Рішення № 11417910, 16.08.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" серпня 2010 р.Справа № 16/94-10-2400 Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Скоробрух Т.В.

За участю представників сторін:

Від позивача: Чистяков О.О.. за довіреністю № 5 від 11.01.2010р.

Від відповідача: не зявився

Від третіх осіб: не зявились

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Міністерства освіти і науки України, державного професійно-технічного навчального закладу „Кілійський професійний ліцей” до фізичної особи підприємця ОСОБА_3 про повернення майна та стягнення неустойки в розмірі 1940,62 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області звернулося до господарського суду Одеської області з позовними вимогами про вилучення у фізичної особи підприємця ОСОБА_3 (далі по тексту ПП ОСОБА_3) державного нерухомого майна, що перебуває на балансі державного професійно-технічного навчального закладу „Кілійський професійний ліцей”, а саме: нежитлових приміщень, площею 56,20 кв.м., що розміщенні за адресою: Одеська область, м. Кілія, вул. Леніна 25-27 та повернути їх балансоутримувачу за участю Орендодавця регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області, виселити відповідача шляхом звільнення вказаного обєкту та заборони користуватися ним, а також про стягнення з відповідача неустойки в сумі 1940,62 грн. Свої вимоги позивач обґрунтовує закінченням 16.01.2010р. строку дії договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, укладеного між сторонами по справі 16.01.2009р., та невиконанням відповідачем умов даного договору щодо своєчасного повернення обєкту оренди.

Ухвалою від 08.06.2010р. провадження у справі за вищезазначеною позовною заявою було порушено. При цьому, ухвалою про порушення провадження у справі № 16 / 94 10 2400 господарським судом відповідно до ст. 27 ГПК України до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, було залучено балансоутримувача обєкту оренди - державний професійно-технічний навчальний заклад „Кілійський професійний ліцей” та орган уповноважений управляти даним обєктом державної власності - Міністерство освіти і науки України.

19.07.2010р. до господарського суду Одеської області надійшли уточнення до позовної заяви, відповідно до яких регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області просить суд повернути обєкт оренди балансоутримувачу та стягнути з відповідача неустойку в сумі 1940,62 грн. Вказана редакція позовних вимог є остаточною та приймається господарським судом до розгляду по суті.

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, однак на неодноразові вимоги суду в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надав, у звязку з чим справа розглядається за наявними матеріалами в порядку, передбаченому ст. 75 ГПК України.

Державний професійно-технічний навчальний заклад „Кілійський професійний ліцей” та Міністерство освіти і науки України правом на участь своїх представників у судових засіданнях по даній справі не скористалися та пояснень по суті позову не надали.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представника позивача, суд встановив наступне.

Між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області (Орендодавець) та ПП ОСОБА_3 (Орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 16.01.2009р., відповідно до умов п.п. 1.1, 10.1 якого позивач передає, а відповідач приймає у строкове (на один рік, тобто до 16.01.2010р.) платне володіння та користування державне майно - нежитлові приміщення, площею 56,20 кв.м., що розташовані за адресою: Одеська область, м. Кілія, вул. Леніна 25-27, які перебувають на балансі державного професійно-технічного навчального закладу „Кілійський професійний ліцей”. При цьому, відповідно до п. 1.2 договору сторонами було передбачено, що майно передається в оренду з метою торгівлі квітами (торгівля непродовольчими товарами, алкогольними та тютюновими виробами).

Відповідно до положень ч. 2 ст. 26 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” від 10.04.1992р. №2269-ХІІ договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено. При цьому, згідно ч. 2 ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” від 10.04.1992р. №2269-ХІІ у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Наведеним законодавчим положенням кореспондують і умови п. 10.4 договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 16.01.2009р., згідно з якими у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця та у разі належного виконання Орендарем умов цього договору, договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором та чинним законодавством за умови відсутності заперечень органу уповноваженого управляти обєктом оренди, наданих Орендодавцю у встановлений законодавством термін.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, майже через місяць після укладення вказаного договору оренди Міністерство освіти і науки України звернулося до регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області з листом № 1/11-1184 від 27.02.2009р., в якому повідомляло про виникнення необхідності використання частини приміщення гуртожитку площею 56,20 кв.м., що розташовані за адресою: Одеська область, м. Кілія, вул. Леніна 25-27, з метою забезпечення учнів місцями для проживання. З огляду на викладене, Міністерство освіти і науки України наполягало на звільненні приміщення гуртожитку орендарем.

З дотриманням встановленого договором та ч. 2 ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” від 10.04.1992р. №2269-ХІІ строку листом за вих.№ 18-05-07408 від 27.11.2009р. регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області звернулося до Орендаря з повідомленням про відсутність у Орендодавця наміру щодо продовження договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 16.01.2009р.. на новий строк. В свою чергу, згідно з заявою від 08.12.2009р., направленою у відповідь на вищевказаний лист, Орендар просив продовжити строк дії договору оренди до розгляду господарським судом Одеської області позовної заяви про визнання за ПП ОСОБА_3 права власності. Слід зазначити, що доказів визнання за відповідачем права власності на обєкт оренди відповідачем надано не було. При цьому, згідно з листом за вих. №18-11-07979 від 28.12.2009р. регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області повторно звернулося на адресу Орендаря з повідомленням про те, що договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 16.01.2009р.. на новий строк продовжуватись не буде. Нарешті листом за вих.№ 18-05-00309 від 28.01.2010р. Орендодавець втретє заявив про своє небажання продовжувати договірні орендні правовідносини.

Згідно з п. 5.10 договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 16.01.2009р.. Орендар зобовязувався у разі припинення або розірвання договору повернути Балансоутримувачу обєкт оренди в належному стані, не гіршому ніж на момент передачі в оренду, з врахуванням нормального зносу та відшкодувати Балансоутримувачу збитки у разі погіршення стану або втрати повної або часткової обєкту оренди з вини Орендаря. За змістом п. 10.9 договору у разі припинення або розірвання договору майно протягом трьох робочих днів повертається Орендарем Балансоутримувачу. У відповідності до п. 10.10 договору майно вважається повернутим Балансоутримувачу з моменту підписання Орендарем та Орендодавцем акту приймання-передачі, обовязок зі складання якого покладається на Орендодавця.

В свою чергу, відповідно до умов п. 10.6 договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 16.01.2009р. сторонами було обумовлено, що договір оренди припиняється, у тому числі, у випадку закінчення строку, на який його було укладено.

У відповідності до ч. 1 ст. 27 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” від 10.04.1992р. №2269-ХІІ у разі закінчення строку дії договору та відмови від його продовження орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. При цьому, зобовязання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі із договорів.

Згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобовязання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Але, в порушення умов п.п. 5.10, 10.9, 10.10 договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 16.01.2009р., вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, ч. 1 ст. 27 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” від 10.04.1992р. №2269-ХІІ по закінченню 16.01.2010р. строку дії договору оренди, а також протягом триденного строку від дня припинення даної угоди відповідачем зобовязання з повернення обєкту оренди виконано не було.

Відповідно до ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Керуючись вимогами ст. 785 ЦК України регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області була нарахована до сплати відповідачу неустойка у розмірі 1940,62 грн.

З огляду на викладене, посилаючись на порушення ПП ОСОБА_3 вимог Закону України “Про оренду державного та комунального майна” від 10.04.1992р. №2269-ХІІ щодо своєчасного повернення орендованого за договором оренди від 16.01.2009р.. майна після закінчення строку дії даного договору, регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області звернулося до господарського суду Одеської області з позовними вимогами про повернення обєкту оренди балансоутримувачу та стягнення з відповідача неустойки в сумі 1940,62 грн.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, на неодноразові вимоги суду у судове засідання не зявився.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Нежитлові приміщення, площею 56,20 кв.м., що розташовані за адресою: Одеська область, м. Кілія, вул., Леніна 25-27, є обєктом державної власності.

