Ухвала суду № 114186769, 16.10.2023, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

"16" жовтня 2023 р.м. ХарківСправа № 922/683/23 (922/4145/23)

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аюпової Р.М.

без виклику сторін,

розглянувши матеріали

позовної заяви Розпорядника майна ТОВ "Діадема Батерфляй" арбітражного керуючого Савченка Богдана Григоровича (01024, м. Київ, вул. Шовковична, 42-44, офіс 1-G); до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Діадема Батерфляй" (61045, м. Харків, вул. Клочківська, 244) , 2. Товариства з обмеженою відповідальністю " Есве Девелопмент" (61054, м. Харків, вул. Клочківська, 244). про визнання недійсним правочину про відчуження майна боржника, в межах справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Діадема Батерфляй".

ВСТАНОВИВ:

Розпорядник майна ТОВ "Діадема Батерфляй" арбітражний керуючий Савченко Богдан Григорович звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Діадема Батерфляй" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Діадема Батерфляй", в якому просить суд:

1. Визнати недійсним правочин (договір) про відчуження майна боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Діадема Батерфляй" (ідентифікаційний код 40058810) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Есве Девелопмент" (ідентифікаційний код 41832410), а саме:

Частки (1/2) у праві спільної часткової власності на торговий павільйон № 1 площею 24.25кв. м за адресою: м. Харків, пр-т Московський, 257;

Частки (1/2) у праві спільної часткової власності на торговий павільйон № 2 площею 24.25кв. м за адресою: м. Харків, пр-т Московський, 257;

Частки (1/2) у праві спільної часткової власності на торговий павільйон № 3 площею 21.33кв. м за адресою: м. Харків, пр-т Московський, 257;

Частки (1/2) у праві спільної часткової власності на торговий павільйон № 4 площею 27.22кв. м за адресою: м. Харків, пр-т Московський, 257;

Частки (1/2) у праві спільної часткової власності на торговий павільйон № 5 площею 20.26кв. м за адресою: м. Харків, пр-т Московський, 257;

Частки (1/2) у праві спільної часткової власності на торговий павільйон № 6 площею 20,35 кв. м за адресою: м. Харків, пр-т Московський, 257;

Частки (1/2) у праві спільної часткової власності на торговий павільйон № 7 площею 21.33кв. м за адресою: м. Харків, пр-т Московський, 257;

Частки (1/2) у праві спільної часткової власності на торговий павільйон № 8 площею 21.33 кв. м за адресою: м. Харків, пр-т Московський, 257;

Частки (1/2) у праві спільної часткової власності на торговий павільйон № 9 площею 17,20 кв. м за адресою: м. Харків, пр-т Московський, 257;

Частки (1 /2) у праві спільної часткової власності на торговий павільйон № 10 площею 20,00 кв. м за адресою: м. Харків, пр-т Московський, 257;

Частки (1/2) у праві спільної часткової власності на торговий павільйон № 11 площею 16,15 кв. м за адресою: м. Харків, пр-т Московський, 257;

Частки (1/2) у праві спільної часткової власності на торговий павільйон № 12 площею 38,12 кв. м за адресою: м. Харків, пр-т Московський, 257;

Частки (1/2) у праві спільної часткової власності на торговий павільйон № 13 площею 37.23кв. м за адресою: м. Харків, пр-т Московський, 257;

Частки (1/2) у праві спільної часткової власності на конструкцію автостоянки площею 11 504,24 кв. м за адресою: м. Харків, пр-т Московський, 257;

Зовнішньої мережі водопостачання за адресою: м. Харків, пр-т Московський, 257;

Зовнішньої мережі зливової каналізації за адресою: м. Харків, пр-т Московський, 257;

Зовнішньої мережі побутової каналізації за адресою: м. Харків, пр-т Московський, 257;

Конструкції автостоянки площею 962,76 кв. м за адресою: м. Харків, пр-т Московський, 257;

Майданчика з тентовим накриттям на металевому каркасі площею 495,00 кв. м за - адресою: м. Харків, пр-т Московський, 257;

