Рішення № 114189657, 04.10.2023, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа № 521/18780/21

Провадження № 2/521/1222/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

4 жовтня 2023 року

Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

судді Маркарової С.В.

за участю секретаря судового засідання - Іськової В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

позивач : Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради

відповідачі : ОСОБА_1

державний реєстратор Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України, м. Київ Дурицька Марія Євгеніївна

державний реєстратор Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області Мельник Тетяна Іванівна

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору : Одеська міська рада

предмет позову : визнання незаконними, скасування рішень державних реєстраторів, внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме май

ВСТАНОВИВ:

Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради звернулось до суду в порядку ЦПК із вищевказаним позовом.

Позовними вимогами позивач визначив:

1. визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України, м. Київ, Дурицької М.Є. індексний номер рішення: 3715885 від 06.07.2013 року про державну реєстрацію права власності на об?єкт нерухомого майна реєстраційний номер: 98222251101, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;

2. визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області Мельник Т.І. індексний номер рішення: 53115229 від 14.07.2020 року про державну реєстрацію змін до права власності на об?єкт нерухомого майна реєстраційний номер: 98222251101 за спірною адресою

3. внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про право власності ОСОБА_1 на спірне домоволодіння із зазначенням загальної житлової площі як 29,8 кв.м.

Так, позивач стверджував, що рішення державного реєстратора Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України, м. Київ, Дурицької М.Є. індексний номер рішення: 3715885 від 06.07.2013 року прийнято із порушенням Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 року № 703 (в редакції 01.01.2013 року, яка діяла на момент реєстрації права власності).

Рішення державного реєстратора Мельник Т.І. не відповідає частини 2 статті 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

В процесі розгляду справи позивач позов підтримав.

Відповідач ОСОБА_1 позов не визнав.

В огрунтування своїх заперечень останній послався на те, що рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 13.07.2011 року по справі № 151/24979/2011 за ним визнано право власності на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 99,0 кв.м.

Рішенням суду встановлений порядок його виконання, за яким рішення є підставою для реєстрації за ОСОБА_1 права власності на спірне домоволодіння.

Окрім того, після пред`явлення даного позову відповідачем проведена технічна інвентаризація, встановлено, що до житлової площі будинку помилково включено приміщення 1-7 площею 31,3 кв.м. (дворові споруди), 7.08.2023 року відповідачем отриманий актуальний технічний паспорт, за яким загальна площа будинку складає 99 кв. м., житлова 66,6 кв.м.

16.08.2023 року проведена реєстрація права власності, яка відповідає рішенню Малиновського районного суду м.Одеси від 13.07.2011 року.

Окрім того, в процесі розгляду справи відповідач ОСОБА_1 заявив клопотання про застосування судом строку позовної давності.

Так, останній стверджував, що судове рішення, яке стало підставою спірної реєстрації права ухвалено судом 13.07.2011 року.

Спірна реєстрація проведена 6.07.2013 року.

Із даним позовом позивач звернувся до суду 12.11.2021 року.

Разом із тим, Одеська міська Рада, структурним підрозділом якої є позивач, була відповідачем за його позовом, повідомлялась судом про розгляд справи, була обізнана із судовим рішенням.

Судове рішення ОМР не оскаржувалось, а інформація про спірну реєстрацію з 2013 року перебувала у Державному реєстрі прав.

Враховуючи викладене, відповідач просив суд застосувати строк позовної давності, який має забезпечувати юридичну визначеність і остаточність.

Відповідач державний реєстратора Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України, м. Київ Дурицька М.Є. позов не визнала.

В обгрунтування своїх зареречень відповідач послалась на те, що :

- не є належним відповідачем, оскільки таким має бути виключно особа, яка є суб`єктом матеріального правовідношення, тобто особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, захистивши порушене право чи інтерес позивача (ВПВС, справа № 523/9076/16ц)

- реєстрація права власності не суперечила статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», за якою рішення судів є окремою підставою для державної реєстрації прав

- порушення позивачем строку звернення за судовим захистом

Відповідач державний реєстратор Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області Мельник Т.І. процесуальним правом надання відзиву не скористалась.

Третя особа Одеська міська рада пояснень по суті заяви не надавала.

Так судом встановлено, що рішенням Малиновського районного суду м.Одеси від 13.07.2011 року по справі № 1519/2-4979/2011 року за відповідачем ОСОБА_1 визнано право власності на реконструйований будинок АДРЕСА_2 , що розташований на земельній ділянці площею 194 кв.м загальною площею 99 кв.м.

