Рішення № 11418822, 30.08.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" серпня 2010 р.Справа № 28/70-10-2246 За позовом Прокурор Татарбунарського району Одеської області; в інтересах держави в особі, якою є Татарбунарська районна державна адміністрація Одеської області; в особі, якою є Лиманська сільська рада Татарбунарського району Одеської області;

до відповідача Фізична особа-підприємець ОСОБА_2

про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та зобов'язання вчинити певні дії

Суддя

Представники:

Від прокуратури: Будзул-Лавренюк К.Я..- згідно посвідчення

Від позивача: не зявився;

Від позивача: не зявився;

Від відповідача: не зявився

СУТЬ СПОРУ: Прокурор Татарбунарського району Одеської області в інтересах держави в особі Татарбунарської районної державної адміністрації Одеської області; Лиманської сільської ради Татарбунарського району, звернувся до господарського суду Одеської області із позовом до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (далі підприємець ОСОБА_2.) про зобовязання відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,01 га, яка розташована на території рекреаційної зони “Катранка”Лиманської сільської ради Татарбунарського району Одеської області та про зобовязання відповідача демонтувати обєкт малої архітектурної форми та привести земельну ділянку у придатний для використання стан.

Позивач - Татарбунарська районна державна адміністрація Одеської області про місце та час судових засідань був повідомлений належним чином, але, представник позивача в судові засідання не зявлявся, про поважність причин незявлення суд не повідомив. Пояснень щодо до суду не надходило.

Позивач - Лиманська сільська рада Татарбунарського району про місце та час судових засідань був повідомлений належним чином, але, представник позивача в судові засідання не зявлявся, про поважність причин незявлення суд не повідомив. Пояснень щодо позову від Лиманської сільської ради Татарбунарського району до суду не надходило.

Відповідач про місце та час судових засідань був повідомлений належним чином, але, представник відповідача в судові засідання не зявлявся, про поважність причин незявлення суд не повідомив. Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив.

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокуратури, суд встановив:

16 березня 2009 року Управління з контролю за використанням та охороною земель у Одеській області (Одеська Облдержземінспекція) був складений протокол про адміністративне порушення за №002526, згідно якого підприємець ОСОБА_2 самовільно зайняла та використовує земельну ділянку площею 0,01 га із земель водного фонду Лиманської сільської ради, курорт “Катранка”, для розміщення обєкту торгівлі.

У той же день був складений Припис за №003720, яким встановлено, що дії підприємця ОСОБА_2 щодо самовільного зайняття та використання земельної ділянки площею 0,01 га із земель водного фонду Лиманської сільської ради , курорт “Катранка”, для розміщення обєкту торгівлі, є порушенням земельного законодавства України , яке підлягає усуненню у 30-денний строк. Але, у встановлений строк підприємець ОСОБА_2 самовільно зайняту земельну ділянку не звільнила, у звязку з чим 30.04.2009р. Держземінспекцією України з контролю за використанням та охороною земель у Одеській області було винесено постанову №30 про накладення адміністративного стягнення на підприємця ОСОБА_2 у сумі 85 грн.

Крім того, 16 березня 2009 р. державним інспектором Придністровського відділу з контролю за використанням та охороною земель в Одеській області був складений Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства, яким підтверджено факт використання підприємцем ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,01 га із земель водного фонду Лиманської сільської ради, курорт “Катранка”, для розміщення кіоску та зазначено, що у даної особи відсутні встановлені чинним законодавством України документи про надання земельної ділянки у користування чи у власність.

30 березня 2009р. державним інспектором Придністровського відділу з контролю за використанням та охороною земель в Одеській області було винесено постанову №23 про накладення адміністративного стягнення, згідно якої на підприємця ОСОБА_2 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 306 грн.

Але, незважаючи на вчинені дії органів з контролю за використанням та охороною земель підприємець ОСОБА_2 самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,01 га із земель водного фонду Лиманської сільської ради, курорт “Катранка”, яку він використовує для розміщення кіоску, не звільнив, що прокурор Татарбунарського району Одеської області вважає порушенням прав та інтересів Татарбунарської райдержадміністрації та Лиманської сільської ради, у звязку з чим звернувся до суду за захистом.

В обґрунтування позову прокурор зазначає, що відповідно до ст.125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації; право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості). одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Крім того, прокурор зазначив, що згідно ст. 212 земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

На підставі викладеного прокурор Татарбунарського району Одеської області в інтересах держави в особі Татарбунарської районної державної адміністрації Одеської області; Лиманської сільської ради Татарбунарського району просить суд зобовязати відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,01 га, яка розташована на території рекреаційної зони “Катранка” Лиманської сільської ради Татарбунарського району Одеської області та зобовязати відповідача демонтувати обєкт малої архітектурної форми та привести земельну ділянку у придатний для використання стан.

Відповідач відзиву на позов до суду не надав.

Розглянувши матеріали справи, суд доходить до такого висновку:

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 1 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель” самовільне зайняття земельних ділянок це будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж у натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї, та до його державної реєстрації.

Актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства України від 16 березня 2009р., складеним державним інспектором Придністровського відділу з контролю за використанням та охороною земель в Одеській області, підтверджується факт фактичного використання підприємцем ОСОБА_2 спірної земельної ділянки без відповідних правовстановлюючих документів на неї.

Відповідно до ст.125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації; право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації . Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості). одержання документа , що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Згідно ст. 212 земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки може відбуватись у тому числі шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Згідно п. 12 Розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач користується спірною земельною ділянкою з порушенням визначеного порядку надання земельних ділянок, оскільки у нього відсутнє відведення землі в натурі та ним не одержано документа, що засвідчує право на землю.

Враховуючи викладене, суд вважає цілком обґрунтованою вимогу прокурора Татарбунарського району Одеської області в інтересах держави в особі Татарбунарської районної державної адміністрації Одеської області; Лиманської сільської ради Татарбунарського району щодо зобовязання підприємця ОСОБА_2 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,01 га, яка розташована на території рекреаційної зони “Катранка” Лиманської сільської ради Татарбунарського району Одеської області та демонтувати обєкт малої архітектурної форми та привести земельну ділянку у придатний для використання стан.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судові витрати про сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача по справі, виходячи з положень ст.ст.44,49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 44,49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Зобовязати фізичну особу підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) звільнити самовільну зайняту земельну ділянку площею 0,01 га, яка розташована на території рекреаційної зони “Катранка” Лиманської сільської ради Татарбунарського району Одеської області .

3.Зобовязати фізичну особу підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) демонтувати обєкт малої архітектурної форми, розташований на земельній ділянці площею 0,01 га, яка розташована на території рекреаційної зони “Катранка” Лиманської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, та привести земельну ділянку у придатний для використання стан.

4.Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь державного бюджету (р/р 31114095700008, одержувач ГУДКУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 23213460, банк одержувача ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, код бюджетної класифікації 22090200) державне мито у сумі 85 грн.

5.Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь державного бюджету (р/р 31213264700008, одержувач ГУДКУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 23213460, банк одержувача ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, код бюджетної класифікації 22050003, символ звітності 264) витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 236 грн.

Рішення набирає чинності протягом 10-денного строку з дня його прийняття.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя