Рішення № 114186745, 04.10.2023, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.10.2023м. ХарківСправа № 922/2231/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Новікової Н. А.

за участю секретаря судового засідання Желтухіна А. М.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу за позовом Комунального підприємства «Тернопільелектротранс» (вул. Тролейбусна, 7, м. Тернопіль, 46027, код ЄДРПОУ 05447987)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРІСТАР ЕНЕРГІЯ» (61057, м. Харків, вул. Чернишевська, буд. 1, кв. 35, код ЄДРПОУ 35859031)

про визнання додаткових угод недійсними та стягнення коштів,

за участю представників учасників справи:

позивача - Берегуляка В. Ф.,

відповідача - Розумовського О. С.,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Тернопільелектротранс» (позивач по справі) звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРІСТАР ЕНЕРГІЯ» (відповідач по справі) про визнання додаткових угод недійсними та стягнення коштів, в якому просить суд: 1. визнати недійсною додаткову угоду № 2 від 15.03.2021 року до договору про постачання електричної енергії споживачу № 12/20к/182 від 22 грудня 2020 року; 2. визнати недійсною додаткову угоду № 4 від 31.08.2021 року до договору про постачання електричної енергії споживачу № 12/20к/182 від 22 грудня 2020 року; 3. визнати недійсною додаткову угоду № 5 від 01.09.2021 року до договору про постачання електричної енергії споживачу № 12/20к/182 від 22 грудня 2020 року; 4. визнати недійсною додаткову угоду № 6 від 02.09.2021 року до договору про постачання електричної енергії споживачу № 12/20к/182 від 22 грудня 2020 року; 5. визнати недійсною додаткову угоду № 10 від 05.10.2021 року до договору про постачання електричної енергії споживачу № 12/20к/182 від 22 грудня 2020 року; 6. стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРІСТАР ЕНЕРГІЯ» на користь Комунального підприємства «Тернопільелектротранс» кошти в сумі 1.096.859,29 грн.

В обґрунтування позову посилається на те, що:

- при укладенні Додаткової угоди N 2 від 15.03.2021, Додаткової угоди N 4 від 31.08.2021, Додаткової угоди N 5 від 01.09.2021, Додаткової угоди N 6 від 02.09.2021, Додаткової угоди N 10 від 05.10.2021 порушено норму п. 2 ч. 5 статті 41 Закону «Про публічні закупівлі» N 922-VIII в частині підняття ціни за одиницю товару непропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку, або підняття ціни при фактичному її зменшенні на ринку;

- відповідно до даних бухгалтерського обліку КП «Тернопільелектротранс», які підтверджуються актами приймання - передачі поставленої електричної енергії, постачання електроенергії ТОВ «Трістар Енергія» за Договором здійснювалось в період з 01 лютого по 24 жовтня 2021 року включно; за вказаний період поставлено електроенергії загальним обсягом 4 132 871 кВт.год та вартістю 9 125 660,65 грн. (з ПДВ), розрахунки за яку проведено в повному обсязі, що підтверджуються відповідними платіжними дорученнями;

- в Акті ревізії окремих питань фінансово - господарської діяльності Комунального підприємства «Тернопільелектротранс» за період з 01.01.2019 по 31.12.2022, складеного Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області № 05-21/2 від 16.03.2023 вказано, що проведено закупівлю електричної енергії за завищеною ціною в період з 01 лютого по 24 жовтня 2021 року на суму 1 096 859,29 грн. (з ПДВ), чим завдано Підприємству матеріальної шкоди на вказану суму, що підтверджується розрахунком завищення вартості електричної енергії закупленої КП «Тернопільелектротранс» у ТОВ «ТРІСТАР ЕНЕРГІЯ» по Договору №12/20к/182 від 22.12.2020.

- зазначені обставини є підставою для визнання додаткових угод № 2, 4, 5, 6, 10 недійсними на підставі ст. 203, 215, 216 ЦК України та підставою для стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів, як безпідставно набутого майна в порядку ст. 1212 ЦК України.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 31.05.2023 залишено без руху матеріали позовної заяви (вх. № 2231/23 від 29.05.2023), надано позивачу строк 5 днів з дня вручення йому ухвали для усунення недоліків шляхом сплати та надання господарському суду належних документальних доказів доплати судового збору у розмірі 3.000,00 грн.; роз`яснено, що якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 ГПК України.

Позивач заявою (вх. № 14580 від 08.06.2023) надав суду докази усунення обставин, які стали підставами для винесення ухвали господарського суду Харківської області від 31.05.2023, зокрема, надано належні документальні докази доплати судового збору у розмірі 3.000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.06.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/2231/23; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження; почато підготовче провадження і призначено підготовче засідання на 05.07.2023; встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву, у зазначений строк відповідач має надіслати суду відзив, який повинен відповідати вимогам статті 165 ГПК України, і всі письмові та електронні докази, висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову, копію відзиву та доданих до нього документів відповідач має надіслати (надати) іншим учасникам справи одночасно із надсиланням (наданням) відзиву до суду та докази надіслання надати суду разом із відзивом на позов; позивачу згідно статті 166 ГПК України встановлено строк 5 днів на подання до суду відповіді на відзив з дня його отримання; відповідачу згідно статті 167 ГПК України встановлено строк 5 днів на подання до суду заперечень на відповідь на відзив, з дня його отримання; повідомлено учасників справи про можливість одержання інформації по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

27.06.2023 (вх. № 16473/23) на адресу Господарського суду Харківської області надійшов відзив відповідача на позов Комунального підприємства «Тернопільелектротранс», в якому просить суд відмовити у повному обсязі в задоволенні позову.

