Рішення № 11417169, 09.08.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" серпня 2010 р.Справа № 20/68-10-2517 За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „СМіКО”

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Райффайзен Лізинг Аваль”

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кондратенко Миколи Івановича

про визнання виконавчих написів нотаріуса такими, що не підлягають виконанню

Суддя Щавинська Ю.М.

Представники:

від позивача: Коротков Т.В.- за довіреністю № 28/06 від 03.06.2010 року;

від відповідача: Варава Ю.В.- за довіреністю № 29-12/09-1 від 29.12.2009 року;

від третьої особи: не зявились.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю „СМіКО” звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Райффайзен Лізинг Аваль”, в якій просить суд визнати такими, що не підлягають виконанню: виконавчий напис на договорі фінансового лізингу № L1585-12/07 від 29.12.2007 року, вчинений 27.04.2010 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратенко Миколою Івановичем; виконавчий напис на договорі фінансового лізингу № L1586-12/07 від 29.12.2007 року, вчинений 29.04.2010 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратенко Миколою Івановичем; виконавчий напис на договорі фінансового лізингу № L1587-12/07 від 29.12.2007 року, вчинений 29.04.2010 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратенко Миколою Івановичем; виконавчий напис на договорі фінансового лізингу № L1588-12/07 від 29.12.2007 року, вчинений 29.04.2010 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратенко Миколою Івановичем; виконавчий напис на договорі фінансового лізингу № L1757-02/08 від 01.02.2008 року, вчинений 22.04.2010 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратенко Миколою Івановичем; виконавчий напис на договорі фінансового лізингу № L1758-02/08 від 01.02.2008 року, вчинений 22.04.2010 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратенко Миколою Івановичем.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що між ним та відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю „Райффайзен Лізинг Аваль” були укладені договори фінансового лізингу № L1585-12/07 від 29.12.2007 року, № L1586-12/07 від 29.12.2007 року, № L1587-12/07 від 29.12.2007 року, № L1588-12/07 від 29.12.2007 року, № L1757-02/08 від 01.02.2008 року, № L1758-02/08 від 01.02.2008 року, зобовязання за якими позивач виконував сумлінно, своєчасно та в повному обсязі сплачуючи лізингові платежі. Разом з тим, у звязку з виникненням спору між сторонами стосовно порядку зміни розміру лізингових платежів, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратенко Миколою Івановичем було вчинено на вказаних договорах виконавчі написи, якими було запропоновано позивачу повернути лізингодавцю вказане ним майно, яке було предметом договорів фінансового лізингу.

Позивач вважає, що оскільки усі належні платежі за договорами фінансового лізингу ним справлялися вчасно й в повному обсязі, заборгованість, на існуванні якої наполягає відповідач, носить спірний характер, то в даному випадку відповідач має звертатися до суду для вирішення цього спору, а не до нотаріуса, який може бути використаний лише у безспірних випадках, у звязку з чим виконавчі написи Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кондратенко Миколи Івановича, вчинені ним на договорах фінансового лізингу, укладених між сторонами, мають бути визнані такими, що не підлягають виконанню, що й зумовило звернення ТОВ „СМіКО” з відповідним позовом до суду.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.06.2010 року було порушено провадження у справі № 20/68-10-2517 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „СМіКО” до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Райффайзен Лізинг Аваль” про визнання виконавчих написів нотаріуса такими, що не підлягають виконанню, із призначенням справи до розгляду в засіданні суду. Крім того, вказаною ухвалою суду, враховуючи, що предметом позову є визнання такими, що не підлягають виконанню, виконавчих написів, вчинених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратенко Миколи Івановича, у зв'язку з чим рішення з господарського спору може вплинути на його права та обов'язки, суд залучив приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кондратенко Миколу Івановича до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Одночасно із позовною заявою позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю „СМіКО” було подано до суду заяву про зупинення стягнення на підставі виконавчого документа у порядку ст.ст. 66-67 ГПК України, в якій позивач просить суд зупинити стягнення на підставі виконавчого напису на договорі фінансового лізингу № L1585-12/07 від 29.12.2007 року, вчиненого 27.04.2010 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратенко Миколою Івановичем; виконавчого напису на договорі фінансового лізингу № L1586-12/07 від 29.12.2007 року, вчиненого 29.04.2010 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратенко Миколою Івановичем; виконавчого напису на договорі фінансового лізингу № L1587-12/07 від 29.12.2007 року, вчиненого 29.04.2010 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратенко Миколою Івановичем; виконавчого напису на договорі фінансового лізингу № L1588-12/07 від 29.12.2007 року, вчиненого 29.04.2010 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратенко Миколою Івановичем; виконавчого напису на договорі фінансового лізингу № L1757-02/08 від 01.02.2008 року, вчиненого 22.04.2010 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратенко Миколою Івановичем; виконавчого напису на договорі фінансового лізингу № L1758-02/08 від 01.02.2008 року, вчиненого 22.04.2010 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратенко Миколою Івановичем.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 30.06.2010 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „СМіКО” про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчих документів було задоволено та зупинено стягнення на підставі наступних виконавчих документів: виконавчого напису від 27.04.2010 року № 962, вчиненого на договорі фінансового лізингу № L1585-12/07 від 29.12.2007 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратенко Миколою Івановичем; виконавчого напису від 29.04.2010 року № 1008, вчиненого на договорі фінансового лізингу № L1586-12/07 від 29.12.2007 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратенко Миколою Івановичем; виконавчого напису від 29.04.2010 року № 1006, вчиненого на договорі фінансового лізингу № L1587-12/07 від 29.12.2007 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратенко Миколою Івановичем; виконавчого напису від 29.04.2010 року № 1007, вчиненого на договорі фінансового лізингу № L1588-12/07 від 29.12.2007 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратенко Миколою Івановичем; виконавчого напису від 29.04.2010 року № 892, вчиненого на договорі фінансового лізингу № L1757-02/08 від 01.02.2008 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратенко Миколою Івановичем; виконавчого напису від 22.04.2010 року № 891, вчиненого на договорі фінансового лізингу № L1758-02/08 від 01.02.2008 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратенко Миколою Івановичем, до вирішення спору по суті.

У судовому засіданні 09.08.2010 року представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач надав суду відзив на позов, в якому просить суд у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю „СМіКО” відмовити у повному обсязі, з огляду на наступне:

Відповідач зазначає, що в порушення укладених між сторонами договорів фінансового лізингу № L1585-12/07 від 29.12.2007 року, № L1586-12/07 від 29.12.2007 року, № L1587-12/07 від 29.12.2007 року, № L1588-12/07 від 29.12.2007 року, № L1757-02/08 від 01.02.2008 року, № L1758-02/08 від 01.02.2008 року лізингоодержувач, в даному випадку позивач, не сплатив йому передбачені договорами платежі, в результаті чого у ТОВ „СМіКО” перед відповідачем виникла заборгованість по сплаті лізингових платежів, прострочення по якій перевищувало 30 днів. З метою захисту свого порушеного права, на підставі п. 6.1. договору, ч. 2 ст. 7 Закону України „Про фінансовий лізинг”, ст. 18 Цивільного кодексу України, відповідач звернувся із заявами до нотаріуса для вчинення виконавчих написів про повернення від лізингоодержувача переданого у тимчасове володіння та користування майна за договорами.

Відповідач вважає, що виконавчі написи вчинені з дотриманням всіх положень чинного законодавства, а саме положень ст.ст. 7, 10 Закону України „Про фінансовий лізинг”, ст. 87 Закону України „Про нотаріат”, п. 8. Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999р. № 1172, розділу 32 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 04.03.1994р. № 10/5, та підлягають виконанню. Крім того, відповідач вважає, що чинним законодавством не передбачено такого захисту права, як визнання виконавчих написів такими, що не підлягають виконанню.

У судовому засіданні 09.08.2010 року представник відповідача підтримав позицію, викладену у відзиві на позов та просив суд у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю „СМіКО” відмовити у повному обсязі.

Третя особа Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кондратенко Микола Іванович, незважаючи на належне повідомлення про час та місце розгляду справи, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення, у судове засідання не зявився, про причини відсутності суд не повідомив, письмових пояснень щодо позову та інших витребуваних документів суду не надав.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, 29.12.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Райффайзен Лізинг Аваль” (лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „СМіКО” (лізингоодержувач) був укладений договір фінансового лізингу № L1585-12/07, відповідно до умов якого лізингодавець на підставі договору купівлі-продажу (поставки) зобовязується придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно, визначене у специфікації, що є додатком № 2 до договору, а саме: кран башений НК 7027, висотою підйому 60 м, вантажопідйомністю 12 т, вильотом стріли 60 м, загальною вартістю 1668520,00 грн., а лізингоодержувач зобовязується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору.

