Рішення № 11417945, 18.08.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" серпня 2010 р.Справа № 22/44-10-1373

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фавор";

до відповідача Відкритого акціонерного товариства "ЕЛАКС";

про стягнення 140372,36грн.

Суддя Торчинська Л.О.

Представники:

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача: Кулева О.В. представник за довіреністю № б/н від 02.01.2010р.;

СУТЬ СПОРУ: позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Фавор" звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Відкритого акціонерного товариства "ЕЛАКС" про стягнення 140372,36грн.

Від відповідача до канцелярії суду надійшло клопотання про зупинення провадження у справі у звязку з тим, що 18.05.2010р. ВАТ „ЕЛАКС” звернулося з позовом до господарського суду Сумської області про визнання Договору поставки № 209 від 30.11.2009р., укладеного між ВАТ „ЕЛАКС” та ТОВ „ФАВОР” частково недійсним, а саме той факт,що на підставі вищезазначеного Договору ґрунтуються позовні вимоги у справі № 22/44-10-1373, тому розгляд справи в господарському суді Сумської області унеможливлює розгляд справи № 22/44-10-1373 по суті.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 26 травня 2010р. було зупинено провадження у справі № 22/44-10-1373 до розгляду господарським судом Сумської області справи за позовом Відкритого акціонерного товариства "ЕЛАКС" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фавор" про визнання частково недійсним договору.

На адресу суду від Відкритого акціонерного товариства "ЕЛАКС" надійшла заява про поновлення провадження у справі №22/44-10-1373, у зв'язку з тим, що ухвалою господарського суду Сумської області від 03.06.2010р. позовні матеріали повернуті Відкритого акціонерного товариства "ЕЛАКС".

Ухвалою суду від 11.08.2010р. провадження у справі №22/44-10-1373 поновлено.

Представник позивача в судове засідання не зявився, в попередніх судових засіданнях позовні вимоги підтримував та просив суд задовольнити уточнені позовні вимоги, з підстав викладених у позовній заяві та в уточненнях до неї.

Представник відповідача в судове засідання зявився, надав відзив на позовну заяву, згідно якого вважав, що позивачем не доведені обставини, на які він посилається в обґрунтування своїх позовних вимог тому задоволенню не підлягають, але в судовому засіданні 18.08.2010р. представник відповідача позовні вимоги визнав та просив суд зменшити розмір 28% річних.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника

відповідача, суд встановив:

30.11.2009 року між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки №209, у відповідності до умов якого постачальник відповідач зобовязався виготовити, поставити та передати у власність покупця позивача, а покупець прийняти та сплатити за жерстяну тару, на умовах визначених договором. Згідно з п. 1.2. договору поставки товару здійснюються окремими партіями на підставі специфікацій, які складаються та підписуються повноважними представниками сторін і є невід'ємною частиною договору.

21.01.2010р. згідно специфікації від 15.01.2010р. №1 на адресу відповідача було поставлено - товар, а саме: жерстяна банка №4 в кількості 15000штук, жерстяна банка №5 в кількості 40000штук на загальну суму 134 932,80грн. факт поставки товару підтверджується довіреністю серія ААА №521133 від 21.01.2010р., виданою на ім'я ОСОБА_1, а також товарно-транспортною накладною від 20.01.2010р. №000183, підписаною завідуючою складу ОСОБА_2 та скріпленою мокрою печаткою відповідача.

Відповідно до п. 5.1. укладеного договору оплата за товар здійснюється покупцем шляхом 100% передплати, якщо інші строки оплати кожної окремої партії товару не вказані у специфікаціях. Згідно п.4 специфікації від 15.01.2010р. №1 покупець здійснює оплату за товар наступним чином за товар, якій виготовлюється згідно п.1.1 специфікації - протягом 14-ти банківських днів з моменту поставки товару (день поставки враховується), за товар, якій виготовлюється згідно п.1.2 специфікації - протягом 30-ти банківських днів з моменту поставки товару (день поставки враховується).

Відповідачем не було здійснено розрахунку за поставлений товар у строки, передбачені договором, в результаті чого виникла заборгованість в сумі 134932,80грн.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1-3 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обовязків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обовязків.

У відповідності зі ст.204 ЦК України договори укладені між сторонами по справі, як цивільно-правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобовязання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

Відповідно до п. 1 ст. 509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.8.3. договору за несвоєчасну оплату вартості товару згідно строків, зазначених у договорі або специфікаціях, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення оплати від неоплаченої вартості товару.

Сума пені складає 5295,20 грн. (згідно наданого розрахунку).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні збитки складають 1677 грн. (згідно наданого розрахунку).

Відповідно до п. 8.7. укладеного договору сторони визнають, що за невиконання грошових зобов'язань за даним договором сторона, яка порушила своє зобов'язання, за вимогою іншої сторони сплачуватиме їй 28% річних від простроченої суми.

28% річних складає 7232,47 грн. (згідно наданого розрахунку), які підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з частинами 4, 7 ст. 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

В силу ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 691 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Статтею 632 ЦК України передбачено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Згідно з ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 694 ЦК України якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.

В силу вимог ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

За таких обставин позивачем правомірно нараховано 28% річних, тому клопотання позивача щодо зменшення відсотків не може бути прийнято судом до уваги.

При вказаних обставинах суд вважає, що вимоги позивача документально обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до правил ст.44,49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та ІТЗ судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «ЕЛАКС»(65006 м. Одеса, вул. Вапняна, 87, р/р 26008310886801 в АБ «Південний», МФО 328209, ЗКПО 00204659, ІПН 002046515540, Св-во ПДВ 23085725) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фавор" (40020, м. Суми, вул. Курська, 18, р/р 26008040295100 в УкрСиббанк, МФО 351005, ІПН 307599618195, код 30759962) 149137,47 грн. заборгованості, у тому числі 134 932,80 грн. основного боргу, 1677,00 грн. інфляційних збитків, 7232,47грн. - 28% річних, нарахованих на суму основного боргу, 5295,20грн. пені, держмито в сумі 1491,37грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00грн.

Рішення суду набуває законної сили в порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК.

Суддя