Ухвала суду № 114170510, 09.10.2023, Березанський міський суд Київської області

БЕРЕЗАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

07541, вул. Шевченків шлях, 32, м. Березань, Київська обл.

№ провадження 1-кп/356/62/23

Справа № 356/603/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.10.2023 Березанський міський суд Київської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні Березанського міського суду Київської області кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 42023112130000021 від 22.02.2023 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Березанського міського суду Київської області перебуває вказане вище кримінальне провадження.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні просив призначити кримінальне провадження до судового розгляду, вказуючи на відсутність підстав для закриття провадження чи повернення обвинувального акту. Подав до суду цивільний позов в інтересах держави в особі Березанської міської ради Київської області та виконавчого комітету Березанської міської ради Київської області, яким просив визнати ОСОБА_4 цивільним відповідачем та стягнути з нього на користь виконавчого комітету Березанської міської ради Київської області майнову шкоду в сумі 833 033,67 грн.

Захисник в підготовчому судовому засіданні проти цивільного позову заперечив, вказавши на недотримання прокурором вимог ЦПК України, зокрема, щодо форми позовної заяви, а саме відсутні вимоги від імені кожного з позивачів. Проти призначення кримінального провадження до судового розгляду не заперчував.

Обвинувачений у підготовчому судовому засіданні підтримав позицію свого захисника.

Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступних висновків.

Так, за змістом ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває особі обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.

Обвинувальний акт є формою закінчення досудового розслідування та формою звернення прокурора до суду (п. 3 ч. 2 ст. 283 КПК України).

Вимоги до обвинувального акта встановлені ст. 291 КПК України, яка містить вичерпний перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт, а також обов`язкових додатків до нього.

Так, згідно з ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт повинен містити: анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Недотримання вищезазначених вимог ст. 291 КПК України згідно з п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, є підставою для повернення обвинувального акту прокурору.

Так, з диспозиції ч. 2 ст. 367 КК України вбачається, що вказаний злочин є злочином з матеріальним складом, тобто передбачає спричинення істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб.

За визначенням ст. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальна громада - жителі, об`єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об`єднання жителів кількох сіл, селищ, міст, що мають єдиний адміністративний центр; виконавчі органи рад - органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами; право комунальної власності - право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

Територіальна громада села, селища, міста в силу ч. 1 ст. 6 вказаного вище Закону, є первинним суб`єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень.

Згідно з положеннями ч.ч. 1, 5 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» саме територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, а органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності.

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які є відкритими і загальнодоступними згідно ст. 11 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», наявні відомості про державну реєстрацію Березанської міської ради Київської області (код ЄДРПОУ 38065504) як органу місцевого самоврядування.

Водночас, у тексті обвинувального акту зазначено про відсутність потерпілого у даному кримінальному провадженні.

Вказано, що внаслідок вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, було заподіяно майнову шкоду законним інтересам громади в особі виконавчого комітету Березанської міської ради Київської області на суму 833 033,67 грн., що у 250 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, тобто є тяжкими наслідками.

Відсутні також будь-які відомості щодо місця знаходження юридичної особи, якій заподіяно матеріальну шкоду.

Будь-яких даних про те, що органом досудового розслідування вживались заходи для забезпечення участі уповноваженої потерпілої особи, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди, а остання відмовилась представляти інтереси громади у даному кримінальному провадженні, також немає.

Так, за визначенням п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України, обвинуваченням є твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому КПК України.

Як визначено ч. 1 ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.

Згідно п. 5 ч. 2ст. 291 КПК України, крім іншого, в обвинувальному акті має бути наведено виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

З огляду на це обставини, які, відповідно до частини першої статті 91 КПК, підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, зокрема подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у його вчиненні, форма вини, мотив, і мета вчинення кримінального правопорушення мають бути викладеними чітко і конкретно, та наведені в обвинувальному акті фактичні дані в своїй сукупності мають давати повне уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінального правопорушення, що, у свою чергу, дає можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою.

Так, у рішенні від 25 липня 2000 року у справі "Маттоціа проти Італії" Європейський суд з прав людини зазначив, що: "Обвинувачений у вчиненні злочину має бути негайно і детально проінформований про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення; а також про характер обвинувачення, тобто юридичну кваліфікацію згаданих фактів. Хоча ступінь "детальності" інформування обвинуваченого залежить від обставин конкретної справи, однак у будь-якому випадку відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту. У цьому відношенні обсяг та доречність наданої обвинуваченому інформації слід оцінювати крізь призму положення, закріпленого у п. "b" ч. 3 ст. 6 Конвенції. Аналогічно слід оцінювати інформацію про зміни, які мали місце в обвинуваченні, включаючи зміни причини обвинувачення.

На підставі встановлених прокурором фактичних обставин кримінального правопорушення з урахуванням пункту 3 частини 1статті 3 КПК України зміст формулювання обвинувачення, як складової частини обвинувального акта, яке буде підлягати доведенню під час судового розгляду, має містити формулювання вчиненого особою діяння, передбаченог о Кримінальним Кодексом України, із зазначенням місця, часу, способу вчинення, наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів його вчинення.

Однак, в обвинувальному акті прокурором не вказано усі відомості щодо події кримінального правопорушення, виду та розміру шкоди, форми вини, мотиву та мети кримінального правопорушення, а також місце вчинення інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення з визначенням вулиці, міста, району, області, тобто, конкретної адреси, де були вчинені злочинні дії, що є порушенням п. 5 ч. 2 ст. 291, ст. 91 КПК України.

Відповідно до ст. 22 КПК України функцією суду є лише розгляд справи, під час якого він лише створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання обов`язків, і недопустимим є покладення на суд функцій, які властиві органам досудового розслідування та державного обвинувачення.

Зазначені вище недоліки обвинувального акта є істотними та такими, що унеможливлюють призначення судового розгляду обвинувального акта, оскільки це може призвести до необ`єктивного та неповного встановлення всіх обставин у справі та позбавить обвинуваченого належного здійснення права на захист.

За таких обставин, зазначені вище недоліки в обвинувальному акті є порушенням ст. 291 КПК України, що згідно з п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України є безумовною підставою для повернення обвинувального акту прокурору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 22, 26, 109, 290-291, 293, 314, 372 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Повернути прокурору обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42023112130000021 від 22.02.2023 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Київського апеляційного суду через Березанський міський суд Київської області протягом 7 (семи) днів з дня її проголошення.

Суддя ОСОБА_1