Майданчика з монолітного залізобетона площею 456,00 кв. м за адресою: м. Харків, пр- т Московський, 257;

Сарая металевого площею 14,3 кв. м за адресою: м. Харків, пр-т Московський, 257 вздовж вул. Профсоюзної;

Сарая металевого площею 54,6 кв. м за адресою: м. Харків, пр-т Московський, 257 вздовж вул. Профсоюзної;

Огорожі за адресою: м. Харків, пр-т Московський, 257 вздовж вул. Профсоюзної (дерев`яний паркан 12,3 м.п., залізний паркан 33,3 м.п., залізний паркан 7,1 м.п., залізний гратований паркан 8 м.п., залізобетонний паркан 21 м.п., залізобетонний паркан 51 м.п., цегляний паркан 10,4 м.п., цегляний паркан 7,3 м.п.), та

2. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Есве Девелопмент" (ідентифікаційний код 41832410) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Діадема Батерфляй" (ідентифікаційний код 40058810) майно, отримане від Товариства з обмеженою відповідальністю "Діадема Батерфляй" (ідентифікаційний код 40058810), а саме:

Частку (1/2) у праві спільної часткової власності на торговий павільйон № 1 площею 24.25кв. м за адресою: м. Харків, пр-т Московський, 257;

Частку (1/2) у праві спільної часткової власності на торговий павільйон № 2 площею 24.25кв. м за адресою: м. Харків, пр-т Московський, 257;

Частку (1/2) у праві спільної часткової власності на торговий павільйон № 3 площею 21.33кв. м за адресою: м. Харків, пр-т Московський, 257;

Частку (1/2) у праві спільної часткової власності на торговий павільйон № 4 площею 27.22кв. м за адресою: м. Харків, пр-т Московський, 257;

Частку (1/2) у праві спільної часткової власності на торговий павільйон № 5 площею 20.26кв, м за адресою: м. Харків, пр-т Московський, 257;

Частку (1/2) у праві спільної часткової власності на торговий павільйон № 6 площею 20,35 кв. м за адресою: м. Харків, пр-т Московський, 257;

Частку (1/2) у праві спільної часткової власності на торговий павільйон № 7 площею 21.33кв. м за адресою: м. Харків, пр-т Московський, 257;

Частку (1/2) у праві спільної часткової власності на торговий павільйон № 8 площею 21.33кв. м за адресою: м. Харків, пр-т Московський, 257;

Частку (1/2) у праві спільної часткової власності на торговий павільйон № 9 площею 17,20 кв. м за адресою: м. Харків, пр-т Московський, 257;

Частку (1/2) у праві спільної часткової власності на торговий павільйон № 10 площею 20,00 кв. м за адресою: м. Харків, пр-т Московський, 257;

Частку (1/2) у праві спільної часткової власності на торговий павільйон № 11 площею 16,15 кв. м за адресою: м. Харків, пр-т Московський, 257;

Частку (1/2) у праві спільної часткової власності на торговий павільйон № 12 площею 38,12 кв. м за адресою: м. Харків, пр-т Московський, 257;

Частку (1/2) у праві спільної часткової власності на торговий павільйон № 13 площею 37.23кв. м за адресою: м. Харків, пр-т Московський, 257;

Частку (1/2) у праві спільної часткової власності на конструкцію автостоянки площею 11 504,24 кв. м за адресою: м. Харків, пр-т Московський, 257;

Зовнішню мережу водопостачання за адресою: м. Харків, пр-т Московський, 257;

Зовнішню мережу зливової каналізації за адресою: м. Харків, пр-т Московський, 257;

Зовнішню мережу побутової каналізації за адресою: м. Харків, пр-т Московський, 257;

Конструкцію автостоянки площею 962,76 кв. м за адресою: м. Харків, пр-т Московський, 257;

Майданчик з тентовим накриттям на металевому каркасі площею 495,00 кв. м за адресою: м. Харків, пр-т Московський, 257;