У додатку № 1 до договору фінансового лізингу № L1585-12/07 від 29.12.2007 року сторонами був узгоджений графік платежів за вказаним договором.

На виконання умов укладеного договору № L1585-12/07 від 29.12.2007 року лізингодавцем було передано у користування лізингоодержувачу предмет лізингу згідно специфікації, а саме: кран башений НК 7027, висотою підйому 60 м, вантажопідйомністю 12 т, вильотом стріли 60 м, що підтверджується актом приймання-передачі предмета лізингу, який є додатком № 3 до договору.

29.12.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Райффайзен Лізинг Аваль” (лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „СМіКО” (лізингоодержувач) був укладений договір фінансового лізингу № L1586-12/07, відповідно до умов якого лізингодавець на підставі договору купівлі-продажу (поставки) зобовязується придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно, визначене у специфікації, що є додатком № 2 до договору, а саме: бетононасос НВТ60S1413-112R, загальною вартістю 429250,00 грн., а лізингоодержувач зобовязується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору.

У додатку № 1 до договору фінансового лізингу № L1586-12/07 від 29.12.2007 року сторонами був узгоджений графік платежів за вказаним договором.

На виконання умов укладеного договору № L1586-12/07 від 29.12.2007 року лізингодавцем було передано у користування лізингоодержувачу предмет лізингу згідно специфікації, а саме: бетононасос НВТ60S1413-112R, що підтверджується актом приймання-передачі предмета лізингу, який є додатком № 3 до договору.

29.12.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Райффайзен Лізинг Аваль” (лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „СМіКО” (лізингоодержувач) був укладений договір фінансового лізингу № L1587-12/07, відповідно до умов якого лізингодавець на підставі договору купівлі-продажу (поставки) зобовязується придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно, визначене у специфікації, що є додатком № 2 до договору, а саме: дизель генератор ТJ 330 DW 330 кВа/264 кВт з шумопоглинаючим котлом, загальною вартістю 257152,20 грн., а лізингоодержувач зобовязується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору.

У додатку № 1 до договору фінансового лізингу № L1587-12/07 від 29.12.2007 року сторонами був узгоджений графік платежів за вказаним договором.

На виконання умов укладеного договору № L1587-12/07 від 29.12.2007 року лізингодавцем було передано у користування лізингоодержувачу предмет лізингу згідно специфікації, а саме: дизель генератор ТJ 330 DW 330 кВа/264 кВт з шумопоглинаючим котлом, що підтверджується актом приймання-передачі предмета лізингу, який є додатком № 3 до договору.

29.12.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Райффайзен Лізинг Аваль” (лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „СМіКО” (лізингоодержувач) був укладений договір фінансового лізингу № L1588-12/07, відповідно до умов якого лізингодавець на підставі договору купівлі-продажу (поставки) зобовязується придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно, визначене у специфікації, що є додатком № 2 до договору, а саме: круговий розподілювач бетону СР-12,5+3, загальною вартістю 70700,00 грн., а лізингоодержувач зобовязується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору.

У додатку № 1 до договору фінансового лізингу № L1588-12/07 від 29.12.2007 року сторонами був узгоджений графік платежів за вказаним договором.

На виконання умов укладеного договору № L1588-12/07 від 29.12.2007 року лізингодавцем було передано у користування лізингоодержувачу предмет лізингу згідно специфікації, а саме: круговий розподілювач бетону СР-12,5+3, що підтверджується актом приймання-передачі предмета лізингу, який є додатком № 3 до договору.

01.02.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Райффайзен Лізинг Аваль” (лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „СМіКО” (лізингоодержувач) був укладений договір фінансового лізингу № L1757-02/08, відповідно до умов якого лізингодавець на підставі договору купівлі-продажу (поставки) зобовязується придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно, визначене у специфікації, що є додатком № 2 до договору, а саме: опалубку 2008 р.в.: балки дерев'яні, плити дерев'яні тришарові, стойки телескопічні, головки вильчаті, триноги, загальною вартістю 827844,11 грн., а лізингоодержувач зобовязується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору.

У додатку № 1 до договору фінансового лізингу № L1757-02/08 від 01.02.2008 року сторонами був узгоджений графік платежів за вказаним договором.

На виконання умов укладеного договору № L1757-02/08 від 01.02.2008 року лізингодавцем було передано у користування лізингоодержувачу предмет лізингу згідно специфікації, а саме: балки дерев'яні, плити дерев'яні тришарові, стойки телескопічні, головки вильчаті, триноги, що підтверджується актом приймання-передачі предмета лізингу, який є додатком № 3 до договору.

06.03.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Райффайзен Лізинг Аваль” (лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „СМіКО” (лізингоодержувач) була укладена угода про внесення змін до договору № L1757-02/08 від 01.02.2008 року, якою, у звязку із зменшенням вартості предмета лізингу було внесено зміни до графіку платежів.

01.02.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Райффайзен Лізинг Аваль” (лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „СМіКО” (лізингоодержувач) був укладений договір фінансового лізингу № L1758-02/08, відповідно до умов якого лізингодавець на підставі договору купівлі-продажу (поставки) зобовязується придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно, визначене у специфікації, що є додатком № 2 до договору, а саме: опалубку 2008 р.в., загальною вартістю 1058526,00 грн., а лізингоодержувач зобовязується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору.

У додатку № 1 до договору фінансового лізингу № L1758-02/08 від 01.02.2008 року сторонами був узгоджений графік платежів за вказаним договором.

На виконання умов укладеного договору № L1758-02/08 від 01.02.2008 року лізингодавцем було передано у користування лізингоодержувачу предмет лізингу згідно специфікації, а саме: опалубку 2008 р.в., що підтверджується актом приймання-передачі предмета лізингу, який є додатком № 3 до договору.

06.03.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Райффайзен Лізинг Аваль” (лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „СМіКО” (лізингоодержувач) була укладена угода про внесення змін до договору № L1758-02/08 від 01.02.2008 року, якою, у звязку із збільшенням вартості предмета лізингу було внесено зміни до графіку платежів.

Як свідчать матеріали справи, у подальшому між сторонами виник спір щодо сплати позивачем лізингових платежів, наявність якого підтверджується листуванням між сторонами (т. 1, а.с. 66-101).

У звязку з виникненням між сторонами вказаного спору Товариство з обмеженою відповідальністю „Райффайзен Лізинг Аваль” звернулося до приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Кондратенко Миколою Івановичем, яким було вчинено на вказаних договорах виконавчі написи, якими було запропоновано позивачу повернути лізингодавцю вказане ним майно, яке було предметом договорів фінансового лізингу, а саме:

- виконавчий напис від 27.04.2010 року № 962, вчинений на договорі фінансового лізингу № L1585-12/07 від 29.12.2007 року;

- виконавчий напис від 29.04.2010 року № 1008, вчинений на договорі фінансового лізингу № L1586-12/07 від 29.12.2007 року;

- виконавчий напис від 29.04.2010 року № 1006, вчинений на договорі фінансового лізингу № L1587-12/07 від 29.12.2007 року;

- виконавчий напис від 29.04.2010 року № 1007, вчинений на договорі фінансового лізингу № L1588-12/07 від 29.12.2007 року;

- виконавчий напис від 29.04.2010 року № 892, вчинений на договорі фінансового лізингу № L1757-02/08 від 01.02.2008 року;

- виконавчий напис від 22.04.2010 року № 891, вчинений на договорі фінансового лізингу № L1758-02/08 від 01.02.2008 року.

Разом з тим, позивач вважає, що оскільки усі належні платежі за договорами фінансового лізингу ним справлялися вчасно й в повному обсязі, про що ним було надано до суду реєстр документів по рахунку, отриманий у ВАТ „МТБ” та довідку від 07.06.2010 року, то заборгованість, на існуванні якої наполягає відповідач, носить спірний характер, у звязку з чим в даному випадку відповідач має звертатися до суду для вирішення цього спору, а не до нотаріуса, який може бути використаний лише у безспірних випадках, у звязку з чим виконавчі написи Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кондратенко Миколи Івановича, вчинені ним на договорах фінансового лізингу, укладених між сторонами, мають бути визнані такими, що не підлягають виконанню, що й зумовило звернення ТОВ „СМіКО” з відповідним позовом до суду.

Оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

В силу ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Згідно до ст. 2 ГПК України господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу вимог ст. 2 Закону України “Про судоустрій та статус суддів", є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами прав і законних інтересів юридичних осіб.