Конституцією України та статтею 319 ЦК України гарантується право власника на свій розсуд володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном. Відповідно до ст. 386 ЦК України, держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Згідно зі ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

На думку суду, договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 16.01.2009р., на підставі якого спірний обєкт державної власності перебував в користуванні у ПП ОСОБА_3, відповідно до ч. 2 ст. 17, ст. 26 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” від 10.04.1992р. №2269-ХІІ (в редакції Закону України від 14.03.1995р. N 98/95-ВР) припинив свою дію у звязку з закінченням строку, на який його було укладено, та небажанням Орендодавця продовжувати договірні правовідносини з Орендарем щодо тимчасового користування обєктом даного договору, про що відповідачу було вчасно повідомлено листами за вих.№ 18-05-07408 від 27.11.2009р., за вих. №18-11-07979 від 28.12.2009р., за вих.№ 18-05-00309 від 28.01.2010р., доданими до позовної заяви.

При цьому, в даному випаду не підлягають застосуванню положення п. 5 Прикінцевих положень Закону України „Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні” від 15 грудня 2009 року N 1759-VI, який набрав чинності 30.12.2009р., якими встановлено, що термін договорів оренди державного та комунального майна для суб'єктів малого підприємництва, укладених до набрання чинності цим Законом, вважати продовженим до п'яти років з дня укладення, якщо орендар не пропонує менший термін, з огляду на наступне. Як вбачається з матеріалів справи, Орендодавець висловив своє небажання продовжувати договірні відносини ще до набрання чинності цим Законом, крім того, проти продовження договірних відносин заперечував і орган уповноважений управляти обєктом оренди - Міністерство освіти і науки України, в той час як за змістом п. 10.4 договору обовязковою умовою для продовження договору оренди є відсутність таких заперечень. Наведене виключає можливість продовження орендних відносин, які виникли на підставі договору від 16.01.2009р.

Як зазначалось вище, згідно ч. 2 ст. 26 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” від 10.04.1992р. №2269-ХІІ, ч. 2 ст. 291 ГК України договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

В свою чергу, з урахуванням положень ч. 4 ст. 291 ГК України, вимогами ст. 785 ЦК України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобовязаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що починаючи з 16.01.2010р. ПП ОСОБА_3 самовільно без правових підстав займає нежитлові приміщення, площею 56,20 кв.м., що розташовані за адресою: Одеська область, м. Кілія, вул. Леніна 25-27. Доказів, спростовуючих викладене, відповідачем під час розгляду справи до господарського суду надано не було.

Незаконне володіння та користування ПП ОСОБА_3 вищезазначеним нежитловим приміщенням обєктом державної власності є порушенням прав держави та заважає ефективному використанню і розпорядженню даним обєктом.

Підсумовуючи зазначене, керуючись вищенаведеними положеннями чинного законодавства України, суд доходить висновку щодо правомірності, обґрунтованості позовних вимог регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області про повернення нежитлових приміщень, площею 56,20 кв.м., що розміщенні за адресою: Одеська область, м. Кілія, вул., Леніна 25-27 балансоутримувачу та наявності підстав для їх задоволення відповідно до ч. 2 ст. 17, ст. 26 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” від 10.04.1992р. №2269-ХІІ, ч. 2, 4 ст. 291 ГК України, ст.ст. 386, 387, 785 ЦК України.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача неустойки у розмірі 1940,62 грн., нарахованої за невиконання відповідачем обовязку з повернення обєкту оренди, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Проте, як було встановлено судом при розгляді даної справи відповідачем після закінчення строку дії договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 16.01.2009р., обєкт оренди повернутий не був.

Так, у відповідності до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобовязання.

Відповідно до ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Відповідно до п. 3.1 договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 16.01.2009р. розмір орендної плати був обумовлений сторонами в сумі 1550 грн. без урахування ПДВ. При цьому орендна плата за перший місяць оренди - січень 2009р. визначається шляхом коригування орендної плати, яка зазначена у абзаці 1 цього пункту на індекси інфляції за жовтень 2008р., листопад 2008р., грудень 2008р. та січень 2009р. включно. За змістом п.п. 3.3 договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Відповідно до п. 3.5 договору орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 50% та 50% щомісяця не пізніше 12 числа місяця наступного за звітним відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

При цьому, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2009 р. N 316 „Деякі питання оплати оренди державного майна”, в редакції чинній на час нарахування неустойки, встановлено, що до 1 січня 2011 р. орендні ставки, визначені в додатку 2 до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 р. N 786 (ЗП України, 1996 р., N 2, ст. 57), крім ставок, визначених пунктами 1 - 3 зазначеного додатка, застосовуються у розмірі 45 відсотків встановленого обсягу. Для проведення розрахунків за чинними договорами оренди державного нерухомого майна, що укладені до набрання чинності цією постановою, застосовується орендна ставка, визначена відповідно до пункту 1 цієї постанови.

Як вбачається з наданого у судовому засіданні 16.08.2010р. уточненого розрахунку неустойки позивачем, виходячи з подвійного розміру орендної плати, обмеженого з урахуванням наведених положень постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2009 р. N 316 „Деякі питання оплати оренди державного майна”, з посиланням на приписи ст. 785 ЦК України, за період з 17.01.2010р. по 16.07.2010р. було нараховано неустойку в сумі 5583,58 грн. за прострочення повернення обєкту. При цьому, частина вказаної суми була погашена за рахунок переплати, яка рахувалася за Орендарем, внаслідок чого розмір несплаченої неустойки був визначений у сумі 3025,63 грн.

Проаналізувавши вказаний розрахунок, суд доходить висновку про його обґрунтованість та правомірність, водночас зважаючи на те, що позивачем заявлено до стягнення лише суму неустойки в розмірі 1940,62 грн., а також з огляду на відсутність у суду повноважень виходити за межі позовних вимог, суд вважає за правомірне позовні вимоги про стягнення неустойки за прострочення виконання відповідачем зобовязання щодо повернення обєкту оренди задовольнити в заявленій до стягнення сумі в розмірі 1940,62 грн.

Підсумовуючи все вищенаведене, суд вважає за правомірне позовні вимоги регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області до ПП ОСОБА_3 про повернення обєкту оренди балансоутримувачу та стягнення з відповідача неустойки в сумі 1940,62 грн. задовольнити повністю.

Судові витрати по держмиту, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ч. 2 ст. 17, ч. 2 ст. 26 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” від 10.04.1992р. №2269-ХІІ, ч. 2, 4 ст. 291 ГК України, ст.ст. 386, 387, 549, 611, 629, 785 ЦК України, ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Виселити фізичну особу підприємця ОСОБА_3 /АДРЕСА_1, ідентифікаційний НОМЕР_1/ з нежитлових приміщень, площею 56,20 кв.м., що розташовані за адресою: Одеська область, м. Кілія, вул.. Леніна 25-27 з передачею даного обєкта регіональному відділенню Фонду державного майна України по Одеській області /65125, м. Одеса, вул.. Велика Арнаутська, 15, код ЄДРПОУ 20984091/ в особі балансоутримувача - державного професійно-технічного навчального закладу „Кілійський професійний ліцей”. Наказ видати.

3.Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_3 /АДРЕСА_1, ідентифікаційний НОМЕР_1/ на користь регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області /65125, м. Одеса, вул.. Велика Арнаутська, 15, код ЄДРПОУ 20984091/ неустойку в сумі 1940 грн. 62 коп. /одна тисяча девятсот сорок грн.. 62 коп./. Наказ видати.

4.Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_3 /АДРЕСА_1, ідентифікаційний НОМЕР_1/ до державного бюджету України через управління Держказначейства в Одеській області на код бюджетної класифікації 22090200, п/р 31114095700008 в управлінні Держказначейства в Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 23213460 - держмито в сумі 187 грн. 00 коп. / сто вісімдесят сім грн. 00 коп./ Наказ видати.

5.Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_3 /АДРЕСА_1, ідентифікаційний НОМЕР_1/ до державного бюджету України через управління Держказначейства в Одеській області на код бюджетної класифікації 22050003, п/р 31213264700008 в управлінні Держказначейства в Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 23213460 / 236 грн. 00 коп. / двісті тридцять шість грн. 00 коп./ - витрати на ІТЗ судового процесу. Наказ видати.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повний текст рішення складений 18.08.2010р.

Суддя