Рішення № 114189839, 13.10.2023, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа №752/14884/23

Провадження №2-а/752/238/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2023 року м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва в складі головуючого судді Кордюкової Ж.І., розглянувши в порядку спрощеного (письмового) позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до інспектора 2 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції в м. Києві Мацкевича Володимира Михайловича, Управління патрульної поліції в м. Києві про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва з позовною заявою до інспектора 2 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції в м. Києві Мацкевича Володимира Михайловича, Управління патрульної поліції в м. Києві про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.

В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що 11.07.2023 його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 510 грн., про що винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАС №7316758.

Його було притягнуто до відповідальності за те, що він 11.07.2023 о 12-30 год. керуючи автомобілем Citroen, номерний знак НОМЕР_1 , проїхав перехрестя на заборонений жовтий сигнал світлофора, чим порушив п. 8.7.3 (ґ) Правил дорожнього руху.

Вважає, що постанова від 11.07.2023 серії ЕАС №7316758 є незаконною та підлягає скасуванню, оскільки він не порушував Правил дорожнього руху.

Він рухався на автомобілі по вул. Луговій в напрямку вул. Автозаводської зі швидкістю 60 км/год. Під`їжджаючи до перехрестя вулиць Лугової та Коноплянської, на цьому перехресті загорівся миготливий зелений сигнал світлофору і він перетнув стоп-лінію на зелений сигнал, а перехрестя проїхав вже на жовтий та не створив небезпеки іншим учасникам дорожнього руху. Він рухався у відповідності до п. 8.10, 8.11. 16.8 Правил дорожнього руху.

Відеозапис з боді-камери поліцейського не був йому направлений, як того вимагає ч.7 ст. 258 КУпАП. Він висловив свою незгоду з винесенням оскаржуваної постанови, а тому поліцейський повинен був відповідно до вимог ст. 256 КУпАП скласти протокол про адміністративне правопорушення.

Просив суд:

визнати протиправними дії інспектора 2 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції в м. Києві Мацкевича Володимира Михайловича щодо порушення законності при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП та вчинене ним 11.07.2023;

скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, від 11.07.2023 серії ЕАС №7316758.

26.07.2023 судом постановлено ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

29.09.2023 судом постановлено ухвалу про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

13.10.2023 судом постановлено ухвалу про відмову в задоволенні клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін.

Представник відповідача Управління патрульної поліції у м. Києві Щур І.В. надала до суду відеозапис адміністративного правопорушення позивача.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

11.07.2023 інспектор 2 роти 4 батальйону старший сержант поліції Мацкевич Володимир Михайлович виніс постанову серії ЕАС №7316758 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, у вигляді штрафу у розмірі 510 грн.

ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 11.07.2023, керуючи транспортним засобом Citroen, номерний знак НОМЕР_1 , в м. Києві по вул. Лугова проїхав перехрестя на заборонений жовтий сигнал світлофора, чим порушив п. 8.7.3 (ґ) Правил дорожнього руху.

Стаття 55 Конституції України передбачає, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про Національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 23 зазначеного Закону поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

В пункті 1.3 Правил дорожнього руху зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

У відповідності до п. 8.7.3 (ґ) Правил дорожнього руху сигнали світлофора мають такі значення: жовтий забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів.

Згідно з ч. 2 ст. 122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Справа про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, була розглянута безпосередньо на місці вчинення правопорушення без складення протоколу про адміністративне правопорушення, що відповідає чинній на час складення постанови редакції ст. 258 КУпАП, а також змісту Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 №1395 (далі - Інструкція).

Так, ч. 2 ст. 258 КУпАП встановлено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

Частиною 4 ст. 258 КУпАП встановлено, що у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п`ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП.

Відповідно до приписів ч. 1, 2 ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, частина друга статті 44-3, стаття 89, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116-2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п`ята, шоста, восьма, десята і одинадцята статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга, третя, четверта, шоста і сьома статті 122, частина перша статті 123, 124-1, 125, частини перша, друга і четверта статті 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128-129, частина перша статті 132-1, частини перша, друга та п`ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев`ята, десята і одинадцята статті 133-1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, частини шоста, сьома і восьма статті 152-1, статті 161, 164-4, статтею 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 192, 194, 195).

