Рішення № 11416892, 13.08.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" серпня 2010 р.Справа № 9/139-10-2613 За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „ГОЛДЕН ТЕЛЕКОМ”;

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР-МЕН УКРАЇНА ІНТЕРНЕШНЛ Х’ЮМЕН РЕСОРСИС»;

про стягнення 6932,97 грн.;

Суддя Меденцев П.А.

Представники:

Від позивача: Урум В.А. (за довіреністю);

Від відповідача: не з’явився;

СУТЬ СПОРУ: 14.06.2010 р. за вх. №5316 Товариства з обмеженою відповідальністю „ГОЛДЕН ТЕЛЕКОМ” (далі –Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення із Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР-МЕН УКРАЇНА ІНТЕРНЕШНЛ Х’ЮМЕН РЕСОРСИС»(далі –Відповідач) 6932,97 грн.

Позивач на позовних вимогах наполягає.

Відповідач у судові засідання 30.07.2010 р. та 13.08.2010 р. не з’явився, відзив на позов не надав, у зв’язку з чим справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, у відповідності до ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

          08.10.2007 р. між Позивачем (оператор) та ТОВ «Інтер-Мен Україна»(абонент) було укладено договір про надання телекомунікаційних послуг №ОД-749/07, згідно п.1.1. якого оператор надає абоненту телекомунікаційні послуги, а абонент зобов’язується оплачувати їх відповідно до умов договору.

          На виконання умов договору абоненту було надано у користування 4 абонентські лінії (телефонні номери з тарифним планом «Міні-офіс М») та доступ до мережі інтернет.

          В подальшому Відповідач звернувся до оператора з проханням внести зміни до укладеного договору у зв’язку зі зміною реквізитів.

З врахуванням цього з 03.03.2008 р. Позивач надавав телекомунікаційні послуги на адресу Відповідача.

Оскільки оператор продовжив надання послуг та фактично був згоден на заміну боржника новою особою, а новий боржник почав споживання телекомунікаційних послуг відповідно до умов договору №ОД-749/07 та здійснював їх оплату, то він у відповідності до ст.520 ЦК України є належним Відповідачем за цим позовом.

Згідно до п.п.2.2.2., 4.2. договору оплата послуг здійснюється на підставі рахунків оператора у строки, вказані в рахунку.

Позивачем Відповідачу були виставлені рахунки на оплату телекомунікаційних послуг №1976042-0/196204 від 01.05.2009 р. на суму 2680,60 грн., №2029036-0/196204 від 01.06.2009 р. на суму 2199,55 грн., №2082333-0/196204 від 01.07.2009 р. на суму 2052,82 грн.

У зв’язку з неналежним виконанням Відповідачем зобов’язань за договором, у нього утворилась заборгованість в сумі 6932,97 грн.

          Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій –це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків.

Згідно з ст.174 ГК України, господарські зобов'язання виникають із господарських договорів.

Відповідно до ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно із ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із ч.1 ст.903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п.5 ст.33 Закону України „Про телекомунікації” споживач телекомунікаційних послуг зобов’язаний виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг, в т.ч., своєчасно оплачувати отримані ним телекомунікаційні послуги.

У відповідності зі ст.204 ЦК України договори, укладені між сторонами по справі, як цивільно-правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов’язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

          Згідно до ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, при цьому відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

У відповідності до вимог ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Крім цього, як вбачається з вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

При цьому, договір є обов'язковим для виконання сторонами своїх зобов'язань, про що свідчить вимоги ст. 629 цього ж Кодексу.

Згідно ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

          Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

          Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок Відповідача пропорційно задоволених вимог, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР-МЕН УКРАЇНА ІНТЕРНЕШНЛ Х’ЮМЕН РЕСОРСИС»(65026, м. Одеса, пл. Грецька, 3/ 4, офіс 603, код ЄДРПОУ 35503690, п/р 26000311477701 у АБ «Південний», МФО 328209) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГОЛДЕН ТЕЛЕКОМ»(01001, м.Київ, вул. Хрещатик, 19-А, код ЄДРПОУ 19028202, п/р 26008000146000 в ПАТ «КІБ Креді Агріколь», МФО 300379) 6932,97 грн. боргу, 102 грн. витрат по державному миту, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя