Рішення № 114185680, 02.10.2023, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.10.2023 Справа № 914/1823/23

місто Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., за участі секретаря судового засідання Гриб І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Червоноградської окружної прокуратури в інтересах держави в особі

позивача Лопатинської селищної ради Червоноградського району Львівської області, селище міського типу Лопатин, Червоноградський район, Львівська область

до відповідача Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Радехівське лісомисливське господарство» ДП «Ліси України», місто Радехів, Львівська область

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Державної екологічної інспекції у Львівській області, місто Львів

про стягнення 123 191,77 грн.

За участю представників:

від прокуратури: Місінська М.А. - прокурор (посвідчення від 02.12.2020 №058375);

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Левицький А.О. - адвокат (ордер на надання правничої (правової) допомоги серія АО №1093853 від 06.07.2023); присутній в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку (https:vkz.court.gov.ua);

від третьої особи: Валько В.Р. - представник (повноваження відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 06.07.2023 №6153903001).

Процес.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява керівника Червоноградської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Лопатинської селищної ради Червоноградського району Львівської області до Державного підприємства «Радехівське лісомисливське господарство» про стягнення шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в сумі 123 191,77 грн.

Ухвалою від 10.07.2023 суд постановив залучити до участі у справі в якості правонаступника відповідача Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» (01601, місто Київ, вулиця Руставелі Шота, будинок 9А; ідентифікаційний код юридичної особи 44768034) в особі філії «Радехівське лісомисливське господарство» ДП «Ліси України» (80200, Львівська область, Червоноградський район, місто Радехів, вулиця Витківська, будинок 26; ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44967579). Вказаною ухвалою суд зазначив, що усі дії, вчинені в судовому засіданні до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для правонаступника так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив.

Хід розгляду справи викладено у наявних в матеріалах ухвалах суду та відображено протоколах судових засідань.

Ухвалою від 12.09.2023 суд постановив закрити підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті на 02.10.2023 об 11:20 год. Вказаною ухвалою суд постановив провести судове засідання по розгляду справи по суті, призначене на 02.10.2023 об 11:20 год. в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку (https:vkz.court.gov.ua).

Прокурор в судове засідання 02.10.2023 для розгляду справи по суті з`явилася, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила позов задовольнити повністю.

Позивач явки уповноваженого представника в судове засідання 02.10.2023 для розгляду справи по суті не забезпечив. Заяви, клопотання в тому числі про відкладення розгляду справи станом на момент проведення судового засідання до суду не надходили.

Представник відповідача в судове засідання 02.10.2023 для розгляду справи по суті в режимі відеоконференції з`явився, проти позовних вимог заперечив, просив відмовити у задоволенні позову з підстав викладених у відзиві.

Представник третьої особи в судове засідання 02.10.2023 для розгляду справи по суті з`явилася, позовні вимоги підтримала повністю, просила позов задовольнити.

Ухвала суду від 12.09.2023 про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 02.10.2023 об 11:20 год., надсилалась позивачу на електронну адресу позивача, а саме: Lopatin_rada@ukr.net.

Слід зазначити, що ухвалою суду від 12.09.2023 явка представників учасників справи в судове засідання 02.10.2023 для розгляду справи по суті не визнавалась судом обов`язковою.

Відповідно до частини 1, частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Суд, враховуючи належне повідомлення позивача про дату та час судового засідання, достатність документів наявних у матеріалах справи для вирішення спору по суті, не вважає відсутність представника позивача у даному судовому засіданні перешкодою для вирішення спору по суті.

Відводів складу суду та секретарю судового засідання учасниками справи не заявлено.

У судовому засіданні 02.10.2023 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Правова позиція сторін.

Позиція прокурора.

Прокурор в інтересах держави в особі позивача просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 123 191,77 грн суми завданих навколишньому природньому середовищу збитків.

В обґрунтування заявленого позову прокурор зазначає, що Червоноградською окружною прокуратурою Львівської області у ході реалізації представницьких повноважень опрацьовано матеріали кримінального провадження №12022141150000100 від 30.01.2022 за фактом незаконної порубки дерев породи «дуб» на території Лопатинського лісництва ДП «Радехівське лісомисливське господарство», за ознаками кримінального правопорушення передбаченого частиною 1 статті 246 Кримінального кодексу України.

В ході досудового розслідування кримінального провадження № 12022141150000100 слідчим Червоноградського РВП ГУ НП у Львівській області 31.01.2022 проведено огляди місця події, а саме квартал 37, виділи 7, 8 та квартал 17, виділ 2 Лопатинського лісництва Державного підприємства «Радехівське лісомисливське господарство», де було виявлено 6 пнів дерев породи дуб звичайний: 1 дерево дуб діаметром 61 см, 1 дерево дуб діаметром 66 см, 1 дерево дуб діаметром 57 см, 1 дерево дуб діаметром 54 см, 1 дерево дуб діаметром 64 см, 1 дерево дуб діаметром 67 см. До матеріалів кримінального провадження №12022141150000100 від 30.01.2022 долучено акти огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства від 17.01.2022 та 20.01.2022 складеного помічником лісничого Лопатинського лісництва ДП «Радехівське лісомисливське господарство» Хомич В.М., згідно яких у кварталі 37, виділах 7, 8 та кварталі 17, виділі 2 Лопатинського лісництва виявлено самовільну рубку 6 дерев породи дуб.

У кримінальному провадженні №12022141150000100 від 30.01.2022 залучено Державну екологічну інспекцію у Львівській області для нарахування шкоди. Згідно розрахунку розміру шкоди заподіяної внаслідок незаконної рубки сухостійних дерев породи дуб у кварталі 37, виділах 7, 8 Лопатинського лісництва Державного підприємства «Радехівське лісомисливське господарство», який проведений згідно постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу», згідно якого, розмір шкоди, завданої незаконною порубкою 4 дерев дуба становить 80 130,06 грн, у кварталі 17 виділі 2 Лопатинського лісництва 2 дерев дуба - 43 061,71 грн.

Разом з тим, прокурор зазначає, що квартал № 37 виділи 7, 8 та квартал №17 виділ 2 Лопатинського лісництва ДП «Радехівське лісомисливське господарство» (у межах якого виявлено факти незаконної порубки деревини) перебуває у адміністративно-територіальних межах Лопатинської ОТГ.

Незважаючи на те, що Лопатинській селищній раді відомо про факти заподіяння шкоди, станом на момент подання прокуратурою позовної заяви до суду позивачем при наявності відповідних повноважень не вжито заходів щодо стягнення збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок незаконної вирубки дерев.

Наведене стало підставою для звернення керівника Червоноградської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Лопатинської селищної ради Червоноградського району Львівської області з позовом до відповідача, як постійного лісокористувача, під охороною якого знаходиться земельна ділянка (де проведено незаконну порубку дерев) в силу положень пункту 1 частини 2 статті 19, пункту 5 статті 64, частин 1, 5 статті 86, пункту 5 частини 2 статті 105 та статті 107 Лісового кодексу України.

Позиція позивача.

Лопатинська селищна рада Червоноградського району Львівської області письмово не виклала свою позицію щодо позову.

Позиція відповідача.

Відповідач заперечив проти позовних вимог з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.

Зокрема зазначив, що в актах та протоколах огляду місця події відсутній детальний опис виявленого порушення, не зазначено їх розмір та яким приладом здійснено їх заміри, відсутні посилання на нормативно-правові акти, якими керувались при складанні, а також не встановлено винних осіб та дій чи бездіяльності відповідача, які б виразилися у неналежному здійсненні заходів з охорони та збереження лісу у формі бездіяльності та призвели до заподіяння шкоди.

Також, на думку відповідача, відсутня інформація яким вимірювальним приладом здійснювався замір діаметрів пнів та чи проходив даний прилад сертифікацію відповідно до вимог Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» у зв`язку з чим не доведеним є розмір завданої шкоди. Відповідач стверджує, що дана інформація є фундаментальною для доведення розміру шкоди, однак вона також відсутня у розрахунках.

На думку відповідача, в розумінні частини 1 статті 237 Кримінального процесуального кодексу України, огляд місцевості є процесуальна дія, яка проводиться в досудовому розслідуванні, що виявляє та письмово фіксує відомості щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, а не встановлює факт правопорушення. Відтак, на думку відповідача, огляд місцевості та оформлення за результатами огляду місцевості протоколу (довідки) не може вважатися доконаним фактом вчинення кримінального правопорушення, підтвердження наявності незаконно зрубаних дерев, при цьому посилається на Постанову Верховного Суду від 15.06.2022 року у справі №909/114/21.

Крім того, зазначив, що у позовній заяві позивачем наводяться правові висновки Верховного Суду, які на думку відповідача не є релевантними до даного предмету спору, а відтак не можуть бути взяті до уваги при вирішенні даної справи.

Зокрема зазначає, що в позовні заяві вказано, що особу яка здійснила незаконну порубку дерев у ході досудового розслідування кримінального правопорушення не встановлено, тому збитки завдані інтересам держави мають бути відшкодовані постійним лісокористувачем - відповідачем. На думку відповідача лісові господарства несуть відповідальність, лише у разі вчинення ними самими незаконної рубки.

Також, у відзиві відповідач зазначає, що матеріалами справи не підтверджується причинно-наслідковий зв`язок між діями відповідача та завданням шкоди, що є обов`язковою умовою для стягнення позадоговірної шкоди відповідно до статті 1166 Цивільного Кодексу України та статті 105 Лісового кодексу України, а докази які наявні у матеріалах справи не є достатніми для правильного встановлення і розрахунку.

Разом з тим, відповідач наголошує що позивачем не зазначено які саме норми та які саме обов`язки порушені відповідачем.

З огляду на вказане, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову.

Позиція третьої особи.

Державна екологічна інспекція у Львівській області виклала свою позицію у поясненні поданому через систему «Електронний суд» від 07.07.2023 (вх.№16996/23 від 10.07.2023). Зокрема зазначила, що позов підтримує у повному обсязі.

Обставини встановлені судом.

Згідно інформації ДП «Радехівське лісомисливське господарство» №1257/02 від 14.11.2022 останній користується землею лісогосподарського призначення, на якій було здійснено незаконну рубку дерев, а саме кварталами 17 та 37 на підставі матеріалів лісовпорядкування згідно пункту 5 прикінцевих положень Лісового Кодексу України. Квартал 37 виділи 7,8 та квартал 17 виділ 2 знаходиться в межах Червоноградського району, Лопатинської територіальної громади неподалік сіл Щуровичі та Грицеволя.

Згідно з інформації та додатку (переліку лісових ділянок, які перебувають в постійному користуванні ДП «Радехівське ЛМГ») №736/02 від 05.09.2022 ДП «Радехівське лісомисливське господарство» та інформації ДП «Радехівське лісомисливське господарство» №1257/02 від 14.11.2022 з додатками квартал 17 та квартал 37 Лопатинського лісництва перебувають в постійному користуванні ДП «Радехівське лісомисливське господарство».

У відповідності до пункту 3.1 статті 3 Статуту ДП «Радехівське лісомисливське господарство», затвердженого наказом Державного агенства лісових ресурсів України №305 від 11.02.2022, підприємство створене з метою ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання та відтворення лісів.

Згідно п.3.2.2, 3.2.5 Статуту основними напрямками діяльності ДП «Радехівське лісомисливське господарство» є забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу. Ведення лісового господарства на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснення використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення.

Матеріали справи містять акти огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства від 17.01.2022 та 20.01.2022 складені помічником лісничого Лопатинського лісництва ДП «Радехівське лісомисливське господарство» Хомич В.М., згідно яких у кварталі 37, виділі 7, 8 та кварталі 17, виділі 2 Лопатинського лісництва виявлено самовільну рубку 6 дерев породи дуб. Зокрема: 1 дерево дуб діаметром 61 см, 1 дерево дуб діаметром 66 см, 1 дерево дуб діаметром 57 см, 1 дерево дуб діаметром 54 см, 1 дерево дуб діаметром 64 см, 1 дерево дуб діаметром 67 см. У вказаних актах містяться необхідні відомості щодо місця вчинення незаконної рубки, виду дерев, розміру пнів, порядок розрахунку шкоди та розмір шкоди.

Червоноградською окружною прокуратурою Львівської області у ході реалізації представницьких повноважень опрацьовано матеріали кримінального провадження №12022141150000100 від 30.01.2022 за фактом незаконної порубки дерев породи «дуб» на території Лопатинського лісництва ДП «Радехівське лісомисливське господарство», за ознаками кримінального правопорушення передбаченого частиною 1 статті 246 Кримінального кодексу України.

З матеріалів справи вбачається, що в ході досудового розслідування кримінального провадження № 12022141150000100 слідчим Червоноградського РВП ГУ НП у Львівській області 31.01.2022 проведено огляди місця події, а саме квартал 37, виділи 7, 8 та квартал 17, виділ 2 Лопатинського лісництва Державного підприємства «Радехівське лісомисливське господарство», де було виявлено 6 пнів дерев породи дуб звичайний: 1 дерево дуб діаметром 61 см, 1 дерево дуб діаметром 66 см, 1 дерево дуб діаметром 57 см, 1 дерево дуб діаметром 54 см, 1 дерево дуб діаметром 64 см, 1 дерево дуб діаметром 67 см. До матеріалів кримінального провадження №12022141150000100 від 30.01.2022 долучено акти огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства від 17.01.2022 та 20.01.2022 складеного помічником лісничого Лопатинського лісництва ДП «Радехівське лісомисливське господарство» Хомич В.М., згідно яких у кварталі 37, виділі 7,8 та кварталі 17, виділі 2 Лопатинського лісництва виявлено самовільну рубку 6 дерев породи дуб.

У кримінальному провадженні №12022141150000100 від 30.01.2022 залучено Державну екологічну інспекцію у Львівській області для нарахування шкоди. Згідно розрахунку розміру шкоди заподіяної внаслідок незаконної рубки сухостійних дерев породи дуб у кварталі 37, виділі 7,8 Лопатинського лісництва Державного підприємства «Радехівське лісомисливське господарство», який проведений згідно постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу», згідно якого, розмір шкоди, завданої незаконною порубкою 4 дерев дуба становить 80 130,06 грн, у кварталі 17 виділі 2 Лопатинського лісництва 2 дерев дуба - 43 061,71 грн.

З матеріалів справи вбачається, що ці дані щодо місця вчинення незаконної вирубки, виду дерев, розміру пнів відповідають і протоколам огляду місця події.

Прокурор зазначає, що квартал № 37 виділи 7, 8 та квартал №17 виділ 2 Лопатинського лісництва ДП «Радехівське лісомисливське господарство» (у межах якого виявлено факти незаконної порубки деревини) перебуває у адміністративно-територіальних межах Лопатинської ОТГ.

У кримінальному провадженні №12022141150000100 від 30.01.2022 залучено Державну екологічну інспекцію у Львівській області для нарахування шкоди.

Згідно розрахунку розміру шкоди заподіяної внаслідок незаконної рубки сухостійних дерев породи дуб у кварталі 37, виділах 7, 8 Лопатинського лісництва Державного підприємства «Радехівське лісомисливське господарство», який проведений відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу», згідно якого, розмір шкоди, завданої незаконною порубкою 4 дерев дуба становить 80 130,06 грн, у кварталі 17 виділі 2 Лопатинського лісництва 2 дерев дуба - 43 061,71 грн. Загальна сума завданої шкоди за незаконну рубку 6 (шість) дерев породи дуб становить 123 191,77 грн.

Червоноградська окружна прокуратура зверталася з листом від 18.04.2023 листом за №14.58/03-22-1811ВИХ-23 до Лопатинської селищної ради про виявлену незаконну рубку 6 дерев, що знаходиться в кварталі № 37 виділах 7, 8 та кварталі №17 виділі 2 Лопатинського лісництва ДП «Радехівське лісомисливське господарство» неподалік сіл Щуровичі та Грицеволя Лопатинської ОТГ, Червоноградською району, Львівської області, та про завдану шкоду в розмірі 123 191,77 грн. Прокурор просив в найкоротші терміни надати інформацію про те, чи вживались Лопатинською селищною радою заходи з стягнення з ДП «Радехівське лісомисливське господарство» шкоди, завданої незаконною порубкою лісу.

Лопатинська селищна рада надала відповідь від 24.04.2023 за №03/09-622 на лист начальника Радехівського відділу Червоноградської окружної прокуратури (від 18.04.2023 №14.58/03-22-1811ВИХ-23, в якому зазначила про те, що Лопатинській селищній раді нічого не відомо про кримінальне правопорушення передбачене частиною 1 статті 246 Кримінального кодексу України, за фактом незаконної самовільної рубки 4 дерев породи дуб у кварталі 37, виділах 7, 8 та 2 дерев породи дуб у кварталі 17, виділі 2 Лопатиньского лісництва ДП «Радехівське лісомисливське господарство», відповідно заходи щодо стягнення шкоди лісовим ресурсам не вживались. Також Лопатинська селищна рада зазначила, що не заперечує проти звернення Червоноградської окружної прокуратури в інтересах Лопатинської селищної ради в суд.

Окрім цього, 11.05.2023 на адресу Лопатинської селищної ради, Червоноградською окружною прокуратурою у відповідності до вимог частини 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» скеровано повідомлення про прийняття рішення про представництво інтересів Лопатинської селищної ради та звернення до Господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з ДП «Радехівське лісомисливське господарство» на користь Лопатинської селищної ради збитків, завданих незаконною порубкою лісу на суму 123 191,77 грн.