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Таким чином, винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 КУпАП без складання відповідного протоколу відповідає вимогам ст.ст.222, 258 КУпАП та Інструкції.

Справа про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, була розглянута безпосередньо на місці вчинення правопорушення без складення протоколу про адміністративне правопорушення, що відповідає чинній на час складення постанови редакції ст. 258 КУпАП, а також змісту Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 №1395 (далі - Інструкція).

Зазначене свідчить про не змістовність доводів позивача про те, що поліцейський повинен був відповідно до вимог ст. 256 КУпАП скласти протокол про адміністративне правопорушення.

Частиною 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до підпункту 9 ч. 1 ст. 31 Закону України від 02.07.2015 №580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580), поліція може застосовувати такі превентивні заходи як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 40 Закону №580, поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Частиною 1 ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Отже, наданий відповідачем відеозапис може слугувати доказом в справі про адміністративне правопорушення в розумінні норм даного Кодексу.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 73 КАС України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст.ст.75,76 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, відповідач у справі зобов`язаний довести правомірність свого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, та, зокрема, довести факт порушення позивачем Правил дорожнього руху України відповідними доказами.

Таким чином, суд приймає до уваги запис відеофіксації вчиненого позивачем адміністративного правопорушення, та вважає його належним та допустимим з огляду на вимоги КАС України.

Так, положення Закону №580 надають право поліції використовувати інформацію відеозапису та фото в якості речових доказів наявності або відсутності факту правопорушення.

З наданого відеозапису, здійсненого на нагрудну відеокамеру поліцейського, неможливо встановити, на який сигнал світлофору проїхав позивач, оскільки відеозапис здійснювався зі значної відстані від перехрестя. На відео видно, що позивач під час проїзду перехрестя не створив небезпеки іншим учасникам дорожнього руху.

Зазначене свідчить про те, що відповідач не підтвердив доказами наявність в діях позивача складу зазначеного правопорушення.

За таких обставин, суд вважає, що відповідач не виконав вимог ч. 2 ст. 77 КАС України та не довів правомірності прийнятого ним рішення відносно позивача, що з урахуванням приписів п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України має наслідком скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАС №7316758 від 11.07.2023.

Щодо позовних вимог визнати протиправними дії інспектора 2 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції в м. Києві Мацкевича Володимира Михайловича щодо порушення законності при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП та вчинене ним 11.07.2023, суд зазначає, що посадова особа Національної поліції наділена повноваженнями щодо здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками, які реалізуються, зокрема, у разі виявлення правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, в тому числі порушень, передбачених ч.2 ст. 122 КУпАП, шляхом розгляду справи про адміністративне правопорушення та винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення, тобто притягненні до адміністративної відповідальності.

Таким чином, дії поліцейського патрульної поліції щодо виявлення правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та складання постанови у справі про адміністративне правопорушення, у разі такого виявлення, передбачені КУпАП, Законом України №580, Інструкцією №1395, що має наслідком прийняття відповідної постанови у справі про адміністративне правопорушення. Тому самі по собі дії щодо притягнення до адміністративної відповідальності не можуть бути визнані протиправними.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення («Серявін та інші проти України» (Seryavin and Others v. Ukraine) від 10 лютого 2010 року, заява №4909/04).

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, на користь позивача підлягає стягненню сплачена сума судового збору у розмірі 536,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача Управління патрульної поліції у місті Києві.

Керуючись ст.ст. 2, 9-11, 14, 72-77, 229, 241- 247, 250, 255, 286, 293, 295, 297 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАС №7316758 від 11.07.2023 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.

Відмовити в задоволенні решти позовних вимог.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у місті Києві на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 536,80 грн.

Рішення може бути оскаржене в Шостому апеляційному адміністративному суді шляхом подання апеляційної скарги на судове рішення протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Представник позивача: адвокат Тарасенко Ігор Вікторович, місцезнаходження: м. Київ, вул. Деревлянська, буд. 8, оф. 4.

Відповідач: Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції, місцезнаходження: м. Київ, вул. Святослава Хороброго, б. 9, код ЄДРПОУ 40108646.

Відповідач: інспектор 2 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції в м. Києві Мацкевич Володимир Михайлович, місцезнаходження: м. Київ, вул. Святослава Хороброго, б. 9.

Суддя Ж. І. Кордюкова