Рішення № 11417140, 13.08.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" серпня 2010 р.Справа № 16/80-10-2386 Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Скоробрух Т.В.

За участю представників сторін:

Від позивача: Зубачова Ю.В. за довіреністю № 01/11-1519 від 10.12.2009р.

Від відповідача: Борисенкова К.І. за довіреністю № 107 від 25.01.2010р.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні з оголошенням перерви згідно зі ст. 77 ГПК України справу за позовом комунального підприємства „Теплопостачання міста Одеси” до товариства з обмеженою відповідальністю „Ринок Північний” про стягнення заборгованості в розмірі 18215,86 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство „Теплопостачання міста Одеси” (далі по тексту КП „Теплопостачання міста Одеси”) звернулось до господарського суду Одеської області з позовними вимогами до товариства з обмеженою відповідальністю „Ринок Північний” (далі по тексту ТОВ „Ринок Північний”) про стягнення заборгованості по договору на постачання теплової енергії № 1256 від 01.11.2006р. у розмірі 54215,86 грн.. Свої позовні вимоги ТОВ „Ринок Північний” обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем прийнятих на себе зобов’язань за договором на постачання теплової енергії № 1256, укладеним між сторонами по справі 01.11.2006р.

В подальшому, позивачем позовні вимоги неодноразово уточнювалися з огляду на часткове погашення відповідачем заборгованості. Згідно з остаточною редакцією позовних вимог, викладеною у заяві, наданої у судовому засіданні 13.08.2010р., позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором на постачання теплової енергії № 1256 від 01.11.2006р. в сумі 18215,86 грн.

Відповідач, згідно з усними поясненнями представника останнього, наявність та розмір заборгованості у сумі 18215,86 грн. перед позивачем визнав.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

01.11.2006р. між КП „Теплопостачання міста Одеси” (Теплопостачальна організація) та ТОВ „Ринок Північний” (Споживач) був укладений договір на постачання теплової енергії №1256, відповідно до умов статті 1 якого Теплопостачальною організацією було прийнято на себе зобов'язання з постачання Споживачу теплової енергії, а Споживач, в свою чергу, зобов'язався оплачувати фактично одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбаченими цим договором. При цьому, згідно з п. 2.1 договору теплова енергія постачається Споживачу на опалювання та гаряче водопостачання об'єкта, розташованого по пр. Добровольського, 114, корп. 2.

За умовами п. 10.1 договору сторони домовилися, що дана угода набирає чинності з дня її підписання та діє до 01.11.2007р. При цьому, відповідно до п. 10.4 договору строк його дії вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією зі сторін. Як вбачається з пояснень учасників процесу та матеріалів справи, жодна зі сторін у визначені строки не зверталася з заявою про своє небажання продовжувати договірні відносини, у зв’язку з чим суд доходить висновку, що договір на постачання теплової енергії №1256, укладений між сторонами по справі, був продовжений на той самий строк та на тих самих умовах, які були передбачені цим договором відповідно до вищенаведених умов договору.

Відповідно до ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до п. п. 4.2.1, 4.2.2 договору позивач зобов’язався забезпечувати постачання теплової енергії Споживачу в обсягах згідно з додатком 1 до договору та гарантувати безпечне користування тепловою енергією за умови дотримання Споживачем умов Правил користування тепловою енергією, Правил експлуатації теплоспоживчого обладнання. За умовами п.п. 5.1, 5.3 договору сторонами було передбачено, що облік споживання теплової енергії на опалення та гаряче водопостачання визначається розрахунковим способом. При цьому, кількість спожитої теплової енергії визначається розрахунковим способом: на опалення - згідно з тепловим навантаженням будівлі з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел Теплопостачальної організації та кількості діб роботи теплоспоживчого обладнання Споживача в розрахунковий період; на гаряче водопостачання кількість теплової енергії визначається як добуток добового споживання зазначеного в договорі, на кількість діб у звітному періоді. Згідно з п. 23 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2007 р. N 1198 у споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем за період з грудня 2009р. по березень 2010р. було спожито теплової енергії загальною вартістю 54215,86 грн. Вказані обставини відповідачем не оспорюються.

Відповідно до ч. 6, 7 ст. 276 ГК України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

В свою чергу, відповідно до п. 3.2.2 договору Споживач зобов’язався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, що передбачені договором. При цьому, за змістом ст. 6 договору сторони домовилися, що розрахунки за теплову енергію проводяться в грошовій формі на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації по тарифу 179,12 грн. за 1 Гкал. діючому на моменту укладення договору. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач за три дні до початку розрахункового періоду сплачує Теплопостачальній організації вартість заявленої та зазначеної у договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період. Кінцевим терміном розрахунку за спожиту теплову енергію є 20 число місяця наступного за розрахунковим.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. При цьому, зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі із договорів. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами. В свою чергу, у відповідності до вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Проте, відповідачем в порушення умов договору на постачання теплової енергії № 1256 від 01.11.2006р., вимог ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України зобов’язання із своєчасного та повного здійснення розрахунків за спожиту теплову енергію належним чином виконані не були. Так, відповідачем в якості оплати за спожиту теплову енергію було перераховано позивачу лише 36000 грн., у зв’язку з чим за ТОВ „Ринок Північний” утворилась заборгованість у розмірі 18215,86 грн., яка до теперішнього часу не була погашена відповідачем. З огляду на викладене, позивач був змушений звернутися до суду з вимогами про стягнення основного боргу у розмірі 18215,86 грн.

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.06.2010р. ТОВ „Ринок Північний” звернулося до позивача листом за вих. № 159, у якому відповідач визнав існування заборгованості перед КП „Теплопостачання міста Одеси” та запропонував графік її погашення з кінцевим строком оплати -10.09.2010р. з огляду на скрутний фінансовий стан. Крім того, у судовому засіданні 13.08.2010р. представником відповідача також було підтверджено факт існування заборгованості перед позивачем у заявленій до стягнення згідно з останніми уточненнями сумі.

На думку суду, розмір основного боргу ТОВ „Ринок Північний” перед КП „Теплопостачання міста Одеси” у сумі 18215,86 грн. витікає з умов укладеної між сторонами по справі угоди, підтверджується наявними у матеріалах справи документами, а також ґрунтується на вимогах діючого законодавства. Доказів, спростовуючих викладене, відповідачем до господарського суду не представлено.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Підсумовуючи вищезазначене, суд вважає за правомірне позов КП „Теплопостачання міста Одеси” про стягнення з відповідача 18215,86 грн. задовольнити повністю відповідно до ст.ст. 11, 509, 525, 526, 617, 625, 629 ЦК України, ст. ст. 193, 275, 276 ГК України. Таким чином з відповідача слід стягнути на користь КП „Теплопостачання міста Одеси” борг за договором на постачання теплової енергії № 1256 від 01.11.2006р. у сумі 18215,86 грн.

Судові витрати по держмиту, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід покласти на відповідача згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 617, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 275, 276 ГК України, ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Ринок Північний”/ 65025, м. Одеса, проспект Добровольського, 114, корп. 2, п/р 26008238121 в ОФ ВАТ „МТБ”, МФО 328168, код ЄДРПОУ 24544420/ на користь комунального підприємства „Теплопостачання міста Одеси” / 65110, м. Одеса, вул.. Балківська, 1-Б, п/р 26039300001301 в АТ „Златобанк” м. Київ, МФО 380612, код ЄДРПОУ 34674102 / 18215 грн. 86 коп. / вісімнадцять тисяч двісті п’ятнадцять грн. 86 коп./ - боргу; 182 грн. 16 коп. / сто вісімдесят дві грн.. 16 коп./ - держмита; 236 грн. 00 коп. / двісті тридцять шість грн. 00 коп./ - витрат на ІТЗ судового процесу. Наказ видати.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повний текст рішення складений 17.08.2010р.

Суддя