Незважаючи на те, що Лопатинській селищній раді стало відомо про факти заподіяння шкоди, станом на момент подання прокуратурою позовної заяви до суду позивачем при наявності відповідних повноважень не вжито заходів щодо стягнення збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок незаконної порубки дерев. Вказані обставини, на думку прокурора, свідчать про не здійснення Лопатинською селищною радою захисту інтересів держави, що проявляється у її бездіяльності щодо захисту порушених інтересів держави, що підтверджує наявність виключного випадку для звернення прокурора з даним позовом до суду.

Наведене стало підставою для звернення керівника Червоноградської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Лопатинської селищної ради Червоноградського району Львівської області з позовом до відповідача, як постійного лісокористувача, під охороною якого знаходиться земельна ділянка (де проведено незаконну порубку дерев) в силу положень пункту 1 частини 2 статті 19, пункту 5 статті 64, частин 1, 5 статті 86, пункту 5 частини 2 статті 105 та статті 107 Лісового кодексу України про стягнення шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в сумі 123 191,77 грн.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на положення статті 131-1 Конституції України, статей 23, 24 Закону України «Про прокуратуру», статей 5, 40, 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», статей 1, 7, 8, 17, 19, 63, 64, 68, 69, 86, 90, 105, 107 Лісового кодексу України, статей 1166, 1172 Цивільного кодексу України, статей 4, 20, 53, 162-164 Господарського процесуального кодексу України.

Висновки суду.

З приводу подання позову керівником Червоноградської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Лопатинської селищної ради Червоноградського району Львівської області суд зазначає наступне.

Так, частиною 1 статті 45 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1, 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Господарський процесуальний кодекс України у статті 20 визначає справи, що належать до юрисдикції господарських судів. Так, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), зокрема, справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.

Згідно з частинами 1, 3 статті 41 Господарського процесуального кодексу України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи. У справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу.

Законом України від 02.06.2016 № 1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», який набрав чинності 30.09.2016, до Конституції України внесені зміни, а саме Конституцію доповнено статтею 131-1, пункт 3 частини першої якої передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України врегульовано Законом України «Про прокуратуру».

Згідно з статтею 1 Закону України «Про прокуратуру» прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

Однією з функцій, що покладаються на прокуратуру є представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом України «Про прокуратуру».

Представництво прокуратурою інтересів держави в суді врегульовано статтею 23 Закону України «Про прокуратуру».

Так, зокрема згідно з частиною 1 статті 23 вказаного закону представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Відповідно до абзацу першого та другого частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Згідно абзацу першого та другого частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Стаття 53 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до частини 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття «інтерес держави».

З урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17).

Водночас, незважаючи на те, що Лопатинській селищній раді стало про факти заподіяння шкоди, станом на момент подання прокуратурою позовної заяви до суду позивачем при наявності відповідних повноважень не вжито заходів щодо стягнення збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок незаконної порубки дерев.

Вказані обставини свідчать про не здійснення Лопатинською селищною радою захисту інтересів держави, що проявляється в усвідомленій пасивній поведінці щодо захисту порушених інтересів держави, що підтверджує наявність виключного випадку для звернення прокурора з даним позовом до суду.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного Господарського Суду у пункті 5.6 постанови від 16.04.2019 у справі №910/3486/18 зазначив, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює, або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.

Відкриваючи провадження у цій справі, суд встановив відповідність поданої прокурором позовної заяви вимогам статей 162, 164 Господарського процесуального кодексу України.

На думку суду прокурором дотримано встановлену частиною 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» процедуру, що в силу положень статей 44, 53 Господарського процесуального кодексу України наділяє прокурора процесуальною дієздатністю.

Щодо суті спору.

Статтею 13 Конституції України визначено, що природні ресурси, що знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу й повинні використовуватися відповідно до закону.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» природні ресурси є власністю Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами України.

Сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України та іншими законами (стаття 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Відповідно до статті 33 Закону України «Про місцеве самоврядування» одним із повноважень виконавчого органу сільської ради у галузі охорони навколишнього природного середовища є здійснення контролю за додержанням природоохоронного законодавства, використанням і охороною природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів.

Природні ресурси, які перебувають у власності територіальних громад, є складовою частиною матеріальної і фінансової основи місцевого самоврядування (стаття 142 Конституції України). Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності, зокрема на землю та природні ресурси (стаття 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Основним завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, згідно статей 1, 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», є збереження природних ресурсів, в тому числі лісів.

Статтею 15 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначено, що місцеві ради несуть відповідальність за стан навколишнього природного середовища на своїй території і в межах своєї компетенції здійснюють контроль за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Для фінансування заходів, спрямованих на охорону навколишнього природного середовища, утворюються місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища.

Статтею 66 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища», а також земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством (ст. 2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»).

Згідно статті 1 Лісового кодексу України ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцем розташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Відповідно до статей 16, 17 Лісового кодексу України право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами. У постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

У постійне користування ліси на землях комунальної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створені спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

Ліси надаються в постійне користування на підставі рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень.

Згідно пункту 5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України до здійснення державної реєстрації права постійного користування державних лісогосподарських підприємств земельними ділянками лісогосподарського призначення, які до набрання чинності Земельним кодексом України передані їм на такому праві, це право підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування.

Так, згідно інформації ДП «Радехівське лісомисливське господарство» №1257/02 від 14.11.2022 останній користується землею лісогосподарського призначення, на якій було здійснено незаконну рубку, а саме у кварталах 17 та 37 на підставі матеріалів лісовпорядкування згідно пункту 5 прикінцевих положень Лісового Кодексу України. Квартал 37 виділи 7, 8 та квартал 17 виділ 2 знаходиться в межах Червоноградського району, Лопатинської територіальної громади неподалік сіл Щуровичі та Грицеволя.

Крім того, з інформації та додатку (переліку лісових ділянок, які перебувають в постійному користуванні ДП «Радехівське ЛМГ») №736/02 від 05.09.2022 ДП «Радехівське лісомисливське господарство» та інформації ДП «Радехівське лісомисливське господарство» №1257/02 від 14.11.2022 з додатками квартал 17 та квартал 37 Лопатинського лісництва перебувають в постійному користуванні ДП «Радехівське лісомисливське господарство».

У відповідності до пункту 3.1 статті 3 Статуту ДП «Радехівське лісомисливське господарство», затвердженого наказом Державного агенства лісових ресурсів України №305 від 11.02.2022, підприємство створене з метою ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання та відтворення лісів.

Згідно п.3.2.2, 3.2.5 Статуту основними напрямками діяльності ДП «Радехівське лісомисливське господарство» є забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу. Ведення лісового господарства на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснення використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення.

Відповідно до частини 2 статті 19 Лісового кодексу України постійні лісокористувачі зобов`язані, зокрема, забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку; дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; створювати сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення.

Приписами статті 63 Лісового кодексу України встановлено, що ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.

Згідно з пунктом 5 статті 64 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов`язані здійснювати охорону лісів від незаконних рубок та інших пошкоджень.

За частинами 1 та 5 статті 86 Лісового кодексу України організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб. Забезпечення охорони і захисту лісів покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері лісового господарства та органи місцевого самоврядування, власників лісів і постійних лісокористувачів відповідно до цього Кодексу.

Статтею 93 Лісового кодексу України передбачені завдання контролю за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів. Зокрема, такими завданнями є забезпечення реалізації державної політики в сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів; забезпечення додержання лісового законодавства органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та громадянами; забезпечення додержання лісового законодавства власниками лісів, постійними і тимчасовими лісокористувачами; запобігання порушенням законодавства в сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, своєчасне виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів щодо їх усунення.

Відповідно до статті 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації заподіяної навколишньому природному середовищу шкоди.

В силу статті 69 цього Закону шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, розслідуванням вищевказаного кримінального провадження особи, які вчинили незаконну порубку дерев не встановлені.

Разом з тим, статтями 19, 64, 86 Лісового кодексу України встановлено, що постійні лісокористувачі зобов`язані забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень. Організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу. Забезпечення охорони і захисту лісів, серед інших, покладається на постійних лісокористувачів відповідно до цього кодексу.

За змістом пункту 5 частини 2 статті 105 Лісового кодексу України відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у порушенні вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.

Положеннями статті 107 Лісового кодексу України встановлено, що підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, в розмірах і порядку, визначених законодавством України.

В ході досудового розслідування кримінального провадження № 12022141150000100 слідчим Червоноградського РВП ГУ НП у Львівській області 31.01.2022 проведено огляди місця події, а саме квартал 37, виділи 7, 8 та квартал 17, виділ 2 Лопатинського лісництва Державного підприємства «Радехівське лісомисливське господарство», де було виявлено 6 пнів дерев породи дуб звичайний: 1 дерево дуб діаметром 61 см, 1 дерево дуб діаметром 66 см, 1 дерево дуб діаметром 57 см, 1 дерево дуб діаметром 54 см, 1 дерево дуб діаметром 64 см, 1 дерево дуб діаметром 67 см. До матеріалів кримінального провадження №12022141150000100 від 30.01.2022 долучено акти огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства від 17.01.2022 та 20.01.2022 складеного помічником лісничого Лопатинського лісництва ДП «Радехівське лісомисливське господарство» Хомич В.М., згідно яких у кварталі 37, виділах 7, 8 та кварталі 17, виділі 2 Лопатинського лісництва виявлено самовільну рубку 6 дерев породи дуб.

Згідно з частиною 6 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. У разі створення суб`єктом господарювання перешкод органу державного нагляду (контролю) чи його посадовим особам при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) в акті обов`язково зазначається опис дій чи бездіяльності, що призвели до створення таких перешкод, з посиланням на відповідні норми закону. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис. Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Акт перевірки, в якому зафіксований факт правопорушення, який (акт), відповідно до статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», є документом, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб`єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства, зокрема у сфері охорони навколишнього природного середовища (висновки Верховного Суду України в постанові від 20.05.2014 у справі № 14/121-12 та висновків Верховного Суду в постанові від 26.05.2022 у справі 922/2317/21, від 26.07.2022 у справі № 924/883/21.

Водночас, не допускається включення до акта перевірки інформації або висновків, які не підтверджені документально, оскільки, у разі заперечення суб`єктом господарювання, щодо якого проводиться перевірка, зафіксованого в цьому акті факту правопорушення (порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища тощо), суб`єкт господарювання позбавлений можливості спростувати цей факт.

Суд звертає увагу, що акти від 17.01.2022 та від 20.01.2022 підписані помічником лісничого Лопатинського лісництва ДП «Радехівське лісомисливське господарство» - Хомичем Віталієм Мирославовичем та майстром лісу - Костюком Володимиром Володимировичем.

В подальшому в ході досудового розслідування кримінального провадження № 12022141150000100 слідчим Червоноградського РВП ГУ НП у Львівській області 31.01.2022 проведено огляди місця події та складено відповідні протоколи огляду місця події від 31.01.2022.

З огляду на вказане, акти складені за результатами проведення відповідного заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів є належним та допустимим доказом в розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, в яких зафіксовано відповідні дані.

Відповідач як лісокористувач допустив протиправну бездіяльність у вигляді невчинення дій, направлених на забезпечення охорони і збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчій йому території земель лісового фонду.

Відповідно до частини 1 статті 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

Частиною 1 статті 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів. Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди.

Слід відзначити також, що відшкодування збитків, завданих унаслідок порушення екологічного законодавства, здійснюється у спосіб відновлення майнового стану суб`єктів екологічних правовідносин за рахунок інших суб`єктів, правопорушників вимог екологічного законодавства і має компенсаційний характер, а також застосовується як вид майнової відповідальності, екологічно-правова санкція відповідно до частини четвертої, п`ятої статті 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», як за порушення екологічно-правових зобов`язань у межах договірної відповідальності, так і за порушення встановлених вимог щодо раціонального використання природних ресурсів, охорони довкілля та забезпечення екологічної безпеки у межах позадоговірної відповідальності.

Загальні підстави відповідальності за завдану шкоду визначено в статті 1166 Цивільного кодексу України, з аналізу якої слідує, що будь-яка майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала, в повному обсязі. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Для відшкодування шкоди за правилами статті 1166 Цивільного кодексу України необхідно довести такі елементи: 1) неправомірність поведінки особи; неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду зокрема підстав невиконання завдавачем шкоди покладених на нього обов`язків; 2) наявність шкоди; під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров`я тощо); 3) причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди; 4) вина особи, що завдала шкоду.

Загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння завдавача шкоди (цивільне правопорушення). Винне діяння - це усвідомлений, вольовий вчинок людини, зовні виражений в формі дії (активного поводження) або бездіяльності (пасивного поводження). Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Як зазначалося вище, згідно зі статтею 107 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

За загальним правилом застосування як договірної, так і деліктної відповідальності, що передбачено нормами частини 2 статті 614, частини 2 статті 1166 Цивільного кодексу України, встановлюється презумпція вини правопорушника. Тобто, відповідач, для звільнення від відповідальності має довести відсутність своєї вини, довести, що в діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди.

Організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів. Порушення вимог та правил щодо забезпечення режиму охорони, збереження та використання лісу, нездійснення належного контролю по охороні лісу, призвело до знищення частини лісу у вигляді 6 дерев «дуб звичайний», що є підставою для притягнення відповідача до цивільно-правової відповідальності. При цьому не важливо, хто конкретно здійснив відповідні дії, оскільки визначальним є факт порушення відповідачем обов`язків по охороні лісу.

Щодо розміру шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього середовища.

Такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, завданої лісу».

Згідно зазначеного вище Порядку, індексація Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу, проводиться починаючи з 1 січня 2009 року за формулою Ні = Нп х І / 100, де Ні - проіндексований розмір Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу в поточному році, гривень з копійками (з округленням до двох десяткових знаків) за одну одиницю; Нп - проіндексований розмір Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу у попередньому році, гривень з копійками (з округленням до двох десяткових знаків) за одну одиницю; І індекс споживчих цін (індекс інфляції) за попередній рік, відсотків. У разі коли індекс споживчих цін (індекс інфляції) за попередній рік не перевищує 100 відсотків, індексація Такс не проводиться.

У матеріалах справи наявні розрахунки шкоди заподіяної лісу незаконною рубкою дерев, здійснені Державною екологічною інспекцією у Львівській області, з яких вбачається, що внаслідок незаконної порубки у кварталі 37, виділах 7, 8 Лопатинського лісництва Державного підприємства «Радехівське лісомисливське господарство» зрубано 4 сухостійних дерева породи дуб, шкода за порубку таких дерев становить 80 130,06 грн. В свою чергу, внаслідок рубки у кварталі 17 виділі 2 Лопатинського лісництва зрубано 2 сухостійних дерев породи дуб, шкода за порубку яких становить 43 061,71 грн. Усього, в підсумку загальна сума завданої шкоди за незаконну рубку 6 дерев породи дуб становить 123 191,77 грн.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність належними доказами, дослідженими судом, позовних вимог про стягнення з Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Радехівське лісомисливське господарство» ДП «Ліси України» на користь Лопатинської селищної ради Червоноградського району Львівської області шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в сумі 123 191,77 грн, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідач у відзиві не спростував позовних вимог належними, достовірними, допустимими та вірогідними доказами.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

У відповідності до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування «вірогідності доказів» на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду у справі № 904/2357/20 від 21.08.2020.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Розподіл судових витрат.

Як вбачається з матеріалів справи, при поданні позову до суду Львівською обласною прокуратурою було сплачено судовий збір в сумі 2 684,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №1070 (внутрішній номер 276157091) від 02.06.2023.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 684,00 грн відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України необхідно покласти на відповідача.

Керуючись статтями 4, 13, 41, 45, 53, 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (01601, місто Київ, вулиця Руставелі Шота, будинок 9А; ідентифікаційний код юридичної особи 44768034) в особі філії «Радехівське лісомисливське господарство» ДП «Ліси України» (80200, Львівська область, Червоноградський район, місто Радехів, вулиця Витківська, будинок 26; ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44967579) на користь Лопатинської селищної ради Червоноградського району Львівської області (80261, Львівська область, Червоноградський район, селище міського типу Лопатин, вулиця Центральна, будинок 15а; ідентифікаційний код юридичної особи 04369819) шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в сумі 123 191,77 грн.

3. Стягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (01601, місто Київ, вулиця Руставелі Шота, будинок 9А; ідентифікаційний код юридичної особи 44768034) в особі філії «Радехівське лісомисливське господарство» ДП «Ліси України» (80200, Львівська область, Червоноградський район, місто Радехів, вулиця Витківська, будинок 26; ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44967579) на користь Львівської обласної прокуратури (79005, місто Львів, проспект Шевченка, будинок 17/19; ідентифікаційний код юридичної особи 02910031; банк платника Державна казначейська служба України місто Київ; МФО 820172; розрахунковий рахунок №UA138201720343140001000000774) 2 684,00 грн судового збору.

4. Накази видати згідно статті 327 Господарського процесуального кодексу України після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, встановленому статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Інформація щодо руху справи розміщена в мережі Інтернет на інформаційному сайті за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua та на офіційному веб-порталі судової влади України за посиланням: http://court.gov.ua.

Повний текст рішення

складено 12.10.2023.

Суддя Сухович Ю.О.