборгованості з єдиного соціального внеску у розмірі 11 911,67 грн, суд зазначає наступне.

Так, згідно із Порядком ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України №5 від 12.01.2021, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.03.2021 року за №321/35943, інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску (далі - платежі), що ведеться за кожним видом платежу.

Відповідно до пункту 1 глави 1 Розділу II Порядку, з метою обліку нарахованих і сплачених, повернутих та відшкодованих сум платежів територіальними органами ДПС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які мають сплачуватися такими платниками на рахунки, відкриті в розрізі адміністративно-територіальних одиниць.

ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею.

Згідно із главою 2 Розділу II Порядку, з метою забезпечення контролю за правильністю відкриття/закриття ІКП в інформаційній системі щодекадно забезпечується автоматичне формування реєстрів контролю:

- реєстр контролю ІКП, відкритих в інформаційній системі, які не відповідають Переліку форм ІКП;

- реєстр контролю наявності відкритої ІКП за платником, стосовно якого в ЄДР внесено запис про припинення;

- реєстр контролю наявності ІКП без ознаки "Платник відсутній в реєстрі" відкритої платнику, якого не включено/виключено з реєстру платників певного податку;

Наявні записи в реєстрах контролю не пізніше наступного робочого дня з дня їх виявлення відпрацьовуються підрозділом, що здійснює облік платежів, шляхом усунення помилок:

- у разі виявлення невідповідностей між ІКП, відкритими в інформаційній системі, та Переліком форм ІКП - здійснюється перекодування ІКП на відповідну форму обліку ІКП;

- у разі виявлення ІКП, відкритої за платником, якого не включено/виключено з реєстру платників певного податку, - здійснюється перекодування такої ІКП з ознакою «Платник відсутній в реєстрі».

Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати податкових зобов`язань створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально-правового інтересу щодо вірного та об`єктивного відображення в інтегрованій картці фактичного стану розрахунків з бюджетом. Відповідно, у разі скасування вимоги про сплату податкового боргу, контролюючий орган зобов`язаний вчинити дії щодо відображення/коригування у особовій картці позивача дійсного стану зобов`язань перед бюджетом.

Аналогічна правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 25.03.2020 в адміністративній справі №826/9288/18.

Отже, з огляду на викладене суд вважає, що в даному випадку слід зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області відкоригувати в інформаційній системі органів ДПС дані інтегрованої картки платника ОСОБА_1 шляхом виключення недоїмки - заборгованості з єдиного соціального внеску у розмірі 11 911,67 грн.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 134, 139, 241-246, 250 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску від 09.02.2021 №Ф-546-25/65 на суму 11 911,67 грн. за період з 2017 року по 01.07.2018 року.

Зобов?язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області внести зміни до інтегрованої картки платника єдиного внеску на загальнообов?язкове державне соціальне страхування ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), шляхом виключення заборгованості (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов?язкове державне соціальне страхування в сумі 11 911,67 грн.

Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ ВП 44118658) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати з оплати судового збору у загальному розмірі 1 878,80 грн..

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені ст. 295 КАС України.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя А. Ю. Рищенко