Рішення № 11417001, 12.08.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" серпня 2010 р.Справа № 30/109-10-2903 За позовом: Публічне акціонерне товариство „Фінбанк”

До відповідача: Державне підприємство „Державний інститут по проектуванню підприємств по переробці плодоовочевої продукції „Діпроплодоовочгосп”

Про стягнення

Суддя РОГА Н.В.

Представники:

Представник позивача: Поправка Д.Ю. –довіреність № 01-28\1540 від 09.06.2010р.

Представник відповідача: не з’явився;

СУТЬ СПОРУ: Позивач –Публічне акціонерне товариство (далі - ПАТ) «Фінбанк», звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Державного підприємства „Державний інститут по проектуванню підприємств по переробці плодоовочевої продукції „Діпроплодоовочгосп” (далі –ДП „Діпроплодоовочгосп”) про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № 44\12\09, укладеним 04.12.2009 р. між сторонами по справі , у сумі 474 321 грн. 84 коп.

Представник позивача позовну заяву підтримує, наполягає на її задоволенні.

Відповідач про місце та час судових засідань був повідомлений належним чином, але представник відповідача в судові засідання не з’являвся, про поважність причин нез’явлення суд не повідомив. Письмових заперечень на позов відповідач до суду не надав.

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

04 грудня 2009р. між АКБ «Фінбанк», правонаступником якого є ПАТ „Фінбанк” (Банк) та ДП „Діпроплодоовочгосп” (Позичальник) був укладений Кредитний договір № 44\12\09, згідно якого Банк відкриває Позичальникові відкличну відновлювальну кредитну лінію в сумі 500000 грн. на період з 04.12.2009р. по 29.03.2010р.

За умовами Договору позичальник за користування кредитом сплачує Банку відсотки (27% річних за фактичний період користування кредитними коштами від фактичної суми заборгованості по кредиту) . Крім того, відповідно до п.2.4 Договору за порушення термінів повернення кредиту Позичальник сплачує Банку за користування кредитом процентну ставку на три пункти вище встановленої ставки.

29 березня 2010р. Сторони за Кредитним договором уклали Додаткову угоду №1, якою встановили , що кредит має бути погашений Позичальником у строк по 29 квітня 2010р.

Додатковою угодою №2 до Кредитного договору сторони змінили розмір процентної ставки по кредиту та встановили її на рівні 25%.

У якості забезпечення Позичальником своїх зобов’язань по Кредитному договору 04 грудня 2009р. між АКБ «Фінбанк», правонаступником якого є ПАТ „Фінбанк” (Іпотекодержатель) та ДП „Діпроплодоовочгосп” (Іпотекодавець) був укладений Іпотечний договір, згідно якого Іпотекодавець передає в іпотеку Іпотекодержателюн ежитлові приміщення ДП „Діпроплодоовочгосп” , що знаходяться за адресою: м.Одеса, вул..Пастера,25, загальною площею 3387,3 кв.м. Згідно п.1.5.1 Іпотечного договору повернення кредиту в сумі 500000 грн. має відбутися у строк до 29 березня 2010р. Договором про внесення змін до Іпотечного договору , що підписаний сторонами 29.03.2010р. строк погашення кредиту продовжено до 29 квітня 2010р.

Але, у встановлений Кредитним договором № 44\12\09 від 04.12.2009р. та Додатковою угодою №1 до нього строк Позичальник погашення кредиту у повному обсязі не здійснив, у зв’язку з чим станом на 30.06.2010р. за ним утворилася заборгованість по кредиту у сумі 448380 грн.

Такі дії відповідача ПАТ „Фінбанк” вважає порушенням його прав та охоронюваних законом інтересів, у зв’язку з чим звернувся до суду за захистом та просить суд стягнути з ДП „Діпроплодоовочгосп” заборгованість по кредиту у сумі 448380 грн.

Крім того, на підставі п.2.3 та п.2.4 Кредитного договору позивач просить стягнути з відповідача відсотки за користування кредитом у сумі 16728 грн. 56 коп. та відсотки за порушення термінів повернення кредиту у сумі 9213 грн. 28 коп.

В обґрунтування позову позивач посилається на ст.193 Господарського кодексу України та ст.526 Цивільного кодексу України, згідно яких суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати свої зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

На думку позивача, відповідач порушив свої зобов’язання не здійснивши оплату в обумовлені строки. Адже, згідно приписам ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідачем по справі до суду не надано доказів належного виконання умов Кредитного договору № 44\12\09 від 04.12.2009р. та Додаткової угоди №1 до нього.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов’язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. Ч.2 цієї статті передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Вимогами ч.1 ст.1046 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суми позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

В силу вимог ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Водночас вимогами ч.1 ст.1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Як вбачається з матеріалів справи, 04 грудня 2009р. між АКБ «Фінбанк», правонаступником якого є ПАТ „Фінбанк” (Банк) та ДП „Діпроплодоовочгосп” (Позичальник) був укладений Кредитний договір № 44\12\09, згідно якого Банк відкриває Позичальникові відкличну відновлювальну кредитну лінію в сумі 500000 грн. на період з 04.12.2009р. по 29.03.2010р.

За умовами Договору позичальник за користування кредитом сплачує Банку відсотки (27% річних за фактичний період користування кредитними коштами від фактичної суми заборгованості по кредиту). Крім того, відповідно до п.2.4 Договору за порушення термінів повернення кредиту Позичальник сплачує Банку за користування кредитом процентну ставку на три пункти вище встановленої ставки.

29 березня 2010р. Сторони за Кредитним договором уклали Додаткову угоду №1, якою встановили, що кредит має бути погашений Позичальником у строк по 29 квітня 2010р.

Додатковою угодою №2 до Кредитного договору сторони змінили розмір процентної ставки по кредиту та встановили її на рівні 25%.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Між тим, із матеріалів справи вбачається, що позивач належним чином виконав свої зобов’язання за Кредитним договором № 44\12\09 від 04.12.2009р. та надав відповідачу кредит в сумі 500000 грн. у порядку і на умовах, визначених цим Кредитним договором, а відповідач в свою чергу не в повному обсязі повернув позивачу кредит у встановлений договором строк. Станом на 30.06.2010р. сума заборгованості по кредиту складає 448380 грн.

За таких обставин, обґрунтованою та такою , що підлягає задоволенню є вимога позивача щодо стягнення з ДП „Діпроплодоовочгосп” зазначеної суми заборгованості по кредиту.

Відповідно до п.1.1.2 Кредитного договору № 44\12\09 від 04.12.2009р. по кредиту в національній валюті встановлюється процентна ставка в розмірі 27% річних за фактичний період користування кредитними коштами від фактичної суми заборгованості по кредиту. Додатковою угодою №2 , що була підписана сторонами 01.04.2010р., змінено розмір процентної ставки по кредиту до 25% річних за фактичний період користування кредитними коштами від фактичної суми заборгованості по кредиту.

Згідно п.2.3 Кредитного договору відсотки за користування кредитом сплачуються Позичальником Банку у валюті кредиту щомісячно, починаючи з останнього робочого дня поточного місяця, не пізніше 5-го числа (включно) кожного місяця, наступного за тим, за яким були нараховані відсотки за користування Кредитом, та в день, встановлений для повернення основної суми боргу. За таких обставин, Позичальник прийняв на себе зобов’язання щодо сплати відсотків за користування кредитом, яке належним чином не виконав. Отже, вимога позивача щодо стягнення відсотків за користування кредитом у сумі 16728 грн. 56 коп. також є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Крім того, відповідно до п.2.4 Договору за порушення термінів повернення кредиту Позичальник сплачує Банку за користування кредитом процентну ставку на три пункти вище встановленої ставки. Отже, правомірною є також вимога позивача щодо стягнення з відповідача відсотків за порушення термінів повернення кредиту у сумі 9213 грн. 28 коп.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене та оцінюючи надані докази в сукупності, господарський суд вважає, що позовні вимоги ПАТ „Фінбанк” цілком обґрунтовані, відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, у зв’язку з чим підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті держмита та витрати та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача відповідно до ст.ст.44. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, –

ВИРІШИВ:

1.          Позовну заяву Публічного акціонерного товариства „Фінбанк” - задовольнити.

2.          Стягнути з Державного підприємства „Державний інститут по проектуванню підприємств по переробці плодоовочевої продукції „Діпроплодоовочгосп” (м.Одеса, вул.Пастера,25, код ЄДРПОУ 00334439) на користь Публічного акціонерного товариства „Фінбанк” (м. Одеса, пр. Шевченка, 4А, код ЄДРПОУ 20041917, р\р 29097100102549 в ПАТ „Фінбанк”, МФО 328685 ) заборгованість у сумі 474321 грн. 84 коп.

3.          Стягнути з Державного підприємства „Державний інститут по проектуванню підприємств по переробці плодоовочевої продукції „Діпроплодоовочгосп” (м.Одеса, вул.Пастера,25, код ЄДРПОУ 00334439) на користь Публічного акціонерного товариства „Фінбанк” (м. Одеса, пр.Шевченка, 4А, код ЄДРПОУ 20041917, р\р 74198902002100 в ПАТ „Фінбанк”, МФО 328685) витрати по сплаті державного мита у сумі 4 743 грн. 21 коп., витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 236 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписане 12 серпня 2010р.

Суддя