Рішення № 11417196, 11.08.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" серпня 2010 р.Справа № 26-22/176-09-4675 Господарський суд Одеської області у складі :

судді                                         Никифорчука М.І.

при секретареві                     Войтенко С.М.

за участю представників сторін :

від позивача: Богун В.П. за довіреністю від 01.07.2010р.;

від відповідача: не з’явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВРОГЛАСС";

до відповідача Закритого акціонерного товариства "ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ ВИНЗАВОД";

про стягнення 100635,6грн., -

у с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕВРОГЛАСС" (далі –Позивач) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Закритого акціонерного товариства "ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ ВИНЗАВОД" (далі –відповідач) про стягнення 100635,60 грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 16.10.2009 р. позов Позивача задоволено. З Відповідача на користь Позивача стягнуто - сума заборгованості у розмірі 815123,86 / вісімсот п’ятнадцять тисяч сто двадцять три грн. 86 коп./, витрати по сплаті держмита 8151,24 / вісім тисяч сто п’ятдесят одна грн. 24 коп./ та витрати на ІТЗ судового процесу 236 /двісті тридцять шість грн./

На виконання вказаного рішення 26 жовтня 2009 року виданий наказ який дійсний для пред’явлення державному виконавцю до 26 жовтня 2012 року.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 29.12.2009 р. вказане рішення залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 9 березня 2010 р. вказане рішення та постанова скасовані з підстав не повідомлення відповідача господарським судом Одеської області про час та місце розгляду даної справи 16 жовтня 2009 р. та справа передана на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

При новому розгляді справи їй присвоєно № 26-22/ 176-09-4675

Сторони, зокрема, відповідач повідомлений належним чином про розгляд справи у судове засідання призначене на 11.08.2010 р., про що свідчить рекомендоване повідомлення на адресу відповідача від 08.08.2010 р. № 7024071.

В засідання суду 11.08.2010 р., на якому суд розглянув справу по суті з прийняттям рішення, з’явився представник позивача, який підтримав вимоги та надав суду - пояснення до позову, уточнений розрахунок суми боргу та довідку про стан розрахунків між сторонами відповідно до яких Відповідач частково сплатив Позивачеві за отриману продукцію і таким чином станом на 11 серпня 2010 р. сума основного боргу Відповідача складає 564781,88 грн.

Представник відповідача у засідання суду 11.08.2010 р. не з’явився, причини неявки суду не повідомив. Тому суд розглянув справу в порядку ст. 75 ГПК України.

При новому розгляді справи господарський суд установив наступне.

Пред’являючи даний позов позивач посилається на таке.

13 березня 2009 року між сторонами у справі був укладений договір поставки №Е/92, згідно умов якого позивач зобов'язався передати у власність відповідачу товар, а відповідач зобов’язався прийняти товар та оплатити його вартість (пляшка скляна, піддони дерев'яні).

Відповідно до п. 5.1, 5.2, 5.3 договору, постачальник - позивач зобов'язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, передати у власність покупця-відповідача товар, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар, загальна кількість, асортимент, номенклатура, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру та загальна ціна якого вказується у специфікаціях.

Згідно з п. 4.2 договору, відповідач зобов'язався оплатити товар протягом 30 календарних днів від дати відвантаження товару.

На виконання умов договору позивачем було поставлено товар відповідно до ТТН № 338 від 03.04.09р., ТТН № 342 від 04.04.09р., № 352 від 10.04.2009р., ТТН № 355 від 11.04.2009р., ТТН № 368 від 15.04.2009р. та акту приймання-передачі товару. На виконання своїх зобов'язань позивач за період з 03 квітня 2009року по 15 квітня 2009року поставив відповідачу товар на загальну суму 251589, 00 грн.

Відповідач здійснив часткове виконання своїх зобов'язань по договору та частково сплатив позивачу за отриманий товар 150953,40 грн., що підтверджується копіями банківських виписок від 7.05. 2009 року на суму 50 317,80. від 14.05. 2009 року на суму 50 317,80 грн. від 13.08. 2009 року на суму 50 317,80 грн.

Під час розгляду справи відповідач подав заяву про уточнення позовних вимог, якою збільшив позовні вимоги на суму 815123,86 грн., яка виникла за період з 03.04.2009р. по 16.05.2009р., протягом якого позивачем відповідачу здійснена поставка товару на загальну суму 966077,26 грн., що підтверджується ТТН № 338 від 03.04.09р., №342 від 04.04.09р., №352 від 10.04.09р., №355 від 11.04.09р., №368 від 15.04.09р., №371 від 16.04. 09р., №373 від 16.04.09р., № 385 від 23.04.09р., №405 від 30.04.09р., № 410 від 04.05.09р., № 418 від 06.05.09р., №421 від 07.05.09р., №427 від 12.05.09р., №429 від 13.05.09р., №430 від 13.05.09р., №431 від 14.05. 09р., №434 від 15.05. 09р., №436 від 16.05., 09р., №437 від 16.05.09р.

Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі ст.265 Господарського кодексу України та ст.712 Цивільного кодексу України, обов'язком продавця за договором поставки є поставка товарів, обов'язком покупця за договором поставки є прийняти товар та сплатити певну грошову суму.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій –це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків.

У відповідності зі ст.204 ЦК України договори укладені між сторонами по справі, як цивільно-правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов’язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

Відповідно до п. 1 ст. 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, Цивільного кодексу України та інших правових актів.

Дослідивши наявні у справі докази, вислухавши представника позивача, господарський суд прийшов до наступного висновку.

Згідно вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Як випливає з матеріалів справи, вищеприведені позивачем обставини справи повністю підтверджуються дослідними судом наданими позивачем доказами - укладеним між сторонами договором, товарно –транспортними накладними.

Дотеперішнього часу Відповідач вказану вище суму боргу за отриманий товар не оплатив чим порушив вимоги ст.ст. 525 і 526 ЦК України.

Зворотнього відповідачем не доведено. Крім того, часткова сплата Відповідачем за отриманий товар свідчить про наявність у нього боргу перед Позивачем

Аналізуючи вищеприведене господарський суд вважає, що вимоги позивача є цілком обґрунтованими, доведеними наявними у справі вищевказаними доказами і тому позов підлягає задоволенню в повному обсягу.

Згідно вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладаються судові витрати.

Керуючись ст. ст. 525, 526, 625 ЦК України, ст.ст. 44, 49, 82-85, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Ізмаїльський винзавод" (68640, смт. Суворове, Одеська область, вул. Лиманська, 18, код ЄДРПОУ 00412033, р\р № №260691532 в АКБ “ФІНБАНК”, МФО 328685; р/р № 26066310002101 в ФАБ “ПІВДЕННИЙ”, м. Ізмаїл, МФО 328890; р/р № 26000301000178 в Одеська філія ВАТ ВТБ Банк, м. Одеса, МФО 388410; р/р № 260003149502 в ФАБ “ПІВДЕННИЙ” м. Ізмаїл, МФО 328890; р/р 260033149501 в ФАБ “ПІВДЕННИЙ” м. Ізмаїл, МФО 328890;) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВРОГЛАСС" (юридична адреса: 49000, вул. Робоча, 160 корпус № 1, м. Дніпропетровськ; поштова адреса: 51700, вул. Промислова. Будинок № 31 м. Вільногірськ, Дніпропетровська область, код ЄДРПОУ 35607959, р/р № 26007050217430 в КБ “Приватбанк” м. Дніпропетровськ, МФО 305299) - суму заборгованості у розмірі - 564781 (п’ятсот шістдесят чотири тисячі сімсот вісімдесят одна)грн. 88коп., витрати по сплаті держмита в розмірі –5647 (п’ять тисяч шістсот сорок сім)грн., 81коп. та витрати на ІТЗ судового процесу у розмірі - 236 (двісті тридцять шість грн.).

Суддя

Повний текст рішення складено 16 серпня 2010р.