Рішення № 114184334, 21.09.2023, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21.09.2023 Справа №905/739/23

Суддя - Говорун О.В.

Секретар судового засідання - Блохіна Ю.В.

Позивач - Приватне акціонерне товариство "Завод Південкабель".

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Костянтинівський завод металургійного обладнання".

Представники учасників справи:

від позивача - Єгоров С.Г.;

від відповідача - не з`явився.

Приватне акціонерне товариство "Завод Південкабель" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Костянтинівський завод металургійного обладнання" (далі - відповідач) про повернення безпідставно набутого майна (грошових коштів).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що між сторонами був укладений договір поставки №18-138 від 05.12.2018. Відповідачем виставлений позивачу рахунок на передоплату, який був сплачений позивачем частково, на суму 800001 грн. Остаточний розрахунок за обумовлену партію товару здійснений не був, оскільки відповідач не виставив рахунок з точною вагою продукції та актуальною ціною згідно з п.2.2 договору, відвантаження товару в передбачений строк відповідач не здійснив. Строк дії договору сплив 31.12.2022. 30.03.2023 позивач, на підставі ст.1212 ЦК України звернувся до відповідача з вимогою про повернення сплачених коштів. Відповідач відповідь на вказану вимогу не надав, отримані як передоплату грошові кошти не повернув.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Про причини неявки не повідомив. Відзив на позов не надав.

Ухвали суду від 03.08.2023 та від 31.08.223 були направлені на адресу місцезнаходження відповідача, а також на електронну адресу відповідача - kzmo@ukr.net, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в розділі - «інформація про здійснення зв`язку».

Суд, дослідивши письмові докази у справі, встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини.

05.12.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Костянтинівський завод металургійного обладнання» (далі - постачальник) та Приватним акціонерним товариством «Південкабель» (далі - покупець) укладений договір №18-138 відповідно до п.1.1 якого, постачальник зобов`язується поставити, а покупець зобов`язується, безумовно, прийняти та належним чином оплатити товар на умовах цього договору (а.с.62-65).

Орієнтовний обсяг поставки складає 960 тонн, який має бути поставлений постачальником та прийнятий покупцем у період, зазначений у п.1.1 цього договору, щомісячними партіями товару згідно з графіком, який зазначений в п.1.2 договору.

Уточнений місячний обсяг та графік постачання кожної щомісячної партії товару узгоджується сторонами щомісяця не пізніше 25 числа місяця, що передує такому кожному місяцю постачання… (п.2.1 договору).

Ціна 1 тн товарів у партії товару (що підлягає постачанню в будь-якому розрахунковому місяці в рамках відповідної щомісячної партії товару) для уточненого місячного обсягу поставки (в українських гривнях за тонну товару), розраховується постачальником і таким чином встановлюється за цим договором за формулою: ціна 1 тн товару в партії товару дорівнює (середня вартість міді за тонну на Лондонській біржі металів за 10 (десять) котирувальних днів,що передує дню відвантаження партії товару, в доларах США+43 дол.) помножити на середнє значення курсів долара США до гривні на міжбанківській валютній біржі України за 5 п`ять робочих днів, що передують дню відвантаження продукції (курс долара США визначається за даними, облікованими на сайті UKRDEALING котирування (BID+ASK)/2, закриття). На ціну 1 тн товару в партії товару нараховується ПДВ згідно з чинним законодавством України (п.2.2 договору).

Не пізніше, ніж за 4 дні до передбачуваної дати відвантаження кожної партії товару постачальник виставляє попередній рахунок покупцю на передоплату. Остаточний розрахунок за кожну партію товару продавець провадить у день здійснення відвантаження на підставі виставленого рахунку з точною вагою продукції та актуальною ціною відповідно до підпункту 2.2 цього договору. Оплата 100% вартості кожної партії товару згідно з виставленими рахунками здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника до моменту завантаження в автомобіль кожної такої партії товару (п.2.3 договору).

Оплата за кожну партію товару здійснюється з відповідним рахунком-фактурою шляхом переказу грошових коштів на поточний рахунок постачальника, зазначеного у р.10 цього договору (п.2.5 договору).

В подальшому між сторонами укладено ряд додаткових угод №№1-15 до договору №18-138 від 05.12.2018, якими, зокрема, змінювався порядок розрахунків ціни на товар, уточнювались банківські реквізити сторін, визначалися орієнтовний обсяг поставки, щомісячні партії товару та строк дії договору (а.с.66-100).

Згідно з додатковою угодою №15 від 24.12.2021, викладено в новій редакції п.9.6 договору: «Термін дії договору - з моменту його підписання до 31.12.2022 включно, а в частині взаєморозрахунків - до їх повного виконання. Припинення цього договору не спричиняє припиненню зобов`язань сторін до їх повного виконання».

На виконання умов договору, відповідач виставив позивачу рахунок на передплату №117 від 21.02.2022 щодо поставки катодів мідних М00К, ДСТУ 859-2003, кількістю 20 тонн на суму 6788880 грн (а.с.15).

Позивач перерахував відповідачу попередню оплату у розмірі 800001 грн, що підтверджується відповідним платіжним дорученням №357 від 22.02.2022 (а.с.15).

В той же час, доказів виконання відповідачем зобов`язань визначених в п.2.3 договору, зокрема повідомлення позивача про можливість відвантаження партії товару та виставлення рахунку з точною вагою та актуальною ціною відповідно до п.2.2 договору з метою здійснення остаточного розрахунку, до суду надано не було.

30.03.2023 відповідачу направлено вимогу №33/24/23-юр у якій позивач вимагає у семиденний термін повернути грошові кошти у розмірі 800001 грн (а.с.14).

Відповіді на вказану вимогу до суду не надано.

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч.1 ст.526 ЦК України, яка кореспондується з ч.1 ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України визначено, що у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

В порушення вказаних вище вимог законодавства та договору, відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання щодо поставки товару позивачу. Також, відповідачем не був виставлений рахунок з точною вагою продукції та актуальною ціною на підставі якого позивач мав би можливість остаточно розрахуватись за партію товару.

За змістом ч.2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Враховуючи п.2 додаткової угоди №15, договір від 05.12.2018 припинив свою дію з 01.01.2023.

Відповідно до ч.1 ст.1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Зазначена норма застосовується за наявності сукупності таких умов: набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав; або коли така підстава згодом відпала.

Враховуючи невиконання відповідачем зобов`язання з поставки товару, а також приймаючи до уваги сплив строку дії договору, що свідчить про те, що підстава на якій було набуте майно (попередня оплата) відпала, відповідач, діючи добросовісно, мав би повернути позивачу суму отриманої попередньої оплати за товар.

В той же час, доказів виконання відповідачем обов`язку з повернення попередньої оплати суду надано не було, а відтак вимога про стягнення з відповідача суми сплаченої позивачем попередньої оплати в розмірі 800001 грн підлягає задоволенню.

Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судові витрати, за приписами статті 129 ГПК України, покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.129, 236-238 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Костянтинівський завод металургійного обладнання" (85103, Донецька область, м.Костянтинівка, вул.Інженерна, 3, ідентифікаційний код юридичної особи - 25599771) на користь Приватного акціонерного товариства "Завод Південкабель" (61095, м.Харків, вул.Автогенна, 7, ідентифікаційний код юридичної особи - 00214534) грошові кошти у розмірі 800001 (вісімсот тисяч одна) грн та витрати з оплати судового збору у розмірі 12000 (дванадцять тисяч) грн 01 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 13.10.2023.

Суддя О.В. Говорун