Майданчик з монолітного залізобетона площею 456,00 кв. м за адресою: м. Харків, пр- т Московський, 257;

Сарай металевого площею 14,3 кв. м за адресою: м. Харків, пр-т Московський, 257 вздовж вул. Профсоюзної;

Сарай металевого площею 54,6 кв. м за адресою: м. Харків, пр-т Московський, 257 вздовж вул. Профсоюзної

Огорожі за адресою: м. Харків, пр-т Московський, 257 вздовж вул. Профсоюзної (дерев`яний паркан 12,3 м.п., залізний паркан 33,3 м.п., залізний паркан 7,1 м.п., залізний гратований паркан 8 м.п., залізобетонний паркан 21 м.п., залізобетонний паркан 51 м.п., цегляний паркан 10,4 м.п., цегляний паркан 7,3 м.п.).

3. Судові витрати (судовий збір та витрати, пов`язані з розглядом справи) покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Діадема Батерфляй" (ідентифікаційний код 40058810) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Есве Девелопмент" (ідентифікаційний код 41832410).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.10.2023 позовну заяву розпорядника майна ТОВ "Діадема Батерфляй" арбітражного керуючого Савченка Богдана Григоровича (вх. № 4145/23) - залишено без руху. Зобов`язано розпорядника майна ТОВ "Діадема Батерфляй" арбітражного керуючого Савченка Богдана Григоровича усунути встановлені при поданні позовної заяви недоліки протягом 5 днів, з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до господарського суду доказів сплати (доплати) судового збору в розмірі 118 096, 00 грн.

09.10.2023 розпорядником майна ТОВ "Діадема Батерфляй" арбітражним керуючим Савченком Б.Г. надано до суду пояснення щодо розміру судового збору, сплаченого за подання позовної заяви, в порядку ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства (вх. № 27406), в якій останній зазначив, що подана арбітражним керуючим заява про недійсність правочину боржника не є класичною позовною заявою в розумінні ГПК України, а є спеціальним, передбаченим ст. 42 Кодексу, процесуальним інструментом захисту прав та інтересів учасників справи про банкрутство. Як вбачається з додатків, долучених до заяви про недійсність правочину боржника, позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 5 368, 00 грн, згідно з пп. 10 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", про що також зазначено у розділі VI заяви про недійсність правочину боржника. При поданні заяви про недійсність правочину боржника, відповідно до ст. 42 Кодексу діє спеціальна норма щодо сплати судового збору, передбачена пп. 10 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір": за подання до господарського суду заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом; заяви про визнання правочинів (договорів) недійсними та спростування майнових дій боржника в межах провадження у справі про банкрутство; заяви про розірвання мирової угоди, укладеної у справі про банкрутство, або визнання її недійсною - 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Таким чином, вважає, що до заяви, поданої у межах провадження у справі про банкрутство, відповідно до ст. 42 Кодексу, не застосовуються положення пп. 1-2 п. 2 ч. 2 ст.4 Закону України "Про судовий збір". При цьому, посилається на висновки Верховного Суду, викладені в постанові Верховного Суду від 24.01.2019 у справі № 915/441/18 та у постанові від 25.11.2020 у справі № 905/1834/18 (905/132/20). Розпорядник майна ТОВ "Діадема Батерфляй" арбітражний керуючий Савченко Б.Г. вказує, що "звернення ліквідатора з позовом про визнання недійсним правочину та про зобов`язання повернути у ліквідаційну масу майно (грошові кошти) боржника за наслідком укладення недійсного правочину в процедурі банкрутства, є за своєю правовою природою правовим наслідком недійсності правочину та вимогою про спростування майнових дій боржника з передачі зазначеного майна (грошових коштів) іншій особі, заявленою в процедурі банкрутства. Об`єктом справляння судового збору є заява, як єдиний документ, поданий у справу про банкрутство з певними вимогами. І в такому випадку пп. 10 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" чітко визначено, що за звернення до господарського суду із заявою про визнання правочинів (договорів) недійсними та спростування майнових дій боржника в межах провадження у справі про банкрутство ставка судового збору складає 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб".

