Ухвала суду № 114181070, 11.10.2023, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/31321/23

Провадження № 2-а/127/235/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2023 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Клапоущак С.Ю., ознайомившись з матеріалами позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови серії ЕАТ №7810494 від 25.09.2023 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, та закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 121 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

09 жовтня 2023 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови серії ЕАТ №7810494 від 25.09.2023 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, та закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 121 КУпАП.

Дослідивши зміст позовної заяви та перелік доданих до неї документів, вважаю за необхідне залишити її без руху з наступних підстав.

Так, як вбачається із матеріалів справи, при зверненні до суду з позовною заявою позивач судового збору не сплачував, вважаючи, що у справах про оскарження рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності судовий збір не сплачується.

З цього приводу звертаю увагу на наступне.

Відповідно до преамбули Закону України «Про судовий збір» (далі - Закон №3674-VI) цей Закон визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Отже, саме Закон України «Про судовий збір» є спеціальним законом, який визначає порядок сплати та звільнення від сплати судового збору та має пріоритет застосування у даних правовідносинах.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 3 Закону №3674-VI за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством, справляється судовий збір.

Відповідно до положень статей 3, 5 Закону №3674-VI серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об`єктів оплати судовим збором.

В той же час, відповідно до статті 288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

Питання застосування вищенаведених норм закону стало предметом дослідження Великої Палати Верховного Суду, яка у постанові від 18 березня 2020 року у справі №543/775/17 дійшла висновку про те що: "… за системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов`язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 25 Закону №3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають".

Частиною п`ятою статті 242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як вбачається з позовної заяви, позивачем при зверненні до суду заявлено дві вимоги: про визнання протиправною та скасування постанови серії ЕАТ №7810494 від 25.09.2023 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, та закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 121 КУпАП, тобто вимоги немайнового характеру, з яких, відповідно до зазначених вище висновків, необхідно сплачувати судовий збір.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону №3674-VI у разі коли в позовній заяві об"єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини третьої статті 4 Закону №3674-VІ за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, сплачується судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на час звернення позивача до суду складає 1073 гривні 60 копійок.

В той же час, частиною п`ятою статті 4 Закону № 3674 передбачено, що розмір судового збору, який підлягає стягненню у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на даний час складає 536 гривень 80 копійок.

При цьому, у вищевказаній постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №543/775/17 висловлено правовий висновок про те, що «… З огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб».

Як уже зазначалося, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 5 ст. 242 КАС).

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01 січня 2023 року складає 2684 гривня.

Враховуючи вищенаведене, за подання позовної заяви до суду позивачу в даному випадку необхідно сплатити судовий збір в розмірі 1073 гривні 60 копійок (за дві вимоги немайнового характеру - 2684 х 0,2 х 2).

Крім того, слід зазначити, що згідно з приписами ч. 3 та ч. 7 ст. 48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, які полягають, зокрема, у порушенні правил дорожнього руху, відповідальність за які передбачена ч. 2 ст. 121 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Системний аналіз наведених вище норм свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачених ч. 2 ст. 121 КУпАП, інспектори Національної поліції діють не як самостійний суб`єкт владних повноважень, а від імені органу (Національної поліції), на який покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема ч. 2 ст. 121 КУпАП. Працівники органів поліції, які мають спеціальні звання поліції, мають накладати адміністративні стягнення та розглядають справи про адміністративні правопорушення від імені цих органів.

Органом Національної поліції у справі, що розглядається, є Департамент патрульної поліції Національної поліції України, від імені якого, інспектори Управління патрульної поліції у Вінницькій області уповноважені накладати адміністративні стягнення та розглядати справи про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин суд вважає, що вищевказану позовну заяву слід залишити без руху, а позивачу надати строк, достатній для усунення недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 169, 241, 243, 248, 256 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови серії ЕАТ №7810494 від 25.09.2023 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, та закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 121 КУпАП, - залишити без руху.

Надати позивачу для усунення вищезазначених недоліків строк тривалістю десять днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у випадку не усунення зазначених недоліків у встановлений строк, позовна заява буде йому повернута.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя: