Рішення № 11419110, 20.09.2010, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" вересня 2010 р.           Справа № 7/38. За позовом Відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Чернівціобленерго”

до відповідача Державного комунального підприємства “Чернівціводоканал”

про розірвання договору та повернення майна орендодавцю, стягнення заборгованості у сумі 124869,88 грн.

Суддя О.С. Тинок

Секретар судового засідання А.В. Кошман

Представники:

від позивача –Скрипничук О.М. –представник (довіреність № 170 від 01.02.2009 року)

від відповідача –не з’явився

СУТЬ СПОРУ: Відкрите акціонерне товариство “Енергопостачальна компанія “Чернівціобленерго” звернулося з позовом до Державного комунального підприємства “Чернівціводоканал” про розірвання договору та повернення майна орендодавцю, стягнення заборгованості у сумі 124869,88 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що 16 жовтня 2003 року між сторонами було укладено договір оренди, згідно якого він передав, а відповідач прийняв в оренду підстанції 110/6 кВ “Шубранець” та “Водозабір”. Позивач зазначає, що відповідач згідно вищезазначеного договору зобов’язувався сплачувати орендну плату у сумі 85416,00 грн. на рік. Далі позивач стверджує, що відповідач належним чином у відповідності до договору не сплачував йому орендну плату, в результаті чого за період з грудня 2008 року по лютий 2010 року існує заборгованість у сумі 99652,00 грн., а також нараховані пеня у сумі 14513,99 грн., індекс інфляції у сумі 8642,84 грн. та три проценти річних у сумі 2061,05 грн., які позивач просить стягнути на його користь. Також, позивач просить суд розірвати договір оренди від 16 жовтня 2003 року та зобов’язати повернути об’єкт оренди орендодавцю, у зв’язку з його невиконанням, а саме в частині своєчасного і повного здійснення орендарем поточної плати за спожиту електроенергію згідно договору на користування електричною енергією № 24 від 01 лютого 1997 року. Позивач вказує, що заборгованість відповідача за спожиту електроенергію становить 24442672,88 грн., що є підставою для розірвання договору оренди від 16 жовтня 2003 року.

05 липня 2010 року у судовому засіданні відповідач звернувся до суду з письмовою заявою, в якій зазначив, що визнає позовні вимоги в частині стягнення заборгованості з орендної плати у сумі 99652,00 грн., а також у зв’язку із важким фінансовим становищем просить зменшити розмір пені, індексу інфляції та трьох процентів річних. Також, в зв’язку з важким фінансовим становищем, в означеній заяві відповідач просить суд розстрочити виконання рішення суду на 12 місяців.

31 серпня 2010 року позивач надав суду письмову заяву про уточнення позовних вимог, в якій зазначив, що здійснив перерахування пені та індексу інфляції, а тому просить суд стягнути з відповідача основний борг у сумі 99652,00 грн., пеню у сумі 8959,03 грн., індекс інфляції у сумі 8427,71 грн. та три проценти річних у сумі 2061,05 грн., а також розірвати договір оренди від 16 жовтня 2003 року і зобов’язати повернути об’єкт оренди.

Заяви сторін про визнання позовних вимог, розстрочку виконання рішення та про уточнення позовних вимог не суперечать законодавству та не порушують чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси, а тому суд приймає їх.

Ухвалою від 06 вересня 2010 року, суд для вирішення спору у частині розірвання договору оренди від 16 жовтня 2003 року і зобов’язання повернути об’єкт оренди, зобов’язував позивача надати додаткові докази. При цьому, позивач не виконав зазначені вимоги.

Відповідач у судове засідання не з’явився.

Не з'явлення у судове засідання представника відповідача не перешкоджає вирішенню спору по суті за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову виходячи з наступного:

16 жовтня 2003 року між Відкритим акціонерним товариством “Енергопостачальна компанія “Чернівціобленерго” та Державним комунальним підприємством “Чернівціводоканал” укладено договір оренди, згідно якого позивач передав в оренду відповідачу підстанції 110/6 кВ “Шубранець” і ”Водозабір”.

Відповідно до укладених 24 листопада 2003 року між сторонами змін до договору оренди від 16 жовтня 2003 року, розмір орендної плати складає 85416,00 грн. на рік, відповідно до розрахунку.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач за період грудень 2008 року –лютий 2010 року не сплачував позивачу у відповідності до договору та у повному обсязі орендну плату за оренду підстанцій 110/6 кВ “Шубранець” і ”Водозабір”. Таким чином, у відповідача перед позивачем залишились зобов’язання щодо сплати за оренду у сумі 99652,00 грн.

Також, за прострочення виконання грошового зобов’язання відповідачу нараховані пеня у сумі 8959,03 грн. (жовтень 2009 року –березень 2010 року), індекс інфляції у сумі 8427,71 грн. (грудень 2008 року –лютий 2010 року) та три проценти річних у сумі 2061,05 грн. (грудень 2008 року –березень 2010 року).

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачає, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Частина 1 та пункт 2 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України встановлюють, що цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно статті 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов’язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 5.2. договору оренди від 16 жовтня 2003 року зі змінами від 24 листопада 2003 року передбачено, що орендна плата здійснюється орендатором у грошовій формі на поточний рахунок орендодавця щоквартально.

Частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Пункт 10.2. договору оренди від 16 жовтня 2003 року зі змінами від 24 листопада 2003 року встановлює, що у разі порушення орендарем умов пункту 5.2. цього договору, орендар сплачує орендодавцю пеню у розмірі 0,2 % від суми несплачених у строк орендних платежів, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на період, за який стягується пеня.

Частина 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором.

Згідно до пункту 5.1. договору оренди від 16 жовтня 2003 року зі змінами від 24 листопада 2003 року розмір орендної плати складає 85416,00 грн. на рік, відповідно до розрахунку.

Таким чином, відповідач зобов’язаний сплатити на користь позивача заборгованість з орендної плати у сумі 99652,00 грн., пеню у сумі 8959,03 грн., індекс інфляції у сумі 8427,71 грн. та три проценти річних у сумі 2061,05 грн.

Одночасно, беручи до уваги заяву відповідача про розстрочення виконання рішення, суд дійшов висновку розстрочити виконання рішення в частині стягнення заборгованості у сумі 99652,00 грн. строком на шість місяців зі сплатою щомісячно рівними частинами у сумі 16608,67 грн.

Також, враховуючи те, що позивач не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору у частині розірвання договору оренди від 16 жовтня 2003 року і зобов’язання повернути об’єкт оренди, суд дійшов висновку залишити позов без розгляду у частині розірвання договору оренди від 16 жовтня 2003 року і зобов’язання повернути об’єкт оренди.

Судові витрати покласти на відповідача пропорційно задоволених вимог.

Керуючись пунктом 5 статті 81, статтями 4-2, 4-3, 22, 43, 49, 78, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд —

ВИРІШИВ :

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Державного комунального підприємства “Чернівціводоканал” –вул. Комунальників, 5, м. Чернівці, код 03361780 на користь Відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Чернівціобленерго” –вул. Прутська, 23-а, м. Чернівці, код 00130760 –заборгованість з орендної плати у сумі 99652,00 грн. розстрочивши в цій частині виконання рішення строком на шість місяців зі сплатою щомісячно рівними частинами у сумі 16608,67 грн., пеню у сумі 8959,03 грн., індекс інфляції у сумі 8427,71 грн., три проценти річних у сумі 2061,05 грн., державне мито у сумі 1191,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн.

3.          Залишити позов без розгляду у частині розірвання договору оренди від 16 жовтня 2003 року і зобов’язання повернути об’єкт оренди.

4.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 20 вересня 2010 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення підписане та оформлене відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України 24 вересня 2010 року.

Суддя                                         О.С. Тинок.