Дослідивши матеріали позову та надані арбітражним керуючим пояснення щодо розміру судового збору, який підлягає сплаті, на предмет відповідності вказаним правовим позиціям щодо застосування норм Закону України "Про судовий збір" та Кодексу України з процедур банкрутства, під час визначення ставки судового збору, що підлягає сплаті за розгляд майнового спору у позовному провадженні в межах справи про банкрутство боржника, господарський суд зазначає наступне.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.

21.10.2019 вступив в дію Кодекс України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ). З огляду на приписи пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ, законодавцем за темпоральним принципом (принцип дії закону у часі) визначено пряму дію норм цього Кодексу та їх застосування при розгляді справ про банкрутство незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, за винятком справ, які на день введення в дію цього Кодексу 21.10.2019 перебувають на стадії санації.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУзПБ спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Ч. 2 ст. 7 КУзПБ визначено, що господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до ГПК України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними ГПК України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

З огляду на положення КУзПБ, законодавець підкреслив, що розгляд всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи (правові висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 607/6254/15-ц та від 28.01.2020 у справі № 50/311-б).

Водночас, КУзПБ, на відміну від Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", конкретизовано порядок розгляду спорів, стороною в яких є боржник.

Визначені ч. 2 ст. 7 КУзПБ спори розглядаються та вирішуються судом у відокремленому позовному провадженні за правилами ГПК України.

При цьому, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.02.2020 у справі №918/335/17 (пункти 100-102 постанови) зауважила, що судові рішення у процедурі банкрутства можна поділити на дві групи.

Одна з них стосується не вирішення спорів, а розв`язання специфічних питань, притаманних саме процедурам банкрутства, тобто непозовному провадженню: про відкриття провадження у справі про банкрутство, про припинення дії мораторію щодо майна боржника, про закриття провадження у справі про банкрутство, про затвердження плану санації, про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, про призначення керуючого санацією, ліквідатора тощо.

Друга група стосується виключно вирішення спорів. До неї належать судові рішення щодо розгляду спорів, стороною в яких є боржник. Такі спори розглядаються за позовом сторони, тобто в позовному провадженні. Хоча вони вирішуються тим судом, який відкрив провадження у справі про банкрутство, ці спори не стосуються непозовного провадження, яке врегульоване КУзПБ, а тому регламентуються правилами про позовне провадження, встановленими у ГПК України.

Таке розмежування є цілком виправданим з точки зору того, що справи відокремленого позовного провадження мають різний суб`єктний склад сторін спору, предмети і підстави позову, розглядаються та вирішуються господарським судом із застосуванням усього інструментарію позовного провадження, на відміну від спрощеного порядку розгляду заяв, скарг і клопотань в основній справі про банкрутство (правова позиція Верховного Суду у складі колегії суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, викладена у постанові від 15.02.2021 у справі № 910/11664/20).

Відповідно такий підхід зумовлює сплату позивачем судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового або немайнового характеру до боржника у відповідності до положень пп. відповідно 1, 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір".

Суд зазначає, що позов, з яким розпорядник майна боржника арбітражний керуючий Савченко Б.Г. звернувся до суду в межах розгляду справи про банкрутство ТОВ "Діадема Батерфляй", не стосується непозовного провадження в основній процедурі банкрутства цього боржника, яке врегульоване КУзПБ.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що за розгляд у позовному провадженні, з урахуванням ч. 2 ст. 7 КУзПБ в межах справи про банкрутство боржника, майнового (як у даній справі) чи немайнового спору, стороною якого є цей боржник, необхідно обраховувати ставку судового збору, що підлягає сплаті за подання такої заяви, у відповідності до положень пп. 1, 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір".

Отже, визначені ч. 2 ст. 7 КУзПБ спори розглядаються та вирішуються судом хоч в межах основної справи про банкрутство боржника, але у відокремленому позовному провадженні, за правилами ГПК України.

