Рішення № 114186660, 04.10.2023, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.10.2023м. СумиСправа № 920/755/23

Господарський суд Сумської області у складі судді Жерьобкіної Є.А.,

за участю секретаря судового засідання Гордієнко Ж.М.,

Розглянувши в порядку загального позовного провадження справу № 920/755/23

за позовом:Публічного акціонерного товариства «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» (39610, м. Кременчук, вул. Свіштовська, буд. 3)

до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІЄС-С» (40000, м. Суми, вул. Майдан Незалежності, буд. 3/1 каб. 94Г)

про стягнення 3715939 грн 25 коп.

представники учасників справи:

від позивача не з`явився,

від відповідача Цуканов В.В.;

1.Стислий виклад позицій сторін у справі.

1.1.07.07.2023 позивач звернувся з позовом до суду, в якому просить стягнути відповідача заборгованість в сумі 3715939 грн 25 коп. за поставлений товар згідно договору № 246/2/2118 поставки нафтопродуктів від 29.02.2020.

1.2.Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що ним виконано зобов`язання за договором поставки на суму 9196582 грн 82 коп. Відповідач частково оплатив поставлений товар (з урахуванням коригування платежу на користь договору № 246/2/2118 від 29.02.2020 на суму 700000 грн 00 коп) на загальну суму 5480643 грн 57 коп. Залишок заборгованості складає 3715939 грн 25 коп.

1.3.Відповідач, заперечуючи проти вимог позивача, вказує на те, що надані позивачем акти приймання-передачі нафтопродуктів та рахунки-фактури не можуть бути безумовною підставою виникнення зобов`язань у ТОВ «ДІЄС-С» за договором поставки нафтопродуктів № 246/2/2118 від 29.02.2020 з огляду на особливості процедури відпуску та приймання нафтопродуктів, визначені Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики, від 20.05.2008 № 281/171/578/155. Враховуючи відсутність документального підтвердження здійснення поставки нафтопродуктів у визначеному законом порядку, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

2.Заяви, які подавались сторонами. Процесуальні дії, які вчинялись судом.

2.1.Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.07.2023, справу № 920/755/23 призначено судді Жерьобкіній Є.А.

2.2.Ухвалою від 12.07.2023 Господарський суд Сумської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 920/755/23; призначив підготовче засідання на 16.08.2023, 12:00; надав відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву відповідно до ст. 165 ГПК України; надав позивачу семиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив відповідно до ст. 166 ГПК України; надав відповідачу семиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення до ст. 167 ГПК України.

2.3.02.08.2023 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву (вх. № 4886 від 02.08.2023), згідно якого просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки позивачем не надані докази в підтвердження здійснення поставки нафтопродуктів, в порядку, визначеному Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики, від 20.05.2008 № 281/171/578/155.

2.4.02.08.2023 від представника позивача надійшла заява про вступ у справу як представника (вх. № 4882 від 02.08.2023), згідно якої Синяк Діана Олександрівна просить суд залучити її у справу як представника позивача, на підставі довіреності № 14/03-79 від 25.04.2023 та надати доступ до електронної справи № 920/755/23 в підсистемі «Електронний суд».

2.5.11.08.2023 представник позивача подала заяву (вх. № 3046 від 11.08.2023), в якій просить суд надати можливість представнику позивача Публічного акціонерного товариства «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта», Синяк Діані Олександрівні, прийняти участь у судовому засіданні 16.08.2023 року о 12:00 та у всіх наступних судових засіданнях у справі № 920/755/23 в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.

2.6.Ухвалою від 14.08.2023 Господарський суд Сумської області задовольнив клопотання представника позивача ПАТ «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта», Синяк Д.О., про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (вх. № 3046 від 11.08.2023) у справі № 920/755/23; забезпечив участь представника позивача ПАТ «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта», Синяк Д.О., у судовому засіданні 16.08.2023 о 12:00 та у всіх наступних судових засіданнях у справі 920/755/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