За змістом положень вказаних норм, правом на предявлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, субєктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд зясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

При цьому, суд не приймає до уваги твердження відповідача про те, що чинним законодавством не передбачено такого захисту права, як визнання виконавчих написів такими, що не підлягають виконанню, оскільки:

По-перше, статтею 50 Закону України „Про нотаріат” встановлено, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Враховуючи, що згідно до п. 19 ст. 34 Закону України „Про нотаріат” до нотаріальних дій, що вчиняють нотаріуси, відноситься вчинення виконавчих написів, то, з огляду на ст. 50 зазначеного Закону, вказана нотаріальна дія у встановленому законом порядку підлягає оскарженню до суду.

По-друге, статтею 15 ГПК України, яка визначає територіальну підсудність справ господарському суду, чітко передбачено, що справи у спорах за участю боржника і стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача або за місцем виконання виконавчого напису нотаріуса за вибором позивача.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає за необхідне надати правову оцінку виниклим правовідносинам між сторонами.

У відповідності до ст. 1 Закону України „Про фінансовий лізинг” за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України „Про фінансовий лізинг” лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.

У відповідності до ст. 87 Закону України „Про нотаріат” для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України „Про нотаріат” встановлено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

До Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172, відносяться, зокрема, договори лізингу, що передбачають у безспірному порядку повернення об'єкта лізингу (п. 8 Переліку). Для одержання виконавчого напису подаються: оригінал договору лізингу та засвідчена лізингодавцем копія рахунка, направленого лізингоодержувачу, з відміткою про несплату платежів після вручення письмового повідомлення.

Пунктом 282 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 року, передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Згідно до п. 284 зазначеної Інструкції нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Отже якщо між сторонами договору лізингу існує спір, пов'язаний із поверненням об'єкту лізингу, справа з відповідного спору підвідомча господарському суду на загальних підставах.

Як було встановлено судом, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратенко Миколою Івановичем було вчинено виконавчі написи, які згідно до статті 90 Закону України "Про нотаріат" та статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" мають статус виконавчого документа, який підлягає примусовому виконанню у відповідності до порядку, визначеного Законом України "Про виконавче провадження", а саме: виконавчий напис від 27.04.2010 року № 962, вчинений на договорі фінансового лізингу № L1585-12/07 від 29.12.2007 року; виконавчий напис від 29.04.2010 року № 1008, вчинений на договорі фінансового лізингу № L1586-12/07 від 29.12.2007 року; виконавчий напис від 29.04.2010 року № 1006, вчинений на договорі фінансового лізингу № L1587-12/07 від 29.12.2007 року; виконавчий напис від 29.04.2010 року № 1007, вчинений на договорі фінансового лізингу № L1588-12/07 від 29.12.2007 року; виконавчий напис від 29.04.2010 року № 892, вчинений на договорі фінансового лізингу № L1757-02/08 від 01.02.2008 року; виконавчий напис від 22.04.2010 року № 891, вчинений на договорі фінансового лізингу № L1758-02/08 від 01.02.2008 року.

Згідно наданого відповідачем на виконання вимог ухвали суду пакета документів, подання яких ТОВ „Райффайзен Лізинг Аваль” передувало вчиненню зазначених написів, виконавчі документи видані на підставі наступного: заяв ТОВ „Райффайзен Лізинг Аваль” про вчинення виконавчих написів; договорів фінансового лізингу; договорів купівлі-продажу предмета лізингу; актів приймання-передачі предмета лізингу; засвідчених ТОВ „Райффайзен Лізинг Аваль” копій рахунків, направлених ТОВ „СМіКО”, з відміткою про несплату платежів після вручення поштового повідомлення; касових чеків; копій листів Товариству з обмеженою відповідальністю „СМіКО”; розрахунків заборгованості ТОВ „СМіКО”.

Відповідно до імперативних норм статті 88 Закону України "Про нотаріат", пункту 284 Інструкції та пункту 8 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 року N 1172, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Документами, які можуть підтверджувати наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлювати розмір зазначеної заборгованості, можуть бути виключно документи первинної бухгалтерської документації, оформлені у відповідності до норм статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", оскільки тільки первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і складені під час здійснення господарської операції, - є правовою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.