В обґрунтування заперечень на позов відповідач посилається на:

- 15 березня 2021 року було укладено додаткову угоду № 2 від 15.03.2021 року до договору постачання електричної енергії № 12/20к/182 від 22.12.2020 року - саме задля уникнення автоматичного переведення споживача до постачальника "останньої надії" ДПЗД «Укрінтеренерго»;

- додаткові угоди № 4 від 31.08.2021 року, № 5 від 01.09.2021 року, № 6 від 02.09.2021 року, № 10 від 05.10.2021 року були укладені дотримуючись умов з урахуваннями пункту 2 частини 5 статті 41 «Про публічні закупівлі»;

- звертає увагу на лист Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України № 3304-04/69987-06 від 24.11.2020 року, де зазначено, що зміна істотних умов договору про закупівлю у випадках, встановлених частиною п`ятою статті 41 Закону, може здійснюватися саме у разі та у спосіб, що передбачені договором про закупівлю; при цьому порядок зміни умов договору про закупівлю визначається замовником самостійно та з дотриманням законодавства в цілому. Внесення змін до договору про закупівлю у випадках, які передбачені Законом та умовами такого договору, має відбуватися шляхом укладення додаткової угоди, а також бути обґрунтованим та документально підтвердженим у спосіб, встановлений у договорі;

- вимогами чинного законодавства України не передбачено, якими саме документами має бути підтверджене коливання цін на товари, зокрема, Закон України "Про публічні закупівлі" не містить ні переліку органів, які уповноважені надавати інформацію щодо коливання ціни на товар на ринку, ні форму/вигляд інформації щодо такого коливання.

Призначене на 05.07.2023 судове засідання не відбулось в зв`язку з відпусткою судді, ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.07.2023 призначено підготовче засідання по даній справі на 19.07.2023.

06.07.2023 (вх. № 17495) на адресу Господарського суду Харківської області надійшла відповідь на відзив Комунального підприємства «Тернопільелектротранс», в якій позивач заперечував проти доводів відповідача з посиланням на:

- відповідно до умов Договору №12/20к/182 від 22.12.2020р. та актів, відповідачу було перераховано кошти на загальну суму 9 125 660,65 грн. (з ПДВ);

- згідно Акту ревізії укладення додаткових угод про збільшення ціни Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області на підставі п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону N 922-VIII встановлено, що в окремих випадках збільшення ціни здійснювалось, або без належного документального підтвердження (наявні документи не відображають коливання ціни саме в період між датами її зміни згідно з укладеними додатковими угодами);

- результатами ревізії встановлено, що при укладенні Додаткової угоди N 2 від 15.03.2021, Додаткової угоди N 4 від 31.08.2021, Додаткової угоди N 5 від 01.09.2021, Додаткової угоди N 6 від 02.09.2021, Додаткової угоди N 10 від 05.10.2021 порушено норму п. 2 ч. 5 статті 41 Закону N 922-VIII в частині підняття ціни за одиницю товару непропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку, або підняття ціни при фактичному її зменшенні на ринку;

- відповідно до даних бухгалтерського обліку КП «Тернопільелектротранс» які підтверджуються актами приймання - передачі поставленої електричної енергії постачання електроенергії ТОВ «Трістар Енергія» за Договором здійснювалось в період з 01 лютого по 24 жовтня 2021 року включно. За вказаний період поставлено електроенергії загальним обсягом 4 132 871 кВт.год та вартістю 9 125 660,65 грн. (з ПДВ), розрахунки за яку проведено в повному обсязі, що підтверджуються відповідними платіжними дорученнями;

- тобто результатами ревізії встановлено, що при укладенні Додаткової угоди N 2 від 15.03.2021, Додаткової угоди N 4 від 31.08.2021, Додаткової угоди N 5 від 01.09.2021, Додаткової угоди N 6 від 02.09.2021, Додаткової угоди N 10 від 05.10.2021 порушено норму п. 2 ч. 5 статті 41 Закону o 922-VIII в частині підняття ціни за одиницю товару непропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку, або підняття ціни при фактичному її зменшенні на ринку.

10.07.2023 (вх. № 1774/23) на адресу Господарського суду Харківської області надійшла відповідь на відзив Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРІСТАР ЕНЕРГІЯ», в якій представник відповідача заперечував проти доводів позивача з огляду на:

- обидві редакції пункту 2 частини 5 статті 41 «Про публічні закупівлі» дозволяли збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю і обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовувалися у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії;

- ТОВ "Трістар Енергія" та КП «Тернопільелектротранс» діяли виключно у межах пункту 2 частини 5 статті 41 «Про публічні закупівлі»;

- вказує, що для документального підтвердження факту коливання ціни електричної енергії на ринку, сторони можуть використовувати інформацію з сайту ДП «Оператор ринку»;

- вимогами чинного законодавства України не передбачено, якими саме документами має бути підтверджене коливання цін на товари;

- Закон України "Про публічні закупівлі" не містить ні переліку органів, які уповноважені надавати інформацію щодо коливання ціни на товар на ринку, ні форму/вигляд інформації щодо такого коливання. Проте, внесення змін до договору про закупівлю можливе у випадку саме відповідного до зміни ціни в договорі факту коливання ціни такого товару на ринку та повинно бути обґрунтованим і документально підтвердженим.

Протокольною ухвалою від 19.07.2023 суд за участю представників сторін закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 06.09.2023, протокольною ухвалою від 06.09.2023 суд за участю представників сторін перейшов до розгляду справи по суті та за результатом судового засідання оголосив перерву в судовому засіданні на 27.09.2023.

13.09.2023 (вх. № 24839/23) на адресу Господарського суду Харківської області надійшли додаткові пояснення з окремого питання Комунального підприємства «Тернопільелектротранс», в яких позивач надав пояснення щодо розрахунку суми до стягнення. Зокрема, зазначив з посиланням на Акту ревізії окремих питань фінансово - господарської діяльності Комунального підприємства «Тернопільелектротранс» просить суд: 1. визнати недійсною додаткову угоду № 2 від 15.03.2021 року до договору про постачання електричної енергії споживачу № 12/20к/182 від 22 грудня 2020 року; 2. визнати недійсною додаткову угоду № 4 від 31.08.2021 року до договору про постачання електричної енергії споживачу № 12/20к/182 від 22 грудня 2020 року; 3. визнати недійсною додаткову угоду № 5 від 01.09.2021 року до договору про постачання електричної енергії споживачу № 12/20к/182 від 22 грудня 2020 року; 4. визнати недійсною додаткову угоду № 6 від 02.09.2021 року до договору про постачання електричної енергії споживачу № 12/20к/182 від 22 грудня 2020 року; 5. визнати недійсною додаткову угоду № 10 від 05.10.2021 року до договору про постачання електричної енергії споживачу № 12/20к/182 від 22 грудня 2020 року; 6. стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРІСТАР ЕНЕРГІЯ» на користь Комунального підприємства «Тернопільелектротранс» кошти в сумі 1.096.859,29 грн.

27.09.2023 (вх. № 26159/23) на адресу Господарського суду Харківської області надійшли додаткові пояснення з окремого питання Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРІСТАР ЕНЕРГІЯ», в яких зазначив, що Комунальним підприємством «Тернопільелектротранс» не надано до позовної заяви належного та обґрунтованого розрахунку суми в розмірі 1.096.859,29 грн., яку позивач просить у суду стягнути з відповідача, а наданий до матеріалів справи розрахунок у Додатку 47 до Акту ревізії окремих питань фінансово - господарської діяльності Комунального підприємства «Тернопільелектротранс» за період з 01.01.2019 р. по 31.12.2022 р. від 16.063.2023 року за №05-21/2 (надалі Акт від 16.063.2023 року за №05-21/2) не відповідає фактичним обставинам справи та суперечить нормативно правовим актам.

В судовому засідання 27.09.2023 суд за участю представників сторін оголосив перерву в судовому засідання до 04.10.2023.

В судовому засіданні 04.10.2023 представник позивача підтримав заявлений позов та просив суд його задовольнити з підстав, наведених у ньому. Представник відповідача проти позову заперечував з мотивів, наведених у заявах по суті справи, та просив в задоволенні позову відмовити повністю.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача, вислухавши присутніх в судовому засіданні представників учасників справи, об`єктивно оцінивши надані суду документальні докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Для закупівлі електричної енергії обсягом 16 200 000 кВт. год. очікуваною вартістю 40 500 000,00 грн. на період з 01.02.2021 по 31.12.2022, КП «Тернопільелектротранс» проведено процедуру відкритих торгів, інформація про яку розміщена в системі ITC Prozorro за ідентифікатором UA-2020-10-06-002608-b.

За результатами проведеної процедури закупівлі позивачем укладено Договір про постачання електричної енергії споживачу № 12/20к/182 від 22.12.2020 із ТОВ «Трістар Енергія».

Відповідно до умов вказаного Договору Постачальник (ТОВ «Трістар Енергія») зобов`язується передати у власність Споживачу (КП «Тернопільелектротранс») товар - електричну енергію в кількості 16200000 кВт. год, а Споживач зобов?язується прийняти та оплатити цю електричну енергію, на умовах цього Договору.

Відповідно до п. 3.1 Договору, постачання електричної енергії здійснюється у строк з 01.02.2021 до 31.12.2022. Ціна за 1 кВт. год електричної енергії за цим Договором становить 1,450231481 грн. без ПДВ, ПДВ 0,2900462962 грн., разом з ПДВ 1,7402777772 грн.

Ціна електричної енергії за 1 кВт. год. включає в себе тариф на послуги оператора системи передачі, щодо надання послуг з передачі електричної енергії, які необхідні для виконання цього Договору у розмірі 0,24023 грн. (без ПДВ), затверджений постановою НКРЕКП №1329 від 11.07.2020 р..

Загальна вартість Договору становить 23 493 750,00 грн. без ПДВ, крім того ПДВ - 4 698 750 грн., разом з ПДВ - 28 192 500,00 грн. разом з вартістю передачі.

Відповідно до розділу 13 Договору договір набирає чинності з дати підписання та діє до 24 год. 31 грудня 2022 року. Постачання електроенергії починається з 00 год. 00 хв. 01.02.2021.

Пунктом 14.1 Договору визначено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім окремих випадків. Наведені в Договорі випадки відповідають тим, що визначені ст. 41 Закону №922-VIII.

Відповідно до п.14.1 Договору у разі коливання ціни товару на ринку в межах 10 % від ціни за одиницю товару Постачальник письмово повідомляє про такі зміни Замовника. Такі зміни підтверджуються оригіналом або завіреною копією довідки Управління статистики України та/або оригіналом або завіреною копією довідки Торгово-промислової палати України (або підпорядкованим їм органам), або іншими документами спеціально уповноважених державних органів, що підтвердять коливання (зміни) цін на ринку товару, що є предметом закупівлі за цим договором. Вищезазначені документи мають обов`язково містити інформацію про середньоринкову ціну за одиницю товару за найближчих 10 днів перед днем аукціону та інформацію про середньоринкову ціну на одиницю товару періоду не менше 10 днів що передують даті письмового звернення Постачальника.

Відповідно до Комерційної пропозиції (Додаток 2 до Договору), ціна (тариф) електричної енергії, у тому числі диференційовані ціни (тарифи) становить: за результатами аукціону ціна 1кВт*год складає 1,450231481 грн. без ПДВ, ПДВ - 0,2900462962 грн, разом з ПДВ 1,7402777772 грн., що включає в себе тариф на послуги з передачі електричної енергії на відповідний розрахунковий період, затверджений Постановою НКРЕКП No 1329 від 11.07.2020. Ціна Договору становить 23 493 750,00 грн., крім того ПДВ - 4 698 750,00 грн, разом з ПДВ - 28 192 500,00 грн. Загальний обсяг постачання електричної енергії - 16 200 000 кВт/год. Допускається зміна ціни у зв`язку із застосуванням положень п.2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», шляхом укладання та підписання додаткових угод. Якщо протягом строку дії цього Договору на підставі постанов НКРЕКП тариф на передачу електроенергії для ПрАТ «НЕК «Укенерго» буде збільшуватись, Сторони Договору, відповідно до п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону повинні переглянути ціну 1 кВт*год електроенергії за даним Договором відповідно до рівня збільшення тарифу на передачу електроенергії для ПрАТ «НЕК «Укренерго».

До договору укладено наступні додаткові угоди:

- Додаткова угода № 2 від 15.03.2021, відповідно до якої, враховуючи коливання ціни електричної енергії на ринку, керуючись п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону № 922-VIII, Сторони домовились з 01 лютого 2021 року збільшити ціну на електроенергію. Згідно із змінами, ціна становить 1,624810628 грн. без ПДВ, ПДВ - 0,324962126 грн., разом з ПДВ 1,949772754 грн. Ціна включає в себе тариф на послуги оператора системи передачі, щодо надання послуг з передачі електричної енергії у розмірі 0,29393 грн. без ПДВ, затверджений Постановою НКРЕКП № 2353 від 09.12.2020.

Загальна вартість цього Договору становить 23 493 749,42 грн., крім того ПДВ - 4 698 749,88 грн., разом з ПДВ - 28 192 499,31 грн. Загальний обсяг постачання електричної енергії - 14 459 377 кВт/ год.

Тобто, Додатковою угодою № 2 від 15.03.2021 збільшено ціну за одиницю товару до 1,624810628 грн./кВт. год (без ПДВ), що у порівнянні з ціною встановленою Договором (1,450231481 грн./кВт. год), без урахування її збільшення за рахунок регульованого тарифу по Додатковій угоді № 1, зросла на 8,34 %.

Щодо підстав для підвищення ціни надано лист ТОВ «Трістар Енергія» № 214 від 25.02.2021 з пропозицією збільшення ціни до 1,624810628 без ПДВ, що включає в себе тариф на послуги з передачі електроенергії на відповідний розрахунковий період. В листі міститься посилання на дані веб-сайту ДП «Оператор ринку» відповідно до яких відбулось зростання ціни електричної енергії на ринку у січні 2021 року, а саме: за 20 днів січня 2021 року в порівнянні з 10 днями січня 2021 року - на 19,14 %; за 31 день січня 2021 року в порівнянні з 20 днями січня 2021 року - на 7,07 %; за 31 день січня 2021 року в порівнянні з 10 днями січня 2021 року - на 27,57 %, а також цінову довідку Харківської торгово-промислової палати № 201/21 від 29.01.2021.

- Додаткова угода № 4 від 31.08.2021, відповідно до якої, враховуючи коливання ціни електричної енергії на ринку, керуючись п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону № 922-VIII, Сторони домовились з 23 серпня 2021 року збільшити ціну на електроенергію. Згідно із змінами, ціна становить 1,90400278 грн. без ПДВ, ПДВ - 0,380800556 грн., разом з ПДВ 2,284803336 грн. Ціна включає в себе тариф на послуги оператора системи передачі, щодо надання послуг з передачі електричної енергії у розмірі 0,29393 грн. без ПДВ, затверджений Постановою НКРЕКП №o 2353 від 09.12.2020.

Загальна вартість цього Договору становить 23 493 748,57грн, крім того ПДВ - 4 698 748,28 грн., разом з ПДВ - 28 192 498,28 грн. Загальний обсяг постачання електричної енергії - 12 839 572 кВт. год.

Тобто, Додатковою угодою № 4 від 31.08.2021 збільшено ціну за одиницю товару до 1,90400278 грн./кВт. год. (без ПДВ), що у порівнянні з ціною, встановленою Додатковою угодою № 03 (1,757765603 грн./кВт. год.), зросла на 8,32 %.

- Додаткова угода № 5 від 01.09.2021, відповідно до якої, враховуючи коливання ціни електричної енергії на ринку, керуючись п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону № 922-VIII, Сторони домовились з 24 серпня 2021 року збільшити ціну на електроенергію. Згідно із змінами, ціна становить 2,064849051 грн. без ПДВ, ПДВ - 0,4129698102 грн., разом з ПДВ 2,4778188612 грн. Ціна включає в себе тариф на послуги оператора системи передачі, щодо надання послуг з передачі електричної енергії у розмірі 0,29393 грн. без ПДВ, затверджений Постановою НКРЕКП № 2353 від 09.12.2020.

Загальна вартість цього Договору становить 23 493 749,57 грн., крім того ПДВ - 4 698 749,87 грн., разом з ПДВ - 28 192 499,25 грн. Загальний обсяг постачання електричної енергії - 12 107 552 кВт. год.

Тобто, Додатковою угодою № 5 від 01.09.2021 збільшено ціну за одиницю товару до 2,064849051 грн./кВт. год. (без ПДВ), що у порівнянні з ціною, встановленою Додатковою угодою № 4 (1,90400278 грн./кВт. год.), зросла на 8,45 %.

- Додаткова угода № 6 від 02.09.2021, відповідно до якої, враховуючи коливання ціни електричної енергії на ринку, керуючись п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону № 922-VIII, Сторони домовились з 25 серпня 2021 року збільшити ціну на електроенергію. Згідно із змінами, ціна становить 2,241763864 грн. без ПДВ, ПДВ - 0,4483527728 грн., разом з ПДВ 2,6901166368 грн. Ціна включає в себе тариф на послуги оператора системи передачі, щодо надання послуг з передачі електричної енергії у розмірі 0,29393 грн. без ПДВ, затверджений Постановою НКРЕКП № 2353 від 09.12.2020.

Загальна вартість цього Договору становить 23 493 746,72 грн., крім того ПДВ - 4 698 749,34 грн., разом з ПДВ - 28 192 496,06 грн. Загальний обсяг постачання електричної енергії - 11 425 292 кВт/год.

Тобто, Додатковою угодою № 6 від 02.09.2021 збільшено ціну за одиницю товару до 2,241763864 грн./кВт. год (без ПДВ), що у порівнянні з ціною, встановленою Додатковою угодою № 5 (2,064849051 грн./кВт. год.), зросла на 8,57 %.

Обґрунтовуючи підстави для підвищення ціни відповідно до Додаткових угод № 4 від 31.08.2021, № 5 від 01.09.2021, № 6 від 02.09.2021:

- Лист ТОВ «Трістар Енергія» № 576 від 02.08.2021, яким повідомлено про значне зростання середньозважених цін на ринку електроенергії 01-02 серпня 2021 року (на 32,23 % і 21,68 % відповідно) у зв`язку із чим наявні підстави для зміни ціни за 1 кВт. год. у Договорі;

- Лист ТОВ «Трістар Енергія» № 668 від 26.08.2021 з пропозицією збільшення ціни до економічно обґрунтованої. Крім цього, надано листи ТОВ «Трістар Енергія» № 669, № 670, № 671 від 26.08.2021, зміст яких ідентичний листу № 668 від 26.08.2021;

До листа додана цінова довідка Харківської торгово-промислової палати № 1837/21 від 11 серпня 2021 року. Відповідно до вказаної цінової довідки, з 1 липня 2019 року відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» No 2019-VIII від 13.04.2017 почав функціонувати новий ринок електроенергії для забезпечення діяльності якого урядом на базі державного підприємства (ДП) «Енергоринок» створено держпідприємство «Оператор ринку», яке в свою чергу згідно з новими Правилами ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку (Постанова НКРЕКП № 308 від 14.03.2018) забезпечує функціонування ринку «на добу наперед» (РДН) та «внутрішньодобового ринку» (ВДР) та організацію купівлі-продажу електричної енергії на цих ринках і також аналізує роботу «ринку на добу наперед» (РДН) та «внутрішньодобовий ринок» (ВДР). Згідно з інформацією з офіційного сайту ДП «Оператор ринку» (https://www.oree.com.ua/) середньозважені ціни на майданчику ринку «на добу наперед» (РДН) у торговій зоні ОЕС (об`єднаної енергетичної системи) України за липень (01.07-31.07) 2021 року та 1 декаду (01.08-10.08) серпня 2021 року та відсоток коливання цін між зазначеними періодами має наступний вигляд (ціни вказані без урахування ПДВ та без урахування тарифу на передачу електричної енергії, грн./МВт. Год.): липень - 1444,05 грн., перша декада серпня - 2127,10 грн., відсоток коливання ціни +47,3%.

- Додаткова угода № 10 від 05.10.2021, відповідно до якої, враховуючи коливання ціни електричної енергії на ринку, керуючись п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону № 922-VIII, Сторони домовились з 05 вересня 2021 року збільшити ціну на електроенергію. Згідно із змінами, ціна становить 2,701721484 грн. без ПДВ, ПДВ - 0,5403442968 грн., разом з ПДВ 3,2420657808 грн. Ціна включає в себе тариф на послуги оператора системи передачі, щодо надання послуг з передачі електричної енергії у розмірі 0,29393 грн. без ПДВ, затверджений Постановою НКРЕКП № 2353 від 09.12.2020.

Загальна вартість цього Договору становить 23 493 740,02 грн., крім того ПДВ - 4 698 748,00 грн., разом з ПДВ - 28 192 488,02 грн. Загальний обсяг постачання електричної енергії - 10 085 807 кВт. год.

Тобто, Додатковою угодою № 10 від 05.10.2021 збільшено ціну за одиницю товару до 2,701721484 грн./кВт. год. (без ПДВ), що у порівнянні з ціною, встановленою Додатковою угодою № 9 (2,580965984 грн./кВт. год.), зросла на 4,68 %.

Відповідно до умов Договору № 12/20к/182 від 22.12.2020 та актів до Договору відповідачу було перераховано кошти на загальну суму 9 125 660,65 грн. (з ПДВ).

Згідно Акту ревізії укладення додаткових угод про збільшення ціни Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області на підставі п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону N 922-VIII встановлено, що в окремих випадках збільшення ціни здійснювалось, або без належного документального підтвердження (наявні документи не відображають коливання ціни саме в період між датами її зміни згідно з укладеними додатковими угодами).

Результатами ревізії встановлено, що при укладенні Додаткової угоди N 2 від 15.03.2021, Додаткової угоди N 4 від 31.08.2021, Додаткової угоди N 5 від 01.09.2021, Додаткової угоди N 6 від 02.09.2021, Додаткової угоди N 10 від 05.10.2021 порушено норму п. 2 ч. 5 статті 41 Закону N 922-VIII в частині підняття ціни за одиницю товару непропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку, або підняття ціни при фактичному її зменшенні на ринку.

В Акті ревізії окремих питань фінансово - господарської діяльності Комунального підприємства «Тернопільелектротранс» за період з 01.01.2019 по 31.12.2022, складеного Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області №05-21/2 від 16.03.2023 р. вказано, що проведено закупівлю електричної енергії за завищеною ціною в період з 01 лютого по 24 жовтня 2021 року на суму 1 096 859,29 грн. (з ПДВ), чим завдано Підприємству матеріальної шкоди на вказану суму, що підтверджується розрахунком завищення вартості електричної енергії закупленої КП «Тернопільелектротранс» у ТОВ «ТРІСТАР ЕНЕРГІЯ» по Договору №12/20к/182 від 22.12.2020 р.

Тобто результатами ревізії встановлено, що при укладенні Додаткової угоди N 2 від 15.03.2021, Додаткової угоди N 4 від 31.08.2021, Додаткової угоди N 5 від 01.09.2021, Додаткової угоди N 6 від 02.09.2021, Додаткової угоди N 10 від 05.10.2021 порушено норму п. 2 ч. 5 статті 41 Закону o 922-VIII в частині підняття ціни за одиницю товару непропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку, або підняття ціни при фактичному її зменшенні на ринку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною третьою статті 215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з абзацом 1 частини першої статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Так, загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені у статті 203 ЦК України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх і непрацездатних дітей.

Отже, вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Тобто, для того щоб визнати той чи інший правочин недійсним, позивач по справі має довести, що такий правочин, саме в момент його укладання, зокрема, суперечив Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Як встановлено судом, сторони уклали договір за результатами процедури відкритих торгів на виконання вимог Закону України «Про публічні закупівлі» № 922-VIII (далі - Закон № 922-VIII), який встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Метою Закону № 922-VIII є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції. Положеннями статті 3 Закону № 922-VIII визначено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об`єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Відповідно до пункту 8 частини другої статті 22 Закону № 922-VIII тендерна документація має містити проект договору про закупівлю з обов`язковим зазначенням порядку змін його умов. У частині четвертій статті 41 Закону № 922-VIII визначено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції / пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Відповідно до положень частин першої, другої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Стаття 652 ЦК України передбачає, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Через зміну істотних обставин договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) у момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Суд зазначає, що за загальним правилом істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі (частина п`ята статті 41 Закону № 922-VIII). Однак вказана норма передбачає випадки, при яких допускається зміна істотних умов договору про закупівлю.

Зокрема, відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII зміна істотних умов договору можлива у разі збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Тобто положення пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII прямо передбачає, що обов`язковою умовою для збільшення ціни договору є наявність підтверджених обставин коливання цін на ринку щодо відповідного товару, зокрема і електричної енергії.

Суд також зазначає про те, що чинне законодавство не передбачає, які саме документи мають підтверджувати факт коливання цін.

Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що частина п`ята статті 41 Закону № 922-VIII дає можливість змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10% та має на меті запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника. Разом з тим, ця норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Документи щодо коливання ціни повинні підтверджувати, чому відповідне підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні запропонованій замовнику на тендері та/або чому виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним (подібна за змістом позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.04.2019 у справі № 915/346/18, від 12.02.2020 у справі № 913/166/19, від 21.03.2019 у справі № 912/898/18, від 25.06.2019 у справі № 913/308/18, від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18).

Так позивач, звертаючись з позовом у справі, що розглядається, підставою для визнання недійсними додаткових угод до Договору визначив саме положення пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII.

При цьому системний аналіз положень статей 651, 652 ЦК України та положень пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII дає підстави для висновку про те, що зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов:

- відбувається за згодою сторін;

- порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації);

- підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником);

- ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%;

- загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися.

Подібний висновок наведений у постановах від 09.06.2022 у справі № 927/636/21 та від 07.12.2022 у справі № 927/189/22.

Верховним Судом у постанові від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18 наголошено, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених Законом.

Умовами Договору сторони визначили, що у разі коливання ціни товару на ринку в межах 10 % від ціни за одиницю товару Постачальник письмово повідомляє про такі зміни Замовника. Такі зміни підтверджуються оригіналом або завіреною копією довідки Управління статистики України та/або оригіналом або завіреною копією довідки Торгово-промислової палати України (або підпорядкованим їм органам), або іншими документами спеціально уповноважених державних органів, що підтвердять коливання (зміни) цін на ринку товару, що є предметом закупівлі за цим договором. Вищезазначені документи мають обов`язково містити інформацію про середньоринкову ціну за одиницю товару за найближчих 10 днів перед днем аукціону та інформацію про середньоринкову ціну на одиницю товару періоду не менше 10 днів що передують даті письмового звернення Постачальника.

Таким чином з наведеного вбачається, що навіть за умов погодження сторонами Договору можливості зміни ціни електричної енергії шляхом укладання додаткових угод, факт укладання Договору за результатами проведення процедури закупівлі, встановлює обмеження, визначені Законом. Зокрема, ціна на електричну енергію може збільшуватись у разі коливання ціни на ринку - обґрунтоване та документально підтверджене, якщо це робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим та не може перевищувати збільшення ціни за одиницю товару більш ніж на 10%.

Проте надані відповідачем довідки Харківської торгово-промислової палати є лише документами довідкового характеру, а дані із сайту ДП «Оператор ринку» щодо середньозваженої ціни не містять точної інформації про коливання цін на електричну енергію станом, як на момент звернення відповідача з пропозиціями про внесення змін до договору, так і на момент підписання спірних додаткових угод та відповідних розрахункових періодів. Жодна довідка не містить будь якої інформації саме про факт коливання цін на електричну енергію у порівняні з датою укладення Договору та моментом звернення постачальника з пропозиціями внести зміни до договору в частині зміни (збільшення) ціни на одиницю товару.

Також суд враховує, сталу та послідовну позицію Верховного Суду, що будь-який покупець товару, за звичайних умов, не може бути зацікавленим у збільшенні його ціни, а відповідно й у зміні відповідних умов договору. Тобто, навіть за наявності росту цін на ринку відповідного товару, який відбувся після укладення договору, покупець має право відмовитися від підписання невигідної для нього додаткової угоди, адже ціна продажу товару вже визначена в договорі купівлі-продажу чи поставки. При цьому, така відмова покупця не надає постачальнику права в односторонньому порядку розірвати договір. Метою регулювання, передбаченого статтею 41 Закону № 922-VIII, а саме - закріплення можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10% є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника.

Суд наголошує, що будь-який суб`єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору.

Таким чином суд приходить до переконливого висновку про те, що оспорювані додаткові угоди № 2, 4, 5, 6, 10 до Договору є недійсними в силу статті 41 Закону № 922-VIII, та, відповідно, не породжують жодних правових наслідків для сторін.

Враховуючи недійсність укладених між сторонами Договору додаткових угод, правовідносини з постачання електричної енергії між позивачем та відповідачем у період дії Договору регулюються умовами Договору, а відтак, і поставка електричної енергії, і оплата мала здійснюватися сторонами відповідно до умов укладеного договору в частині вартості поставленої електричної енергії.

Оскільки спірні додаткові угоди № 2, 4, 5, 6, 10 до Договору підлягають визнанню недійсними, підстава для оплати поставленої електричної енергії за ціною встановленою у додаткових угодах фактично відпала, а тому відповідач повинен повернути грошові кошти у розмірі 1 062 696,00 грн. як безпідставно набуте майно.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.02.2023 у справі №903/383/22.

Водночас суд зауважує, що поверненню підлягають лише грошові кошти в сумі 1 062 696,00 грн. за додатковими угодами № 2, 4, 5, 6, 10 до Договору, які визнаються судом недійсними, в зв`язку із чим включення в суму стягнення позивачем вартості електричної енергії за додатковими угодами № 3, 8, 9 стягненню не підлягають, оскільки вимоги про їх визнання недійсними позивачем до господарського суду не заявлялись.

Відносно заперечень відповідача стосовно того, що вимогами чинного законодавства України не передбачено, якими саме документами має бути підтверджене коливання цін на товари, зокрема, Закон України "Про публічні закупівлі" не містить ні переліку органів, які уповноважені надавати інформацію щодо коливання ціни на товар на ринку, ні форму/вигляд інформації щодо такого коливання, суд зауважує наступне.