2.7.14.08.2023 до суду надійшла відповідь на відзив № 14/11-1218 від 08.08.2023 (вх. № 5121 від 14.08.2023), згідно якої позивач зазначив, що пунктом 3.2 договору сторони визначили, що передача товару здійснюється партіями на підставі актів приймання-передачі нафтопродуктів, підписаних сторонами. Зобов`язання постачальника вважається виконаним, право власності на товар переходить від постачальника до покупця з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі нафтопродуктів. Акти приймання-передачі підписані відповідачем без зауважень; товарно-транспортні накладні стосуються правовідносин саме з перевезення товару та є доказом факту перевезення (переміщення) товару. Таким чином, позивач вважає, що первинні документи належним чином оформлені та додані до суду при зверненні з позовною заявою, в їх сукупності беззаперечно свідчать про факт здійснення поставки нафтопродуктів та обов`язку їх оплатити.

2.8.Позивач подав до суду клопотання № 14/11-1225 від 09.08.2023 (вх. № 5110 від 14.08.2023, вх. № 5148 від 15.08.2023) про долучення до справи доказів на підтвердження повноважень представника ПАТ «Укртатнафта», Синяк Д.О., а саме копії: посадової інструкції представника, наказу № 31 від 14.03.2023, довіреності представника.

2.9. У судовому засіданні 16.08.2023 Господарський суд Сумської області, за участю представника відповідача, постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні до 11.09.2023, 11:30; повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду справи в порядку ст. 120 ГПК України.

2.10.У судовому засіданні 11.09.2023 представник відповідача заявив клопотання про надання позивачем оригіналів документів (додаткової угоди, специфікації та актів приймання-передачі) для огляду.

2.11.У судовому засіданні 11.09.2023 Господарський суд Сумської області, за участю представників позивача та відповідача, постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті з повідомленням сторін на 04.10.2023, 11:30; задоволення клопотання представника відповідача про витребування у позивача оригіналів доказів (договору, додаткової угоди, специфікації та актів приймання-передачі) для дослідження їх в судовому засіданні.

2.12.02.10.2023 представник позивача подала до суду клопотання № 14/11-1531 від 02.10.2023 (вх. № 6215 від 02.10.2023) про розгляд справи № 920/755/23 за відсутності представника позивача, за наявними в матеріалах справи документами. Позивач позовні вимоги підтримує та просить задовольнити їх в повному обсязі.

2.13.03.10.2023 представник позивача, згідно клопотання № 14/11-1496 від 27.09.2023 (вх. № 6268 від 03.10.2023) на виконання вимог суду, надала для огляду докази відвантаження нафтопродуктів, а саме, оригінали: договору № 246/2/2118 від 29.02.2020 з додатковою угодою; специфікацій № 1/02 від 01.02.2021, № 1/03 від 01.03.2021, № 1/04 від 01.04.2021, № 1/05 від 01.05.2021 на поставку товару до договору № 246/2/2118 від 29.02.2020; актів приймання-передачі нафтопродуктів № 1/02 від 28.02.2021, № 1/03 від 31.03.2021, № 1/04 від 30.04.2021, № 1/05 від 31.05.2021.

2.14.У судовому засіданні 04.10.2023 судом досліджені подані позивачем оригінали документів, та оглянуті представником відповідача. Копії, які містяться в матеріалах справи відповідають оригіналам, які надані позивачем для огляду.

2.15.Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подання доказів в обґрунтування своїх позицій по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарський суд, в межах наданих йому повноважень, створив належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав.

3.Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

3.1.29.02.2020 між позивачем Публічним акціонерним товариством «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» (постачальник) та відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю «ДІЄС-С» (покупець) укладено договір № 246/2/2118 поставки нафтопродуктів, відповідно до умов якого позивач зобов`язується поставити нафтопродукти, а відповідач прийняти і оплатити в асортименті, кількості та за ціною, узгодженими сторонами в додатках (специфікаціях) до договору (п. 1.1 договору).

3.2.Відповідно до п. 3.1 договору, базис поставки EXW (резервуари ПАТ «Одеснафтопродукт», м. Одеса, вул. Вапняна, 54), згідно «Інкотермс 2010. Правила ІСС з використання термінів для внутрішньої і міжнародної торгівлі».

3.3.Передача товару здійснюється партіями на підставі актів приймання-передачі нафтопродуктів, підписаних сторонами. Зобов`язання постачальника з поставки товару вважається виконаним, право власності на товар та ризики по його вартості (псуванню) переходять від постачальника до покупця з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі нафтопродуктів (п. 3.2 договору).

3.4.Додатковою угодою від 18.12.2020 до договору поставки нафтопродуктів № 246/2/2118 від 29.02.2020, сторонами внесені зміни у розділи 3 і 7 договору.

3.5.Відповідно до п. 3.3 договору (з урахуванням додаткової угоди до договору поставки нафтопродуктів від 18.12.2020), строк поставки: з моменту підписання сторонами договору до 31.12.2021.

3.6.Згідно п. 4.2 договору, оплата товару може бути здійснена покупцем як на умовах попередньої оплати, так і після поставки товару. В останньому випадку, оплата повинна бути здійснена покупцем у строк, вказаний у листі-вимозі постачальника про оплату, а у випадку відсутності такої вимоги не пізніше 60-ти календарних днів від дати передачі товару згідно з актом приймання-передачі нафтопродуктів. Оплата товару може здійснюватись частинами . Підставою для перерахування оплати за товар є рахунок постачальника. В рахунку постачальник вказує вартість товару виходячи з ціни товару, зазначеної у відповідному додатку до даного договору. Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника , який вказаний в рахунку. Оплата товару, що поставляється, здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника із зазначенням в платіжному документі номера і дати цього договору, номера і дати виписки рахунку на оплату, найменування покупця, його коду ЄДРПОУ та найменування товару, що підлягає оплаті.

3.7.Строк дії договору: з моменту підписання сторонами до 31 грудня 2021 року, а в частині розрахунків до повного його здійснення (п. 7.1 договору, з урахуванням додаткової угоди до договору поставки нафтопродуктів від 18.12.2020).

3.8.Згідно специфікацій на поставку товару, що є додатками до договору та підписані сторонами: № 1/02 від 01.02.2021, № 1/03 від 01.03.2021, № 1/04 від 01.04.2021, № 1/05 від 01.05.2021, сторони зазначили найменування, загальну кількість, одиницю виміру, ціну за одиницю товару.

3.9.Позивач свої зобов`язання щодо поставки нафтопродуктів виконав, а відповідач прийняв товар без зауважень на суму 9196582 грн 82 коп., про що свідчать акти приймання передачі нафтопродуктів № 1/02 від 28.02.2021, № 1/03 від 31.03.2021, № 1/04 від 30.04.2021, № 1/05 від 31.05.2021.

3.10.Для оплати товару позивач виставив відповідачу рахунки-фактури № 90749455 від 30.04.2021 на суму 408583 грн 82 коп., № 90749457 від 30.04.2021 на суму 218637 грн 80 коп., № 90749460 від 30.04.2021 на суму 2001725 грн 27 коп., №90749461 від 30.04.2021 на суму 131802 грн 73 коп., № 90761763 від 31.05.2021 на суму 693010 грн 13 коп., № 90761759 від 31.05.2021 на суму 148738 грн 16 коп., № 90761761 від 31.05.2021 на суму 113441 грн 34 коп.

3.11.Відповідач не виконав обов`язку зі сплати вартості поставленого товару у повному обсязі.

3.12.Згідно платіжних інструкцій № 227 від 19.03.2021 на суму 700000 грн 00 коп. (з урахуванням листа ТОВ «ДІЄС-С» № 59 від 19.03.2021 щодо коригування договору за яким здійснено оплату), № 231 від 22.03.2021 на суму 379790 грн 86 коп., № 357 від 19.04.2021 на суму 1511006 грн 61 коп., № 410 від 27.04.2021 на суму 2890846 грн 10 коп. (а. с. 32-36), відповідач частково оплатив поставлені позивачем нафтопродукти за договором № 246/2/2118 від 29.02.2020 на суму 5480643 грн 57 коп.

3.13.Позивач направив відповідачу претензію № 14/05-272 від 31.01.2023 з вимогою сплатити заборгованість на суму 3715939 грн 25 коп. (а. с. 37-39).

3.14.У наданій відповіді на претензії, відповідач не зазначив позиції щодо існуючої заборгованості, проте, вказав на необхідність підтвердження повноважень адвоката Сухорук Анни на представництво ПАТ «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» (а. с. 40-41).