Відповідачем по справі була Одеська міська рада, яка повідомлена судом про розгляд справи.

При вирішенні спору судом встановлено, що реконструйоване домоволодіння відповідає будівельним нормам та правилам, не порушує прав третіх осіб, підлягає подальшій експлуатації.

Рішення суду набрало законної сили.

6.07.2013 року державний реєстратор Дурицька М.Є. на підставі рішення суду внесла до державного реєстру запис про державну реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на домоволодіння, об?єкт житлової нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 99 кв.м, розмір частки: 1/1, форма власності: приватна.індексний номер 3715885 від 06.07.2013 року.

14.07.2020 року рішення державного реєстратора Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області Мельник Т.І. індексний номер рішення: 53115229 внесені зміни до права власності на об?єкт нерухомого майна реєстраційний номер: 98222251101, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 (зміна загальної площі до 128 кв.м.)

На час вирішення спору згідно витягу з Державного реєстру речових прав право власності ОСОБА_1 є зареєстрованим згідно рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 13.07.2011 року із площею спірного домоволодіння як 99 кв.м. (витяг номер 433132449).

Так, за статтею 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання.

Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Вказані конституційні положення знайшли своє продовження у Кодексі адміністративного судочинства України, інших процесуальних кодексах, а також у Законі України «Про судоустрій і статус суддів».

Так, всі судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що визначено статтею 2 Закону № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 19 Закону № 1952-IV в редакції на час виниклих правовідносин від 09.06.2013 року державна реєстрація прав проводиться, зокрема на підставі рішень судів, що набрали законної сили.

Положення частини 2 статті 5 вищевказаного закону в частині державної реєстрації прав після прийняття об`єкту в експлуатацію, на яке позивач послався в обгрунтування позовних вимог є загальним та стосується реєстрації права на об`єкти, по яких відсутні судові рішення.

Так, державна реєстрація права власності проведена державним реєстратором Дурицькою М.Є. правомірно.

Необґрунтованими є і посилання позивача не незаконність рішення Малиновського районного суду від 13.07.2011 року, яке набрало законної сили.

При вирішенні спору суд погоджується із запереченнями державного реєстратора Дурицької М.Є. про врахування судом позиції Верховного Суду в частині належного відповідача по спорах аналогічної категорії, за якою таким має бути виключно особа, яка є суб`єктом матеріального правовідношення, тобто особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, захистивши порушене право чи інтерес позивача (ВПВС, справа № 523/9076/16 ц).

Обґрунтованими є і посилання відповідача ОСОБА_1 на право позивача на подачу до суду виключно позовів про знесення самочинно збудованого об?єкта з компенсацією витрат, що передбачено пунктом 2.2.6 Положення про Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, затвердженого рішенням Одеської міської ради № 3043-VII від 21.03.2018 року.

Вирішуючи клопотання відповідачів про застосування судом позовної давності суд виходить з наступного:

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 Цивільного кодексу України, далі - ЦК України).

Основи застосування позовної давності передбачені главою 19 ЦК України.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ст. 261 ЦК України).

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (п. 1 ст. 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до відповідальності після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення.

Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (п. 51 рішення від 22.10.1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»; п. 570 рішення від 20.09.2011 року за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»).

Так, позивачем оспорюється запис про право власності від 06.07.2013 року.

Решта позовних вимог є похідними.

Із даним позовом позивач звернувся до суду тільки 12.11.2021 року.

Одеська міська Рада, структурним підрозділом якої є позивач, була відповідачем за по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 про визнання права власності, повідомлялась судом про розгляд справи, була обізнана із судовим рішенням.

Судове рішення ОМР не оскаржувалось, а інформація про спірну реєстрацію з 2013 року перебуває у Державному реєстрі прав.

Строк позовної давності позивачем в очевидь пропущений.

Клопотання про його поновлення позивачем не порушувалось.

Разом із тим, суд враховує, що строком позовної давності захищається порушене право позивача та суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовної вимоги.

Враховуючи, що позовні вимоги є похідними, а суд не встановив порушеного права позивача, відмовляє у задоволенні позову по суті через його необґрунтованість (постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.05.2018 року у справах № 369/6892/15-ц від 31.10.2018 року у справі № 367/6105/16-ц, від 7.11.2018 року у справі № 575/476/16-ц, тощо).

Керуючись Главою 9 Розділу ІІІ ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Рішення може бути оскаржено позивачем в порядку та строки передбаченіст.ст.354,355ЦПК України: Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Одеського апеляційного суду .

Суддя: С.В. Маркарова

Повний текст рішення виготовлений 13.10.2023 року

04.10.23