Водночас, при вчиненні написів нотаріус не отримував від сторін первинні бухгалтерські документи щодо сплати лізингових платежів, тому у нотаріуса були відсутніми підстави вважати, що розмір заборгованості ТОВ „СМіКО” перед ТОВ „Райффайзен Лізинг Аваль”, а також суми штрафних санкцій є безспірними. Розрахунок боргу, підготовлений ТОВ „Райффайзен Лізинг Аваль” щодо наявності заборгованості позивача та нарахованої на вказану заборгованість пені, є лише відображенням односторонніх арифметичних розрахунків стягувача та не може відображати правові підстави для стягнення відповідних сум та слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог ТОВ „Райффайзен Лізинг Аваль” до позивача.

Про спірний характер правовідносин між ТОВ „Райффайзен Лізинг Аваль” та ТОВ „СМіКО” однозначно свідчить те, що суми, зазначені ТОВ „Райффайзен Лізинг Аваль” у розрахунках заборгованості, у зв"язку з наявністю якої було вчинено виконавчі написи, насправді, були сплачені позивачем. Зокрема, про це переконливо свідчить розрахунок ТОВ „Райффайзен Лізинг Аваль” заборгованості за договором фінансового лізингу № L1758-02/08 від 01.02.2008 року (т.2 а.с.114), наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису на підтвердження безспірності заборгованості, в який включено суму 10868,68 грн. згідно рахунку № L1758-02/08/v від 04.08.2009 року.

Разом з тим, як свідчать матеріали справи, а саме: реєстр документів по рахунку у ВАТ „МТБ” (т.1 а.с.114-120), вказана сума була сплачена 07.08.2009 року на підставі платіжного доручення № 518.

З огляду на наведене, суд вважає, що при вчиненні виконавчих написів приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кондратенко Микола Іванович не переконався належним чином у безспірності розміру заборгованості позивача, що стало підставою для повернення предметів лізингу, та безспірності характеру правовідносин сторін, чим порушив норми статті 88 Закону України "Про нотаріат", пункту 284 Інструкції та підпункту 8 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 року N 1172.

Означене вказує на відсутність у написах сили виконавчого документу, через що виконавчі написи від 27.04.2010 року № 962, від 29.04.2010 року № 1008, від 29.04.2010 року № 1006, від 29.04.2010 року № 1007, від 29.04.2010 року № 892 та від 22.04.2010 року № 891 підлягають визнанню судом такими, що не підлягають примусовому виконанню.

Згідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та на ІТЗ судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати такими, що не підлягають виконанню:

- виконавчий напис від 27.04.2010 року № 962, вчинений на договорі фінансового лізингу № L1585-12/07 від 29.12.2007 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратенко Миколою Івановичем;

- виконавчий напис від 29.04.2010 року № 1008, вчинений на договорі фінансового лізингу № L1586-12/07 від 29.12.2007 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратенко Миколою Івановичем;

- виконавчий напис від 29.04.2010 року № 1006, вчинений на договорі фінансового лізингу № L1587-12/07 від 29.12.2007 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратенко Миколою Івановичем;

- виконавчий напис від 29.04.2010 року № 1007, вчинений на договорі фінансового лізингу № L1588-12/07 від 29.12.2007 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратенко Миколою Івановичем;

- виконавчий напис від 29.04.2010 року № 892, вчинений на договорі фінансового лізингу № L1757-02/08 від 01.02.2008 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратенко Миколою Івановичем;

- виконавчий напис від 22.04.2010 року № 891, вчинений на договорі фінансового лізингу № L1758-02/08 від 01.02.2008 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратенко Миколою Івановичем.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Райффайзен Лізинг Аваль” (04073, м. Київ, пр-т Московський, буд. 9, корп. 5, офіс 101, код ЄДРПОУ 34480657, п/р 2600514928 в ВАТ „Райффайзен Банк Аваль”, МФО 300335) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „СМіКО” (65014, м. Одеса, вул. Базарна, 77, кв. 19, код ЄДРПОУ 32933080, п/р 26009242451 в ВАТ „МТБ”, МФО 328168) 510 /пятсот десять/ грн. державного мита та 236 /двісті тридцять шість/ грн. 00 коп. витрат на ІТЗ судового процесу.

4. Заходи до забезпечення позову, вжиті ухвалою суду від 30.06.2010 року, скасувати.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повне рішення складено 16.08.2010р.