Ухвала суду № 11417377, 19.08.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

"19" серпня 2010 р. № 15/923-10

Суддя господарського суду Одеської області Петров В.С., розглянувши матеріали позовної заяви № 6907 ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Ресторан Болград” про визнання незаконним протоколу зборів засновників товариства, -

ВСТАНОВИВ:

Гр. ОСОБА_1 звернулась до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Ресторан Болград” про визнання незаконним протоколу зборів засновників товариства від 28 березня 2001 року.

Відповідно до п. 3, п. 3-1 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі та сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Порядок сплати державного мита та розмір державного мита передбачені Інструкцією про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженою наказом Головної державної податкової інспекції України № 15 від 22.04.1993 р., та Декретом Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21.01.1993 р. (зі змінами).

Так, п. 35 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України № 15 від 22.04.1993 р., передбачено, що з позовних заяв, що подаються до господарських судів, державне мито справляється в розмірах, встановлених пунктом 2 статті 3 Декрету „Про державне мито”.

Згідно ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21.01.1993 р. (зі змінами, внесеними п. 21 Перехідних положень Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про державний бюджет України на 2005 рік” та деяких інших законодавчих актів України” № 2505-ІV від 25.03.2005 р.) ставка державного мита із позовних заяв майнового характеру встановлюється 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (102,00 грн.) і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (25500,00 грн.), а ставка державного мита із позовних заяв немайнового характеру, в тому числі із заяв про визнання недійсними повністю або частково актів ненормативного характеру 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як вбачається з наданих заявником квитанцій від 07.07.2010 р. та від 10.08.2010 р. про сплату держмита, держмито сплачено за платежем № 145 в сумі 34 грн. та за платежем № 114 в сумі 51 грн., що разом складає 85 грн. Однак, за платежем № 145 в квитанції від 10.08.2010 р. зазначені реквізити отримувача коштів - УДК в Болградському районі Одеської області, МФО 828011, р/р 31416537700156, банк одержувача –ГУДКУ в Одеській області, тоді як одержувачем коштів при сплаті держмита за подачу позову до господарського суду Одеської області є ГУДКУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 23213460, банк одержувача - ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, рахунок № 31114095700008. У зв’язку з наведеним вказана квитанція від 10.08.2010 р. не може бути доказом сплати державного мита у встановленому законом порядку за дану позовну заяву. З цього випливає, що державне мито за дану позовну заяву позивачем сплачено лише у розмірі 51 грн., що не відповідає вимогам чинного законодавства.

Також відповідно до розділу ІІ „Розміру витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 р. N 1258 (зі змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України № 825 від 05.08.2009 р.), розмір витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, у господарських справах становить 236 гривень.

Так, заявником до позовної заяви додані квитанції від 07.07.2010 р. та від 10.08.2010 р. про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на загальну суму 236,00 грн. Проте, згідно квитанції від 10.08.2010 р. за платежем № 147 заявником були сплачені витрати на ІТЗ райсуду, отримувачем яких є УДК в Болградському районі Одеської області, МФО 828011, р/р 31212259700155, банк одержувача –ГУДКУ в Одеській області. Однак, за розгляд позовної заяви у господарському суді Одеської області витрати на ІТЗ судового процесу з 21.06.2010 р. перераховуються на рахунок ГУДКУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 23213460, банк одержувача - ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, рахунок № 31213264700008, код платежу за бюджетною класифікацією бюджету 22050003 „Надходження від оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах (місцеві господарські та апеляційні господарські суди)”, символ звітності 264. За таких обставин вказана квитанція від 10.08.2010 р. не може бути доказом сплати позивачем витрат на ІТЗ судового процесу в розмірі 161,00 грн. за розгляд даного позову.

Відповідно до п. 4, п. 10 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі, доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Приймаючи до уваги вищевикладене та те, що заявником не надано належних доказів сплати державного мита і доказів сплати витрат на ІТЗ судового процесу у встановлених законом розмірі та порядку, суд вважає за необхідне позовну заяву повернути заявнику без розгляду.

Керуючись ст. 57, п. 4, 10 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального

кодексу України, суддя –

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Ресторан Болград” про визнання незаконним протоколу зборів засновників товариства повернути заявнику без розгляду.

Ухвалу може бути оскаржено у 5-денний термін після її прийняття.

Додаток: позовна заява з додатком на 22 арк. та конверт.

Суддя Петров В.С.