Відповідно до роз`яснення Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, як уповноваженого органу щодо формування державної політики у сфері публічних закупівель, від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 «Щодо зміни істотних умов договору», в залежності від коливання ціни товару на ринку сторони протягом дії договору про закупівлю можуть вносити зміни Оскільки разів в частині ціни за одиницю товару не більше, ніж на 10% кожного разу з урахуванням попередніх змін, внесених до нього, сукупність яких може перевищувати 10 відсотків від ціни за одиницю товару, визначеної сторонами на момент укладення договору про закупівлю, та за умови, що зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у договору. Водночас, внесення таких змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим. Перелік органів, установ та організацій, які уповноважені надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни товару на ринку, не є вичерпним.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 13.10.2020 (справа № 912/1580/18), зазначив наступне: судами обох інстанцій правильно враховано, що оскільки законодавством у сфері публічних закупівель конкретну особу, наділену повноваженнями надавати інформацію на підтвердження коливання ціни товару на ринку, не визначено, то виходячи з норм чинного законодавства, до суб`єктів надання такої інформації можна віднести, зокрема, Державну службу статистики України, на яку постановою KM У від 10.09.2014 №442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" покладено функцію з контролю за цінами в частині здійснення моніторингу динаміки цін (тарифів) на споживчому ринку; державне підприємство "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків'', яке на замовлення суб`єкта господарювання виконує цінові товарні експертизи, зокрема, щодо відповідності ціни договору наявній конюктурі певного ринку товарів; Торгово- промислову палату України, яка у межах власних повноважень надає послуги щодо цінової інформації. Таким чином, довідки та експертні висновки Торгово-промислової палати України можуть використовуватися для підтвердження коливання ціни товару на ринку.

Проте цінові довідки, надані відповідачем як підстава для укладення додаткових угод, не містять у своєму змісті інформації про підтвердження факту коливання цін на товар на відповідному ринку і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почали змінюватися ціни на ринку у бік збільшення, тобто наявності коливання, а отже вони не є належними документами для підтвердження наявності коливання ціни на товар.

Аналогічну позицію висловив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 13.10.2020 (справа № 912/1580/18), зазначивши наступне: судами, обох інстанцій зроблено правильний висновок, що надані відповідачем-1 довідки та висновки не можуть вважатись належними та допустимими доказами на підтвердження факту коливання ціни на товар. Так, судами правильно зазначено, що у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціпи на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали, підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження, викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо.

Відтак заперечення відповідача проти позову суд визнає неспроможними та такими, що спростовуються матеріалами справи та приписами наведеного вище законодавства.

Також суд при прийнятті рішення виходить з наступного.

Статтею 129 Конституції України унормовано, що до основних засад судочинства відносяться, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до приписів статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд зазначає, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд керується при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Відповідно до ст. 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Салов проти України» від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Надточий проти України» від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі. Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Із зазначеного вище вбачається, що відповідачем у встановленому законом порядку позовні вимоги позивача не спростовано.

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги наведені положення законодавства, встановлені судом обставини, зміст доводів учасників процесу та наявних доказів, суд дійшов висновку про те, що оспорювані додаткові угоди № 2, 4, 5, 6, 10 до Договору №12/20к/182 від 22 грудня 2020 року є недійсними в силу статті 41 Закону № 922-VIII, та, відповідно не породжують жодних правових наслідків для сторін, і відповідач повинен повернути грошові кошти у розмірі 1 062 696,00 грн. відповідачу, як безпідставно набуте майно, відтак вимоги позивача визнає обґрунтованим та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Судом враховується також, що Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» у рішенні від 18.07.2006 та у справі «Трофимчук проти України» у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Вирішуючи питання розподілу судового збору, господарський суд керується ст. 129 ГПК України, у зв`язку з чим судовий збір покладається на відповідача в частині задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129 Конституції України, 1, 2, 11, 13, 73-80, 86, 123, 129, 233, 236-238, 239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати недійсною Додаткову угоду № 2 від 15.03.2021 року до Договору про постачання електричної енергії споживачу №12/20к/182 від 22 грудня 2020 року.

3. Визнати недійсною Додаткову угоду № 4 від 31.08.2021 року до Договору про постачання електричної енергії споживачу №12/20к/182 від 22 грудня 2020 року.

4. Визнати недійсною Додаткову угоду № 5 від 01.09.2021 року до Договору про постачання електричної енергії споживачу №12/20к/182 від 22 грудня 2020 року.

5. Визнати недійсною Додаткову угоду № 6 від 02.09.2021 року до Договору про постачання електричної енергії споживачу №12/20к/182 від 22 грудня 2020 року.

6. Визнати недійсною Додаткову угоду № 10 від 05.10.2021 року до Договору про постачання електричної енергії споживачу №12/20к/182 від 22 грудня 2020 року.

7. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРІСТАР ЕНЕРГІЯ» (61057, м. Харків, вул. Чернишевська, буд. 1, кв. 35, код ЄДРПОУ 35859031) на користь Комунального підприємства «Тернопільелектротранс» (вул. Тролейбусна, 7, м. Тернопіль, 46027, код ЄДРПОУ 05447987) кошти в сумі 1062696,00 грн., а також 29360,44 грн. витрат по сплаті судового збору.

8. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

9. В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 16.10.2023.

Суддя Н.А. Новікова