4.Оцінка суду, висновки суду та законодавство, що підлягає застосуванню.

4.1. Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

4.2. Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 2 цієї статті передбачає, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу

4.3. Відповідно п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

4.4. Згідно із абзацом 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

4.5. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору (ст. 626 ЦК України).

4.6. Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

4.7. Як встановлено ч. ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

4.8. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

4.9. Стаття 664 Цивільного кодексу України визначає, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

4.10. Стаття 689 Цивільного кодексу України передбачає, що покупець зобов`язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Покупець зобов`язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

4.11. Частиною 1 статті 691 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

4.12. За приписами ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець повинен сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором законом (ст. 525 ЦК України). Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання із порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

4.13.Згідно зі ст. 526, ст. 530 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

4.14.Суд установив, що сторони уклали договір, яким передбачено обов`язок позивача поставити нафтопродукти, а відповідача прийняти товар та сплатити за нього. Позивачем обов`язок з поставки виконаний, а відповідачем не сплачено вчасно та в повному обсязі вартість поставленого товару, чим порушено п. 4.2 договору.

4.15.Факт поставки позивачем та прийняття відповідачем нафтопродуктів за договором № 246/2/2118 від 29.02.2020 підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, актами приймання-передачі, що підписані та скріплені печатками сторін.

4.16.Відповідач, у свою чергу, підтверджуючи факт підписання актів приймання-передачі нафтопродуктів, вважає, що в задоволенні позову про стягнення коштів за поставку відповідних нафтопродуктів має бути відмовлено в повному обсязі, у зв`язку з відсутністю товарно-транспортної накладної або іншого доказу на додаткове підтвердження здійснення відвантаження нафтопродуктів.

4.17.Відповідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом, що затверджені Наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997, товарно-транспортна накладна стосується правовідносин саме з перевезення товару, товарно-транспортні накладні є доказом саме факту перевезення (переміщення) товару.

4.18.Як було зазначено вище та передбачено п. 1.3 договору та змісту актів приймання-передачі, поставка товару відбувається на умовах поставки EXW (резервуари ПАТ «Одеснафтопродукт», м. Одеса, вул. Вапняна, 54), згідно «Інкотермс 2010.Правила ІСС з використання термінів для внутрішньої і міжнародної торгівлі».

4.19.Торговий термін ЕХW означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов`язання щодо поставки, в момент, коли він надав товар у розпорядження покупця на площах свого підприємства чи в іншому названому місці (наприклад, на заводі, фабриці, складі і т. ін.), без здійснення митного очищення товару для експорту та завантаження його на будь-який приймаючий транспортний засіб.

4.20. Пунктом 3.2 договору сторони визначили, що передача товару здійснюється партіями на підставі актів приймання-передачі нафтопродуктів, підписаних сторонами. Зобов`язання постачальника вважається виконаним, право власності на товар переходить від постачальника до покупця з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі нафтопродуктів.

4.21.Відповідно до ч. 1 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню. Оскільки вказані обставини визнаються сторонами, то вони є такими, що встановлені судом.

4.22.Крім того, згідно з ст.ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами.

4.23.Відповідачем належними та допустимими доказами не спростовано доводів позивача, оскільки саме акти приймання-передачі нафтопродуктів відповідно до умов договору є належними доказами на підтвердження факту поставки товару.

4.24.Враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань за договором та підтвердження наявності заборгованості відповідача, суд вважає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 3715939 грн 25 коп. боргу.

5. Розподіл судових витрат між сторонам.

5.1. Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», якою визначено, що ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, витрати позивача зі сплати судового збору в сумі 55739 грн 09 коп. покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 2, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІЄС-С» (40000, м. Суми, вул. Майдан Незалежності, буд. 3/1 каб. 94Г, код ЄДРПОУ 41768953) на користь Публічного акціонерного товариства «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» (39610, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Свіштовська, буд. 3, код ЄДРПОУ 00152307) 3715939 грн 25 коп. боргу, 55739 грн. 09 коп. витрат по сплаті судового збору.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4.Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5.Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене та підписане суддею 13.10.2023.

СуддяЄ.А. Жерьобкіна