За розгляд у позовному провадженні у межах справи про банкрутство, провадження у якій регулюється нормами КУзПБ, майнового чи немайнового спору господарському суду необхідно обраховувати розмір судового збору виходячи із ставки, що підлягає сплаті за подання позовної заяви відповідно майнового чи немайнового характеру (пп. 1, 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").

Водночас ставки судового збору за подання заяв в основній процедурі банкрутства передбачені пп. 8-10 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір".

Відповідні висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 14.04.2021 у справі 905/1818/19.

Таким чином, залишаючи без руху позовну заяву розпорядника майна ТОВ "Діадема Батерфляй" арбітражного керуючого Савченка Богдана Григоровича, судом враховано висновок, викладений у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 14.04.2021 у справі № 905/1818/19 зокрема, що за розгляд у позовному провадженні у межах справи про банкрутство, провадження у якій регулюється нормами Кодексу України з процедур банкрутства, майнового чи немайнового спору господарському суду необхідно обраховувати розмір судового збору виходячи із ставки, що підлягає сплаті за подання позовної заяви відповідно майнового чи немайнового характеру (пп. 1, 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду. Аналогічну норму містять положення частини шостої статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Крім цього, господарським процесуальним законом визначені процесуальні механізми забезпечення єдності судової практики, що полягають у застосуванні спеціальної процедури відступу від висновків щодо застосування норм права, викладених у раніше постановлених рішеннях Верховного Суду. Логіка побудови й мета існування цих процесуальних механізмів указує на те, що в цілях застосування норм права в подібних правовідносинах за наявності протилежних правових висновків суду касаційної інстанції слід виходити з того, що висновки, які містяться в судових рішеннях судової палати Касаційного господарського суду, мають перевагу над висновками колегії суддів, висновки об`єднаної палати Касаційного господарського суду - над висновками палати чи колегії суддів цього суду, а висновки Великої Палати Верховного Суду - над висновками об`єднаної палати, палати й колегії суддів Касаційного господарського суду (постанова Верховного Суду від 18.01.2021 у справі № Б-23/75-02 (н.р.Б-7346/2-19).

Таким чином, у контексті наведеного, в даному випадку підлягають застосуванню висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 14.04.2021 у справі № 905/1818/19.

Отже, прийняття до розгляду позовної заяви, яка не відповідає вимогам статті 164 ГПК України, зокрема щодо надання доказів сплати судового збору за подання позовної заяви, а саме позовної заяви банкрута в особі ліквідатора до осіб, які набули майно боржника, за наслідком укладення недійсного правочину в процедурі банкрутства, що встановлено судовим рішенням у справі про банкрутство із вимогою про витребування майна, у розмірі меншому, ніж від вартості майна, що витребовується, суперечило б висновкам, викладеним у постанові Верховного Суду від 14.04.2021 у справі № 905/1818/19.

За змістом статті 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен при вирішенні питання щодо прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, визначеним законом.

Згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Згідно з ч.4 ст. 174 ПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків (ч. 6 ст. 174 ГПК України).

Господарський суд вважає за необхідне звернути увагу позивача, що в разі повернення позовної заяви, останній не позбавлений права повторно звернутися з позовною заявою у відповідності до вимог ч. 8 ст. 174 ГПК України, у т.ч. долучивши до позову документи, за якими визначено вартість спірного майна та докази сплати судового збору в установленому розмірі в залежності від об`єкту позовних вимог.

Керуючись ст. 174, 234, 235, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Повернути позовну заяву та додані до неї документи розпоряднику майна ТОВ "Діадема Батерфляй" арбітражному керуючому Савченку Богдану Григоровичу (вх. № 4145/23 від 25.09.2023).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду у строки, передбачені ст. 256 ГПК України.

Ухвалу підписано 16.10.2023.

Суддя Аюпова Р.М. справа № 922/683/23 (922/4145/23)

Примітка: Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків (ст.174 ГПК України).